18. Основний психологічний зміст духовності і моральності особистості.

Карл Густав Юнг – про духовність особистості – вваж. Що осн. завдання пс-ї навчити людину як їй жити , щоб досягти душевної гармонії, душевної свободи, внутрішньої свободи, радості буття ,щастя. Головна причина душевної дисгармонії – неправильні уявлення про сенс і мету життя. Втрата істиних, ціннісних орієнтацій, смислу життя – в псих. люд., її несвідомому представлені в символ формі, змістовою основою якого є Бог. Без активного фун-ня внутрішньої символіки в душі людини і в людських взаєминах . утворюється духовний вакуум. Цю символіку Юнг назвав архетипами(колективне несвідоме, високий духовний зміст). Людина знайде себе якщо зверне свою увагу на глибинний зміст своєї душі і знайде в ньому символіку архетипів і розшифрує їх. В архетипах представлені духовно ціннісні здобутки попередніх поколінь, притім лише ті котрі мають загальнолюдське значення ,вони об’єктивуються, втілюються в символіці в міфах, віруваннях, мист-ві, сновидіннях. Видобування та осмислення з метою розуміння символіки архетипів це істинні пошуки душі – індивідуація(знаходить сам для себе свою суть) – інтеграція, згрупування людської індивідуальності(самосвідомості особистості), навколо її індивідуального існування, упішна індивідуація завершується самістю – пробудження Бога в людській душі. Бог – це добро, любов, краса, істина – це основні атрибути. Альфред Адлер: неможна протиставляти свідоме і несвідоме як антагоністичну(непримиренні суперчності) половини душі людини. В несвідомому можуть бути витіснені лібідо і танатос, потяги ,але вони не грають якоїсь особливої ролі. Несвідоме це прагнення до влади може і усвідомлюватися – це гіперкомпенсація, почуття комплексу неповноцінності він присутній у всіх у більшій чи меншій мірі усвідомлено. Соціальний інтерес ґрунтується на оцінному ставленні людини до життя, матеріальні і духовні цінності, що конкретизуються в меті людини. Він замінив прагнення до влади на прагнення до переваги – могутності владної чи економічної. Згодом додав ще й духовний розвиток особистості який врешті решт ліг в основу його рецепт щастя. Щоб бути щасливою людиною, люд. має керуватись прагненням досконалості, що дає нам христ-тво. Карен Хорні зміст її концепцій перегукується з вченням Адлера. Стрижневе поняття прагнення до самореалізації – спонукає почуття неповноцінності. Базова довіра – до світу формується на основі емоційної взаємодії з оточуючим сусп.. на протязі першого року життя що характеризується вподальшому її довірі чи недовірі до світу. Гуманістичний психоаналіз Еріка Фрома – духовна природа особистості – пізнання людиною своєї істинної природи, екзистенцій на суперечність у внутр. конфлікті, що зумов. в її приналежності і виходу з природи, що породжує страх, тривогу, самотність. Відтак людина мусить шукати якись високий смисл свого життя в природі та сусп.. Основним шляхом цього є піднесення духовності моралі до найвищого рівня – істинним народженням особистості. З несвідомого високі духовні моральні цінності не випускає соціально-зумовлений фільтр – ідеали, що постає у свідомості виразно, людина розуміє що існуюче життя не істинне тому огидне, а відтак психологічно готова зруйнувати все що є. для цього можуть використовувати (для панування) - ідоли фікції – об’єкти престижного володіння. Створюється ситуація конкурентної боротьби гонитви за ідолом. Людина вбачає в інших тільки засоби і конкурентів – все продається і купується. В деократичному сусп.. існує реальна свобода особистості, але вибір за особистістю гонитись за ідолом чи ні. А це означає відчуження – в такий спосіб людина втрачає контакт із самою собою та з іншими, викликає відчуття свідомості, тривога і людина підсвідомо втікає від такої свободи, настає стан дипресії. Втеча від свободи – втікають від негативної свободи і втеча негативна. Конформізм автомата – людина бездумно виконує якісь дії стереотипного характеру і соціальний мазохізм – суцільно віддає свою душу комусь на її думку, сильному могутньому вододіючому істиною. Соціальний садизм – влада жорстока і необмежена, втеча у забуття, єдиний вихід революція сердець – вчити людей критично мислити поширювати гуманістичні ідеї пробуджувати совість, любов та інші духовні цінності. А.Маслоу - самореалізація – розвиток особистості ґрунтується на базових потребах людини: фізіологічні потреби, любові та приналежності, безпеці, повазі, само актуалізація.

35