24. Планування роботи з розвитку мовлення в різних вікових групах.

Без планування неможливо належним чином організу­вати навчально-виховний процес, зробити його цілеспря­мованим, систематичним і послідовним. Складаючи план, слід керуватися вимогами програми, але враховувати природне і соціальне оточен­ня дитячої установи. Наприклад, у приморському місті чи селі до­цільно планувати більше спостережень, читання творів про близьке дітям оточення: море, пароплави, риболо­вецький промисел тощо. Врахування місцевих умов дає можливість здійснювати навчання дітей на близькому і зрозумілому їм матеріалі.

Важливе значення має забезпечення принципу систематичності і послідовності в розташуванні матеріалу. Усклад­нення програмних завдань, методів навчання, вимог до словесної діяльності дітей повинно здійснюватись як про­тягом навчального року у межах однієї групи, так і від групи до групи. На початку навчального року завжди планується легший матеріал, який поступово ускладню­ється. Наприклад, у старшій групі діти спочатку вчаться переказувати невеликі оповідання та казки повністю, близько до тексту, а в кінці навчального року — більші за розміром твори, повністю і частинами.

Основними видами планування роботи з розвитку мо­ви є перспективний та календарний плани. Перспектив­ний план складається на місяць чи квартал з метою упо­рядкувати роботу, рівномірно розподілити матеріал про­тягом певного часу. План має дві частини. У першій визначають конкретні програмні виховні і навчальні за­вдання з розділів програми, передбачають зміст роботи, спрямованої на засвоєння всіх сторін мови. У другій ча­стині плану подаються методи навчання.

Перспективний план деталізується уточненням у ка­лендарному плані, який складають на один-два тижні чи кілька днів. У ньому конкретизується навчальна і вихов­на робота з розвитку мови, що проводиться вранці, на заняттях, під час прогулянок і в вечірню годину.

Відповідно до нової програми виховання та навчання в дитячому садку проводять такі види занять: з розвит­ку мови, ознайомлення дітей з явищами навколишнього життя, з художньої літератури та грамоти. Заняття з розвитку мови планують двох типів — комплексні та те­матичні. Перші три заняття кожного місяця — комплекс­ні, на четвертому тижні місяця планується тематичне заняття. Комплексне заняття складається з трьох частин, четверте присвячене одному з розділів мовної роботи: звукова культура, словник чи граматика. Враховуючи рі­вень підготовки дітей, вихователь може сам визначити, яку частину заняття (зв'язне мовлення, словник чи гра­матика) ставити першою. В окремих випадках доцільно починати заняття з роботи над словником чи граматикою, а потім переходити до розділу зв'язного мовлення. Роз­діл звукової культури переважно є третьою частиною заняття

Програмний зміст комплексних занять з розвитку мо­ви складається з трьох розділів відповідно до структури заняття. У плані можна записувати скорочено: словник, граматика, зв'язне мовлення, звукова культура.

З розділу «Ознайомлення дітей з явищами навколиш­нього життя» планують такі види занять: спостереженая, екскурсії-огляди, екскурсії за межі дитячого садка, роз­глядання предметів та бесіда про них, бесіда за репро­дукціями художніх картин, бесіди, читання творів пізна­вального змісту, показ діафільмів за творами пізнаваль­ного змісту, прислів'я, приказки, загадки, дидактичні ігри та вправи, радіослухання, телебачення. Заняття з цього розділу носять комбінований характер, вони об'єднані однією темою, одне завдання виконується різними мето­дами. В плані виховної роботи записується тема, провід­ний метод (назва заняття), матеріал.

З розділу «Художня література» плануються такі види занять: читання художніх оповідань морально-етичного та гумористичного змісту; розповідання казок; заучу­вання віршів; розігрування потішок, ігри-драматизації, етичні бесіди, узагальнюючі бесіди про улюблені казки, книги, письменника, покази різних видів театрів, діа­фільмів. У плані виховної роботи записується провідний метод навчання, завдання, матеріал.

Процес оволодіння рідною мовою відбувається як під час занять, так і в повсякденному житті дитячого садка. В різні періоди дня можна планувати таку роботу з дітьми.

Вранці: індивідуальна робота з виховання звукової культури та граматичної правильності мови, бесіди на близькі для дітей теми, нетривалі спостереження, дидак­тичні ігри, словесні доручення, малорухливі ігри із співом та діалогом, розглядання ілюстрацій, настільно-друкова­ні ігри. На прогулянці: спостереження в суспільному жит­ті, індивідуальна робота, дидактичні ігри; рухливі ігри із співом і діалогом. У другу половину дня: після сну — показ різних видів театрів, концерти для дітей силами учнів музичної школи, художня самодіяльність співро­бітників дитячого садка, самодіяльні концерти дітей, ве­селі ігри-змагання, інсценований показ забавних ігра­шок, слухання улюблених казок, пісень; відзначення днів народження дітей; перегляд діафільмів, літературні ран­ки; у вечірні години — спостереження в природі і сус­пільному житті, дидактичні, хороводні ігри, індивідуаль­на робота, загадування і відгадування загадок, розгля­дання ілюстрацій, настільно-друковані ігри, перегляд телевізійних передач.

З усіх перелічених видів роботи щодня планується два-три види.

У повсякденному житті вихователі повинні стимулю­вати мовну активність дітей, організовувати бесіди, роз­повіді, повторення віршів; наприклад, можна запланува­ти розмову-бесіду про те, як діти гралися, які ігри були цікавими, чи правильно діти розподілили ролі між со­бою, чи добре поводили себе.

У педагогічній діяльності вихователя великого значен­ня надається індивідуальній роботі з дітьми. Ця робота планується як на заняттях, так і в повсякденному житті.