9 Білет 1.Дати оцінку зображення рельєфу на топографічних планах і картах

На сучасних великомасштабних картах і планах рельєф місцевості зображають відмітками або горизонталями. В будівельному виробництві часто використовують обидва способи, тобто рельєф місцевості зображають горизонталями, але зберігають на плані і відмітки, на основі яких були проведені горизонталі . Горизонталь - це замкнена крива лінія, всі точки якої мають одну і ту ж висоту відносно прийнятої відлікової поверхні. Зображення цих горизонталей на плані характеризує рельєф місцевості, причому в місцях крутих скатів горизонталі зближаються, а в місцях пологих скатів горизонталі віддаляються одна від однієї. Для визначення напрямку пониження скатів горизонталі супроводжуються короткими рисками, направленими від горизонталей в сторону пониження скату. Ці риски називають бергштрихами.Горизонталі мають наступні властивості:всі точки горизонталі мають однакову відмітку;

горизонталь неперервна;горизонталі не можуть пересікатися або роздвоюватися; віддалі між горизонталями в плані характеризують крутизну скату: чим менша віддаль між горизонталями, тим крутіше скат;найкоротша віддаль між горизонталями відповідає напрямку найбільшої крутизни скату; горизонталі, які зображають похилу площину, мають вигляд паралельних прямих.

2.Проаналізувати основні способи геометричного нівелювання.

Геометричне нівелювання залежно від положення нівеліра по відношенню до нівельованих точок виконується двома методами: із середини і вперед.При нівелюванні із середини нівелір виставляється посередині між задньою точкою ,1 висота Н якої відома і передньою точкою 2, висота Нг якої визначається. В точках 1 і 2 встановлюють вертикально нівелірні рейки, на які наводять нівелір і визначають їх висоту в міліметрах, інакше цю висоту називають відліком, відповідно в точці 1 визначається задній відлік З, в точці 2 визначається передній відлік

. При нівелюванні вперед нівелір виставляється над задньою точкою 1, висота Н1 якої відома, В передній точці 2. висота якої визначається, встановлюють нівелірну рейсу. В точці 1 вимірюють висоту інструмента і (від рівня точки 1 до рівня лінії візування нівеліра), а в точці 2 визначають передній відлік П.Перевищення між точками 1 і 2 підраховують як різницю висоти інструмента і переднього відліку за формулою.h=i-H

3. Знайти прямий і обернений румби ліній, якщо азимут дорівнює 217°45'

Ч=360-А=359.60-217.45=ПдЗх142.15

10 білет

1. Охарактеризувати будову і призначення основних частин теодоліта. Теодоліт призначений для вимірювання кутів в теодолітних та тахеометричних ходах, при розбивці планових і висотних знімальних сіток, для вимірювання відстаней з використанням нитяного далекоміра зорової труби, визначення магнітних азимутів за орієнтир-бусоллю, а також для нівелювання горизонтальним променем за допомогою циліндричного рівня на трубі. Основними його частинами є горизонтальний кутомірний круг, вертикальний кутомірний круг, зорова труба, яка кріпиться на колонках, система циліндричних рівнів. Кутомірні круги мають співвісні з ними алідади з відліковими пристроями. Теодоліт кріпиться на штативі підставкою із трьома підйомними гвинтами. Під кожухом знаходиться лімб, який служить для вимірювання горизонтальних кутів (має рівномірну кутову шкалу). Шкала виконана радіальними штрихами з позначенням градусних поділок за годинниковою стрілкою. Довжина дуги лімба між двома сусідніми штрихами в градусному вимірі має назву ціни поділки лімба. Вісь горизонтального круга збігається із вертикальною віссю, навколо якої обертається прилад. Горизонтальна вісь з’єднує зорову трубу і вертикальний круг з алідадою, при цьому труба і круг насаджені на вісь наглухо, а алідада з відліковим пристроєм – вільно. Зорова труба закріплюється затискним гвинтом, а мікрометричним наводиться точно на предмет у вертикальній площині. Спеціальним кільцем проводиться фокусування. На кожусі вертикального круга паз для кріплення бусолі. Труба служить для розглядання предметів, розташованих на відстані. Складовими частинами труби є об’єктив та окуляр. 2. Дати оцінку основним методам нівелювання Нівелювання - це вид геодезичних робіт, в результаті яких визначають перевищення між точками земної поверхні, а також висоти цих точок відносно прийнятої відлікової поверхні..Геометричне нівелювання визначає перевищення між точками, відмітки точок за допомогою горизонтального променя візування, який створює нівелір і вертикально встановлені нівелірні рейки в точках нівелювання .Геодезичне (тригонометричне) нівелювання визначає переви­щення між точками земної поверхні по виміряному куту нахилу поверхні і горизонтальній відстані між точками, використовуючи формули тригонометрії Гідростатичне нівелювання визначає перевищення між точками земної поверхні як різницю висот рівнів води в сполучених посудинах, встановлених в даних точках. Барометричне нівелювання визначає перевищення між точками земної поверхні за показами барометра, що виражає тиск повітря в даних очках.тереофотограмметричне нівелювання визначає висоту точок земної поверхні методом вимірювання моделі об'єкта, який створюється на основі стереоскопічної пари знімків даного об' єкта.Механічне нівелювання визначає висоти точок земної поверхні за допомогою спеціальних приладів, і установлюються на рамах велосипедів, автомобілів, вагонів. Під час руху прилад автоматично реєструє віддалі між точками земної поверхні, їх висоти.

11 білет

1. Проаналізувати вимірювання горизонтального кута способом окремого кута. Суть вимірювання горизонтального кута на місцевості наступна . На місцевості закріплені точки А,В,С, розташовані на різних рівнях. Необхідно виміряти горизонтальний кут при вершині В між напрямками ВА і ВС. Цей кут визначається проекцією авс куга АВС а площину Р. Розташуємо над вершиною кута В паралельно горизонтальній площині градуйований круг R (лімб шкалою від 0° до 360°, центр якого сумістимо з довільною точил прямовисної лінії ВВ', яка. проходить через вершину кута В. Тоді кут_ між радіусами лімба в'а'і в'с', які відповідають сторонам кута ВА і БС є шуканим кутом АВС. Величину кута В визначають за формулою В= а- с Описана геометрична схема виміру горизонтального кута в конструкції кутомірного приладу, який теодолітом. 2. Дати характеристику будови і повіркам нівеліра Нівелір –геодезичний прилад який застосовують для визначення перевищень між точками земної поверхні і висот точок відносно рівневої поверхні . Для роботи нівелір встановлюють на штатив і закріплюють становим гвинтом. Круглий рівень з ціною поділки призначений для приведення осі обертання інструмента в прямовисне положення за допомогою підйомних гвинтів , які впираються в пластину , їх гвинтова нарізка входить в гнізда підставки . Для наближеного наведення на рейку призначена мушка . Точне наведення труби виконується через окуляр навідним гвинтом при закріпленому затискному гвинті . Чітке зображення рейки в полі зору труби досягається прокручуванням кремальєри . Візирна вісь установлю­ється в горизонтальне положення еліваційним гвинтом , який регулює циліндричний рівень , розташований в коробці . Над рівнем розміщена призма, яка передає зображення бульбашки в поле зору труби. Таким чином спостерігачу водночас видно контактний рівень і нівелірну рейку , по якій виконують відлік. Кінці рівня з'єднаються в тому випадку, коли бульбашка знаходиться в нульпункті. Геометрична схема нівеліра повинна відповідати наступним вимогам обертання приладу • вертикальна риска сітки наведення повинна бути паралельна осі обертання приладу

повинна бути паралельна візирній осі труби .

12 білет

1.Проаналізувати хід вимірювання горизонтальних кутів способом кругових прийомів. Цей спосіб застосовується тоді, коли на точці потрібно спостерігати три і більше напрямків (рис.59). У вершині кутів встановлюють теодоліт і приводять його в робоче положення. На горизонтальному крузі установлюють відлік приблизно рівний 0°02' чи 0°01'. Відкріплюють лімб і наводять зорову трубу при КЛ на початкову точку, наприклад В. Закріплюють лімб і беруть відлік з горизонтального круга ав. Відкріплюють закріпний гвинт алідади горизонтального круга і зорову трубу наводять на точку C та знімають відлік ас. Аналогічно по черзі наводять трубу на решту точок за ходом годинникової стрілки і беруть відповідно відліки ad, ае, af і знову знімають відлік ag на точку В. Цей відлік називають замиканням горизонту. 2.Дати оцінку визначення відміток проміжних точок.

13 білет

1.Охарактеризувати основні повірки теодоліта. Вісь циліндричного рівня повинна бути перпендикулярна до вертикальної осі обертання приладу. Попередньо площину лімба приводять у горизонтальне положення по невивірені рівню, для чого поворотом алідади встановлюють циліндричний рівень паралельно лінії, що з'єднує два підйомних гвинта, і, обертаючи їх в протилежні сторони, наводять пляшечку рівня в нуль-пункт. Потім алидаду повертають на 90 ° і обертанням третього гвинта наводять пляшечку рівня в нуль-пункт. Горизонтальна нитка сітки повинна бути перпендикулярна до вертикальної осі обертання теодоліта. Вертикальну вісь обертання теодоліта ретельно встановлюють в прямовисне положення, після чого лівим краєм горизонтальної нитки наводять на точку. Обертаючи навідним гвинтом, повільно обертають трубу по азимуту. Якщо зображення точки не сходить з горизонтальною нитки, то умова виконана Візирна вісь зорової труби повинна бути перпендикулярна до горизонтальної осі її обертання При взаємно-перпендикулярному положенні осей при труби вісь утворює площину, яку називають колімаційної. Якщо кут β між цими осями відрізняється від 90 ° на кут з, званий колімаційної помилкою,Візирна вісь оптичного центрира повинна збігатися з віссю обертання теодоліта. Вертикальну вісь обертання теодоліта приводять у прямовисне положення, теодоліт встановлюють над точкою місцевості. При обертанні алідади зображення точки не повинно зміщуватися з центру оптичного центрира більш ніж на 0,5 радіуса малої окружності. При більшому зсуві виконують юстирування.

2.Проаналізувати хід визначення перевищень геометричним методом. Геометричне нівелювання зводиться до установки візирної осі приладу в горизонтальне положення й узяттю відліків по рейках.Нівелювання, як правило, починають із репера (Rр) або із точки, позначка якої відома. У цьому випадку на початковій і наступній (обумовленої) точках установлюють рейки. Нівелір розміщають приблизно посередині між точками. Користуючись .піднімальними гвинтами, пухирець круглого рівня приводять у нуль-пункт. Трубу нівеліра наводять на рейку на задній (початкової) точці. Далі, користуючись елеваційним гвинтом, пухирець циліндричного рівня приводять у нуль-пункт (сполучають зображення кінців пухирця контактного рівня) і беруть відлік по чорній стороні рейки. Результати нівелювання записують у спеціальний журнал (табл. 7.1).Перший відлік заносять у стовпчик 3 журнали (послідовність записів зазначена цифрами, укладеними в дужки після чотиризначних цифр у колонках). Наводять трубу на чорну сторону передньої рейки, беруть відлік по середній нитці й заносять у четверту графу (запис 2). Потім повертають рейки червоними сторонами до нівеліра й беруть відліки по передній (запис 3) і задньої (запис 4) рейкам. Якщо між задньою й передньою точками є проміжна точка, то переносять і встановлюють на неї задню рейку й беруть відлік по чорній (запис 5) і червоної (запис 6) сторонам.Правильність відліків по рейках контролюють, обчислюючи різницю: відлік по червоній стороні мінус відлік по чорній стороні. Різниця відліків не повинна відрізнятися більш ніж на 5мм від різниці в підписі початкових розподілів сторін рейки.

15 білет

1.Проаналізувати хід вимірювання довжин мірною стрічкою. Перед початком вимірювання виконують провішування ліній : місцевості.Провішування лінії на місцевості - поставити тимчасова! декілька проміжних віх у створі даної лінії для чіткого визначення її на місцевості, щоб запобігти викривленню при вимірі цієї лінії, а значить | зменшити помилку вимірювання.Створом лінії називають уявну вертикальну площину, що проходить через кінцеві точки лінії. Віхи по лінії провішуване* І встановлюють на око або за допомогою бінокля чи зорової труби теодоліта. Проміжні віхи під час провішування встановлюють в створ і на віддалі 60-80 м одна від одної, а на горбистій місцевості -- на меншій віддалі.Основним приладом вимірювання ліній на місцевості є сталева 20-метрова мірна стрічка. Довжину мірних приладів перед користуванням необхідно І перевірити. Ця перевірка, або компарування, проводиться способом порівняння робочої стрічки з еталоном.Вимірювання ліній на місцевості стрічкою виконують двоє робітників під керівництвом техніка в такому порядку: один робітник, ' передній, бере 6 шпильок і з кінцем розмотаної стрічки іде вперед по і лінії; другий прикладає стрічку рискою до початкової точки лінії: задній робітник, наступивши ногою на стрічку, знаками показує передньому, щоб він став у створ лінії.

2.Охарактеризувати основні етапи нівелювання траси газопровідної мережі Нівелювання траси газопроводів проводяться з метою проектування будівництва та експлуатації мереж газопостачання . Основні етапи організації робіт:1)Камеральна підготовка матеріалів знаходження пунктів висотної геодезичної основи для

прив’язки – це визначення перевищень між пунктом геодезичної основи та початком траси газопроводу ПК-0.

2)Розбивка пікетажу: Пікет - це відрізок на місцевості довжина якого = 100 м. Траса газопровідної мережі починається з пікета ПК0 тому кількість пікетів на трасі вказує на її довжину.Кожна пікетна точка на місцевості закріплена за допомогою кілочка і забиваєм в рівень з землею а біля нього забиваємо сторожок на якому вказується номер кілка.

3) Польові вимірювання роботи 4)Камеральна обробка результатів нівелювання.

16 білет 1.Проаналізувати будову нівеліра та вимірювання перевищень геометричним методом. Нівелір –геодезичний прилад який застосовують для визначення перевищень між точками земної поверхні і висот точок відносно рівневої поверхні . Для роботи нівелір встановлюють на штатив і закріплюють становим гвинтом. Круглий рівень з ціною поділки призначений для приведення осі обертання інструмента в прямовисне положення за допомогою підйомних гвинтів , які впираються в пластину , їх гвинтова нарізка входить в гнізда підставки . Для наближеного наведення на рейку призначена мушка . Точне наведення труби виконується через окуляр навідним гвинтом при закріпленому затискному гвинті . Чітке зображення рейки в полі зору труби досягається прокручуванням кремальєри . Візирна вісь установлю­ється в горизонтальне положення еліваційним гвинтом , який регулює циліндричний рівень , розташований в коробці . Над рівнем розміщена призма, яка передає зображення бульбашки в поле зору труби. Таким чином спостерігачу водночас видно контактний рівень і нівелірну рейку , по якій виконують відлік. Кінці рівня з'єднаються в тому випадку, коли бульбашка знаходиться в нуль пункті. Геометричне нівелювання визначає перевищення між точками, відмітки точок за допомогою горизонтального променя візування, який створює нівелір і вертикально встановлені нівелірні рейки в точках нівелювання. 2.Охарактеризувати основні етапи складання плану по матеріалам теодолітної зйомки. ТЗ-горизонтальна зйомка місцевості результатом якої є побудова плану вона називається контурною тому що проходить по границям ділянок місцевості.Єтапи організації робіт:1)камеральна підготовка матеріалів.2)Когностування місцевості з територією майбутньої зйомки знаходження пунктів геодезичної основи на місцевості вершин теодолітних ходів.3)Польові вимірювальні роботи полягають в вимірюванні горизонтальних кутів теодолітом способом окремого кута.4)Камеральна обробка результатів польових вимірювань полягає в визначенні координат вершин теодолітних ходів .3. . Знайти прямий і обернений румби ліній, якщо азимут дорівнює 317°45'.

Ч=360-А=359.60-317.45=ПнЗх42.15

17 білет 1. Проаналізувати будову і принцип роботи нитяного далекоміра з постійним кутом. Далекомір, прилад для виміру відстаней. Широко застосовується в інженерній геодезії (при будівництві шляхів сполучення, гідротехнічних споруд, ліній електропередач і т. д.), при топографічній зйомці, у військовій справі (головним чином для визначення відстаней до цілей), в навігації, в астрономічних дослідженнях, у фотографії. Принцип дії далекомірів активного типу полягає у вимірі часу, який витрачає посланий далекоміром сигнал для проходження відстані до об'єкта і назад. Швидкість поширення сигналу (швидкість світла або звуку) вважається відомою. Вимірювання відстаней далекомірами пасивного типу грунтується на визначенні висоти h рівнобедреного трикутника ABC, наприклад за відомою стороні AB = l (базі) і протилежного гострого кута β (т. зв. Параллактическому куті). Одна з величин, l або β, зазвичай є постійною, а інша - змінної (вимірюваної). За цією ознакою розрізняють далекоміри з постійним кутом і далекоміри з постійної бази. AB = l - відстань між об'єктивами далекоміра (база далекоміра) C - об'єкт, до якого треба визначити відстань h - відстань між далекоміром і об'єктом спостереження. Далекомірні пристосування діляться на активні і пасивні: активні: звуковий далекомір світловий далекомір лазерний далекомір інших конструкцій пасивні: . 2. Обґрунтувати хід визначення координат точок теодолітного ходу. Для точок теодолітного ходу, який служить плановим обгрунтуванням зйомок місцевості, обчислюються плоскі прямокутні координати-за якими вказані точки можуть бути нанесені на зйомочний планшет.

Вихідними даними для обчислень служать польові виміри горизонтальних кутів, шо утворені сторонами ходурь β1,β2 .....βn- обчислені на основі даних польових вимірів горизонтальні проекції між точками ходу (D1-2, D2-3, ….D(n -1) – n), дирекційний кут початкової сторони (а1-2) і координатипочаткової точки ходу (Хь Yx).

Зазначені координати можуть бути визначені в єдиній державній системі або обрані умовно. изонтальними кутами і кутами орієнтування сторін ходу; між координатами двох сусідніх точок ходу; на вирішенні прямої геодезичної задачі).

Залежність між названими вище кутами така: дирекційний кут наступної сторони дорівнює дирекційному куту попередньої сторони плюс 180° і мінус правий по ходу горизонтальний кут. 3. Визначити прямий і обернений азимути ліній, якщо румб дорівнює: ПдСх: 113°50'

а=360-ч=359.60-113.50= ПдЗх 246.10

18білет

2.Обґрунтувати умови приростів координат замкненого теодолітного ходу. Кутові і лінійні величини, які приймаються для підрахунку приростів координат точок, визначаються з деякими незначними помилками. Тому підраховані прирости координат не завжди відповідають теоретичним вимогам.

Дня замкненого теодолітного ходу (рис. 62), теоретична сума проекцій сторін на осі координат х, у повинна дорівнювати.∑ΔX=ΔXa-b+ΔX_d-c+…+ ΔXa=0

.∑Δy=Δya-b+Δy_d-c+…+ Δya=0 У зв'язку з допущеними незначними помилками при вимірюванні кутів та довжин ліній, фактична сума підрахованих приростів не буде рівнятись нулю, а якійсь величині, тобто нев'язці. Величину Нев'язки по осям координат визначають за формулою

∑Δx=±f_x ∑Δy=±f_y

19білет