1Умови приростів координат замкнутого теодолітного ходу

Кутові і лінійні величини, які приймаються для підрахунку приростів координат точок, визначаються з деякими незначними помилками. Тому підраховані прирости координат не завжди відповідають теоретичним вимогам.

Дня замкненого теодолітного ходу (рис. 62), теоретична сума проекцій сторін на осі координат х, у повинна дорівнювати.∑ΔX=ΔXa-b+ΔX_d-c+…+ ΔXa=0

.∑Δy=Δya-b+Δy_d-c+…+ Δya=0 У зв'язку з допущеними незначними помилками при вимірюванні кутів та довжин ліній, фактична сума підрахованих приростів не буде рівнятись нулю, а якійсь величині, тобто нев'язці. Величину Нев'язки по осям координат визначають за формулою

∑Δx=±f_x ∑Δy=±f_y 2.Охарактеризувати будову зняття відліків та визначення ціни поділки рейки Рейки для технічного нівелювання виготовляють із сухого дерева двотаврового перерізу довжиною Зм, шириною 8-Ю см, товщиною 2-3 см. Рейки виготовляють двох видів: складні з двох дерев'яних брусків довжиною 1,5 м кожний, шарнірно з'єднаних між собою, і суцільних довжиною 3 м. На кожній із двох лицьових сторін рейок, покритих білою емалевою фарбою, нанесені шкали сантиметро­вих поділок (шашок) і дециметрових поділок з цифровими значеннями. Одна сторона рейки чорна, на якій чергуються чорні і білі шашки, друга сторона рейки червона з червоними і білими шашками. По чорній стороні рейки цифрова шкала починається з поділки 0000 мм, по червоній стороні з поділки 4683 мм, 4783 мм, 4700 мм, 4800 мм. Відліки по рейці визначають по середній нитці сітки наведення в міліметрах. На рис. 49 показаний відлік 1122мм чорної шкали рейки. При знятті відліку рейка повинна знаходитись у вертикальному положенні. Для цього при знятті відліку її похитують таким чином, щоб рейка проходила вертикальне положення, при цьому знімають мінімальне значення відліку, що відповідає вертикальному положенню рейки.На заданій точці відліки знімають по червоній і чорній стороні рейки, підраховують величину п'ятки рейки як різницю між червоним і чорним відліком. П'ятка для рейки — це постійна величина і є контролем правильності зняття відліків. Рейки можуть мати наступні п'ятки - 4700мм, 4800мм, 4683мм, 4783мм.

20 білет 1.Проаналізувати основні етапи організації робіт при теодолітній зйомці. ТЗ-горизонтальна зйомка місцевості результатом якої є побудова плану вона називається контурною тому що проходить по границям ділянок місцевості.Єтапи організації робіт:1)камеральна підготовка матеріалів.2)Когностування місцевості з територією майбутньої зйомки знаходження пунктів геодезичної основи на місцевості вершин теодолітних ходів.3)Польові вимірювальні роботи полягають в вимірюванні горизонтальних кутів теодолітом способом окремого кута.4)Камеральна обробка результатів польових вимірювань полягає в визначенні координат вершин теодолітних ходів. 2.Обгрунтувати умови визначення та ув’язки перевищень при нівелюванні траси.

21 білет

1.Охарактеризувати поняття рельєфу та його зображення на топографічних планах і картах. На сучасних великомасштабних картах і планах рельєф місцевості зображають відмітками або горизонталями. В будівельному виробництві часто використовують обидва способи, тобто рельєф місцевості зображають горизонталями, але зберігають на плані і відмітки, на основі яких були проведені горизонталі.Горизонталь - це замкнена крива лінія, всі точки якої мають одну і ту ж висоту відносно прийнятої відлікової поверхні. Уяву про горизонталі дає лінія розмежування води і суші (берегова лінія). Якщо допустити, що рівень води піднімається кожен раз на одну і ту ж величину (рис. 17) і поступово затопляє дану ділянку поверхні, то лінія урізу води_; яка відповідає різним її рівням, буде відповідати горизонталям на місцевості. Зображення цих горизонталей на плані характеризує рельєф місцевості, причому в місцях крутих скатів горизонталі зближаються, а в місцях пологих скатів горизонталі віддаляються одна від однієї. Для визначення напрямку пониження скатів горизонталі супроводжуються короткими рисками, направленими від горизонталей в сторону пониження скату. Ці риски називають бергштрихами. * .

Горизонталі мають наступні властивості:

всі точки горизонталі мають однакову відмітку;

горизонталь неперервна;

горизонталі не можуть пересікатися або роздвоюватися;

віддалі між горизонталями в плані характеризують крутизну скату: чим менша віддаль між горизонталями, тим крутіше скат;найкоротша віддаль між горизонталями відповідає напрямку найбільшої крутизни скату; горизонталі, які зображають похилу площину, мають вигляд паралельних прямих.2.Обґрунтувати визначення дирекційних кутів і румбів сторін теодолітного ходу.

Румба r називається горизонтальний кут між напрямом даної лінії і найближчою частиною меридіана (рис. 2). Величина румба супроводжується назвою з двох літер, що позначають країни світла і вказують напрямок лінії: наприклад, СЗ: r 42 ˚ 11 ', ЮВ: r 12 ˚ 04' і т.д. Дирекційний кутом α називається горизонтальний кут між напрямом даної лінії і північною частиною осьового меридіана (рис. 1) або лінії, йому паралельної. Як і азимут, дирекційний кут відраховується за годинниковою стрілкою. Напрями осьового меридіана і географічного меридіана даної точки До утворюють кут, званий зближенням меридіанів γ.

22 білет 1. Охарактеризувати зв'язок між азимутом і румбом лінії. Орієнтувальні кути позначаються: дійсний азимут Ад, маг­нітний азимут Ам, дійсний румб Rд, магнітний румб Rм, дирекційний кут а, дирекційний румб Rх.

Азимут – це кут (напрям руху) у градусах між північним кінцем меридіана за ходом годинникової стрілки і заданою лінією. Азимути вимірюються від 0 до 360 . Румбом (англ. – напрям) називається напрям руху або лінії візування у гра­дусах, відлічених від найближчого меридіана, тобто від його північного чи південного кінця. Для визначення румбів виділяють чотири чверті – по 90° у кожній (мал. 8) – і відлічують їх за годинниковою стрілкою від північного кінця меридіана. Вони називаються: перша (І)– Пн Сх (північно-східна); друга (II) – ПдСх (південно-східна); третя (III) – ПдЗх (південно-західна) і четверта (IV) – ПнЗх (північно-західна). Румби й азимути – величини взаємозалежні.

Номер і назва чверті	Значення азимута, град	Румб дорівнює	Азимут дорівнює
І – ПнСх ІІ – ПдСх ІІІ – ПдЗх ІV – ПнЗх	0 – 90 90 – 180 180 – 270 270 – 360	А 180º – А А – 180º 360º – А	R 180º – R 180º + R 360º – R

Наприклад:

1) А = 40º, то R = ПнСх 40º;

2) А = 140º, то R = ПдСх 40º;

3) А = 220º, то R = ПдЗх 40º;

4) А = 320º, то R = ПнЗх 40

А = 320º, то R = 360º – A = ПнЗх 40º.

А = 220º, то R = А – 180º = ПдЗх 40º.

А = 140º, то R = 180º – А = ПдСх 40º.

А = 40º, то R = А = ПнСх 40º. 2. Обґрунтувати умови кутів замкненого полігону.

23 білет 1. Дати характеристику основним етапам організації робіт при теодолітній зйомці. ТЗ-горизонтальна зйомка місцевості результатом якої є побудова плану вона називається контурною тому що проходить по границям ділянок місцевості.Єтапи організації робіт:1)камеральна підготовка матеріалів.2)Когностування місцевості з територією майбутньої зйомки знаходження пунктів геодезичної основи на місцевості вершин теодолітних ходів.3)Польові вимірювальні роботи полягають в вимірюванні горизонтальних кутів теодолітом способом окремого кута.4)Камеральна обробка результатів польових вимірювань полягає в визначенні координат вершин теодолітних ходів. 2.Проаналізувати поздовжнє нівелювання трас з поперечниками

Поздовжній профіль будують за обчисленими відмітками всіх точок поздовжньої осі нівелювання. Профіль будують на міліметровому папері, причому горизонтальні відстані між точками відкладають у масштабі 1 : 5 000 або 1 : 2 000, а відмітки (висоти) точок у вертикальному масштабі 1 : 500 або 1 : 200, тобто у 10 разів крупнішому за горизонтальний. Побудову профілю здійснюють у такому порядку. 1. Спочатку в нижній частині міліметрового паперу креслять профільну сітку - ряд горизонтальних ліній, проведених на деякій відстані одна від одної. Між лініями утворюють горизонтальні графу, в яких роблять записи, що характеризують різні елементи профілю (рис. У.26).2. Нижню графу, на якій зображено план смуги вздовж випрямленої осі нівелювання, заповнюють за матеріалами горизонтальної зйомки, які занесено у пікетажну книжку. Контури внутрішньої ситуації при цьому показують умовними знаками.

24 білет

1. Проаналізувати хід визначення недоступних відстаней. Якщо перешкода (річка, обрив, будівля) робить відстань недоступним для вимірювання стрічкою, то його вимірюють непрямим методом. Так, для визначення недоступної відстані d вимірюють стрічкою довжину базису b (рис. 8.3, а, б) і кути a і b. З DABC знаходять d = b sin a / sin (a + b), де враховано, що sin g = sin (180 °-ab) = sin (a + b). . 2Дати оцінку підготовки траси до нівелювання Рекогносцировку траси виконують на місцевості для уточнення вибраного напрямку, кутів повороту траси, перевірки наявності і стану реперів, прив'язки ходів. Перед нівелюванням траси виконують підготовчі роботи. Для цього по осі майбутньої споруди прокладають теодолітний хід. Кути р повороту ходу вимірюють теодолітом, довжини ліній Ь - стальною мірною стрічкою. Вершини кутів поворот}' позначають ВК1, ВК2 і т.д.Розбивка пікетажу по трасі виконується відкладанням по осі трубопроводу відрізків, горизонтальні прокладання яких дорівнюють 100м. Такі відрізки називають пікетами. Кінець кожного пікету •закріплюється дерев'яним кілком довжиною 15-25см, забитим на рівні поверхні землі. Такий кілок називається пікетною точкою. Початок траси позначають ПКО (пікет нуль), наступні - ПК1, ПК2 і т.д. За номером кожного пікету визначається число сотень метрів траси від її початку. Характерні точки рельєфу в межах пікету відмічаються кілками. Ці точки називають проміжними, їх розташування на трасі визначається відстанню від пікетної точки. Так, пікетне значення проміжної точки ІЖЗ+48 означає, що дана точка знаходиться між пікетними точками ПКЗ і ПК4 на відстані 48м від пікетної точки ПКЗ.

25 білет

1Проаналізуйте зйомку контурів ситуації способом засічок. Способом лінійних засічок стрічку, так само як і способом перпендикулярів, укладають у створі знімальної лінії. Від двох точок на стрічці, що відповідають цілим метрам і складових підстава приблизно рівностороннього трикутника, рулеткою вимірюють відстані до точки контуру, яку визначають. При цьому довжина зарубок не повинна перевищувати довжини рулетки. Для контролю роблять третій промір.Способом кутової засічки може бути виконана зйомка недоступних точок. Засічки наносять не менш чим із трьох напрямків. 2. Обґрунтувати хід розбивки кругових кривих.

Будівництво лінійної споруди відбувається між двома вибраними точками. Якщо віддаль між цими точками велика, то в зв'язку з економічними, будівельними, транспортними, естетичними і другими ознаками пов'язаними з умовами її будівництва на місцевості, виникає необхідність зміни напрямку. На цій основі вісь такої споруди складається із прямих і криволінійних ділянок.Основне завдання проектувальника полягає в тому, щоб дві запроектовані прямі поєднати на місцевості з частиною дуги кола, згідно з наведеними і розрахованими елементами кругової кривої (рис.134).

Для досягнення цієї мети необхідно розрахувати головні точки кривої та винести їх в натуру. Саму криву на місцевості закріплюють дерев'яними кілочками на осі кривої через 5-20 м в залежності від технічних вимог будівництва криволінійних споруд.

Коли до пікетного значення вершини кута додати тангенс Т, то отримаємо пікетажне значення кінця кривої КК.

26 білет

1. Охарактеризувати зйомку контурів ситуації способом перпендикулярів. При зніманні, що виконується способом перпендикулярів, абсцисою є відрізок від точки знімального обґрунтування на стороні теодолітного ходу, а ординатою - перпендикуляр від сторони теодолітного ходу до точки, що визначається. Перпендикуляр будують теодолітом, екером або око­мірно. Довжина перпендикуляра вимірюється один раз з точністю до 0,01 м і не повинна перевищувати допустимого значення, яке залежить від масштабу знімання та способу його побудови2. Обґрунтувати суть орієнтування ліній Орієнтуванням лінії називають визначення її напрямку на місцевості відносно прийнятого початкового напрямку. За початковий напрямок в геодезії прийнято північний напрямок меридіана. Орієнтування виконується від астрономічного (географічного), магнітного і осьового меридіанів. Орієнтування ліній на місцевості виконується по азимутам, дирекційним кутам і румбам. Орієнтування широко застосовують 'при розміщенні на місцевості інженерних споруд, коли необхідно забезпечити їх взаємне розташування відносно сторін світу. При орієнтуванні необхідно забезпечити оптимальне використання природних умов (рельєфу, освітленості, напрямку вітру і так далі), з врахуванням технологічних, санітарних вимог, вимог по охороні навколишнього середовища.

27 білет

1.Дати оцінку прямій геодезичній задачі Геодезична завдання - математичного виду завдання, котра пов'язана з визначенням взаємного положення точок земної поверхні і підрозділяється на пряму і зворотну задачу. Прямий геодезичної завданням (ПГЗ) називають обчислення геодезичних координат - широти і довготи деякої точки, що лежить на земній еліпсоїді, за координатами іншої точки і по відомим довжині і дирекційного кутку даного напрямку, що з'єднує ці точки. Пряма геодезична задача полягає в знаходженні координат обумовленої точки по відомим прямокутним координатам заданої точки, відстані між ними і дирекційного кутку з заданої точки на определяемую.

28 білет