Становищетаперспективирусинськогорухувугорщині ПавлоЛеньо

У1993роцівм.Криниця(Польща)відбувсяІІВсесвітнійкон-гресрусинів.Одинзфундаторіворганізації–канадськийдослід-никПавло-РобертМагочій–відзначив,щоприємноздивованийрезультатамирозвиткурусинськогорухувпродовждвохроківпісляІконгресу,щопройшовум.МежилабірцівСловаччині.Окремовченийнаголосив,щоособливоюнесподіванкоюдляньогосталаактивізаціярусиніввУгорщині,де«...здавалосьбивостаннідесятиліттярусинибулипомадярщинічипословачені»¹.Оскількирусинськийрухукраїнінемігвиникнутибездо-статніхпідстав,варторозглянутиісторичніпередумовитадержавно-правовіреалії,щобзрозумітизакономірністьявищаактивностірусиніввУгорщині,денаціоналізмтапатріотизмпредставниківтитульногоетносукраїни,щостановитьбільше

92%населення,невикликаєсумнівів.

Слідвідзначитидоволіобмеженийперелікдослідженьукра-їнськоюмовою,наякіможнапокликатисяпрививченніпробле-ми.Синтезнихпраць,уякихдослідженорусинів-українцівтарусинськийрухвУгорщині,щенеопубліковано,оскількицепотребуєнелишеаналізунаявноїфрагментарноїлітературитадокументів,алейкомплекснихпольовихдослідженьсередрусинськихсілУгорщини,чогопокищоніхтонезробив.Дея-кіматеріалипросучаснежиттярусинськоїгромадиУгорщиниможназнайтивномерахжурналу«РусинськыйСвіт»(«Ruszin-

653

ПавлоЛеньо

vilag»),архівякогоєвмережіІнтернет²,тащорічногокален-даря-альманаху,якийвиходитьзавдякидіяльностіДержавногосамоврядуванняменшинирусинів³.СереднауковоїлітературивартовідмітитидослідженняІ.Удварі,І.Попа,А.Петрова,якіподаютьінформаціюпротериторіюУгорщини,населенуукра-їнцями/русинами,говірки,якимивониспілкувалися,статис-тичніданіХІХ–першоїполовиниХХст.тощо.

Проблемаетноніма.РусинивУгорщинієавтохтоннимнаселенням,якезаселялопівнічно-східнікомітатиУгорщи-ни,становлячидо4–5%їхнаселення.Традиційновикорис-товувалисамоназви«руснаки»або«русини».Слова«rusznak»і«ruszinу»–угорськізапозиченнявідрусинськоїмови,а

«rutene»–мадяризованаформа латинського«ruthenicus».Окрімцього,вугорськіймовіізXVIIст.трапляєтьсяслово«ukran»–

«українець»,«український»,хочаздебільшогодляозначеннямісцевихукраїнців-русинівуживалиназви«orosz»,«rusznak»⁴.ЯквідзначаєІ.Удварі,русинськаінтелігенціявжевХVIIст.вживалаетнонім«угро-русин»(угорськийрусин).Цеслововпершез’явилося1698рокувкатехізисі,виданомуспеціаль-нопрорусинівуНадьсомбатї(сучаснаТрнава).Назвународу

«magyarorosz»,щобулаперекладомслова«угро-рус»,знахо-димовугорськомовнихписемнихпам’ятках,починаючивідXVIIIст.ЦейетнонімпроіснувавдорозпадуАвстро-Угорськоїмонархії,післячого,уміжвоєннийперіод,поширюєтьсятермін

«карпаторос»(«karpatorosz»).НаприкінціХІХст.успілкуван-німіжпредставникамирусинськоїінтелігенціїз’явиласятакожназва«українець»(«ukran»),адещопізніше–«карпатоукраї-нець»(«karpatukran»).Щоправда,цихназвневикористовувалидляозначенняпредставниківрусинівУгорщини–їхзапозичилизкомуністичноїпреси1920-хроківдляозначеннярусинівПід-карпатськоїРусі,якаопиниласяускладіЧехословаччини⁵.

654

СтановищетаперспективирусинськогорухувУгорщині

РусинивходірозселенняйлокалізаціїнатериторіїУгор-щини.Слов’янськіпоселеннянатериторіїПівнічно-СхідноїУгорщиниіснувалиізVI–VIIст.,щозасвідчуютьматеріалиархеологічнихдосліджень⁶.Ціпоселеннясягалимісцевостей,дерозташованім.ДебрецентаадміністративнийцентрсучасноїСаболч-Сатмар-Березькоїобласті–Ніредьгаза⁷.Тобтослов’яни(асередних,можливо,іпредкирусинів)булитутзадовгодоугорців,якіперекочуваливЦентральнуЄвропувпошукахно-воїбатьківщининаприкінціІХст.

Згіднозвідомостямизугорськихісторичнихархівів,пер-шахвиляпереселеннярусинів(рутенів)натериторіюсучасноїУгорщинирозпочаласявХІІІст.(можливо,іраніше)зГаличи-ни.Цебувмирнийпроцесзасвоєннявільнихземель,придатнихдлясільськогосподарськогообробітку.Наприклад,уграмоті1326рокузасвідчено,щожителівселищаНадьоросі(областьНоград)запросивдо УгорщиникорольКалман⁸.

ДругахвиляпереселеннявідбуваласявXVII–XVIIIст.,колирусиниіззалюдненихгірськихчастинкомітатівЗемплин,Ма-раморош,ШариштаБерег(територіясучасногоЗакарпаття,частково–РумуніїтаСловаччини)почалиосвоюватиспусто-шенітуркамиземліУгорськоїрівнини.Цейпроцесбувістихій-ним,і скерованим⁹.Зокрема,предкирусинівс.Комлошкапере-селилисянатериторіюУгорщинизпівнічноїчастиникомітатуШариш.Залишилисянаугорськихземляхідеякіучасникипо-встаннякуруцівпісляїхпоразки.НайдальшіпівденніміграціїрусинівбулинаправленіажуБачку,СримтаСловенію¹⁰.

Усіціпереселенцізаснувалинизкупоселень у комітатахАбов(Абауй),Боршод,Саболч,Сатмар,Земплинтаін.Усучас-нійугорськійісторіографіїїхназивають«українськіострови»в«моріугорськогоетносу»¹¹.МирніконференціївПарижіпіс-ляПершоїсвітовоївійниневрахуваливсієїетнотериторіальної

655

ПавлоЛеньо

специфікирегіону.Провестиполітичнікордонитак,щобвониповністюзбігалисязетнічними,булонереальноюсправою(див.карту1).Такимчином,натериторіїПідкарпатськоїРусі,щоввійшладоскладуЧехословаччини(апізніше–України),опинилисяугорськісела,авУгорськійреспубліцізалишилисянаселеніпункти,заснованіукраїнцями-русинами,яківпродовжбагатьохвіківпануванняугорськоївладипіддавалисяасиміля-ції.Водночас,якпоказалиостаннідвадесятиліття,місцевіруси-низберегличастку«вітальноїсили»,яканинійпроявиласявїхкультурницькихдомаганнях.

Першніжперейтидоаналізустатистичнихматеріалівтапро-цесівоформленнярусинськогорухувсучаснійУгорщині,розгля-немо,якіселамаютьрусинське/українськепоходження.Згіднозєпархіальнимипереписами,у1836–1840-хpокахнатериторіїсучасноїУгорщинивкомітатахБоршод,Абауй,Земплин,СатмартаБерегбуло21русинське,28русинсько-угорських,2русинсько-словацькі,2русинсько-угорсько-словацькі,1русинсько-угорсько-німецькепоселення(див.карту1),уякихпроживалоприблизно30тис.(азадеякимидослідженнями–40тис.)русинів–нащадківпереселенцівізГаличини,БуковинитаУгорськоїРусі¹².

ВідомостіпроціпоселенняможемознайтивпраціА.Пе-трова¹³.Унійавторнаосновіпорівняльногоматеріалупраг-нуввияснитиреальнуетномовнутаетноконфесійнуситуаціювсловацьких,угорських,русинськихпоселенняхУгорськоїРусі,атакожприкордоннихрегіонах.Хронологічнімежійогодослі-дження–відурбаріальнихреформчасівпросвіченогоабсолю-тизмувімперіїГабсбургівдопочаткуХХст.Ізцієїпрацідляна-шоїстаттіважливимєматеріал,якийстосується прикордоннихнеслов’янськихтериторій.

Російськийдослідниквідзначає,щорусинські(вавторськійредакції–«русские»)тазмішані(«мадьярско-русские»)селароз-

656

СтановищетаперспективирусинськогорухувУгорщині

кидані«...поугорскойДольнейземлетопоодиночке,тогруппа-миотдвухдоп’ятивстолицахБережской,Земплинской,Сат-марской,Саболчской,Бигарской,ТорнянскойиБач-Бодрогской»(див.карту2).НинібільшістьцихкомітатіввходятьдоскладуадміністративниходиницьУгорщинитаСловаччини.ВУгор-щиніцетериторіяСаболч-Сатмар-Березькоїобласті,щобезпо-середньомежуєзУкраїнськимЗакарпаттям(див.карту3).Тутрозміщуєтьсячималосіл,якістановлятьбазурусинськогорухувУгорщині.

УпівденнійчастиніЗемплинськогокомітату(якапісляТріано-нузалишиласяускладіУгорщини),аточнішевйогоПрибодрог-ськомуокрузі,бувклинізтрьохрусинськихсіл(Добра,Дамоц,Чеке)тадвохзмішанихугорсько-русинських(Бель,Агард).Окре-мо,середмасивуугорськихсіл,розташовувалисяодинокірусин-ськіселаПоляна,Сердагель,Кашов.УТокайськомуокрузіпорядрозміщувалисяселаАрдов,КактаКомлошка.Останнєсталоод-нимзосередківрусинськогоруху,зокремавцьомуселііснувалабазаОрганізаціїрусинівУгорщини.УСатмарському,Саболчсько-мутаБігарськомукомітатахтакожбулиостровирусинськихсіл.НапівнічвідСатмар-Немета:1)ШартаВеликеПелешке;2)Держ,Часари,ВашваритаПилиш,поблизуякихрозташовувалисяугор-сько-русинськіселаДюлайтаМарія-Поч;3)Пеніслек,біляякогорозміщувалисязмішаніугорсько-русинськіселаБельтек,АчадтарусинськеселоЛугош,якенинівходитьдоскладуРумунії.Далівідостровівпоселеньбулиокремісела:змішанеО-Пальї,русин-ськіКенезтаШеленд.НазахідвідмістаНижнєКаллорозташову-валосярусинськеселоГудяй.УВерхньомуокрузіТурнянськогокомітатурозміщувалосярусинськепоселенняГачаватаугорсько-русинсько-словацькеселоХорватик.

УсвоїйпраціА.Петровпорівнюєсвідченнядослідниківтаєпархіальніпереписинаселення,щовідображаютьперіодзкін-

657

ПавлоЛеньо

цяXVІІІдопочаткуХХст.Дослідникконстатує,щонапочат-куХХст.населеннярусинськихсілвУгорщиніфактичноневживаломовипредків,аасиміляціяєприроднимтаочевиднимпроцесом¹⁴.Ізтвердженнямученогопроприроднуасиміляціюпогоджуватисяневарто,оскількиданіімперськихпереписівнаселення(див.далі)доводять,щодоволічисленнаруснацькаспільнотазниклафактичнозакількадесятківроків.Свідчен-нямрусинськогопоходженнянаселенихпунктів(якучасидо-слідженьА.Петрова,такіуміжвоєннийперіод)залишавсязна-чнийвідсотокприхильниківуніатськоївірисереднаселення¹⁵.Щоправда,євідомості,щогреко-католикамиврегіонібулинелишенащадкирусинів,алейдеякіугорційсерби,грекитарумуни.

Окрімтихпоселень,якіперерахувавА.Петров,булийіншінаселеніпунктитаміста,заснованірусинами,якіневвійшлидоперелікудослідника.Зокрема,уБоршодськомукомітатіроз-міщувалисяселаГьорьомбой,Мучонь,Рудабанячка,Вісло,Ра-каца,Ірота,Башко,Ердьогорваті,Гейокерестур,Ракамаз,Орос-гадна,містоШаторальяуйгейтощо¹⁶.

РусиниУгорщинивдзеркалістатистики.Розглянеморе-зультатистатистичнихданих,якінамдоступні.Слідвідзначити,щовУгорськомукоролівствівсіпідданівважалисяугорцями,незважаючинаетнічнепоходження.Якрезультат,статистичнівідомостіподаютьнеточнідані,щойзасвідчилазначнарізницяміжкількістюрусинівтагреко-католиків(доуніатськоїцерквивУгорськомукоролівствіходиливіруючіпереважнорусинсько-гопоходження).

У1806роціпроводилисястатистичніпереписинаселенняМукачівськоїгреко-католицькоїєпархії,щосвоїмиприходамиохоплювалатериторіюдванадцятикомітатівкоролівства¹⁷.Ет-нічнуналежністьтодівизначализарозмовноюмовоютавірос-

658

СтановищетаперспективирусинськогорухувУгорщині

повіданням.Данітаблиці(див.табл.1)^{*відображали}кількістьлюдейрусинськогопоходження,атакожприхильниківуніат-ської(греко-католицької)віри.

Таблиця1

Комітати	Греко-католикив1806р.	Русини в1806р.
Абов-Турна	19602	11874
Береґ	50388	48753
Боршод	10035	5605
Мараморош	–	66455
Шариш	50898	50211
Саболч(+Гайду)	29682	2233
Сатмар	90196	5054
Спіш	22336	10835
Уґоча	23291	18870
Унґ	49266	46872
Земплин	89 345	79024
Загалом	430655 (безМарамороша)	345786

Ізтаблиціпомітно,щочисельністьрусинівУгорськоїРусі(345786)значноменша,ніжосіб,якіналежатьдогреко-като-лицькоївіри(430655).Різницястановить84869,іцепритому,щодографипрогреко-католиківнепотрапилиданізМарамо-роськогокомітату.Цеозначає,щовідкількостірусинів345786можнавіднятище66455русинівМараморощини,апотімпорів-

*Уційтанаступнійтаблицяхжирнимшрифтомвиділенітікомітати,яківходятьдоскладусучасноїУгорщини,територіяякої,післярішенняТріанонськоїконференції,скоротиласянадвітретини.Середкомітатів,якізгадуютьсявтаблиці,після1920рокуускладіколишньогокоролів-ствазалишилисяАбов-Турна,Сатмар,Боршод,СаболчіпівденначастинаЗемплина.

659

ПавлоЛеньо

нятиізчисельністюгреко-католиківзтихкомітатів,яківзялиучастьуперепису.Різницяв151324особиозначає,щозначначастина греко-католиківємадяризованимирусинами.Цьоговисновкудоходимозоглядунате,щогреко-католикамивкраїнібулисаменащадкирусинів,вихідцівізГаличинитаУгорськоїРусі.Очевидно,удержавівідбувалисяпроцесиасиміляціїтама-дяризації.

РозглянемотакожстатистичніданідослідникаЕлекаФийнє-ша1842року¹⁸⁽див.табл.2).Цейученийскрупульознозбираввідомостіпроселаймістадлядетальногогеографічногослов-никакраїни.ВіннаводитьтакукількістьрусинівукомітатахУгорщини:

Таблиця2

Комітати	Русини в1842р.
Абов	15120
Береґ	65069
Боршод	5200
Ґемер	4315
Мараморош	84396
Шариш	66691
Саболч	3101
Сатмар	4 364
Спіш	25435
Турна	1500
Уґоча	18560
Унґ	58901
Земплин	90250
Загалом	442902

Якщопорівнятиданітаблицьтількизаугорськимикоміта-тами,томожнапобачити,щовпродовжперіоду1806–1842ро-

660

СтановищетаперспективирусинськогорухувУгорщині

ківкількістьрусинівдещозбільшилася.Їхчисельністьзрос-лаз24766до29285осіб,азурахуваннямкомітатуЗемплин(більшачастинаякоговідійшладоСловаччинипіслярішенняТріанонськоїконференції)їхкількістьзбільшиласяз103790до119535осіб.

Однакнаступніпереписинаселеннязасвідчилидужене-втішнукартину.Зокрема,укомітатіАбов(Абуй)у1842роцібулобільше15тис.русинів,тодіяку1910роцізафіксованолише378¹⁹.ПоказовітакожданізагальнихпереписіввАвстро-Угорщині.У1869році(через17роківпісляобрахунківЕлекаФийнєша)першийзагальноімперськийпереписзасвідчив,щочисельністьрусинівзменшиласянатретину.Черездесятьро-ківпереписпоказав,щоїхзалишиласятількичетвертачастинапорівняноз1869роком.Перепис1900рокурепрезентувавтаківідомості:кількістьруськомовнихгреко-католиківусхідних тапівнічнихкомітатахкраїнизменшиласяз30/40тис.докількох-сотосіб²⁰.

Причинамифактичногозникненнярусинськоїменшинибулаагресивнаасиміляційнаполітикакоролівства,якасталанормоюпіслятого,яку1867роціУгорщинаотрималаформальнудер-жавнурівністьзАвстрією.Наслідкитаінерціяцієїполітикипризвелидотого,щонавітьпісляліквідаціїмонархіїтавста-новленняреспубліканськоголадунащадкирусинівпродовжу-валидекларуватисебеугорцямидокінця1980-хроків.У1960-хрокахвУгорщиніофіційновизнавали,щовкраїнізалишилосятількидвасела,дезберегласярусинськамова,–КомлошкатаРудабанячка.

Перейдемодосучасності,тобтоперіодуактивізаціїрусин-ськогорухувкарпатськомурегіоні.РусинивУгорськійреспу-бліцібуливизнаніокремоюнаціональністютількив1993році²¹.Тодізаконнадавтринадцятьометнічнимгрупамстатускорін-

661

ПавлоЛеньо

них(державотворчих)національностей.Середнихбулирусини(12місцевкраїнізакількістюпредставниківгромади)таукра-їнці(6місце).

До1993рокувизначення«рутени»фігуруваловперепи-сунаселення1930року,колиїхбулозареєстровано996осіб.Тодіжбулозасвідчено,що4977осібволодіютьрусинськоюмовою.Наступногоразу«русини»виявилисятількиприпере-пису2001року.Щодовизначення«українці»,товонивпершез’явилисявдокументахпереписунаселення1990року(зареє-стровано674особи),девграфі«етнічнаменшина»вонифігуру-валиразомз«рутенами»²².Цеозначає,щонапочатку90-хроківХХст.вУгорщинінаофіційномурівніукраїнцівтарусинівнепротиставляли,асприймалиякєдинуменшину.Миневолоді-ємоофіційноюстатистичноюінформацієюпрокількістьукра-їнців/русинівукраїні,починаючивід1930рокудосучасності(1990-хрр.).Проїхточнучисельністьудалосядовідатисятількипісляоголошення результатів перепису2001року.

Перепис2001рокузасвідчив,щовУгорщиніє2079русинівта7393українці.Данівзятізтаблиці1.1насайтіофіційногоуправ-ліннястатистикиУгорщини²³.Згіднозіншимикритеріямиоб-ліку,кількістьрусинівколиваєтьсявмежах1000–1300осіб,аукраїнців–3500–5000осіб²⁴.

ОстаннійпереписнаселенняУгорщинивідбувсявжовтні2011року,однакконкретнихданихщодонаціональностей/ет-нічнихгрупкраїнинасайтіуправліннястатистикипокищоневикладено.Опублікованітількивідомості,якізасвідчуютьза-гальнийприрістнаселення,динамікусільськоготаміськогона-селення,економічнудемографічнустатистикутощо²⁵.Можемоприпустити,щокількістьрусинівупродовжостанніх10–11ро-ківзросла,оскількидержаванаконституційномурівні(прощомовайтимедалі)створилаумови,заякихбутипредставником

662

СтановищетаперспективирусинськогорухувУгорщині

нетитульноїнаціїозначаєотриматидоволікомфортніумовидлярозвиткукультурної самобутності.

Угорськезаконодавствоусферінацменшин.Законодав-чезабезпеченняправнацменшинвУгорщиніпройшлодоволібурхливийшляхоформлення.Донедавна(до1січня2012р.)українідіялаКонституція1949року.Упродовж1989,1990та1995роківдоосновногозаконувнесливажливізміни,якістосу-валисянаціональнихменшин²⁶.З1995рокуКонституціязабез-печуєпосадуомбудсменазпитаньнацменшинтаробитьможли-вимутворенняорганівсамоврядуваннямісцевогойдержавногозначеннядлязабезпеченнякультурноїавтономії.Законодав-ствопередбачаєтакожзначнудержавнуфінансовупідтримку.У1993роцібулоприйнятозакон«Проправанаціональнихтаетнічнихменшин»²⁷.Цейзаконодавчийактперераховуєтри-надцятьнацменшин,яким,згіднозКонституцією,надаєтьсястатусдержавотворчих(корінних).Русинитаукраїнцівцьомуперелікурозділенінадві окреміспільноти.

Загаломєвропейськаспільнотатапредставникиетнічнихгрупкраїнипозитивнооцінювализмінивугорськомузако-нодавстві.ВодночасуКонституції1949рокузалишаласяне-вирішеноюпроблемазабезпеченнямандатів-місцьдляпред-ставниківнацменшинуДержавнихЗборах,щоєзвичноюнормоюєвропейськоїполітикимультикультуралізму.Поки щоотриманнядепутатськихмандатівдоугорськогопарламентутамісцевихраддляпредставниківнацменшинвідбуваєтьсяназагальнихпідставах.Деякідослідникипередбачають,щоноваКонституціяУгорщини(вступилавдію1.01.2012р.)тамайбутнізмінидоіснуючихзаконівпоступововирішатьпро-блему забезпеченняпредставників нацменшин депутатськимимандатамидопарламенту,умісцевірадитамуніципальніор-ганивлади.

663

ПавлоЛеньо

Вартонаголоситиназмінахдозаконупронацменшини,щобулиприйнятівгрудні2011рокуіяківступлятьудію2014року²⁸.Уцихпоправкахпрописанаконцепціянаціональ-нихменшинтапринципіндивідуальноїетнічноїсамоіден-тифікації.Занацменшинамивизнаютьсяколективніправаназбереженняірозвитокісторичноїтрадиції,мовийкультури,ви-користанняетнічнихособистихіменігеографічнихназв,освіту,створенняйдіяльністьорганізаційтапідтримкуміжнароднихзв’язків.Згідноізвнесенимизмінамидозакону,державабудепідтримуватизбиранняартефактівтрадиційноїкультури,збе-ріганнягромадськихколекцій,книговидання,інформуванняпредставниківнацменшинпроважливіподіїсуспільногожиттяріднимимовамитапроведеннянимицерковнихслужб.

Законвід2014рокунадастьетнічнимобщинам,якікомпак-тнопроживають,преференціїнапредставництвовмуніципаль-нихорганахвлади.Занаявностівмісцевійобщинінеменшеніж30виборціввідоднієїіззазначенихнацменшин,згіднозданимиостанньогопереписунаселення,таканаціональнаменшинамаєправонамандатумуніципальнійраді.

Яквидно,русиниУгорщини(якіпредставникиіншихдва-надцятикоріннихнародівкраїни)маютьдоволізначніможли-востіусферімісцевогосамоврядуваннятадержавноїпідтримкидлязбереженняйрозвиткувласноїкультури.

Активізаціярусинськогорухунапочаткудемократиза-ціїкраїни.РозглянемоосновніетапистановленнятарозвиткурусинськогорухувУгорщині.Помітно,щомісцевірусининеможутьпохвалитисязначноюкількістюпослідовників,особ-ливопорівнянозїхкількістювСловаччинітаУкраїні.ОднаквониберутьактивнуучастьуполітичномужиттіУгорщини,формуванніорганівмісцевогосамоврядування;відроджуютьтарозвиваютькультурнітрадиціїсвоєїетнічноїгрупи.Можна

664

СтановищетаперспективирусинськогорухувУгорщині

констатуватиактивізаціюрухурусинівуженапочатку1990-хроків,чого неочікуваличерезпотужнудержавнуасиміляційнуполітику.ОстаннябулатрадиційноювУгорськійдержавіпісляпогрозливихпророцтвІ.Гердера.Угорці,наляканівисновкомученого,щовнихнемаємайбутньоговслов’янськійЄвропі,по-чалиактивнопроводитиполітикунаціональноїнетерпимості²⁹.Однак,незважаючинаугорськийнаціональнийпротекціонізмтауніфікуючийвпливрадянськогоперіоду,українці-русининерозчинилисяв«угорськомуморі»таоголосилипросебемай-жевідразупісляпочаткупроцесудемократизаціївкраїні.Що-правда,унаслідокпевнихподійрухзавідновленнякультурноїсамобутностіпочаврозвиватисярізнимишляхами:виділиласяукраїнськатарусинськатечії.

Утравні1991рокумолодийпоетрусинськогопоходженняГабріелГаттінгер-КлебашкостворивТоваристворусинівУгор-щини(далі–ТРУ)зметоюпопуляризаціїзнаньпрорусинів,якіпроживаютьнакордонахсучасноїУгорщини³⁰.ЧерезрікбазуТРУперенеслиізс.Комлошка(населенийпунктуПівнічно-СхіднійУгорщині,дезбереглосявживаннярусинськоїмови)доБудапешта.Іхочаназаконодавчомурівнідержававизналаруси-нівнаціональноюменшиноюУгорщинитількив1993році,од-накТРУактивнодіяловкультурницькійсфері,прощосвідчитьпублікаціякількохзбірокрусинськоїпоезіїнапочатку1990-хроків.Середпізнішихдосягненьорганізації–участьузасну-ваннівБудапештіТоваристваім.ЕндіВарголатаРусинськогонауковогоінституту.Крімцього,ТРУорганізуваловикладанняпредметіврусинськоюмовоювшколіс.Мучонь,атакождолу-чилосядовідкриттятамРусинськогомузею.Важливимдляпо-ширенняміжнароднихзв’язківорганізаціїбулозапочаткуванняміжнародногорусинськогомолодіжноголітньоготабору(дієз2002р.),участьузібранняхВсесвітньогоконгресурусинів,ор-

665

ПавлоЛеньо

ганізаціятапроведеннядвохконгресівнатериторіїУгорщини,яківідбулисяв1995та2011рокахуБудапештітас.Пілішсент-керестнеподаліквідстолиці³¹.

Багатозізгаданихініціативорганізаціїреалізувалисяза-вдякиїїлідерові1990-хроків–Г.Гаттінгеру-Клебашко.Середособистихдосягненьпоетатакі:опублікувавкількавласнихпо-етичнихзбірокрусинськоюмовою,представляврусинівУгор-щиниякчленСвітовоїРадиВсесвітньогоконгресурусиніву1993–2005роках.У1994–1999рокахвінпрацювавредактором-засновникомдвомовноїгазети«Русинськыйжывот»,якаінфор-мувалапрожиттяйкультурурусинівУгорщинитасусідніхкра-їн,особливоізЗакарпатськоїобласті.Починаючиз1998року,Г.Гаттінгер-Клебашкообіймаєпосадуредактора-засновникарусинськоїпрограминаУгорськомудержавномурадіомовленнітателебаченні³².

Однієюзнайбільшрезонанснихподійсуспільногорухуру-синівкраїнисталоте,щопідкерівництвомГ.Гаттінгера-Кле-башковінвийшовнаякісноновусходинкувполітичномутакультурномужиттікраїни–ТРУздобулопредставництвовурядовійпрограміРусинськогоменшинногосамоуправління.МовитьсяпродіюЗакону1993рокутанормиКонституції,якіпередбачализаснуваннясистемисамовряднихорганізаційдлягромадзгаданихвищетринадцятикорінних(державотворчих)меншинУгорщини.Дозвілнастворенняорганівсамоуправлін-нявидавався,якщопевнийвідсотокчленівгромади(неменше20–25%)подававпроханняпроїхстворення.Першарусинськасамовряднагромадабуластворенав1994роцівс.Мучонь.Піз-ніше,завдякиголовіТРУ,булоутворенощевісімтакихгромад.ТризнихрозміщувалисявПівнічно-СхіднійУгорщині,деру-синистоліттямимешкалиякавтохтонненаселення(сс.Мучонь,Комлошка,Шарошпоток).Іншіп’ятьрозташовувалисявБуда-

666

СтановищетаперспективирусинськогорухувУгорщині

пештітавс.Біаторбадьнеподаліквідстолиці.Цігромадискла-далисязрусинівПівнічно-СхідноїУгорщини,якіпроживаютьуБудапешті,іммігрантівзПідкарпатськоїРусітаугорців,котрідекларуютьсебенащадкамирусинів³³.

Кожнагромадаотримуєрічнийбюджетзбокудержавинапідтримкукультурноїтаосвітньоїдіяльностірусинів.П’ятьрусинськихсамоуправуБудапештіспільновидаютьілюстро-ванийдвомовнийжурнал«Вседержавныйрусинськыйвісник»,редакторомякогоєпоетесаЮдітаКішш.У1998роцівсііснуючінатоймоментдев’ятьрусинськихсамовряднихгромадствори-лиДержавнесамоврядуванняменшинирусинів(далі–ДСМР).ДоструктуриДСМРвходятьтакікомісії:фінансово-ревізійна,міжнароднихвідносин,збереженнятрадиційівіри,культурийвиховання/навчання,координаційно-організаторська.НиніДСМРпродовжуєсприятипопуляризаціївкраїнівідомостейпрокультурутажиттярусинів³⁴,видаєпідручникидлядітей,книгисучаснихавторів,репринтніпублікаціїрусинівминуло-го³⁵,готуєпередачурусинською мовою,якащовівторказвучитьпоугорськомунаціональномурадіо.ПідегідоюДСМРуБуда-пештівідкритобібліотекурусинськоїлітератури,організаціяпостійнобереучастьфактичновусіхкультурницькихакціяхрусинськоїменшиниУгорщини.

ДрукованийорганДСМР–«Вседержавныйрусинськыйвіс-ник»–у2003роцізмінивназвуна«РусинськыйСвіт»(«Ruszin-vilag»),періодичністьвиданняякого–шістьномерівнарік.Теперчасопис–цедрукованатрибунабагатьохорганізаційру-синівУгорщини.Починаючиз2006року,йогопублікуютьтіль-кирусинськоюмовоюзугорськимрезюме³⁶.Цезасвідчуєте,щодляаудиторіїчасописурусинськамовасталазвичнішою,ніжу1990-хроках,колибільшістьматеріалівгазети«Русинськыйжывот»публікувалиугорськоюмовою,супроводжуючиїх

667

ПавлоЛеньо

короткимиповідомленнямирусинською.Окрімжурналу

«РусинськыйСвіт»(«Ruszin-vilag»),починаючиз2001року,булозапочаткованощеоднеперіодичневидання–щорічнийальманах-календар,уякомурозміщуютьсястаттінаукового,оглядового,педагогічного,культурницькогозмісту³⁷.

Станомна2010ріккількістьрусинськихсамовряднихгромадзросладо75³⁸,вонийдаліорганізаційноутворюютьєдинеДер-жавнесамоврядуванняменшинирусинів(післяГ.Гаттінгера-Клебашкоз2003р.йогоочолюєВіраГіріц)³⁹.Такезростаннякількостірусинськихгромадськихсамоуправсвідчитьнако-ристьнашогоприпущенняпрокількіснезбільшенняприхиль-никіврусинськоїорієнтаціїзаминулийперіодпісляперепису2001року.Цетакожозначаєіпоступовепосиленняактивностірусинськогорухувкраїні.

ОкрімдіяльностіОРУтаДСМР,вартозгадатийустанови,якіпродовжилиінституційнеоформленнярусинськогорухувУгорщині.Важливимсталозаснуванняв1992роцікафедриукраїнськоїтарусинськоїфілологіїприпедінститутіуНіредь-газі.ЇїкерівникомставдокторІштванУдварі,відомийсвоїмидослідженнямиговірокрусинськоїмовитапідготовкоюдодру-курукописноїспадщинивидатнихпредставниківрусинівмину-лихчасів,зокремаА.Годинкитаін.^{40Успішно}функціонуютьукультурницькійсферійіншіорганізації,якимвартоприділитиувагунасторінкахокремогодослідження.СайтДСМРподаєпе-релікцихустанов,атакожїхочільників(специфікунаписаннязбережено):ОбществоРусинськуйІнтеліґенціїимениАнтоніяГодинкы(предсїдатель:Др.АнтонійЛявинец),ОбществозаКултуруКарпатськогоРеґіона(АндрійМанайло),ОбществоРу-синськоїКултуры«Будителї»(ТіборМікловшПопович),Общес-твоРусинськуйМеншыновуйСолідарности(Др.ТіборУйоцкі),ОбществоРусинськуйКултуры(ОлґаСілцер-Ликович),Союз

668

СтановищетаперспективирусинськогорухувУгорщині

РусинськуйМолодежі(ТіборТёрёк)⁴¹.Вартозгадатиіщепрооднуорганізацію.Належністьдоуніатствавминулихстоліттяхбулачинеєдиниметнічниммаркероммісцевихрусинів,апред-ставникицерквидалипочатокпрошаркуїхінтелігенції.Нинігреко-католицькацеркватакожпродовжуєвідігравативажливурольужиттірусинськоїгромадиУгорщини⁴².

Слідвідзначити,щовкраїніокреморозвиваєтьсяукраїн-ськийкультурнийрухзісвоїмиорганізаціями,щоправда,відо-мостейпроспівпрацюміжнимитарусинськимитовариствамизнайтиневдалося.Складаєтьсявраження,щовУгорщиніштуч-ностворюютьсяумовипротиставленняукраїнцівтарусинів.Цепроявляєтьсявдиспропорціїурядовогофінансуваннямен-шин,інформаційномурозмежуванніспільнот,провокуваннірозбратуміжїхпредставницькимиорганізаціями.Напочатку1991рокубулоутвореноКультурнетовариствоукраїнців,ру-синівУгорщини,якенавітьвласноюназвоюпозиціонувалосяякприхильникєдності українців-русинівУгорщини.ОднакТо-варистводоволішвидкосталожертвоювладнихманіпуляційтаперсональнихамбіційїїочільників⁴³.Порівнюючиданіпрокількістьзаснованихгромадсамоуправління(станомна2010р.урусинівїхбуло75,тодіяквукраїнців–23)⁴⁴,можнадійтивисновку,щорусинськаспільнотарозвиваєтьсядинамічнішетаєзгуртованішою,незважаючинатещоукраїнціввУгорщинінабагатобільше.Можливо,річутому,щопонад70%місце-вихукраїнцівнародилисязамежамиУгорщиниіприїхалисюдивпродовжостанніхроківабодесятиліть,тодіякмісцевірусиниздебільшогоє автохтонамивУгорщині⁴⁵.

Висновки.УпродовжостанніхдвадцятироківрусинськийрухУгорщинипройшовшляхвідвиникненняодноготовари-ствадостворенняДержавногосамоврядуванняменшиниру-синів,якеоб’єднуємайжевісімдесятрусинськихсамоврядних

669

ПавлоЛеньо

громад.АктивізаціярусинівУгорщини,якієавтохтонамивційкраїні,співпала(а,можливо,буланаслідком)зреформуваннямполітичноїсистемиУгорщининапочатку1990-хроківтаособ-ливозпоявоюінститутуорганівгромадськогоймісцевогосамо-врядування(1993).ЗагаломрухійогонаслідкиувідродженнітрадиційкультуритамовименшинирусинівУгорщинислідоцінюватипозитивно,крімтогофакту,щовідбулосярозділенняукраїнців-русинівнадвіспільноти,чогоможнабулоуникнутинапочатку1990-хроків.

Офіційністатистичніматеріали,атакожопосередкованіданізаостаннідвадесятиліттязасвідчуютьте,щокількістьосіб,якіідентифікуютьсеберусинами,поступовозростає.Нанашудум-ку,цьомупроцесовісприяєнасампереддержавнапрограмапід-тримкикорінних(державотворчих)меншинкраїни,хочанеслідвідкидатитакожівпливуміжнародногорухутаВсесвітньогоконгресурусинів.

ЧисельністьрусиніввУгорщинізростає,навідмінувідСло-ваччини,децейпроцесвідбуваєтьсязарахунокзміниіденти-фікації(читочніше–самоназви)людьмиукраїнськоїорієнта-ції,–тутпросвоюрусинськуідентичністьзаявляютьособи,якіранішереєструвалисебеугорцями.Нанашудумку,мовайдепроревіталізаціюрусинськоїнаціональноїменшиникраїнизарахунокнащадківмадяризованихрусинівзлатентноюрусин-ськоюідентичністю.Однак,щобуцьомупереконатися,необхід-ніетнографічніпольовідослідженнятаматеріалистатистики.

Занеофіційнимиданими,нащадківрусинівукраїніналі-чуєтьсябільше12тис.Єверсії,якіназиваютьзначнобільшуцифру–270тис.(приблизностількигромадянкраїнисповідуєгреко-католицизм,щоранішебулоетнічниммаркероммісцевихукраїнців-русинів).Зоглядунаіснуваннятакоїзначноїпотенцій-ноїпрорусинськоїбази,слідочікувати,щоприофіційнихпере-

670

СтановищетаперспективирусинськогорухувУгорщині

писахпредставниківрусинськоїнацменшиниставатимедедалібільше,ніжофіційнозадекларованих2079осіб.Виходячизтого,щомовитьсяпроїхвідродженнявнеслов’янськійкраїні(право-славнавіратаслов’янськімовитутнепоширені),можнаприпус-тити,щоцяподіяматимезначнийрезонансумайбутньому.

^{1Магочій}П.Р.Русинськакультураінаука:сучаснийстантамай-бутніперспективи//МагочійП.Р.«Ярусынбыл,есмьибуду...».Выступына Світовыхконгрессахрусинув. –Ужгород,2005.–С.28.

^{2Русинськый}Світ[Електроннийресурс]//OrszágosRuszinÖnkormányzat–ВседержавноєРусинськоєСамосправованя.–Режимдоступу:http://rusyn.hu/ru/galeria/ruszin-vilag.

^3Нашівыданя[Електроннийресурс]//OrszágosRuszinÖnkormányzat–ВседержавноєРусинськоєСамосправованя.–Режимдоступу:http://rusyn.hu/ru/kulturalis-ertekeink-es-hagyomanyaink/koenyvtar/kiadvanyaink.

^{4Клинченко}Т.ЧиживутьрусинивУгорщині?//Карпатськийкрай.–1991.–17вересня(№36).–С.11.

^{5Удварі}І.Русины[Електроннийресурс]//OrszágosRuszinÖnkor-mányzat–Вседержавноє РусинськоєСамосправованя.–Режимдосту-пу:http://rusyn.hu/ru/kulturalis-ertekeink-es-hagyomanyaink.

^{6Котигорошко}В.ВерхнєПотиссявдавнину.1000000роківтому–

Хст.н.е.–Ужгород,2008.–С.315.

^{7Клинченко}Т.Чиживутьрусини вУгорщині?..–С.11.

^{8Українська}діаспоравУгорщині[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D1%96%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0_%D0%B2_%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D1%8-0%D1%89%D0%B8%D0%BD%D1%96.

^{9Клинченко}Т.Чиживутьрусини вУгорщині?..–С.11.

^{10Удварі}І.Русины...

671

ПавлоЛеньо

^{11Клинченко}Т.ЧиживутьрусинивУгорщині?..–С.11.

^12Тамсамо.–С.11.

^{13Петров}А.Н.ПределыУгро-русскойречив1773году/МатериалыдляисторииУгорской Руси.–С.Пб.,1911.–Т.VI.–344с.

^14Тамсамо.–C.95.

^{15Пушкаш}А.Цивилизацияиливарварство:Закарпатье1918–1945/АндрейПушкаш;ИнститутславяноведенияРАН.–М.:Европа,2006.–С.33.

^{16Магочій}П.Р.,ПопІ.Боршод,Боршодськийкомітат//Енциклопе-діяісторіїтакультурикарпатськихрусинів. –Ужгород,2010.–С.67.

^{17Удварі}І.Русины...

^18Тамсамо.

^19ПопІ.Абов,Абовськийкомітат//Енциклопедіяісторіїтакульту-рикарпатськихрусинів. –Ужгород,2010.–С.1.

^{20Клинченко}Т.ЧиживутьрусинивУгорщині?..–С.11.

^21ДобошБ.НаціональнітаетнічніменшинивСаболч-Сотмар-Березькійобласті//Регіоналістика.–Ужгород,2011.–№1.–С.59.

^22Populationbymothertongue,ethnicminoritiesandsex,1900–2001[Електроннийресурс]//Hungariancentralstatisticaloffice.–Режимдоступу:http://www.nepszamlalas2001.hu/eng/volumes/24/tables/load1_2.html;ThenationalandethnicminoritiesinHungary[Електрон-нийресурс]//Ministryofforeignaffairs.–Режимдоступу:www.mfa.gov.hu/NR/rdonlyres/9F2D180E-538E-4363.../0/etniang.pdf.

^23Factorsinfluencingtheethnicaffiliationofthepopulation,2001[Електроннийресурс]//Hungariancentralstatisticaloffice.–Режимдо-ступу:http://www.nepszamlalas2001.hu/eng/volumes/24/tables/load1_1.html.

^24Ethnicminorities[Електроннийресурс]//Hungariancentralstatisticaloffice.–Режимдоступу:http://www.nepszamlalas2001.hu/eng/volumes/24/tabl1.html.

²⁵Populationcensus2011–Preliminarydata[Електроннийресурс]//Hungariancentralstatisticaloffice.–Режимдоступу:http://www.ksh.hu/apps/shop.kiadvany?p_kiadvany_id=10205&p_temakor_kod=KSH&p_lang=EN.

672

СтановищетаперспективирусинськогорухувУгорщині

^26ДобошБ.НаціональнітаетнічніменшинивСаболч-Сотмар-Березькійобласті...–С.59.

^27ДобошБ.НаціональнітаетнічніменшинивСаболч-Сотмар-Березькійобласті...–С.59;ThenationalandethnicminoritiesinHungary...

^{28Будапешт}далневиданныеправанацменьшинствамВенгрии[Електроннийресурс]//Finugor.–Режимдоступу:http://finugor.ru/node/22502.

^{29Исламов}М.И.Историческиеусловияипредпосылкизарождениянациональногодвиженияв Венгерском королевстве//ЛюдовитШтуриеговремя(к175-летиюсднярождения). –М.,1992.–C.7–15.

^{30Магочій}П.Р.Русинськакультураінаука...–С.28.

^{31Магочій}П.Р.ОрганізаціярусинівУгорщини//Енциклопедіяісторіїтакультурикарпатськихрусинів.–Ужгород,2010.–С.558;ХІСвітовийКонгресРусинів/Руснаків/Лемків[Електроннийре-сурс]//OrszágosRuszinÖnkormányzat–ВседержавноєРусинськоєСамосправованя.–Режимдоступу:http://rusyn.hu/ru/archivum/50-a-ruszinok-xi-vilagkongresszusa.

^{32Магочій}П.Р.Гаттінгер-КлебашкоГабріел//Енциклопедіяісторіїтакультурикарпатськихрусинів. –Ужгород,2010.–С.119.

^{33Магочій}П.Р.Русинськеменшиновесамоуправління//Енци-клопедіяісторіїтакультурикарпатськихрусинів.–Ужгород,2010.–С.653–654.

^{34Комісії}[Електроннийресурс]//OrszágosRuszinÖnkormányzat–ВседержавноєРусинськоєСамосправованя.–Режимдоступу:http://rusyn.hu/ru/cepao-cao/bizottsagok.

^35Нашівыданя[Електроннийресурс]//OrszágosRuszinÖnkor-mányzat–Вседержавноє РусинськоєСамосправованя.–Режимдосту-пу:http://rusyn.hu/ru/kulturalis-ertekeink-es-hagyomanyaink/koenyvtar/kiadvanyaink.

³⁶ЛявинецМ.А.РоботапрофессораИштванаУдваріизрусинськымиперіодичнымивыданямиXXIстороччяуМадярщині//РусинськыйАльманах.–Budapest,2010.–С.86.

^{37Лявинец}М.А.РоботапрофессораИштванаУдваріизрусинськымиперіодичнымивыданямиXXIстороччяуМадярщині...–С.86;Нашівыданя...

673

ПавлоЛеньо

^38ДобошБ.НаціональнітаетнічніменшинивСаболч-Сотмар-Березькійобласті...–С.60.

^39ВcедepжaвнoєРусинськоєCaмoсправованя[Електроннийре-сурс]//OrszágosRuszinÖnkormányzat–ВседержавноєРусинськоєСамосправованя.–Режимдоступу:http://rusyn.hu/ru/cepao-cao.

^{40Лявинец}М.А.РоботапрофессораИштванаУдваріизрусинськымиперіодичнымивыданямиXXIстороччяуМадярщині...–С.85–93.

^{41Містнї}итеріторіалнїРусинськiCaмoсправованя[Електроннийресурс]//OrszágosRuszinÖnkormányzat–ВседержавноєРусинськоєСамосправованя.–Режимдоступу:http://rusyn.hu/ru/telepuelesi-es-terueleti-ruszin-oenkormanyzatok.

^{42Ґрекокатолицька}Цеpькoв[Електроннийресурс]//OrszágosRuszinÖnkormányzat–ВседержавноєРусинськоєСамосправованя.–Режимдоступу:http://rusyn.hu/ru/po.

^43РусинО.Українствоназадвірках.Будапешт:1941–1993//Кар-патськийкрай.–1993.–№9–11.–С.6–8;ПетрівН.ОмелянРусин:УкраїнськаінтелігенціяУгорщини–цевеликаіконструктивнасила//Старийзамок.–2001.–4травня.–С.12.

^44ДобошБ.НаціональнітаетнічніменшинивСаболч-Сотмар-Березькійобласті...–С.60.

^45Тамсамо.–С.62.

674