- •Поняття, предмет та метод галузі конституційного права
- •Правовий статус біженців
- •Конституційно – правові норми: поняття, види та особливості
- •Відповідальність іноземців
- •Секретаріат Президента України
- •Джерела галузі конституційного права
- •Правовий статус друкованих засобів масової інформації
- •Адміністрація Президента України
- •Поняття конституційно – правових відносин. Склад та особливості конституційно – правових відносин.
- •Правові основи взаємовідносин держави і державних засобів масової інформації
- •Дорадчі органи Президента України
- •Підстави виникнення, зміни та припинення конституційно – правових відносин
- •Юридичні аспекти взаємовідносин редакцій державних засобів масової інформації з громадянами
- •Повноваження та акти Президента України
- •Суб’єкти конституційно – правових відносин
- •Поняття та призначення конституції
- •Зміст та структура Конституції
- •Конституційні принципи виборчого права України: вільні, загальні, рівні, прямі вибори, таємне голосування
- •Повноваження та акти Кабінету Міністрів України
- •Функції конституції
- •Центральні органи виконавчої влади України
- •Історія світового конституційного розвитку
- •Поняття та види виборчих систем
- •Структура центральних органів виконавчої влади
- •Становлення та розвиток конституціоналізму в Україні
- •Історія Конституції України
- •Призначення виборів, утворення виборчих органів та виборчих округів
- •Юридичні властивості Конституції України як основного закону держави
- •Передвиборна агітація
- •Система та структура місцевих органів виконавчої влади
- •Поняття та структура засад конституційного ладу
- •Голосування, підрахунок голосів виборців, встановлення та оприлюднення результатів
- •Делегування повноважень місцевим органам виконавчої влади
- •Конституційна характеристика Української держави
- •Поняття та види референдумів
- •Фінансово – матеріальна основа діяльності місцевих органів виконавчої влади
- •Призначення та проголошення всеукраїнського референдуму
- •Поняття, специфічні ознаки та функції судової влади
- •Крнцепції прав людини
- •Місце та роль Верховної Ради України в механізмі державної влади
- •Конституційний Суд України: місце в системі органів судової влади, порядок формування, компетенція
- •Відтворення основних положень Ліберальної (європейської) концепції у Конституції України
- •Структура та конституційний склад Верховної Ради України
- •Конституційно – правовий статус прокуратури
- •Поняття та принципи громадянства України
- •Поняття територіального устрою України
- •Підстави набуття громадянства України
- •Конституційні засади територіального устрою України
- •Автономна Республіка Крим як форма адміністративно – територіальної автономії
- •Питання з яких Автономна Республіка Крим здійснює нормативне регулювання
- •Поняття юридичних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина національні та міжнародно – правові механізми захисту прав людини
- •Комітети та інші органи Верховної Ради України
- •Поняття місцевого самоврядування та його політико – правова природа, конституційна модель місцевого самоврядування в Україні
- •80) Депутатські фракції у Верховній Раді України. Коаліція депутатських фракцій.
- •81) Принципи, завдання та функції місцевого самоврядування
- •82) Конституційно – правове регулювання прав, свобод та обов’язків людини громадянина
- •83) Погоджувальна рада депутатських фракцій
- •84) Система місцевого самоврядування, територіальна громада – основний елемент системи місцевого самоврядування
- •85) Поняття іноземців та осіб без громадянства
- •86) Законодавчий процес у Верховній Раді України
- •87) Органи місцевого самоврядування: поняття та види
- •88) Правовий статус біженців
- •1. Не може бути визнана біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, особа:
83) Погоджувальна рада депутатських фракцій
Орган Верховної Ради України, утв. з метою сприяння організації підготовки питань, що підлягають розгляду в парламенті. До її компетенції віднесено: розгляд та погодження пропозицій до проектів порядку денного сесій та розкладу засідань ВР; формування проекту порядку денного роботи ВР на кожне чергове та позачергове пленарне засідання;
До складу погоджувальних рад депутатських фракцій: входять Голова ВР, керівники депутатських фракцій (груп) з правом вирішального голосу. В роботі ради беруть участь заст. Голови ВР
Погоджувальна рада депутатських фракцій (груп) здійснює свою роботу у формі засідань, які скликаються Головою Верховної Ради або за ініціативою представників двох чи більше депутатських об'єднань в разі необхідності, але не рідше одного разу на тиждень під час роботи парламенту в пленарному режимі. Погоджувальна рада депутатських фракцій (груп):
а) вносить пропозиції щодо річного та перспективного планів роботи Верховної Ради;
б) розглядає та погоджує пропозиції щодо проектів порядку денного сесій та розкладу парламентських засідань;
в) формує проект порядку денного на кожне пленарне засідання;
г) ініціює перевірку внесених законодавчих пропозицій та законопроектів на їх відповідність вимогам Регламенту;
Народні депутати мають право об'єднуватись у депутатські фракції, групи за умови, що до складу кожної з них входить не менш як чотирнадцять депутатів. Депутатські об'єднання, сформовані на основі партійної належності депутатів, називаються депутатськими фракціями. До депутатських фракцій можуть входити і позапартійні депутати, які підтримують програмні документи відповідної партії. Депутатські фракції, групи не можуть формуватися для захисту приватних, комерційних, місцевих, професійних чи релігійних інтересів.
Кожна депутатська фракція, група повинна бути зареєстрована в Секретаріаті Верховної Ради, для чого туди подається письмове повідомлення про сформування з зазначенням назви, мети чи завдань, персонального складу та партійної належності їх членів та депутатів, які уповноважені представляти фракцію чи групу. Після реєстрації депутатського об'єднання головуючий на пленарному засідання інформує депутатів про сформування такої фракції, групи, її кількісний склад та уповноважених представників.
84) Система місцевого самоврядування, територіальна громада – основний елемент системи місцевого самоврядування
Відповідно до Конституції України (ст. 140), місцеве самоврядування є правом територіальної громади — жителів села або добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища і міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Чинне законодавство України не встановлює обов'язкових вимог щодо порядку формування територіальних громад, їх реєстрації, фіксованого членства і забороняє будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками. У навчальному посібнику «Комунальне право України» територіальна громада порівнюється з таким суб'єктом права, як громадська організація, їх загальними ознаками називають добровільність і самодіяльний характер.Територіальна громада -- жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, селищ, що мають єдиний адміністративний центр, сільську раду.Територіальна громада -- спільнота мешканців, жителів населених пунктів (сіл, селищ, міст), об'єднана загальними інтересами власного життєзабезпечення, самостійного, в межах законів, вирішення питань місцевого значення як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Територіальні громади створюються на рівні сіл, селищ, міст, районів у містах.Можна виявити такі основні ознаки територіальної громади, що вже знайшли закріплення в законодавстві України: - територіальну - спільне проживання осіб (жителів), котрі входять у громаду на певній території (в межах певної адміністративно-територіальної одиниці - село, селище, місто - ч. 1 ст. 140 Конституції); - інтегративну - територіальна громада виникає на основі об'єднання всіх жителів, що проживають на певній території незалежно від того, чи є вони громадянами даної держави, тобто членами територіальної громади можуть бути громадяни даної держави, а також іноземні громадяни, особи без громадянства, котрі постійно проживають на певній території. - інтелектуальну - в основі конституювання територіальної громади лежать спільні інтереси жителів, які мають специфічний характер і виявляються у вигляді широкого спектра виникаючих між ними системних індивідуально-територіальних зв'язків; - фіскальну - члени територіальної громади є платниками місцевих податків і зборів.
