7. Структура та методика проведення занять з розвитку мовлення.

Розвиток мови дітей в дошкільному закладі здійснюється в двох формах — на організованих заняттях і в повсякденному житті.

Навчання рідної мови на заняттях — планомірний, цілеспрямований процес розвитку пізнавальних здібно­стей дітей, засвоєння ними системи елементарних знань про навколишнє і відповідного словника, формування мовних умінь і навичок.

Крім фронтальних занять вихователі планують і про­водять групові (10—12 дітей), індивідуально-групові (4— 6 дітей) та індивідуальні.заняття (1—4 дітей).

Заняття з розвитку мови можуть бути комплексними та тематичними. На комплексному занятті крім обов'язкового завдання з розвитку зв'язно­го мовлення даються ще два завдання: з розвитку слов­ника, звукової культури, граматичної будови мови. Ва­ріанти завдань можуть бути такі:

I. Зв'язна мова, словник, звукова культура мови.

II. Зв'язна мова, словник, граматична будова мови.

III. Зв'язна мова, граматична будова мови, звукова культура.

Враховуючи рівень підготовки дітей, вихователь мо­же сам визначити, яку частину заняття (зв'язне мовлен­ня, словник чи граматику) проводити першою. В окре­мих випадках доцільно починати заняття з розвитку словника чи граматики, а потім переходити до розвитку зв'язного мовлення. Четверте заняття кожного місяця — тематичне, присвячене одному з розділів мовної роботи: словнику, звуковій культурі чи граматиці. Навчання зв'язному мовленню як самостійне заняття не планується, оскільки входить до складу перших трьох занять.

Систематично в усіх вікових групах проводяться за­няття по ознайомленню з художньою літературою. Крім формування у дітей уявлень про явища суспільного жит­тя, природи, про морально-етичні норми на них вирішує­ться ряд спеціальних завдань: дітей вчать сприймати художнє слово як засіб мистецтва, розуміти його красу, поетичну образність, одержувати естетичне задоволення від сприймання, розрізняти жанри та художні засоби виразності, відтворювати зміст твору відповідно до його характеру.

У старшій і підготовчій групах виділені заняття з навчання дітей грамоти. Оволодіти звуковим аналізом слів, усвідомити на елементарному рівні свою мовну діяльність, ознайомитись з такими мовними одиницями, як звук, слово, речення, склад, оволодіти механізмом читання дитина може лише в процесі організованого навчання.

Заняття з розвитку мови та ознайомлення з навко­лишнім, з художньою літературою класифікуються за­лежно від дидактичної мети та структури.

За дидактичною метою можна виділити такі типи занять:

виклад нового матеріалу (екскурсія на будівництво, спостереження за працею лікаря, огляд кабінету заві­дуючого, читання нових творів, пізнавальна розповідь вихователя з використанням ілюстративного матеріалу, перше заняття з навчання розповідання);

закріплення знань, умінь і навичок (розповіді або бесіди про побачене на екскурсії, розглядання знайомих іграшок або предметів, повторне читання, вправляння з розповідання тощо). Вихователь може на таких занят­тях застосовувати відтворююче, буквальне повторення матеріалу (переказ, повторення віршів), тренувальні вправи

систематизація й узагальнення матеріалу (окремі дидактичні ігри, наприклад «Кому що потріб­но», узагальнюючі бесіди);

комбіновані заняття, на яких здійснюється засвоєння нового матеріалу, повторення його і практичне застосу­вання;

контрольні заняття, метою яких є перевірка засвоєн­ня дошкільниками програмних вимог.

Оскільки контрольне заняття будується на основі вивченого дітьми матеріалу, важливо подати завдання в цікавій, ігровій формі. Наприклад, діти отримують лист із запитаннями від хлопчика Чомучки або відгаду­ють загадки, розв'язують задачі, які надіслав Незнайко. Широко використовуються різні ігри, ребуси, головолом­ки, роздавальний та демонстраційний матеріали.

Залежно від структури заняття поділяються на ком­плексні, комбіновані і тематичні.

Комплексні заняття характеризуються тим, що для повнішого і глибшого розкриття тем, успішного розв'я­зання поставлених завдань педагог використовує комп­лекс навчально-виховних впливів, що включають, зокре­ма, різні види мистецтва (образотворче, музичне, худож нє слово). Комплексне заняття, як правило, складається з кількох взаємопов'я­заних частин. Усі вони підпорядковані певній меті, до­повнюють одна одну і разом утворюють єдине ціле.

Загальна мета комплексних занять полягає в тому, щоб, підвищуючи всіма можливими засобами впливу ін­терес дітей, донести навчальний матеріал якомога пов­ніше до кожного вихованця.

Комбіновані заняття, на відміну від комплексних, складаються з окремих частин, майже не пов'язаних між собою. У кожній частині розв'язуються свої завдання з одного або кількох розділів програми. Н: заняття з фізкультури, музичні, а часом і з розвитку мовлення мають комбінований характер. (Н: заняття з розвтку мовлення і ознайомлення з навколишнім у 1 мол. групі. Тема: «розрізнення і називання кольорів предметів». Дидактична вправа «Паровоз». Мета: продовжувати вправляння дітей з розрізнення і називання кольорів. Вчити виразно, чітко промовляти звук [у]).

Тематичні заняття спрямовані на поглиблене вивчення конкретної теми. Найчастіше тематичне заняття є підсумковим, бо вихователь уточнює, як діти засвоїли ту чи іншу тему, узагальнює, доповнює їхні знання. Тематичні заняття також присвячуються визначним подіям і датам у житті нашої країни. Тому їх можна назвати урочистими, святковими.

Дидактичні вимоги до проведення занять

1. ретельна підготовка до заняття, визначення його змісту і прийомів навчання оптимальна інтенсивність навантаження (не залегко і не заважко – спиратися на зону найближчого розвитку і актуального р-ку) виховний характер заняття емоційний характер заняття (приносити дітям почуття задоволення) мовна активність на всіх етапах заняття(правильні запитання; запитання – всім дітям, а не одній; наочний матеріал…) поєднання колективного характеру заняття з індивідуальним підходом та диференційованим навчанням організація заняття (в груповій кімнаті чи на майданчику – залежно від завдань і змісту; заняття з р-ку мови проводити першими ів першу половину дня; дотримуватися гігієнічних вимог).