66. Поняття територіального устрою України

Територія держави - це простір, зафіксований державним кордоном, на який поширюється суверенітет держави. Територія держави включає: сухо-путну територію, водні простори, повітряну територію, а також підземну територію. За своїм змістом категорія "територія держави" визначає правовий режим зв'язку держави з певною територією та її окремими складовими елементами. Розрізняють два основних види територіального устрою: політико-територіальний і адміністративно-територіальний. Політико-територіальний устрій передбачає поділ території держави на окремі самостійні частини. Адміністративно-територіальний устрій - це внутрішній поділ території держави на адміністративно-територіальні одиниці. Територіальний устрій України ґрунтується на певних принципах та керівних за Важливим принципом територіального устрою України є принцип територіального верховенства держави, який є системоутворюючим щодо інших принципів цього інституту державного ладу України. Цей принцип сформульований на основі статей 112 Конституції України, що визначає суверенність України і передбачає, що державна влада в Україні здійснюється відповідно до Конституції та законів України системою відповідних державних органів на всій території держави.

Принцип територіального верховенства держави характеризує повноту державної влади у всіх її конституційних формах і виявах на всій території України. Держава самостійно встановлює правовий режим власної території, здійснює її оборону, вирішує питання адміністративно-територіального поділу з метою вибору оптимальної моделі здійснення державного володарювання і місцевого самоврядування тощо.

Принцип єдності та цілісності території означає, що складові частини території України - адміністративно-територіальні одиниці - знаходяться у нерозривному взаємозв'язку, визначаються внутрішньою єдністю в межах державного кордону України.

Спеціально – юридичні принципи територіального устрою: 1) принцип публічності – визначення публічного владного характеру організації державної території та визначення виключного права народу на зміну територіального устрою; 2) принцип пріоритетності – закріплення норм територіального устрою конституції; 3) принцип демократизму – опосередкування відносин між державними інституціями та суспільством створення можливості для формування та впливу державної влади; 4)принцип наступності – еволюційний характер його становлення та вплив на формування адміністративно – територіальних одиниць; 5) принцип системності – цілісність і комплексність системи адміністративно – територіальних одиниць; 6) принцип програмності – визначення перспектив розвитку суспільних відносин в державі; 7) принцип науковості – обумовлює належне теоретичне обґрунтування конституційно правового явища адміністративно територіального поділу його природи шляхи підтвердження і удосконалення.

67. Підстави набуття громадянства України

Громадянство - це постійний правовий зв'язок особи і держави, що виявляється у їх взаємних правах та обов'язках. Підстави набуття громадянства України: 1) народження;2) територіальне походження; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною опіки; 8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок встановлення батьківства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України . Громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24.08.1991 р.) постійно проживали на території України;

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13.11. 1991 р.) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13.11. 1991 р. і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено запис "громадянин України", а також діти таких осіб, які прибули разом з батьками в Україну, якщо на момент прибуття в Україну вони не досягли повноліття;

4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Умовами прийняття до громадянства України є:

1) визнання і дотримання Конституції України та законів України;

2) безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років.

3) отримання дозволу на постійне проживання в Україні. Ця умова не поширюється на осіб, які мають у паспорті

4) наявність законних джерел існування. Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні.

До громадянства України не приймається особа, яка:

1) вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;

2) засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості);

3) вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким злочином.

68. Статус народного депутата України

 Народний депутат України є обраний відповідно до Закону України "Про вибори народних депутатів України" представник Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України. Народний депутат здійснює свої повноваження на постійній основі. При виконанні своїх повноважень народний депутат керується Конституцією України, законами України та загальновизнаними нормами моралі.

4. Держава гарантує народному депутату забезпечення необхідними умовами для здійснення ним депутатських повноважень. Звання народного депутата із зазначенням порядкового номера скликання Верховної Ради України зберігається за ним довічно, за винятком дострокового припинення повноважень народного депутата відповідно до пунктів 1-4, 6 статті 4 цього Закону.

Строк повноважень народного депутата України

Повноваження народного депутата починаються після складення ним присяги на вірність Україні перед Верховною Радою України з моменту скріплення присяги особистим підписом під її текстом. Народний депутат не може брати участі у засіданнях Верховної Ради України та її органів, а також здійснювати інші депутатські повноваження до того часу, поки він не скріпить присягу особистим підписом під її текстом. Відмова скласти та підписати присягу має наслідком втрату депутатського мандата. Повноваження народного депутата припиняються з моменту відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання. Дострокове припинення повноважень народного депутата України

Повноваження народного депутата припиняються достроково у разі:

1) особистої письмової заяви про складення депутатських повноважень;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

3) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

4) припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України;

5) смерті;

6) порушення вимог частини першої статті 3 цього Закону.

Народний депутат України є обраним відповідно до Конституції і законів України повноважним представником українського народу у Верховній Раді України, який протягом строку дії депутатського мандата здійснює законодавчо визначені повноваження. . Народний депутат наділений правом законодавчої ініціативи, яке реалізується через внесення проектів законів, поправок пропозицій до законопроектів, проектів актів Верховної ради. Народний депутат має право знайомитися з будь-якою конфіденційною та таємною інформацією з питань депутатської діяльності. Доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності надається після взяття народним депутатом письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці. Вносити пропозиції про розгляд на засіданнях відповідного комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії будь-якого питання, що належить до їх компетенції, а також брати участь в обговоренні питань, що вносяться на розгляд комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії. Правом депутатського звернення та депутатського запиту. Народний депутат має право порушувати питання про необхідність проведення перевірок дотримання законів органами державної влади місцевого самоврядування підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності. Народний депутат має право брати участь у розгляді органами державної влади місцевого самоврядування пропозицій та вимог виборців які до нього звернулись, і інших питань пов'язаних з виконанням депутатських обов'язків. Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність. Проте це не означає що він не може бути притягнений до кримінальної чи адміністративної відповідальності, чи ніхто не може припинити неправомірні дії народного депутата.