
- •1.Суть маркетингу в туризмі. Маркетингова формула сфери послуг
- •3. Promotion (стимулювання збуту).
- •5. Person (кадри).
- •6. Physical environment (матеріальне середовище).
- •7. Process (процес надання послуги).
- •2.Історія виникнення та розвитку туризму в світі
- •3.Банківські та фінансові послуги в туризмі.
- •4.Страхування за системою «Зелена карта»
- •5.Історія розвитку туризму в Україні
- •6.Інформаційні послуги в туризмі
- •7.Охарактеризуйте поняття «Туристичний страховий поліс»
- •8.Туристична політика України. Закон України «Про туризм»
- •9.Безпека туристичної подорожі. Класифікація шкідливих чинників у туризмі.
- •10.Основні принципи та категорії маркетингу в туризмі
- •11.Поняття про туризм
- •12.Небезпека травмування як чинник ризику в туризмі
- •13.Внутрішнє та зовнішнє середовище туристичної організації
- •14.Класифікація туризму.Види та форми
- •15.Вплив довкілля як чинник ризику у туризмі.
- •16.Загальна характеристика функцій менеджменту та їх класифікація
- •17.Туристична індустрія : структура,взаємозв’язок з іншими галузями економіки, науки і культури, системою освіти.
- •18.Біологічні чинники ризику в туризмі.
- •19.Загальна характеристика функції планування
- •20.Організатори туризму
- •21.Психофізичні навантаження як чинники ризику в туризмі
- •22.Оперативне планування в системі менеджменту підприємства
- •23.Перевезення – одна з найважливіших послуг туризму
- •24.Небезпечні випромінювання, пожежна небезпека та хімічні чинники ризику в туризмі
- •25.Стратегічне планування в системі менеджменту підприємства
- •26.Класифікація транспортних подорожей і транспортних засобів.
- •27.Етап перевезення як чинник ризику в туризмі
- •28.Зміст організаційної функції в менеджменті
- •29.Основні види транспортного обслуговування туристів. Їх порівняльна характеристика.
- •30.Специфічні чинники ризику в туризмі
- •31.Державне регулювання рекламно- інформаційної діяльності в туризмі
- •32.Обслуговування туристів залізничним транспортом
- •33.Значення інформаційних систем управління в туристичній галузі.
- •34.Суть і зміст функції мотивації.
- •35.Обслуговування туристів автомобільним транспортом
- •36.Потенційні можливості комп’ютерних технологій в туризмі.
- •37.Основні мотиваційні теорії
- •38.Перевезення туристів повітряним транспортом
- •39.Компютер у готельному господарстві
- •40.Матеріальне і нематеріальне стимулювання праці, особливості їх застосування на сучасних підприємствах туристичної індустрії.
- •41.Перевезення туристів водним транспортом
- •42.Компютер у системі транспортних послуг
- •43.Зміст контролю як функції менеджменту
- •44.Готельна індустрія її роль у розвитку туризму
- •45.Проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну.
- •46.Особливості туриста як споживача послуг і товарів.
- •47.Основні заклади розміщення туристів.
- •48.Ефективність інвестиційних проектів в туризмі.
- •49.Методи менеджменту,їх характеристика.
- •50.Спеціалізовані заклади розміщення.
- •51.Диверсифікація - один із напрямів підвищення ефективності діяльності туристичного підприємства.
- •52.Чинники розвитку туристичної індустрії України.
- •53.Системи класифікації готелів.
- •54.Міжнародне регулювання індустрії туризму
- •55.Організаційно- управлінська структура фірми туроператора.
- •56.Вимоги до приміщень готелів усіх категорій.
- •57.Роль та значення Всесвітньої туристичної організації(вто).
- •58.Фактори формування попиту на туристичні полуги і товари.
- •59.Роль та значення системи громадського харчування в туризмі.
- •60.Система державних органів управління туризмом в Україні.
- •61.Інвестиційна діяльність в туризмі.
- •62.Принципи функціонування закладів харування туристів.
- •63.Ліцензування туристичної діяльності в Україні
- •64.Світовий та регіональні ринки міжнародного туризму.Географія туристичного попиту.
- •65.Класифікація підприємств ресторанного сервісу.
- •66.Оподаткування туристичної діяльності.
- •67.Нормативоно правові передумови утворення туристичної фірми.
- •68.Загальні вимоги до підприємств харчування в туризмі.
- •69.Які загальні специфічні характеристики послуг властиві туристичному продукту?,охарактеризуйте їх.
- •70.Суть та поняття»екскурсія», класифікація екскурсій,правове регулювання екскурсійної діяльності.
- •71.Страхування туристів.
- •72.Особливості туристичного продукту. Правила продажу тур продукту. Договір, путівка, ваучер.
- •73.Формування та організація туристичного продукту.
- •74.Система розваг, її значення в туризмі.
- •75.Туристично-рекреаційні ресурси. Туристичне районування світу та України.
27.Етап перевезення як чинник ризику в туризмі
Транспортні засоби є джерелом підвищеної небезпеки, незважаючи на те, що безпека — один із найважливіших моментів в усіх варіантах перевезення. Автобуси потрапляють у дорожні пригоди, залізничні поїзди (навіть суперсучасних ліній) сходять з рейок, морські й річкові судна тонуть, а літаки всіх марок і конструкцій зазнають аварій. Причини катастроф здебільшого мають технічний або природний характер, але нерідко це роблять і терористи. Щотижня світ здригається від жахливих повідомлень та демонстрації сцен загибелі десятків, а то й сотень туристів. Проте в загальному обсязі перевезень це низький відсоток випадків, інакше ніхто б нікуди не їздив. Крім того, кожний турист, відправляючись у подорож, зрозуміло, вважає, що саме з ним нічого такого не трапиться.
На кожному виді транспорту діють свої правила та інститут страхування пасажирів і їхнього багажу. Це відображено у міжнародних Конвенціях про повітряні, морські, автомобільні та залізничні перевезення, у яких правила безпеки посідають центральне місце.
28.Зміст організаційної функції в менеджменті
Організація— соціальне утворення, що об'єднує багато людей, діяльність яких має певну суспільнокорисну мету й певним чином координується. В українському законодавстві організації, які мають статус юридичної особи, називаються підприємствами.
Будь-яка організація має внутрішнє і зовнішнє середовище. Внутрішнє складають цілі, завдання, технологія та структура організації.
Цілі — очікувані кінцеві результати діяльності організації на певному проміжку часу.
Завдання — види робіт з предметами праці, людьми та інформацією, які необхідно виконати певним способом у відповідні терміни.
Технологія — засіб перетворення вхідних елементів організації у вихідні.
Структура — рівні управління й види робіт (функціональні обов'язки), які виконують служби або підрозділи.
Зовнішнє середовище організації складають законодавчі акти, постачальники, споживачі, конкуренти, система економічних відносин у державі, міжнародні події, науково-технічний прогрес тощо.
Функція організації полягає в забезпеченні діяльності підприємства (організації) шляхом координації дій трудового колективу, враховуючи наявну формальну та неформальну її складові, формуючи корпоративний дух підприємства. В центрі уваги при цьому менеджмент ставить людину.
29.Основні види транспортного обслуговування туристів. Їх порівняльна характеристика.
Обслуговування залізничним транспортом
Основа діяльності залізничного пасажирського транспорту — здійснення міжнародних і внутрішніх перевезень між містами або регіонами, тобто надання послуг з перевезення.
Залізничний транспорт характеризується високою регулярністю роботи незалежно від кліматичних умов і пір року. Він забезпечує велику перевізну здатність, володіє достатньо високими швидкостями для доставки пасажирів, значною маневрувальніс-тю у використанні рухомого складу, а також має порівняно низьку ціну за перевезення. Ставлення туристичної клієнтури до залізничного транспорту визначається такими характеристиками: надійність, безпека, зручність.
Для виконання пасажирських перевезень залізниця має у своєму розпорядженні технічні засоби, враховуючи рухомий склад, різноманітну техніку пасажирського господарства, пасажирські станції і вокзали. Більшість залізничних станцій має певні засоби, призначені для обслуговування туристів. Це зали очікування, камери схову, платформи для посадки і висадки пасажирів, багажні відділення. Є також спеціальні пасажирські станції з великими вокзалами.
На залізниці розрізняють декілька видів сполучення: пряме, місцеве, приміське, міжнародне, змішане. Прямим сполученням називають поїздку пасажирів двома і більше дорогами, місцевим — у межах однієї залізниці, але не в приміському сполученні. Приміське сполучення — це поїздка в межах приміських зон, але не більше 150 км. Міжнародне сполучення — це поїздка пасажирів залізницею двох і більше держав, змішане з використанням декількох видів транспорту.
Залежно від швидкості руху бувають швидкісні та пасажирські поїзди.
їх поділяють на:
• дальні — курсують на відстані понад 700 км;
• місцеві — від 150 до 700 км;
• приміські — до 150 км.
У Європі прийнята така класифікація поїздів:
• TD — міжконтинентальний експрес;
• JC — міжнародний експрес;
• JCL — швидкісний суперекспрес;
• TEE — фірмовий експрес;
• ЄС — швидкісний експрес.
Якість обслуговування на залізничному транспорті залежить від виду поїзда (поштовий, пасажирський, швидкий, фірмовий) і класу розміщення (загальний, плацкартний, м'який, спальний вагони).
Обслуговування автомобільним транспортом
Автобусний транспорт забезпечує перевезення туристів на великі відстані (за розкладом або поза ним) та одноденні екскурсійні поїздки. Автобуси використовують і для організації трансферу, а також на внутрішньомаршрутному пересуванні туристів у країні перебування.
Пасажирський автомобільний транспорт, який використовується для перевезення туристів, представлений різноманітними видами автобусів, який відрізняються за призначенням і місткістю. Призначення автобуса визначає його конструкцію. За призначенням автобуси поділяють на міські, приміські, міжміські, міжнародного призначення (туристичні).
Автобус як туристичний транспортний засіб найвигідніший під час короткочасних туристичних поїздок, міських оглядових
екскурсій, поїздок пам'ятними місцями, групових туристичних подорожей з різною метою, подорожей для участі у спеціальних заходах. Туристичні фірми використовують автобуси для відвідування туристами концертів, спортивних та культурних заходів, обслуговування конгресів, ярмарків, виставок.
Позитивне уявлення про автобус як туристичний транспортний засіб містить такі характеристики, які вирізняють його серед туристичної клієнтури:
• зручний, доступний;
• практичний, не потребує особистої ініціативи для резервування місць, використання додаткових транспортних засобів;
• комфортний для сидіння, огляду довкілля, обладнаний відповідно до вимог частини клієнтури;
• транспортно добре пристосовується — не пов'язаний з певними лініями руху, створює умови для контакту з довкіллям;
• досить дешевий.
Для туристів, які мають позитивне уявлення про автобус, він є головним транспортним засобом навіть тоді, коли подорож поїздом або літаком буде для них дешевшою і швидшою.
Негативне уявлення про автобус конкретизується такими характеристиками:
• транспортний засіб для коротких відстаней;
• небезпечний транспортний засіб;
• транспортний засіб для пенсіонерів;
• низький рівень комфорту, відсутність належних вигод. Автобусний транспорт поділяють за класами розміщення.
Швидкісні автобуси-експреси високого класу мають спальні місця, туалети, барні стійки, аудіо-відеотехніку та інше.
Автобуси категорії «люкс» мають бари, столи для переговорів на 26 пасажирів, кожний стіл обладнаний мікрофоном. В автобусі є відеосистема (VHS), епідіаскоп і телефакс.
Автобуси напівтуристського класу призначені для переїздів на невеликі відстані, трансфери тощо. Вони вміщують до 54 пасажирів і обладнані невідкидними сидіннями туристського класу.
Перевезення туристів повітряним транспортом
Особливістю повітряного транспорту, яка відрізняє його від наземних видів, є швидкість перевезення пасажирів, враховуючи весь час, який потрібно затратити пасажирові від моменту вильоту з місця відправлення до місця призначення. На коротких відстанях (до 500 км) залізничний і автомобільний транспорт мають перевагу над повітряним транспортом завдяки значно меншій витраті часу на наземне обслуговування. Однак при збільшенні відстаней перевезення пасажири віддають перевагу повітряному транспорту.
Чартерні рейси — це рейси поза розкладом. Існують регулярні рейси, які виконуються за конкретним маршрутом у певні дні за розкладом незалежно від кількості пасажирів, які оформили квитки на цей рейс. Придбати квитки на регулярний рейс можна за рік до вильоту.Чартери ж організовують конкретні фірми або авіакомпанії для перевезення конкретної групи людей.
Залежно від умов, комфорту, харчування та інших чинників, місця в літаках поділяють на класи:
• перший клас (F);
• бізнес-клас (С);
• економічний клас (Y);
• інші види.
На практиці (залежно від знижок і деяких інших показників) існує майже 20 видів класів обслуговування.
Перший клас— найдорожчий, економічний— найдешевший. Головні відмінності класів— комфортність крісла, якість харчування і вага багажу, що перевозиться безкоштовно. Якщо в економічному класі крісла вузькі, розташовані близько один від одного, то в бізнес- і першому класах вони зручніші і відстань між ними більша. Нині більшість авіакомпаній у першому і бізнес-класах встановлюють крісла, які розкладаються в ліжко, що створює додаткові вигоди при тривалому перельоті. У першому і бізнес-класах до крісла часто прилаштований спеціальний робочий столик.
Харчування у престижних класах краще, частіше пропонуються страви на вибір, посуд не одноразовий пластмасовий, а металевий. У першому і бізнес-класах необмежений вибір спиртних напоїв. Деякі авіакомпанії влаштовують у літаку відкритий бар — пасажир може у будь-який час підійти і налити собі щось із тих напів, які є в барі.
У межах національних перевізників або окремих авіакомпаній встановлені різні пільги для туристів:
• сезонні;
• корпоративні;
• для пасажирів з дітьми;
• групові;
• для сімейних пар тощо.
Перевезення туристів водним транспортом
Водний транспорт — морський і річковий — є видом масового транспорту, який здатний перевозити велику кількість пасажирів. Перевізна спроможність морського транспорту досить велика; вона обмежена тільки перевізною спроможністю портів і транспортним флотом. Реконструкція наявних і спорудження нових портів, будівництво суден, які мають вищу пасажироміст-кість і швидкість руху, збільшують перевізну спроможність морського транспорту.
Морські пасажирські перевезення за їх характером і дальністю поділяють на каботажні й закордонні. До каботажного плавання належать сполучення між портами однієї держави. Закордонне плавання — це сполучення між портами даної країни та інших держав.
Основна діяльність водного транспорту— задоволення потреб людей у пасажирських перевезеннях, а також попиту на відпочинок упродовж морської подорожі.
Особливою формою морських туристичних подорожей є круїзи. Судноплавні компанії практикують майже 10 їх видів. Найпоширенішими у світі є так звані класичні круїзи, тривалість яких складає 10—20 днів.
Серед інших видів круїзів слід виокремити тому:
• «конгресний туризм»;
• оздоровлювальні круїзи;
• лікувальні круїзи;
• освітні круїзи;
• комбіновані круїзи.
У літературі з морського туризму виділяють міні-круїзи. Тривалість таких круїзів 2—3 дні, і проводять їх у святкові дні або наприкінці тижня.