
- •Поняття, предмет та метод галузі конституційного права
- •Правовий статус біженців
- •Конституційно – правові норми: поняття, види та особливості
- •Відповідальність іноземців
- •Секретаріат Президента України
- •Джерела галузі конституційного права
- •Правовий статус друкованих засобів масової інформації
- •Адміністрація Президента України
- •Поняття конституційно – правових відносин. Склад та особливості конституційно – правових відносин.
- •Правові основи взаємовідносин держави і державних засобів масової інформації
- •Дорадчі органи Президента України
- •Підстави виникнення, зміни та припинення конституційно – правових відносин
- •Юридичні аспекти взаємовідносин редакцій державних засобів масової інформації з громадянами
- •Повноваження та акти Президента України
- •Суб’єкти конституційно – правових відносин
- •Поняття та призначення конституції
- •Зміст та структура Конституції
- •Конституційні принципи виборчого права України: вільні, загальні, рівні, прямі вибори, таємне голосування
- •Повноваження та акти Кабінету Міністрів України
- •Функції конституції
- •Центральні органи виконавчої влади України
- •Історія світового конституційного розвитку
- •Поняття та види виборчих систем
- •Структура центральних органів виконавчої влади
- •Становлення та розвиток конституціоналізму в Україні
- •Історія Конституції України
- •Призначення виборів, утворення виборчих органів та виборчих округів
- •Юридичні властивості Конституції України як основного закону держави
- •Передвиборна агітація
- •Система та структура місцевих органів виконавчої влади
- •Поняття та структура засад конституційного ладу
- •Голосування, підрахунок голосів виборців, встановлення та оприлюднення результатів
- •Делегування повноважень місцевим органам виконавчої влади
- •Конституційна характеристика Української держави
- •Поняття та види референдумів
- •Фінансово – матеріальна основа діяльності місцевих органів виконавчої влади
- •Призначення та проголошення всеукраїнського референдуму
- •Поняття, специфічні ознаки та функції судової влади
- •Крнцепції прав людини
- •Місце та роль Верховної Ради України в механізмі державної влади
- •Конституційний Суд України: місце в системі органів судової влади, порядок формування, компетенція
- •Відтворення основних положень Ліберальної (європейської) концепції у Конституції України
- •Структура та конституційний склад Верховної Ради України
- •Конституційно – правовий статус прокуратури
- •Поняття та принципи громадянства України
- •Поняття територіального устрою України
- •Підстави набуття громадянства України
- •Конституційні засади територіального устрою України
- •Автономна Республіка Крим як форма адміністративно – територіальної автономії
- •Питання з яких Автономна Республіка Крим здійснює нормативне регулювання
- •Поняття юридичних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина національні та міжнародно – правові механізми захисту прав людини
- •Комітети та інші органи Верховної Ради України
- •Поняття місцевого самоврядування та його політико – правова природа, конституційна модель місцевого самоврядування в Україні
- •80) Депутатські фракції у Верховній Раді України. Коаліція депутатських фракцій.
- •81) Принципи, завдання та функції місцевого самоврядування
- •82) Конституційно – правове регулювання прав, свобод та обов’язків людини громадянина
- •83) Погоджувальна рада депутатських фракцій
- •84) Система місцевого самоврядування, територіальна громада – основний елемент системи місцевого самоврядування
- •85) Поняття іноземців та осіб без громадянства
- •86) Законодавчий процес у Верховній Раді України
- •87) Органи місцевого самоврядування: поняття та види
- •88) Правовий статус біженців
- •1. Не може бути визнана біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, особа:
Секретаріат Президента України
Секретаріат Президента України є постійно діючим органом і утворений Президентом для здійснення його повноважень. Загальне керівництво Секретаріатом здійснює Глава Секретаріату, який призначається та звільняється з посади Президентом України. Основними завданнями Секретаріату є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення діяльності Президента України. Секретаріат має право за дорученням Президента порушувати перед керівниками різних рівнів питання про усунення виявлених недоліків та упущень, а про факти порушення Конституції та законів України, указів і розпоряджень Президента України інформувати правоохоронні органи. Секретаріат має право запитувати і одержувати інформацію від державних органів та органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ, організацій, посадових осіб. У процесі виконання покладених завдань Секретаріат відстоює позиції Президента України у взаємодії з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Конституційним Судом України, правоохоронними, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями.
До складу Секретаріату входять: перший заступник Глави Секретаріату Президента України, заступник Глави Секретаріату; Прес-секретар Президента України; Групи радників та наукових консультантів Президента України; Постійний представник Президента України у Верховній Раді України, Постійний представник Президента України у Кабінеті Міністрів України, Постійний представник Президента України у Конституційному Суді України, інші постійні представники Президента України; головні служби, служби та інші структурні підрозділи. Секретаріат є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.
Джерела галузі конституційного права
Кожна галузь права має свої джерела. Це стосується і конституційного права. Термін «джерело права» юриспруденції відомий давно. Ще римський історик Тіт Лівій назвав Закони XII таблиць джерелом публічного і приватного права. Джерела права прийнято розрізняти: а) за матеріальним змістом (матеріальні умови життя суспільства, система економічних зв'язків, форми власності); б) за ідеальним змістом (правова свідомість); в) за юридичним змістом (різні форми — засоби вираження, об'єктивація правових норм). Тому під джерелами права в юридичному значенні розуміється форма вираження, об'єктивація державної волі.
Основними видами джерел конституційного права в світі є нормативно-правові акти, судові прецеденти, правові звичаї, а інколи міжнародні і внутрішньодержавні договори. У свою чергу, нормативно-правові акти конституційного права поділяються на закони, нормативні акти виконавчої влади, нормативні акти органів конституційного контролю (нагляду), парламентські регламенти, акти органів місцевого самоврядування.
Система правових актів, які є джерелами конституційного права України, досить широка. Це Конституція України, Конституція Автономної Республіки Крим, закони, постанови Верховної Ради України, акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим, декларації (насамперед Декларація про державний суверенітет України), Акт проголошення незалежності України, постанови Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, регламенти тощо. Правові акти конституційного характеру має право приймати Центральна виборча комісія як орган державної влади.
Особливе місце серед джерел конституційного права України належить Конституції України, в якій закріплюються найбільш принципові державно-правові норми загального характеру. Вони мають установчий характер та найвищу юридичну силу, стосуються всіх сфер життя суспільства: політичної, економічної, соціальної, духовної. Таким діапазоном змісту своїх норм Конституція України суттєво відрізняється від інших джерел конституційного права. Важливо й те, що в ній визначається багато інших видів джерел цієї галузі національної правової системи. Норми Конституції України стосуються кожного громадянина, усіх суб'єктів суспільних відносин.
Джерелом конституційного права України є міжнародні договори. Конституція України (ст. 9) встановлює, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Види джерел галузі конституційного права України, як правило, досить стабільні. Вони чітко визначені в Конституції України та інших нормативно-правових актах. Але на даному етапі конкретні акти, які містять конституційно-правові норми, мобільні, дуже часто змінюються, скасовуються. Нестабільність конституційного законодавства зумовлюється як об'єктивними, так і суто суб'єктивними чинниками, труднощами перехідного процесу формування української державності.