72. Автономна Республіка Крим як форма адміністративно – територіальної автономії

Україна, будучи унітарною державою, має складний територіальний устрій, оскільки до її складу входить територіальна автономія - Автономна Республіка Крим. Автономія (від грец. "автономія" - "незалежність) - самостійне у здійсненні державної влади або місцевого самоврядування територіальне утворення у складі держави. У Автономній Республіці Крим традиційно проживали представники багатьох національностей - українці, росіяни, татари, греки, караїми, гагаузи та інші, тому утворенню автономії на території Кримського півострову сприяли переважно територіальні чинники-Історичні, географічні, економічні, побутові тощо. Автономна Республіка Крим є територіальною автономією у складі України, невід'ємною частиною України, складовою системи адміністративно-територіального устрою нашої держави. АРК вирішує питання в межах повноважень, що визначені й віднесені до її відання Конституцією України (ст. 134 Конституції України). Вперше правовий статус Криму як автономної республіки у складі України був визначений законом України "Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки" від 12 лютого 1991 p.. за яким Кримській області було надано статус автономної республіки, а Кримська обласна Рада народних депутатів набула статусу Верховної Ради Кримської Автономної Республіки. АРК слід розглядати як існуючу в Україні форму адміністративно-територіальної автономії. Незважаючи на наявність окремих атрибутів державності:

- Крим є державним утворенням – республікою;

- наявність символів - герб, прапор,

- Крим має Конституцію$

- як регіональна діє система державних органів Автономної Республіки Крим на чолі з Верховною Радою і Радою міністрів;

- державні органи Автономної Республіки Крим, насамперед Верховна Рада та Рада міністрів, видають у межах своїх повноважень відповідні правові акти, які складають регіональну систему правових актів Автономної Республіки Крим.

Але АРК не має парламенту,а її представницький орган -Верховна Рада АРК не наділений законодавчими повноваженнями, він приймає нормативно-правові акти у формі рішень і постанов (ст. 136 Конституції України). Республіка включає 14 адміністративних районів, 11 міст республіканського підпорядкування, 56 селищ міського типу, 957 сільських населених пунктів. Адміністративний центр — місто Сімферополь.

73. Повноваження органів, що беруть участь вирішенні питань громадянства України

1. Президент України: ухвалює рішення і видає укази відпо­відно до Конституції України і Закону України «Про громадянство України»; визначає порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання ухвалених рішень; затверджує Положення про Комісію при Президентові України з питань гро­мадянства.

2. Комісія з питань громадянства при Президенті України: роз­глядає заяви про прийняття до громадянства України, вихід із гро­мадянства України та подання про втрату громадянства України і вносить пропозиції Президентові України щодо задоволення цих заяв і подань; повертає документи про прийняття до громадянства України чи про вихід із громадянства України уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань громадянства або Міністерству закордонних справ України для їх оформлення від­повідно до вимог чинного законодавства України; контролює ви­конання рішень, ухвалених Президентом України з питань грома­дянства.

3. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства і підпорядковані йому органи': 1) приймають заяви разом із необхідними документами щодо прийняття до громадянства України та виходу з громадянства України, перевіряють правильність їх оформлення, відсутність підстав, за наявності яких особа не приймається до громадянства України, а також підстав, за наявності яких не допускається вихід з громадянства України, і разом зі своїм висновком надсилають на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства; 2) готують подання про втрату особами громадянства України та разом із необхідними документами надсилають на розгляд Ко­місії при Президентові України з питань громадянства; 3) приймають рішення про оформлення набуття громадянства України особами за підставами, передбаченими пунктами 1, 2, 4-4) скасовують прийняті ними рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках,якщо особа набула громадянство України за територіальним походженням чи була поновлена у громадянстві України обманом, унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальши­вих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за на­явності якого особа не може набути громадянства України; 5) виконують рішення Президента України з питань грома­дянства; 6) видають особам, які набули громадянство України, паспорти громадянина України, свідоцтва про належність до громадянства України (для осіб віком до 16 років), тимчасові посвідчення гро­мадянина України, проїзні документи дитини, довідки про припи­нення громадянства України; 7) вилучають в осіб, громадянство України яких припинено, паспорти громадянина України, свідоцтва про належність до гро­мадянства України, тимчасові посвідчення громадянина України, паспорти громадянина України для виїзду за кордон, проїзні до­кументи дитини; 8) ведуть облік осіб, які набули громадянство України та при­пинили громадянство України.

14 червня 2002 р. згідно з постановою Кабінету Міністрів Ук­раїни № 844 у складі Міністерства внутрішніх справ України було утворено Державний департамент у справах громадянства, іммі­грації та реєстрації фізичних осіб, який відповідно до покладених на нього завдань вирішує такі питання громадянства: 1)готує документи з питань набуття/припинення громадянства України на розгляд Комісії при Президентові України з питань гро­мадянства; 2)забезпечує виконання рішень Президента України з питань громадянства; 3) приймає у передбачених законом випадках рішення про оформлення набуття громадянства України; 4) веде облік осіб, які набули/припинили громадянство України; 5) організовує видання громадянам України паспортних документів. 4. Міністерство закордонних справ України, дипломатичні представництва і консульські установи України здійснюють пов­новаження, покладені на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства і підпорядковані йому органи щодо осіб, які постійно проживають за кордоном.

74. Організація та порядок роботи Верховної Ради України

Організація і порядок діяльності Верховної Ради України встановлюються Конституцією України, законами України про статус народних депутатів України, про комітети Верховної Ради України, про тимчасові спеціальні і тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України, іншими законами України та Регламентом Верховної Ради України. Верховна Рада України згідно з Конституції України працює сесійно. Сесії Верховної Ради України становлять засідання Верховної Ради України, засідання комітетів, тимчасових слідчих комісій і тимчасових спеціальних комісій, що проводяться у період між пленарними засіданнями, робота народних депутатів України у депутатських фракціях та з виборцями. Сесії відповідно до частин 1, 2 ст. 83 Конституції України поділяються на чергові і позачергові. Відкриття сесії оголошується головуючим на початку першого пленарного засідання Верховної Ради України, закриття - після завершення останнього пленарного засідання.

Чергові сесії Верховної Ради України, крім першої сесії, починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року. У законодавстві не визначено терміну завершення роботи чергових сесій, проте проміжок між сесіями не може бути меншим як 45 днів (зазвичай, влітку) і 10 днів (відповідно взимку). Проте Верховна Рада України може прийняти постанову про зміну строків завершення сесії (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України"). Інформація про дату і час початку чергової сесії Верховної Ради України, а також про місце і час реєстрації народних депутатів України Апаратом Верховної Ради України не пізніш як за три дні до початку роботи чергової сесії Верховної Ради України доводиться до відома кожного народного депутата України та публікується в газеті "Голос України". Парламент процедурним рішенням може доручити окремим комітетам, певним комісіям продовжити роботу після закінчення чергової сесії Верховної Ради України.

Позачергові сесії Верховної Ради України із зазначенням порядку денного відповідно до ч. 2 ст. 83 Конституції України та ст. 11 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" скликаються Головою Верховної Ради на вимогу:1) не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України; 2) на вимогу Президента України.

Засідання Верховної Ради поділяються на пленарні, тобто загальні, і засідання її органів (комітетів тощо). Засідання Верховної Ради проводяться згідно з розкладом засідань.

Перед кожним пленарним засіданням відбувається поіменна реєстрація депутатів з пред’явленням посвідчення, персональної картки для голосування і з особистим підписом депутата. Рішення Верховної Ради приймаються відкритим голосуванням за допомогою електронної системи підрахунку голосів та таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів. Кожна функція Верховної Ради (законодавча, установча, контрольна та ін.) має свій порядок здійснення або свої особливості. Здійснення цих функцій або окремих дій Верховної Ради та її органів, як правило, називається процедурами, або процесом. Відповідно розрізняють: законодавчу процедуру; формування органів державної влади (установчу процедуру); процедуру парламентського контролю; бюджетну та інші спеціальні процедури.