21. Поняття психологічної сумісності. Проблеми кооперації та конфлікту в соціальній психології.

Поняття психологічної сумісності.

Психологічна сумісність — характеристика тривалої взаємодії поміж двома та більше індивідами, коли прояви властивих цим індивідам рис характеру не призводять до істотних протиріч, які неможливо вирішити без зовнішнього втручання.

Хоча термін «психологічна сумісність» широко використовується у соціологічній та психологічній (ба навіть частіше — у популярних книжках), досі не створено загальної теорії психологічної сумісності. Попри те, можна відмітити дослідження у цьому напрямку. Наприклад, існують Тест міжособової сумісності Т.Лірі, гіпотеза Г. Ю. Айзенка про сумісність темпераментів, гіпотеза Акоффа та Емері про сумісність установок, методика ДМО Л. М. Собчик та ін. Спробою створити таку теорію можна було б назвати соціонику (а точніше, соціонічну теорію інтертипних стосунків), однак треба помітити, що соціонічну методологію критикували за істотні недоліки.

Серед ключових проблем, пов'язаних зі створенням теорії психологічної сумісності, можна відмітити:

- відсутність загальновизнаних критеріїв об'єктивного виміру сумісності

- нерідко термін «сумісність» підміняють терміном «схожість», що не є одне і те ж

- невизначений статус (соціальна психологія? психологія особистості?)

- залишається відкритим питання, чи існують «більш сумісні» або «менш сумісні» психологічні типи (характери) або риси характеру.

Проблеми кооперації та конфлікту в соціальній психології.

Взаємодія людини з суспільством може здійснюватися в декількох основних формах, серед яких виділяють кооперацію (співробітництво) та конфлікт.

Процес взаємодії не завжди відбувається в бажаному напрямку. Між людьми, які контактують, можуть виникнути часткові суперечності, а може виявлятися й антагонізм позицій, породжений наявністю в них цінностей, цілей і мотивів, що взаемозаперечуються. Тоді стосунки ускладнюються до такої міри, що говорять про виникнення міжособистісного конфлікту, під яким прийнято розуміти зіткнення протилежних поглядів, інтересів і дій окремих людей і груп. На психологічному рівні суперечність проявляється в сильних негативних переживаннях учасників щодо ситуації, опонентів і самих себе. Тобто в конфліктів висока психологічна ціна - розмаїття негативних емоцій, стресів, переживань, розчарувань, втрат, гріхів. Конфлікт може привести до зміни системи відносин і цінностей. В умовах конфлікту люди немов по-іншому починають сприймати реальність, вдаватися до дій, які звичайно їм не властиві. Важливо підкреслити, що в конфлікт переростає не будь-яка суперечність, а, як правило, така, в якій представлені сама потреби, прагнення, інтереси, цілі людей, соціальний статус особистості, її престиж.

Якщо конфлікт своєчасно не вирішується, то це може призвести до неврозів, хворобливих станів, стійкого розладу стосунків між індивідами, які взаємодіють.

З точки зору соціальної психології потрібно визначити власний аспект аналізу в конфлікті, оскільки ця проблема є предметом вивчення ряду інших дисциплін, таких як соціологія, політологія тощо Тому соціальна психологія чергу зосереджує увагу на таких аспектах конфлікту, як усвідомлення ситуації конфлікту його учасниками; виділення соціально-психологічних складових, які зумовлюють внутрішню характеристику конфлікту, тобто сукупність мотивів, реальних інтересів, цінностей, що спонукають людину або групу осіб брати участь у розвитків вирішенні розбіжностей; з'ясування причин і стадій формування суб'єктивного образу конфліктної ситуації.

Кооперация, или кооперативное взаимодействие, означает координацию единичных сил участников (упорядочивание, комбинирование, суммирование этих сил). Кооперация — необходимый элемент совместной деятельности, порожденный ее особой природой. А.Н. Леонтьев называл две основные черты совместной деятельности: а) разделение единого процесса деятельности между участниками; б) изменение деятельности каждого, т.к. результат деятельности каждого не приводит к удовлетворению его потребности, что на общепсихологическом языке означает, что «предмет» и «мотив» деятельности не совпадают.

ІІІ. Вікова та педагогічна психологія: