
- •Кваліфікаційна робота бакалавра Край поглинання тонкоплівкових шарів AsXSe1-X
- •Ужгород 2014
- •Розділ 1. Одержання та структура тонкоплівкових шарів системи As-Se
- •1.1. Одержання плівок системи As-Se
- •1.2. Електронно-мікроскопічні дослідження структури шарів системи As-Se
- •Розділ 2. Оптичні властивості плівок системи As-Se
- •2.1. Визначення оптичних констант плівок на прозорій підкладці
- •2.1.1. Визначення показника заломлення із порядкових чисел m
- •2.1.2.Визначення показника заломлення із рівняння дисперсії
- •2.2. Експериментальна установка і методика дослідження оптичних констант плівок.
- •Експериментальні результати та методика їх обрахунку
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Експериментальні результати та методика їх обрахунку
Край поглинання склоподібних матеріалів характеризується наявністю трьох характерних ділянок на енергетичній залежності α=f(hv) (рис.2.5.).
Ділянка А характеризується поглинанням при малих значеннях α. Це — довгохвилева частина оптичного “хвоста”, що залежить від чистоти вихідних компонент і досконалості структури. Для неї характерна експоненціальна залежність[22].
α ≈ exp(Гt · hv), (2.5)
де Гt — небагато менша ніж Г.
Автори роботи [23, 24] вважають, що ділянка слабого поглинання пов’язана з флуктуаціями потенціалу, які можуть виникати у зв’язку з втратами дальнього порядку, наявністю дефектів або домішок.
Ділянка В (рис.2.5 ) характеризується експоненціальною залежністю:
(2.26)
де
- енергія фотона;
,
-
константи, величини які обумовлені
властивостями конкретного матеріалу
(Еg
-
ширина забороненої зони); Г
-
характеризує нахил краю поглинання. Ця
ділянка обумовлена переходами між
локалізованими станами в псевдозабороненій
зоні, або, що більш ймовірно, між
локалізованими і нелокалізованими
станами в зонах[22-24].
На
ділянці С (рис.2.5)
змінюється за законом:
hν ·α (hν) ≈ const [hν – Eg (T)]2 (2.27)
В
цьому випадку із залежності
шляхом
екстраполяції
можна визначити ширину забороненої
зони для склоподібних матеріалів.
Можливо, таку закономірність слід
очікувати в області переходу між
нелокалізованими станами, густина яких
може бути близькою до критичної.
Співставлення експериментальних
залежностей
для стекол з різною топологією ближнього
порядку дало можливість зробити висновок,
що в області нелокалізованих станів
проявляються різні нестандартні
однозонні густини станів. Дійсно, на
ділянці С для аморфного селену не
спостерігається залежність (2.27), а
виконується залежність[23,
25, 28]:
(2.28)
Перехід від квадратично-кореневої залежності до лінійної спостерігається і в склоподібній системі As-S при надлишку халькогена відносно As2S3 і для складу As0,43Se0,57[26]. З іншої сторони, залишається неясним, чому співвідношення (2.27) так добре виконується для аморфного As2S3 і не виконується для кристалічного As2S3 [23].
Наукова література містинь великий об’єм інформації щодо краю Урбаха у некристалічних напівпровідниках, зокрема у склах системи As-Se [23,26,27,28]. Область поглинання вищеурбахівського краю досліджено значно менше, хоч емпіричний закон Тауца [22] можна вважати майже настільки ж універсальним для аморфних матеріалів. У більшості випадків, зокрема, нахил краю поглинання у представленні Тауца ігнорується, не зважаючи на те, що окремі параметри, які можна визначити на основі згаданих представлень дають можливість розрахувати абсолютне значення оптичного поглинання при різних енергіях [26].
Насамперед необхідно зауважити, що для переважної більшості аморфних матеріалів, характерним є хороше узгодження із законом Тауца [22, 26].
,
(2.29)
де
-
зона Тауца, c
-
const,
що відображає на скільки різко зростає
поглинання з енергією.
Рис.2.5.Типова залежність краю поглинання в склоподібних напівпровідниках [22,23].
З метою перевірки виконання закону Тауца для плівок розрізу AsXSe1-X були проведені дослідження спектрів пропускання цих матеріалів. Коефіцієнт поглинання визначили за формулою:
,
(2.30)
де,
;
;
.
n1- показник заломлення плівки, n2- показник заломлення підкладки, Т - пропускання системи плівка-підкладка (у відносних одиницях), d - товщина плівки.
За допомогою спектрофотометра, змінюючи довжину хвилі в межах від 450 до 1100 нм, з кроком 5 нм, вимірювали пропускання досліджуваних зразків при нормальному падінні випромінювання. Отримані результати заносили в обчислювальну машину і будували графіки Т=f(λ) для кожного зразка (рис. 2.6). Для зручності приведено графік Т=f(λ) лише одного зразка.
Рис. 2.6. Спектр пропускання плівки As0,64Se0.36 на скляній підкладці для нормального падіння.
Результати
вимірювань α=f(hv),проведених
при кімнатній температурі, представлені
на рис.2.7. Одержані результати добре
узгоджуються з відповідними дослідженнями
[26], де приведено результати вимірювань
α=f(hv)
для
аморфних
плівок AsXSe1-X
при
Х=0
0.15.
Показано, що починаючи з Х=0.02
край поглинання описується рівнянням
(2.29), а для 0<х<0.02
в широкому інтервалі енергій падаючих
фотонів є лінійна залежність[26]:
,
(2.31)
де , c1 - константа, Е1 - екстрапольоване значення оптичної щілини. Збільшення концентрації миш’яку в кількості > 2 ат.% спричиняє чітко виражений перехід від “аномальної” лінійної залежності до залежності, що описується рівнянням (2.29).
α, см-1
hν, eB
Рис.2.7. Залежність коефіцієнта поглинання від енергії падаючого світла тонкоплівкових шарів розрізу AsXSe1-X.
На
рис. 2.8 - 2.13
приведено залежності
та
по яким можна буде зробити висновки,
який закон краще справджується для
досліджуваних матеріалів. Аналіз
експериментальних результатів показує,
що для тонкоплівкових шарів AsXSe1-X
області концентрації Х=0.18
0.64,
виконується закон Тауца. При цьому,
нахил кривих Тауца зменшується із
збільшенням концентрації миш’яку
(0.18<Х<0.64).
Необхідно додати, що верхня межа енергії
фотона, до якої виконується згаданий
закон, зростає із вмістом миш’яку.
1,90
1
2
Рис.2.8.Залежність
(1) і
(2), зразка As0,18Se0,82.
1.76
1
2
Рис.2.9.
Залежність
(1) і
(2),
зразка As0,43Se0,57.
2.35
1,9
1
2
Рис.2.10. Залежність (1) і (2), зразка As0,46Se0,54.
1
2
1,97
Рис.2.11. Залежність (1) і (2), зразка As0,47Se0,53.
2
1
1,95
Рис.2.12.Залежність (1) і (2), зразка As0,50Se0,50.
1,83
1
2
Рис.2.13.Залежність (1) і (2), зразка As0,64Se0,36.
Порівняння літературних даних [26] з нашими вимірюваннями концентраційної залежності Еτ показує, що оптична зона зменшується практично лінійно із збільшенням вмісту миш’яку (рис.2.14) до значень ̴ 40 ат.% As і має мінімум в області 42 ат.% As. Необхідно також зауважити на наявність певної немонотонності Еτ при 4÷6 ат.% As [26, 27]. Схожа композиційна залежність Еτ притаманна і некристалічним зразкам системи Sb-Se з тією різницею, що для останньої подібна особливість спостерігається в інтервалі складів, що містять 2÷3 ат.% Sb [26].
Eg,(eB)
As (am.%)
Рис.2.14.Концентраційна залежність ширини забороненої зони системи AsXSe1-X
Оптична щілина Еτ та споріднені з нею інші фізичні параметри визначаються, головним чином, ближнім порядком. В некристалічних халькогенідах AsXSe1-X зона провідності формується антизв’язуючими станами, валентна зона своїм походженням зобов’язана l-p- станами. Для досліджуваних матеріалів зона провідності зростає з ростом Х. Скоріш за все це наслідок ефектів ближнього порядку, які супроводжуються зменшенням атомного об’єму. Враховуючи той факт, що енергія зв’язку As-As, As-Se, і Se-Se (2.07, 2.26, 2.14 еВ відповідно) відрізняються відносно мало, варіацію Еτ із складом, спостережувану нами в зразках системи As-Se, пояснити виключно зміною енергії ковалентних зв’язків досить проблематично. Саме тому, враховуючи одержані експериментальні результати та на основі порівняння з даними інших авторів, концентраційну залежність оптичної щілини можна інтерпретувати наступним чином. В області відносно незначних концентрацій As (0÷3 ат.%) значення Еτ змінюється головним чином, за рахунок зміни ближнього порядку. В інтервалі 0.04<X<0.10 помітне зменшення оптичної щілини відображає зменшення відстані між ланцюжками, а в області концентрації Х=0.40 та Х=0.50 особливості залежностей Еτ від концентрації миш’яку можна пояснити наявністю стехіометричних сполук складу As2Se3 та As4Se4 .
Таким чином, результати дослідження краю власного поглинання тонкошарових структур AsXSe1-X відтворює концентраційну залежність фото фізичних та фізико-хімічних властивостей у залежності від вмісту миш’яку[26]. Причиною такої поведінки можуть бути певні зміни локальної структури із складом, які спостерігаються на концентраційних залежностях (рис.2.14.)