6. Види відчуттів. Пороги відчуттів. Чутливість аналізатора. Сенсибілізація.

Відчуття поділяються за модальністю - субєктивне відчуття, але основна класифікація за тим, звідки вони надходять – із зовн. середовища , чи від організму наз. - екстероцептивними (зовн.) та інтероцептивними (внутр.). Шерінктон вияви і вивч.(19ст.) відчуття, які виникають в м`язах, зв’язках, сухожиллях, наз. їх пропріоцептивними та кінеститичними рухові), деякі дослідники виділяють їх в окримий вид. Екстероцептивні под на 2 групи: 1) контактні – виник. в резул. безпосереднього дотику, контакту поверхонь подразника і рецептивної (смак і дотик). Смакові відчуття(розчининими у воді вуглеводами водень метал: водень - кислий, метал – солений, вуглеводи солодкі, що викликає відчуття гіркого не встановлено)80% відчуттів які вважаємо смаковими насправді є нюховими, запахами. Так якщо в той чи інший спосіб відключити нюховий рецептор, то піддослідний не відрізнить картоплю від яблука, червоне вино від кави, шоколад від ананаса. В свою чегу деякі запахи є смаками(хлорофори) смакові і нюхові відчуття називаються хімічними. Тактивні – друга група контактних екстероцептивних модальностей, несуть інформацію про консистенцію і структуру, температуру, форму. Структура поверхні визначається видом і поєднанням молекул, які утвор. Речовину, їх швидкістю, інтенсивністю руху(лоскоти, свербіння). Больові тактивні відчуття відмінні від больових інтроцептивних – зумовлених дією зовнішніх подразників на поверхню шкіри(вібрації). Тактивні відчуття харк-тся зміною інтенсивності тиску, рецептивна поверхня шкіра. Найбільше рецепторів на пальцях – пачінієві кільця. 2) дистантні відчуття – викликаються енергіями та молекулами без контакту рецептивної поверхні з поверхнями тих об’єктів від яких ці подразники виходять(зорові відчуття освітленість – сітківка ока - аналізатором, ультрафіолетові електромагнітні коливання ще не видимі, а інфрачервоні уже не видимі). Слухові відчуття виник. механічними, синосуєдальними за формою коливання повітря частотою 16Гц-20Ггц. тис. навіть у воді залишаються у вушному каналі повітря тому звук відчувається. Нюхові відчуття – виник. летючими поверхнями різних речовин, рецептивна поверхня розміщується в носовій порожнині, інтенсивність запаху залежить не від к-сті молекул а від їх будови(природні і синтезовані - парфумерія). Інтероцептивні – надходять із середини організму відчуття, їх важко диференціювати і класифікувати(понад 30 видів болю: гострий, тупий, смокче, стріляє, тисне). Деякі дослідники поділяють проприіоцептивні або кінестезичні відчуття у окремий вид, поряд з інтерн та екстерн. Ці відчуття сигналізують про напруження чи послаблення мязів, їх скорочення. Важко розрізнити яке джерело їх надходження- зовнішнє чи внутрішнє, тому швидше вони є інтероцептивні. Наприклад час його перебіг важко об’єктивно оцінити(стан смутку, радості). Деякі досл. Виділяють окремий підвид інтероцептивних – афективні відчуття(душевні хвилювання), до них відносять відчуття з відчутним емоц. забарвленням(втому, бадьорість, тиск, комфорт), що не пов’язані з якимось конкретним станом(приємна втома від роботи). Тактивні відчуття деяких індивідів відповідають подразникам певних модальностей(коли пальцем торкнутися чорного кольору, очі заплющені, то відчуваємо опуклість, білий – заглиблення, червоний - липкий). Інтенсивність відчуття, чутливість рецепторів пороги відчуттів адаптація і сенсибілізація; надто слабкі надто сильні подразники не викликають відчуттів відповідної їм модальності, а надто сильні викликають біль, що пов'язаний із кількісними вимірами енергії, що назив. силою подразника(сила світла вимірюється в канделах, освітленість в люксах, гнучність в белах, а частіше в децибелах). Існують інтервали сили подразників котрі викликають адекватні їм відчуття. Нижні точки таких інтервалів ще не викликають достатніх, а верхні – вже не викликають коливань, вони назив. абсолютними порогами відчуттів(чим менше до верхніх абсолютних порогів тим інтенсивніше відчуття). Сила подразника прямо пропорційна інтенсивності відчуття(людина реагує на підпорогові подразники принаймні слухові і зорові). Нижній абсолютний поріг позн. Н – кількісний показник чутливості аналізатора - Р, чим вищий цей поріг тим чутливість менша – Р(Н)=1/Н. (чутливість зорового аналізатора відповідає силі світла у біліон разів меншій ніж силі світла і освітленість у яскравий сонячний день. У абсолют. темноті людина здатна побачити свічку що горить на віддалі 30км.). Слух – приблизно у 150 тис. разів менший ніж середня сила людського голосу, тобто чутливість цих аналізаторів висока. Чутливість не стала величина, вона змінюється: 1) під дією певних чинників у всіх представників виду; 2) існують помітні індивід. варіації. Основним чинником є сила діючого подразника на тлі якого вимір. чутливість, вияв. Диференційні, відносні пороги відчуттів, пороги розрізнення – величина на яку має змінитись сила діючого подразника, щоб суб’єкт відчув цю зміну – свічка у яскравій кімнаті і свічка у темній кімнаті. Диференційний поріг підвищується відчування зміни сили діючого подразника не абсолютною величиною цієї зміни, а її відношення до величини тієї сили що діє стало - ∆І/І= соnst – залежність виражена в цій формулі назив. законом Бугера-Вебера. (для зору це співвідношення дорів. 1до100, для слуху1до10, для пропріо – 1до30). ∆І – береться завжди диференціально. Ближче до абсолют. порогів закон порушується. Нім. псих. Густав Теодор Фехнер шляхом інтегрального обчислення встановив залежність між інтенсивністю відчуття і силою подразника. Інтенсивність відчуття - кількісний вимір даного феномену ,який харак-ся більшою чи меншою насиченістю, глибиною, тощо. Переживання його суб’єктом інтенсивність відчуття вирішальним чином залежить від сили подразника що його викликав. Е=logI+C, Е – інтенсивність відчуття, І – сила подразника, С – зміна яка залежить від індивід. відмінностей суб’єкта(перехід з темного приміщення в освітлене). Адаптація відчуттів(аналізатора) – чутливість підвищується нижнього абсолют. порогу, верхнього знижується. При переході з темряви до світла адаптація триває до 3-х год. Кислий смак після того як ми з’їли лимон не відчувається, чутливість знизилась, поріг підвищився. Практично не адаптовується біль і слух – захисний сенс. Фактори підвищення інтенсивності відчуттів – 1)безпосередньо передуючі контрасні(яскраво відмінні, діаметрально протилежні) відчуття(темне, світле, холодне, гаряче). Під музику вантажі здаються легші, холодні і теплі вантажі – важчі. 2)Варіативні особливості подразників в межах однієї модальності за ознакою інтенсивності і чутливості. Так око найбільш чутливе до хвиль 555мл.мікрон, ближче до 380мл.мк. - чутливість знижується у декілька тисяч разів. Хижаки добру відчувають дуже слабкі запахи жертви, але погано розрізняють квіткові. Художники – кольористи – здатні відрізнити до 20тис. відтінків кожного з кольорів. Чутливість певних аналізаторів значно підвищується в наслідок компенсації(сліпі- тактивні, нюхові, звукові – розв. вібраційна чутливість «дистанційна»). Підвищення чутливості аналізаторів під впливом відчуттів тієї чи ін. модальностей, які передували цим відчуттям, життєвої необхідності рецептивні дефекти, виробнича необхідність, тренувань назив. – сенсибілізація.3) Прості основні відчуття. Є 3 групи поглинання пігментів, що викликає відчуття синього, зеленого, червоного кольорів, ці відчуття назив. простими, тому що вони не розкладаються. Слухові – прості це чисті музичні тони, які утв. правильними синусоїдальними коливаннями повітря різної чистоти, діапазон. До першої октави - 256Гц, Мі першої октави – 380Гц. Інші звуки утв. шляхом змішування простих у різних пропорціях, вони назив. – складними(змішаними звуковими сигналами). Причому виникає консунансне(хвилі накладаються одна на одну) чи дисонансне(верхні нижні частоти співпадають) звучання. Прості- смакові - кисле гірке, солодке; запахи прості- камфорний, гострий, ефірний, квітковий, м’ятний, мускатний(кулько-,диско-,клино-подібні молекули). Дотикові – дотик, тиск, вібрація, тепло, холод, кінестезичні, мязові і суглобні, вони також назив. основними(простими), а утв. їх поєднання – складним. Чисті і змішані. Чистота відчуття якісна характеристика, що суб’єктивно переживається відчувається, як його виразність, насиченість(чисті – хроматичні відчуття і прості і складні – фіолетовий колір, ахроматичні – всі відтінки сірого від білого до чорного). Брудні(змішані) слухові відчуття – гамір, шум, кому важко розрізнити основне чисте відчуття – нота ДО. Протяжність і тривалість відчуття. Протяжність визн. к-стю рецептивних клітин які водночас реагують на подразники. Тривалість – часовий проміжок протягом якого відчувається подразнення. Існують пороги протяжності, тривалості – це мінімум рецептивних клітин, подразнення яких викликає відчуття. Протяжність це мін. тривалості дії подразника, що діє на відчуття(для нюхового, зорового, смакового – пороги протяжності і тривалості співпадають). Інерція відчуттів – відчуття зберігається ще якись час після припинення дії подразника. Напевно осередком інерції є сенсорні клітини(для зору інерція – в межах 0,1-0,9сек. – назив. Фі-феномен на ньому будується кіно. Слухання музики і мовлення забезпечує інерцію слухового аналізітора).