
- •1.Методика проведення бесіди з дітьми дошкільного віку.
- •2. Предмет і завдання методики навчання дітей рідної мови.
- •3. Методика навчання дітей переказу літературних творів.
- •4. Комунікативна спрямованість навчання дітей рідної мови.
- •5. Дидактичні ігри та вправи з розвитку мовлення
- •6.Значення ігрової діяльності у розвитку мовлення дошкільників.
- •7. Структура та методика проведення занять з розвитку мовлення.
- •8. Шляхи закріплення мовленнєвих навичок у повсякденному житті.
- •9.Засоби розвитку мовлення дошкільників.
- •10. Методика навчання дітей правильної звуковимови
- •11. Методика словникової роботи з дітьми дошкільного віку.
- •12.Методика формування граматичної правильності мовлення дошкільників
- •13. Методика розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку.
- •14.Формування виразності мовлення дошкільників.
- •16.Становлення та розвиток мовленнєвого спілкування в період дошкільного дитинства.
- •17.Становлення і розвиток монологічного мовлення дітей дошкільного віку.
- •19. Методика навчання дітей розповідям з власного досвіду.
- •20.Методика роботи з дидактичною картиною.
- •21.Види дитячих розповідей і прийоми навчання розповіді.
- •22. Інноваційні методики навчання читання дошкільників
- •23.Аналіз програм з розвитку мовлення дошкільників.
- •24. Планування роботи з розвитку мовлення в різних вікових групах.
- •25. Підготовка руки дитини до письма.
- •26. Формування мовленнєвої готовності дітей до школи.
- •27.Особливості засвоєння слова у дошкільному віці.
- •28.Специфіка занять з рідної мови в різновікових групах
- •29.Методика навчання дітей діалогічного мовлення.
24. Планування роботи з розвитку мовлення в різних вікових групах.
Без планування неможливо належним чином організувати навчально-виховний процес, зробити його цілеспрямованим, систематичним і послідовним. Складаючи план, слід керуватися вимогами програми, але враховувати природне і соціальне оточення дитячої установи. Наприклад, у приморському місті чи селі доцільно планувати більше спостережень, читання творів про близьке дітям оточення: море, пароплави, риболовецький промисел тощо. Врахування місцевих умов дає можливість здійснювати навчання дітей на близькому і зрозумілому їм матеріалі.
Важливе значення має забезпечення принципу систематичності і послідовності в розташуванні матеріалу. Ускладнення програмних завдань, методів навчання, вимог до словесної діяльності дітей повинно здійснюватись як протягом навчального року у межах однієї групи, так і від групи до групи. На початку навчального року завжди планується легший матеріал, який поступово ускладнюється. Наприклад, у старшій групі діти спочатку вчаться переказувати невеликі оповідання та казки повністю, близько до тексту, а в кінці навчального року — більші за розміром твори, повністю і частинами.
Основними видами планування роботи з розвитку мови є перспективний та календарний плани. Перспективний план складається на місяць чи квартал з метою упорядкувати роботу, рівномірно розподілити матеріал протягом певного часу. План має дві частини. У першій визначають конкретні програмні виховні і навчальні завдання з розділів програми, передбачають зміст роботи, спрямованої на засвоєння всіх сторін мови. У другій частині плану подаються методи навчання.
Перспективний план деталізується уточненням у календарному плані, який складають на один-два тижні чи кілька днів. У ньому конкретизується навчальна і виховна робота з розвитку мови, що проводиться вранці, на заняттях, під час прогулянок і в вечірню годину.
Відповідно до нової програми виховання та навчання в дитячому садку проводять такі види занять: з розвитку мови, ознайомлення дітей з явищами навколишнього життя, з художньої літератури та грамоти. Заняття з розвитку мови планують двох типів — комплексні та тематичні. Перші три заняття кожного місяця — комплексні, на четвертому тижні місяця планується тематичне заняття. Комплексне заняття складається з трьох частин, четверте присвячене одному з розділів мовної роботи: звукова культура, словник чи граматика. Враховуючи рівень підготовки дітей, вихователь може сам визначити, яку частину заняття (зв'язне мовлення, словник чи граматика) ставити першою. В окремих випадках доцільно починати заняття з роботи над словником чи граматикою, а потім переходити до розділу зв'язного мовлення. Розділ звукової культури переважно є третьою частиною заняття
Програмний зміст комплексних занять з розвитку мови складається з трьох розділів відповідно до структури заняття. У плані можна записувати скорочено: словник, граматика, зв'язне мовлення, звукова культура.
З розділу «Ознайомлення дітей з явищами навколишнього життя» планують такі види занять: спостереженая, екскурсії-огляди, екскурсії за межі дитячого садка, розглядання предметів та бесіда про них, бесіда за репродукціями художніх картин, бесіди, читання творів пізнавального змісту, показ діафільмів за творами пізнавального змісту, прислів'я, приказки, загадки, дидактичні ігри та вправи, радіослухання, телебачення. Заняття з цього розділу носять комбінований характер, вони об'єднані однією темою, одне завдання виконується різними методами. В плані виховної роботи записується тема, провідний метод (назва заняття), матеріал.
З розділу «Художня література» плануються такі види занять: читання художніх оповідань морально-етичного та гумористичного змісту; розповідання казок; заучування віршів; розігрування потішок, ігри-драматизації, етичні бесіди, узагальнюючі бесіди про улюблені казки, книги, письменника, покази різних видів театрів, діафільмів. У плані виховної роботи записується провідний метод навчання, завдання, матеріал.
Процес оволодіння рідною мовою відбувається як під час занять, так і в повсякденному житті дитячого садка. В різні періоди дня можна планувати таку роботу з дітьми.
Вранці: індивідуальна робота з виховання звукової культури та граматичної правильності мови, бесіди на близькі для дітей теми, нетривалі спостереження, дидактичні ігри, словесні доручення, малорухливі ігри із співом та діалогом, розглядання ілюстрацій, настільно-друковані ігри. На прогулянці: спостереження в суспільному житті, індивідуальна робота, дидактичні ігри; рухливі ігри із співом і діалогом. У другу половину дня: після сну — показ різних видів театрів, концерти для дітей силами учнів музичної школи, художня самодіяльність співробітників дитячого садка, самодіяльні концерти дітей, веселі ігри-змагання, інсценований показ забавних іграшок, слухання улюблених казок, пісень; відзначення днів народження дітей; перегляд діафільмів, літературні ранки; у вечірні години — спостереження в природі і суспільному житті, дидактичні, хороводні ігри, індивідуальна робота, загадування і відгадування загадок, розглядання ілюстрацій, настільно-друковані ігри, перегляд телевізійних передач.
З усіх перелічених видів роботи щодня планується два-три види.
У повсякденному житті вихователі повинні стимулювати мовну активність дітей, організовувати бесіди, розповіді, повторення віршів; наприклад, можна запланувати розмову-бесіду про те, як діти гралися, які ігри були цікавими, чи правильно діти розподілили ролі між собою, чи добре поводили себе.
У педагогічній діяльності вихователя великого значення надається індивідуальній роботі з дітьми. Ця робота планується як на заняттях, так і в повсякденному житті.