22. Методологічно-терапевтичний континуум базових передумов ізотерапії. Залежність вибору ізотерапевтичного матеріалу від індивідуальних потреб клієнта.

Методологічно-терапевтичний континуум базових передумов ізотерапії.

В процессе терапевтического рисования наиболее ярко выявляются неосознанные реакции личности, что подтверждает проективный потенциал продукта арт-терапевтической работы.

Психологический принцип проекции обнаруживается в основе всех видов художественного творчества: субъект отражает, проецирует на изобразительный продукт свои неосознаваемые или скрываемые потребности, комплексы, вытеснения, переживания, мотивы. Причем люди, имеющие более низкие показатели базового доверия, склонны к проекции прежде всего депрессивных переживаний.

В целом, в любом человеке — как подготовленном, так и неподготовленном, заложена способность к проецированию своих внутренних состояний в визуальной форме. Считается даже, что основной механизм изобразительной деятельности — проекция.

По сути, изобразительный продукт — отражение индивидуально-психологических свойств автора, его мироощущения, характера, самооценки. По словам К. Маховер, любой детский рисунок является проективным по отношению к внутреннему психическому состоянию личности.

Особенности социальных обстоятельств развития, семейной ситуации, эмоциональное и физическое самочувствие, а также другие подобные факторы влияют на построение художественного образа, композицию, использование пространства цвета, символики, характер движений.

Графические методы дают человеку возможность самому не только проецировать реальность, но и по-своему интерпретировать ее. Естественно, полученный результат в значительной мере отражает настроение, состояние, особенности внутреннего мира «художника».

С позиций феноменологии изобразительный продукт рассматривается как выражение внутреннего переживания, часть личности автора. Взаимодействуя с художественными материалами, люди открывают индивидуальность и уникальность собственного внутреннего мира.

Диагностика, основанная на анализе изобразительной деятельности, применима при обследовании различных возрастных групп. Большинство психологов и терапевтов склоняются к мнению о ее незаменимости в работе с детьми начиная со старшего дошкольного возраста. Этот вид диагностики оправдан в работе с различными эмоциональными проявлениями личности: застенчивостью, молчаливостью, скромностью, заторможенностью; агрессивностью, жестокостью, чрезмерной подвижностью; упрямством, своенравием и пр. По существу, в изобразительном продукте отражается предыдущий эмоциональный опыт субъекта.

Спонтанная изобразительная деятельность сопровождается терапевтическими эффектами (психологическим, эмоциональным, релаксационным, психопрофилактическим, социально-коммуникативным и др.). Возможно, именно поэтому арт-терапию образно называют «исцеляющим искусством».

При выполнении проективного рисунка основным объектом исследования становится придуманный испытуемым графический образ в соответствии с собственной индивидуальностью. Научно доказано, что определяющую роль в формировании данного образа играют потребности, интересы и в целом психическая организация человека.

Вследствие этого тематические тесты, рисунки на свободную тему, спонтанные рисунки и другие рисуночные техники выявляют личностные особенности автора, «портретируют» его индивидуальность, выявляют эмоциональные состояния, невротические реакции.

Еще в числе достоинств проективной диагностики специалисты отмечают и то, что рисуночные тесты облегчают демонстрацию таких сторон внутреннего мира субъекта, которые он сознательно скрывает, вытесняет или не в состоянии выразить прямо (словами). Поэтому проективные методы, методики и тесты нередко называют косвенными, неформализованными. Полученные результаты (даже специалисту с основательной теоретической подготовкой и богатым практическим опытом) позволяют только сориентироваться в особенностях индивидуальных проявлений испытуемого, в связи с чем считаются неточными, с высокой степенью субъективности интерпретаций и низкой надежностью в сравнении со стандартизованными методами психологического исследования личности.

И хотя проективные рисуночные методы лишены научной строгости и однозначности, не позволяют количественно измерить оцениваемые психические свойства, они информативны, высоко гуманны и корректны. Особенно если предметом научного исследования становится духовное «Я» человека, «привычная для психолога и педагога исследовательская и формирующая установка недопустима и бессмысленна: тайна останется за семью печатями, а настойчивый исследователь уйдет с пустыми руками… Можно только приблизиться, прикоснуться, диалогически приобщиться к духовному «Я» в себе самом и другом человеке» (Т.А. Флоренская).

Залежність вибору ізотерапевтичного матеріалу від індивідуальних потреб клієнта.

Терапія творчим самовираженням припускає широкий вибір різних образотворчих матеріалів. Разом з фарбами, олівцями, восковою крейдою або пастеллю часто для створення колажів або об'ємних композицій можуть використовуватися журнали, кольоровий папір, фольга, текстиль; глина, пластилін, дерево, спеціальне тісто — для ліплення, пісок з мініатюрними фігурками — для «гри з пісочницею», інші матеріали. Папір для малювання повинен бути різних форматів і відтінків. Необхідно мати кісточки різних розмірів, губки для замальовки великих просторів, ножиці, нитки, різні типи клеїв, скоч і так далі. Якість матеріалів, по можливості, має бути достатньо високим, оскільки інакше може знизитися цінність самої роботи і її результатів в очах пацієнтів.

Слід враховувати, що вибір матеріалу може бути пов'язаний з особливостями стану і особистості пацієнта, з динамікою арт-терапевтичного процесу в цілому. Надайте пацієнтові можливість самому обирати матеріал і засоби для образотворчої роботи. Як правило, на початку роботи пацієнти вважають за краще користуватися олівцями, восковою крейдою або фломастерами. Ці засоби роботи дозволяють їм добре контролювати процес малювання, що відповідає потребі хворих уникати конфронтації зі своїми відчуттями на початкових етапах роботи. Вибір цих засобів буває пов'язаним з потребою пацієнтів у психологічній захищеності. На подальших етапах арт-терапевтичного процесу пацієнти поступово освоюють інші матеріали, зокрема фарби, що надають їм великі можливості для виразу різноманітних переживань і роботи з власними відчуттями. Крім того, фарби, змішуючись і створюючи різноманітні відтінки, роблять образотворчий процес менш передбаченим, позв'язаним з проявом тонких нюансів емоційних станів пацієнта і різних аспектів його досвіду. Коли подолані захисні тенденції, фарби здатні викликати сильний емоційний відгук, відчуття радості відкриття, стимулювати уяву. Глина, тісто, пісок і інші пластичні матеріали мають значні можливості для виразу сильних переживань, зокрема відчуття гніву. Робота з ними припускає великий ступінь фізичної замученості і м'язової активності, що робить її більш енергоємною, такою, що зачіпає психофізіологічні процеси.

Техніка колажу нерідко допомагає пацієнтам подолати боязкість, пов'язану з відсутністю «художнього таланту» і умінь. Крім того, використання вже готових предметів і зображень для створення з них нової композиції дає пацієнтам відчуття захищеності — пацієнти не так ототожнюють свої переживання з цими предметами і зображеннями, як, наприклад, з власними малюнками, що забезпечує необхідний ступінь дистанційованості від дуже сильних або делікатних почуттів і необхідний ступінь безпеки при образотворчій роботі.