4.5 Аналіз платоспроможності та ліквідності

Одним з індикаторів фінансового положення підприємства є його платоспроможність, тобто можливість наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити свої платіжні зобов'язання.

При внутрішньому аналізі платоспроможність прогнозується на підставі вивчення грошових потоків. Зовнішній аналіз платоспроможності здійснюється, як правило, на основі вивчення показників ліквідності.

Під ліквідністю активу розуміється здатність його трансформації в грошові кошти, а ступінь ліквідності активу визначається проміжком часу, необхідним для його перетворення в грошову форму. Чим менше вимагається часу для інкасації даного активу, тим вище його ліквідність. При цьому слід розрізняти поняття ліквідність сукупних активів як можливість їх швидкої реалізації при банкрутстві і самоліквідації підприємства і поняття ліквідності оборотних активів, що забезпечує поточну його платоспроможність.

Платоспроможність – це можливість підприємства своєчасно погасити свої зобов’язання. При дослідженні поточної платоспроможності порівнюються суми платіжних засобів підприємства зі строковими зобов’язаннями. До платіжних засобів відносяться: грошові кошти, короткострокові цінні папери та частина дебіторської заборгованості щодо якої є впевненість у надходженні. До складу строкових зобов’язаннь включаються поточні пасиви, короткострокові кредиті банків, кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги.

Ліквідність – це здатність підприємства перетворити свої активи в гроші для покриття своїх необхідних платежів.

Поточна неплатоспроможність – це фінансовий стан підприємства, коли на певний момент через випадковий збіг обставин тимчасово суми наявних коштів і високоліквідних активів недостатньо для погашення поточного боргу.

Розрахуємо показник поточної неплатоспроможності підприємства:

, тис. грн. (4.15)

де – довгострокові фінансові інвестиції, тис. грн.

– поточні фінансові інвестиції, тис. грн.

– грошові кошти та їх еквіваленти, тис. грн.

– поточні зобов’язання, тис. грн.

тис. грн.

тис. грн.

тис. грн.

Критична неплатоспроможність – це фінансовий стан підприємства, що відповідає потенціальному банкрутству, коли на початок і на кінець року звітного періоду мають місце поточна неплатоспроможність, а коефіцієнт покриття і коефіцієнт залучення власними коштами наприкінці звітного періоду менш від їх нормативних значень 1,5 і 0,1.

Коефіцієнт покриття характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів і визначається:

, (4.16)

де – загальна сума оборотних активів, тис. грн.

;

;

.

Коефіцієнт забезпечення власними коштами характеризує наявність оборотних коштів у підприємства, необхідних для його фінансової стійкості і визначається за формулою:

, (4.17)

де – власний капітал, тис. грн.

– необоротні активи, тис. грн.

;

;

.

Для оцінки ліквідності балансу розрахуємо такі коефіцієнти:

а) Коефіцієнт абсолютної ліквідності, який вказує на термінову спроможність підприємства сплатити по своїх поточних зобов’язанням та розраховується за формулою:

(4.18)

де – грошові кошти та їх еквіваленти, тис. грн.

– поточні фінансові інвестиції, тис. грн.

– поточні зобов’язання, тис. грн.

;

;

.

б) Коефіцієнт уточненої ліквідності вказує на спроможність підприємства статися по своїх поточних зобов’язань за рахунок оцінюваних надходжень і розраховується:

(4.19)

де – дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, у розрахунках та інша дебіторська заборгованість, тис. грн.

;

;

.

в) Коефіцієнт швидкої ліквідності – відношення грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень ПДВ по придбаних цінностях і короткостроковій дебіторській заборгованості, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати, до суми короткострокових фінансових зобов'язань:

(4.20)

де – запаси, тис. грн.

;

;

.

г) Коефіцієнт покриття вказує на спроможність підприємства сплатити по своїм поточним зобов’язанням за рахунок усіх поточних (оборотних) активів і визначається:

(4.21)

де – поточні активи, тис. грн.

;

.

Зведемо отримані дані до таблиці 4.7

Таблиця 4.7 – Аналіз показників ліквідності

Показники	2011 рік	2012 рік	2013рік	Норматив
1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,00066	0,00085	0,0043	Більш 0,7
2. Коефіцієнт уточненої ліквідності	0,702	0,69	0,66	Більш 0,5
3. Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,705	0,69	0,66	Більш 0,7
4. Коефіцієнт покриття	0,96	0,92	0,84	Більш 2,0

З таблиці 4.7 можна зробити такий висновок, що всі розраховані коефіцієнти ліквідності знаходяться на низькому рівні в порівнянні з нормативами, крім коефіцієнта уточненої ліквідності за 2011 рік, він склав 0.202, а це трохи більше за норматив,однак ця різниця у 2013 році зменшилась до 0.16. Також можна відмітити, що усі розраховані коефіцієнт ліквідності за 2011-2013 роки значно не перевищували нормативу.

Все це говорить про те, що підприємство не ліквідне та воно не зможе на даний проміжок часу розрахуватися по своїм поточним обов’язкам. Таким чином, воно є неплатоспроможним. Це могло трапитися, внаслідок неефективного використання основних засобів, не дуже кваліфікованих робочих, старіння основних фондів і т.ін.

висновки та пропозиції

Економічні реформи, що здійснюються в Україні істотно змінили суть та значення підприємств, як ланки народного господарства. Поряд з організаціями державної власності, з’явилися також приватні, змішані та підприємства колективної власності. А ринкові відносини ставлять підприємство в принципово нові відносини з іншими організаціями, виробниками, партнерами.

Підвищилося також значення підприємств у економіці країни: тепер вони є центром економічної діяльності. Тобто, при добре налагодженому механізмі взаємодії державного апарату та підприємств, а також грамотно сформованій законодавчій базі, й економіка країни буде зростати. Звичайно, що результати діяльності підприємств залежать не тільки від зовнішніх факторів, а й від внутрішніх, таких як форма власності, концентрація виробництва, спеціалізація виробництва, кооперування, комбінування виробництва та компетентне керування.

Вивчення нових явищ у бізнесі і громадському житті неможливе без придбання практичних знань та навичок. Адже кваліфікований менеджер повинен добре знати не тільки загальні закономірності і тенденції розвитку економіки, але й тонко розуміти прояви загальних, специфічних і приватних економічних законів у практиці підприємства. Він повинен володіти сучасними методами економічних досліджень, комплексного економічного і фінансового аналізу, а також володіти методами роботи з людьми.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельник-2004» (далі Товариство) є юридичною особою, створеною у формі товариства з обмеженою відповідальністю згідно з законодавством України. Було зареєстроване як юридична особа 24 червня 2004 року.

Організаційна структура ТОВ «Будівельник-2004» є прикладом лінійно-функціональної структури.

Соціально-психологічний клімат ТОВ «Будівельник-2004» відноситься до категорії сприятливого і характеризується приязністю спілкування між робітниками, взаємною довірою та повагою один до одного, позитивним настроєм, взаємовиручкою, взаємною відповідальністю та високою згуртованістю колективу. У членів колективу досить розвинена потреба у праці на благо суспільства як сфера самоактуалізації особистості.

Керівник ТОВ «Будівельник-2004» є представником керівника демократичного стилю керівництва. Адже його діяльність характеризується розподілом повноважень, ініціативи та відповідальності між керівником та заступниками, керівником і підлеглими. Спілкування з підлеглими проходить у формі прохань, побажань, рекомендацій, порад, заохочень за якісну і оперативну роботу, доброзичливо і ввічливо, при необхідності застосовуються накази. Керівник стимулює сприятливий психологічний клімат у колективі, відстоює інтереси підлеглих.

Підприємство займається плануванням своєї діяльності. Оперативне та тактичне планування здійснюється в основному за допомогою використання системи норм і нормативів для виконання своєї основної діяльності. Але, безумовно, що це не єдиний метод планування. Частина діяльності підприємства планується на основі вже наявних даних за попередні періоди діяльності підприємства.

Джерелами фінансування ТОВ «Будівельник-2004» є: власні та позикові кошти.

За час проходження практики та написання звіту було проаналізовано діяльність підприємства у динаміці, тобто висновки робляться не тільки на основі звітного періоду 2013 року, а й спираючись на дані державної звітності 2011-2012 років.

Що стосується показників ефективності використання основних фондів, то можна зауважити що фондовіддача зросла з показника 36,25 грн у 2011 році до 47.104 грн. у 2013, це показує динаміку в роботі підприємства. Зростання позитивно характеризує фінансовий стан підприємства і вказує на ефективне використання основних фондів.

Показник фондоозброєності зменшився до 1,66 тис. грн./чол., що негативно характеризує оснащеність працівників підприємств сфери матеріального виробництва основними виробничими засобами.

Прибуток ТОВ «Будівельник-2004» у 2013 році, порівняно з 2012 зменшився до 4545,6 тис. грн.

Як бачимо, первісна вартість основних засобів у 2013 році порівняно з 2011 та 2012 року зменшилася, що свідчить про те, що підприємство продало деякі свої активи.

У 2013 році коефіцієнт зносу збільшився, відносно 2011-2012 років, що свідчить про погіршення стану основних фондів. Можна також сказати, що продане обладнання було не новим, а приблизно на рівні всіх інших основних засобів. Тобто при продажі цих фондів загальний технологічний рівень виробництва залишився приблизно на тому ж самому рівні.

Підприємство ТОВ «Будівельник-2004» працює за загальною системою оподаткування і є платником ПДВ.

Зараз підприємство працює зі збитками, тобто результат роботи підприємства незадовільний. Початковим етапом поліпшення становища підприємства є виведення його на рівень беззбитковості. На мою думку для поліпшення становища ТОВ «Будівельник-2004» можна переглянути перелік витрат та знайти шляхи їх скорочення. Наприклад за рахунок зменшення витрат на зберігання матеріалів на складах, а також треба залучати інвесторів до співпраці.

перелік посилань

1. Баюра Д.О. Навчально-методичний комплекс з дисципліни «Організація виробництва» для студентів вищих навчальних закладів спеціальності «Економіка підприємства». – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет». – 2008. – 36 с.

2. Білоконний П.Г., Козак А.А. Методичні вказівки до практичних занять з курсу «Оперативний менеджмент». – Вінниця. – 2007. – 437 с.

3. Макаренко М. В., Махалина О.Б. Производственный менеджмент. – М.: ИНФРА. – 2008. – 329 с.

4. Ліпич Л.Г. Організація виробництва: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – Луцьк: РВВ Луцьк. держ. техн. ун-ту. – 2011. – 253 с.

5. Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент: Навчальний посібник. – К.: ТОВ «Ексоб». – 2010. – 560 с.

6. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. – К.: КНЕУ. – 2011. – 528 с.

7. Примак Т.О. Економіка підприємства. Навчальний посібник. – К.: КНЕУ. – 2012. – 175 с.

8. Сердюк О.Д. Теорія та практика менеджменту: Навчальний посібник. – К.: Професіонал. – 2010. – 432 с.

9. Фатхутдинов Р. А. Производственный менеджмент. – М. – 2007. – 417с.

10. Хміль Ф.І. Основи менеджменту. Підручник. – К.: КНЕУ. – 2009. – 608 с.