3. Несвідомі феномени у психіці людини. Неусвідомлювані потяги за з. Фройдом.

Несвідомі феномени у психіці людини. З приводу таких феноменів точилися дискусії, які досі не вщухли. Крайні позиції – несвідоме не існує; несвідоме грає визначальну роль у фун-ні психіки. Аргументи противників несвідомого: мозок в якому перебігають нейрофізіологічні процеси – матеріальна база психіки, на грунті якої вона розгортається. Людина не здатна сприймати, а відтак усвідомлювати ці процеси. Вони і є несвідомим, а от психіка виникає на грунті цих процесів – усвідомлюється. Аргументи скептиків: звідки ми можемо знати про несвідоме коли воно не представлене у свідомості. Але факти вперта річ: 1) функціональна глухота – коли такого хворого попросити написати щось, але стати позаду щоб він небачив рухів мовлення і командувати: пишіть швидше, пишіть повільніше, пишіть друкованими буквами – він писатиме але не усвідомлюватиме не буде представлене у свідомості; 2) галюцинації під гіпнозом – йдеться не про гіпнотичний стан це тан зміненої свідомості, людина усвідомлює про галюцинації, в такому стані людині можна нав’язати якусь річ; 3) вимикання свідомості – в ситуації яка загрожує катастрофою у суб’єктів від яких залежить розвиток подій, здебільшого відключається свідомість, вони діють автоматично, без свідомого контролю(пілоти). Творчі акти, які наз. - інтуїтивними і осяяними, раптом невідомо звідки , без жодних безпосередньо передуючих роздумів зявляється правильне рішення. Інша справа, що інсайту передує інтуїція; 4) несвідомі аспекти сприймання – піддослідним пропонується портрети людей із пропозицією розділити їх на мудрих, дурних, злих, тощо – незалежно від віку, статі, соціальної, національної ознаки, абсолютна б-сть піддослідних віднесла до кожної категорії тих самих осіб; 5) галюцинації; 6) Установка(налаштування) – несвідомий феномен неусвідомлювана готовність психіки людини реагувати на певні об’єкти якимось певним чином. Виявляється у вибіркованості уваги, сприйманню, запам’ятовуванню. Увагу притім мимовільну, невимушену привертає все те, що відповідає установці. Все що відповідає установці сприймається в першу чергу у відповідності із змістом(120-річний чоловік в США був активний працював пастухом, в нього виросли 3-ті зуби, мав дружину яка була вагітка у 90 років. І все життя харчув. молоком, сухим вином, палив циг. Мальборо. Коли про цей факт було повідомлено громаді курці запам’ятали саме цей факт). Моральну установку ми знаходимо у кн.. Достоєвського Злочин і кара, Разкольніков – добропорядність і вбивця. В США професор їздив і опитував власників готелів чи можна буде помістити кольорових студентів – виявилась соціально-психологічна проблема, усі відмовились один погодився. Установку ґрунтовно вивчає Грузинська психологічна школа заснована Д.М.Узнадзе. вивчають на рівні відчуттів сприйманні(піддослідний бере 10-15 разів підряд кулі різного розміру в обидві руки різні за вагою, має визначити яка важча потім через 10-15 разів дають однакові кулі – в тій руці яка тримала більшу здається більшою вага. Виробляється установка на сприймання – ілюзія ваги). Установку можна характеризувати як випереджаюча готовність органів чуття. Неусвідомлювані потяги, бажання основний ключовий феномен усіх форм психоаналізу, засн. Фройд. Психоаналіз це вершина сучасної психології, найбільш тонка практика, являє собою обґрунтування, використання способів і засобів виявлення неусвідомлюваних суб’єктом чинників його поведінки, психоемоційних станів, невротичних розладів. Такі чинники являють собою витіснення із свідомості у несвідому сферу об’єкта його потягів, пристрастей, бажань, знань про себе, які радикально суперечать його усвідомленню про себе, сформовані у відповідності з ідеалами, моральними нормами, імперативами(вимога, заборона,табу), суспільства до якого індивід належить, витіснені потяги,пристрасті котрі суперечать свідомій спрямованості і фун-ють за своїми законами. Фройд наз.- Ід(Воно)- це утворення мотиваційної природи(спонукальної)тому воно прагне до реалізації(задоволення)очікуючи сприятливого послаблення, витісняючих і утримуючих у несвідомій сфері психологічних факторів наз. – цензурою. Це протистояння створює напругу у психіці. Психоаналітичне трактування потягів – потяг – неусвідомлювана, невиразна потреба, яка або спричиняє вчинки які задаються самому суб’єкту і його оточенню не вмотивованими, не очікуваними, або згасає, або усвідомлюється, перетворюючись на бажання, прагнення. Потяг за Фройдом має інстинктивну природу – створює напруження, збудження, подразнення(відчуттів, органічне) тілесних органів, яке зумовлене їх фун-ою необхідністю. Воно прагне розрядки, шляхом задоволення потреби. Основний принцип фун-ння психіки – принцип задоволення насолоди, проте треба враховувати можливості які дає для цього соціум – принцип реальності. Спочатку Фройд поділяв потяги на самозбереження і сексуальні, згодом поділив по-іншому: лібідо – потяг до життя; танатос і мортідо(суєцид) – потяг до смерті, самознищення; ерос – потяг сексуального характеру вершина якого оргазм, найбільша насолода, ерогенні зони. Енергія потягів прямо пропорційна інтенсивності насолоди, яку приносить їх задоволення. Приборкання дитячого еротизму. До 3 років активними ерогенними зонами є ротова порожнина і анус. Цей вік Фройд назвав оральною і анальною фазою психосексу-го розв-ку. Лібідо виявляється через подразнення цих зон – аутоеротизм – самоподразнення, приваблюють самі екскременти, неусвідомлений засіб задоволення, і тут сусп-тво(батьки) наносять авторитарний удар – наказовий тиск підпорядкування, ґрунтується на страху за покарання за непослух, страх втрати приязні. Фалічна фаза 3-5 років – психосексу-й розв. пов'язаний із геніталіями – потяг до батьків протилежної статі: комплекс Едіпа, Електри. Ці потяги інцест. Зявляється стале почуття провини – мордуючий стан якого дитина хоче позбутися, несвідомо, витісняє цей факт у несвідоме, це забезпечує механізм психологічного захисту. Психологічний захист – це неусвідомлюване витіснення у несвідому сферу психіки особистості, того змісту його свідомості, який радикально суперечить його «Я» образу, що породжує фрустрацію, страх, огиду, провину. Свідчення універсальності цих процесів є дитяча амнезія – ніхто не пам’ятає себе від 3 до 5 років. В цьому зв’язку істотну роль відіграє релігія – табу. Це породжує стадний колективістський душевний комфорт, що є основою конформізму(пристосовництво) – небажання мати власну думку позицію обстоювати її чинити на власний розсуд, тобто чинити бездуховність. Отже культура за Фройдом авторитарно репресивна. Імперативний тиск(наказовий)культури на сваволю індивіда Фройд наз.- відмовою. Імперативні табу, настанови, норми, що визначають зміст відмови наз.- забороною. Пс-ий стан особ-сті назив. позбавленням(іцест, суїцид, канібалізм). Все це регулюється культурою: 1) здобуті нею зання, вміння, навички, дух.цінності, 2) інституційні о-ції та управління сусп. життям, що розподіляють блага(залежить від соцстатусу). Поступове переведення сусп. цінностей культури, її вимог у сферу спрямованості особистості є процеси формування її «супер его»(витісняє в несвідоме радикальні асоціальні потяги і пристрасті). Механізми психологічного захисту: сублімація, витіснення, заперечення, реактивне утворення, регресія та ін. Компенсаційна фун-я ідеалів: 1) релігія – компенсує невдоволення, обіцяє винагороду за страждання, в основі віри фактично лежить праобраз дитячості – інфантилізму, відображається ситуація безпомічності, безпорадності яка потребує захисту, підтримки, опіки. Культура підхопивши віру осягає іменем Бога свої цінності, а страждання поясн.порушенням божих законів – це гріхи. 2) мистецтво – відмову вона являє собою ексаз(неповноцінний замінник), заборонених і обмежених культурою потягів, сприймаючи худ.тівр суб’єкт впочувається в його ідейно емоційний зміст, переживає емоційні реакції схожі на ті які містять худ.образи. Почуття не обманює, обманює судження. Це розрядка, кожний має улюблений жанр, тематику творів мистецтва, сприймання ких якоюсь мірою і на деякий час позбавляє емоц.напруження, витіснення інстинктивних потягів перероджується у сублімацію. 3)сновидіння. Сновидіння – канал розрядки витіснених пристрастей у символічній формі, здійснюється те , що не можливо здійснити реально. Пристрасті пов’язані з змістом яких є : секс.розпусти, збудження, садомазохістське насильство,ул\бивства, самогубства. Позитив запропонований Фройдом: треба помякшувами антагонізм(суперечність)між Ід та Супер Его(лібідо і танатос) – в цивілізованій формі.(Пасціанарна енергія – енергія усіх націй).

Отже, розглянутий матеріал дає підстави для твердження, що основною фун-єю психіки є адаптація у середовищі що забезпечується дієво психічною і поведінковою активністю. Фун-но психіка на всіх рівнях відображення являє собою феномен який передбачає вірогідні зміни у ситуації на основі її відображення з метою її адаптації. В цьому сенсі інстинкт адаптований являє собою генетично запропоновані готові форми поведінки у певних ситуаціях(шлюбні, безпеки, догляд за потомством, харчування, здобуття їжі, орієнтовно дослідницький захист від ворогів). Научіння – адаптовуються – знаходить ефективні поведінкові акти у проблемних ситуаціях. Інтелект адаптовує, змінює ситуацію, навколишнє середовище, його об’єкт у відповідності з потребами суб’єкта. Інстинкт відноситься до несвідомого.