2 Система планування в будівництві та матеріально-технічне забезпечення

2.1 Планування діяльності на підприємстві

Планування - це одна з функцій управління, яка являє собою процес вибору цілей організації і шляхів їх досягнення. Саме за допомогою планування керівництво організації прагне встановити основні напрями зусиль і прийняття рішень, які забезпечать єдність цілей для всіх її членів. В управлінні планування займає основне місце, втілюючи в собі організуючий початок всього процесу реалізації цілей організації.

Планування - процес формування цілей, визначення пріоритетів, засобів і методів їх досягнення.

Сутність планування полягає в обгрунтуванні цілей і способів їх досягнення на основі виявлення комплексу завдань і робіт, а також визначення ефективних методів і способів, ресурсів усіх видів, необхідних для виконання цих завдань та встановлення їх взаємодії.

Основна мета планування - інтеграція всіх членів організації для вирішення комплексу завдань і виконання робіт, що забезпечують ефективне досягнення кінцевих результатів.

Таким чином, призначення планування полягає в прагненні завчасно врахувати по можливості всі внутрішні і зовнішні фактори, що забезпечують сприятливі умови для нормального функціонування і розвитку всієї організації в цілому[12].

Виробниче планування - невід'ємна частина управління підприємством. Його можна визначити як уміння передбачити мету і результати дій суб'єкта економіки (підприємства) і визначати ресурси, необхідні для досягнення конкретних цілей.

Для річних планів прийняті наступні планові показники.

1. Введення в дію виробничих потужностей, об'єктів і споруд. Цей показник встановлюється також організаціям, що здійснюють за договорами монтаж основного технологічного та енергетичного обладнання.

2. Обсяг підрядних робіт, що підлягають виконанню відповідно до договорів підряду на пускових об'єктах планованого року, об'єктах, намічених до введення в дію в наступні роки. На останніх об'єктах виділяються технологічні етапи і комплекси робіт, що підлягають виконанню протягом планового року.

3. Прибуток.

4. Зростання продуктивності праці.

Обсяг поставок матеріалів, машин та інших матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання плану. Цей показник пов'язаний з необхідністю забезпечення планових завдань ресурсами, що зумовлює реальність планів.

До основних методів розробки планів можна віднести наступні.

Нормативний метод, суть якого полягає в тому, що на підприємстві в процесі планування застосовується єдина система норм і нормативів (норми витрати сировини і матеріалів, норми виробітку та обслуговування, трудомісткість, норми чисельності, нормативи використання машин і устаткування, нормативи організації виробничого процесу, тривалість виробничого циклу, запаси сировини, матеріалів і палива, незавершеного виробництва, фінансові нормативи та ін.)

Балансовий метод планування забезпечує встановлення зв'язків між потребами в ресурсах і джерелах їх покриття за допомогою складання балансів виробничої потужності, робочого часу, матеріального, енергетичного, фінансового та інших, а також між розділами плану (наприклад, балансовий метод пов'язує виробничу програму з виробничою потужністю підприємства, трудомісткість виробничої програми - з чисельністю працюючих).

Розрахунково-аналітичний метод використовується для розрахунку показників плану, аналізу їх динаміки і факторів, що забезпечують необхідний кількісний рівень. У рамках цього методу визначається базисний рівень основних показників плану та їх зміни в плановому періоді за рахунок кількісного впливу основних факторів, встановлюються індекси зміни планових показників порівняно з базовим рівнем.

Економіко-математичні методи дозволяють розробити економічні моделі залежності показників на основі виявлення зміни їх кількісних параметрів в порівнянні з основними факторами, підготувати кілька варіантів плану і вибрати оптимальний.

Графоаналітичний метод дає можливість зобразити результати економічного аналізу графічними засобами. За допомогою графіків виявляється кількісна залежність між сполученими показниками, наприклад між темпами зміни фондовіддачі, фондоозброєності і продуктивності праці.

Програмно-цільові методи допомагають складати план у вигляді програми, тобто комплексу завдань і заходів, об'єднаних однією (генеральної) метою і приурочених до визначених термінів. Програма характеризується націленістю на досягнення кінцевих результатів за допомогою конкретних виконавців, які наділяються необхідними ресурсами.

Як правило, при плануванні на підприємстві одночасно застосовується не який-небудь один метод, а весь їхній комплекс.

Залежно від того, який горизонт (період) часу охоплюють плани підприємства, розрізняють такі види планування.

Довгострокове планування охоплює період від 10 до 25 років і має проблемно-цільовий характер. У ньому формулюється економічна стратегія діяльності підприємства на тривалий період з урахуванням розширення кордонів діючих ринків збуту і освоєння нових. Число показників в плані обмежена. Цілі і завдання довгострокового плану конкретизуються в середньостроковому плані.

Середньострокові плани складаються на два-три роки. Об'єктами середньострокового планування є організаційна структура, виробничі потужності, капітальні вкладення, потреби у фінансових коштах, дослідження та розробки і т. п.

Короткострокові плани складаються на рік (рідко - на два роки) і включають конкретні способи використання ресурсів на підприємстві. Дані плани деталізуються по кварталах, місяцях, декадах.

Ці три види планування повинні бути узгоджені між собою і не суперечити один одному.

Залежно від змісту і значення планування в процесі планової діяльності розрізняють три види планування: стратегічне, тактичне та оперативне.

Стратегічне планування являє собою набір процедур і рішень, за допомогою яких розробляється стратегія підприємства, що забезпечує досягнення цілей його функціонування. Під стратегією при цьому розуміється план найбільш ефективного розподілу ресурсів для досягнення цілей [11].

Процес стратегічного планування включає визначення місії підприємства, формулювання цілей і завдань функціонування підприємства, оцінку і аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища (можливостей і потенціалу підприємства), розробку та аналіз стратегічних альтернатив (як підприємство буде досягати своїх цілей), вибір оптимального варіанту стратегічного плану.

Тактичне планування - це процес створення передумов для реалізації нових можливостей, тобто стратегічних планів. У тактичних планах відображаються заходи з розширення виробництва і щодо підвищення техніко-економічного рівня, оновленню та підвищенню якості продукції, найбільш повному використанню досягнень науково-технічного прогресу. На основі цих планів встановлюються зв'язки між структурними підрозділами підприємства, здійснюється розробка кошторисів за видами діяльності та контроль за їх використанням. в результаті тактичного планування складається план соціально-економічного розвитку підприємства, що являє собою комплексну програму його виробничо-господарської та соціальної діяльності на відповідний період. Тактичне планування охоплює середньостроковий і короткостроковий періоди.

Оперативне планування - це процес реалізації тактичного планування. Воно є завершальним етапом у плануванні господарської діяльності. Його завдання - конкретизація показників тактичного плану з метою організації повсякденної роботи підприємства і його підрозділів у процесі оперативного планування. Оперативне планування дозволяє скоротити перерви у виробництві, забезпечити рівномірність завантаження устаткування і площ, своєчасно реагувати на відхилення в технологічному процесі і забезпечувати ефективну роботу підрозділів. Оперативне планування пов'язує всі елементи підприємства в єдиний виробничий організм - починаючи від технічної підготовки виробництва і закінчуючи збутом продукції.

Тобто, можна зробити висновок, що так чи інакше, але підприємство не може обійти сторою таку складову, як планування своєї діяльності.

ТОВ «Будівельник-2004» не є виключенням з правила, адже воно також займається плануванням своєї діяльності. Оперативне та тактичне планування здійснюється в основному за допомогою використання системи норм і нормативів для виконання своєї основної діяльності. Але, безумовно, що це не єдиний метод планування. Частина діяльності підприємства планується на основі вже наявних даних за попередні періоди діяльності підприємства.