
- •1.Суть маркетингу в туризмі. Маркетингова формула сфери послуг
- •3. Promotion (стимулювання збуту).
- •5. Person (кадри).
- •6. Physical environment (матеріальне середовище).
- •7. Process (процес надання послуги).
- •2.Історія виникнення та розвитку туризму в світі
- •3.Банківські та фінансові послуги в туризмі.
- •4.Страхування за системою «Зелена карта»
- •5.Історія розвитку туризму в Україні
- •6.Інформаційні послуги в туризмі
- •7.Охарактеризуйте поняття «Туристичний страховий поліс»
- •8.Туристична політика України. Закон України «Про туризм»
- •9.Безпека туристичної подорожі. Класифікація шкідливих чинників у туризмі.
- •10.Основні принципи та категорії маркетингу в туризмі
- •11.Поняття про туризм
- •12.Небезпека травмування як чинник ризику в туризмі
- •13.Внутрішнє та зовнішнє середовище туристичної організації
- •14.Класифікація туризму.Види та форми
- •15.Вплив довкілля як чинник ризику у туризмі.
- •16.Загальна характеристика функцій менеджменту та їх класифікація
- •17.Туристична індустрія : структура,взаємозв’язок з іншими галузями економіки, науки і культури, системою освіти.
- •18.Біологічні чинники ризику в туризмі.
- •19.Загальна характеристика функції планування
- •20.Організатори туризму
- •21.Психофізичні навантаження як чинники ризику в туризмі
- •22.Оперативне планування в системі менеджменту підприємства
- •23.Перевезення – одна з найважливіших послуг туризму
- •24.Небезпечні випромінювання, пожежна небезпека та хімічні чинники ризику в туризмі
- •25.Стратегічне планування в системі менеджменту підприємства
- •26.Класифікація транспортних подорожей і транспортних засобів.
- •27.Етап перевезення як чинник ризику в туризмі
- •28.Зміст організаційної функції в менеджменті
- •29.Основні види транспортного обслуговування туристів. Їх порівняльна характеристика.
- •30.Специфічні чинники ризику в туризмі
- •31.Державне регулювання рекламно- інформаційної діяльності в туризмі
- •32.Обслуговування туристів залізничним транспортом
- •33.Значення інформаційних систем управління в туристичній галузі.
- •34.Суть і зміст функції мотивації.
- •35.Обслуговування туристів автомобільним транспортом
- •36.Потенційні можливості комп’ютерних технологій в туризмі.
- •37.Основні мотиваційні теорії
- •38.Перевезення туристів повітряним транспортом
- •39.Компютер у готельному господарстві
- •40.Матеріальне і нематеріальне стимулювання праці, особливості їх застосування на сучасних підприємствах туристичної індустрії.
- •41.Перевезення туристів водним транспортом
- •42.Компютер у системі транспортних послуг
- •43.Зміст контролю як функції менеджменту
- •44.Готельна індустрія її роль у розвитку туризму
- •45.Проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну.
- •46.Особливості туриста як споживача послуг і товарів.
- •47.Основні заклади розміщення туристів.
- •48.Ефективність інвестиційних проектів в туризмі.
- •49.Методи менеджменту,їх характеристика.
- •50.Спеціалізовані заклади розміщення.
- •51.Диверсифікація - один із напрямів підвищення ефективності діяльності туристичного підприємства.
- •52.Чинники розвитку туристичної індустрії України.
- •53.Системи класифікації готелів.
- •54.Міжнародне регулювання індустрії туризму
- •55.Організаційно- управлінська структура фірми туроператора.
- •56.Вимоги до приміщень готелів усіх категорій.
- •57.Роль та значення Всесвітньої туристичної організації(вто).
- •58.Фактори формування попиту на туристичні полуги і товари.
- •59.Роль та значення системи громадського харчування в туризмі.
- •60.Система державних органів управління туризмом в Україні.
- •61.Інвестиційна діяльність в туризмі.
- •62.Принципи функціонування закладів харування туристів.
- •63.Ліцензування туристичної діяльності в Україні
- •64.Світовий та регіональні ринки міжнародного туризму.Географія туристичного попиту.
- •65.Класифікація підприємств ресторанного сервісу.
- •66.Оподаткування туристичної діяльності.
- •67.Нормативоно правові передумови утворення туристичної фірми.
- •68.Загальні вимоги до підприємств харчування в туризмі.
- •69.Які загальні специфічні характеристики послуг властиві туристичному продукту?,охарактеризуйте їх.
- •70.Суть та поняття»екскурсія», класифікація екскурсій,правове регулювання екскурсійної діяльності.
- •71.Страхування туристів.
- •72.Особливості туристичного продукту. Правила продажу тур продукту. Договір, путівка, ваучер.
- •73.Формування та організація туристичного продукту.
- •74.Система розваг, її значення в туризмі.
- •75.Туристично-рекреаційні ресурси. Туристичне районування світу та України.
55.Організаційно- управлінська структура фірми туроператора.
Структура туроператора відображає виділення окремих підрозділів, що склалися в ньому, зв'язки між цими підрозділами і об'єднання підрозділів в єдине ціле.
Структура компанії — це логічні взаємовідносини рівнів управління і функціональних сфер, побудовані в такій формі, яка лає змогу найефективніше досягати цілей туристичної компанії. Однією з основних концепцій, що мають відношення до структури, є спеціалізований розподіл праці закріплення даної роботи за фахівцями, тобто тими, хто здатний виконати її краще за всіх з погляду організації як єдиного цілого.
На даний момент у всіх туроператорів, за винятком найдрібніших, має місце горизонтальний розподіл прані за спеціалізованими лініями. Якщо туристична фірма достатньо велика за розміром, фахівців групують разом у межах функціональної сфері. Як саме здійснити розподіл праці організації — одне з питань, що є істотним управлінським рішенням. На практиці найчастіше поширені дві організаційні схеми горизонтального розподілу праці: за туристичним напрямом і за змістом роботи.
Горизонтальний розподіл праці за туристичним напрямом застосовується у великих багатопрофільних туроператорах. Позитивними моментами такої організації праці є вузька спеціалізація працюючих у різних відділах менеджерів, які володітимуть більшою інформацією про курорти, що продаються, знайомі зі специфікою різних видів відпочинку і можливостями туристичних ресурсів курортів. Проте за такого розподілу прані практично відсутня взаємозамінюваність працівників, ніхто з працюючих не зможе тимчасово замінити відсутнього фахівця, що може привести до простою цілого відділу. Крім того, клієнту, який звернувся за путівками, але так і не вибрав конкретне місце відпочинку, доводиться спілкуватися по черзі з менеджерами різних відділів, що може привести не тільки до уповільнення обслуговування клієнтів, але й знизити тим самим якість нього обслуговування. Аналогічна ситуація складається і в стосунках з агентствами, які змушені по кілька разів зв'язуватися з різними менеджерами для того, щоб з'ясувати ті або інші питання щодо пропозицій туроператора.
Якщо туроператор багатопрофільний або має незначні розміри, більш відповідним є горизонтальний розподіл праці на підставі змісту роботи, що виконується тими або іншими менеджерами. Позитивними рисами такої організаційної структури є, крім професіоналізму працюючих у вузькому напрямі діяльності менеджерів, підхід працівників туроператора до його партнерів і агентів. і готель, і авіакомпанія, і туристичне агентство співпрацюють з одним менеджером, який безпосередньо відповідає за ту або іншу сферу діяльності.
Досить розповсюджена й третя схема організації горизонтального розподілу праці в туроператорі. що мас риси обох вищезазначених схем. Тобто в структурі туроператора можуть бути відділи, що відповідають як за певний туристичний напрям роботи, так і за певний вид поточної діяльності.
56.Вимоги до приміщень готелів усіх категорій.
До готелів усіх категорій однаковими є такі вимоги:
• готель повинен мати зручні шляхи під'їзду з відповідними дорожними знаками, майданчик з твердим покриттям для тимчасового парку-вання автотранспорту, вивіску з назвою установи та зазначеною категорією, якщо є окремий вхід до ресторану — вивіску з його назвою;
• готель має бути розташований у сприятливих екологічних умовах; • у готелі має гарантуватися безпека життя, здоров я та особистого майна;
• готель має бути оснащений інженерними системами та різноманітним обладнанням.
Будівлі готелів поділяють на головні та допоміжні. До головних належать корпуси для проживання, пункти харчування, обслуговування, спортивні комплекси та ін.
До допоміжні належать: котельні, пральні, складські приміщення, гаражі та ін.
До готельного комплексу належать і такі споруди: підстанції, насосні станції, артезіанські свердловини, резервуари, каналізаційні колектори та інші комунальні споруди.
Приміщення готелю поділяють на житлові, службові, обслуговувальні та допоміжні.
До житлових приміщень належать номери, голи, вітальні, куточки відпочинку, коридори. До службових приміщень — ті приміщення, де розташовані адміністративні служби.
Обслуговувальні приміщення це:
• служби зв'язку;
• кіноконцертна зала;
• перукарня;
• хімчистка;
• конференц-зала;
• ресторан, кафе, бар, їдальні;
• торгові підприємства;
• приміщення для спортивних, медичних, оздоровлювальних
послуг;
• туристичний кабінет. Допоміжні приміщення:
• склади;
• пральні;
• кімнати для білизни та для прасування;
• ремонтні майстерні тощо.
Для ділового клієнта повинен надаватися номер класу «кабінет» збільшеного розміру з максимальною звукоізоляцією, з можливістю приймати бізнес-партнерів.
Специфічні вимоги поставлені до оснащення номерів для гостей з дітьми, для сімейних клієнтів, інвалідів, туристів з тваринами тощо.
У курортному готелі зазвичай передбачено спальне місце як у номері, так і в лоджії.
У деяких готелях передбачені номери, що трансформуються залежно від умов розсувними перегородками (номер «дубль»).
За функціональним призначенням у готелі виокремлюють такі приміщення:
• групи приміщень вестибюлю;
• житлову частину;
• приміщення для харчування гостей;
• приміщення торгово-побутового обслуговування;
• приміщення для розваг;
• приміщення для занять спортом;
• службові приміщення;
• побутові приміщення;
• технічні приміщення.