4. Русинськамова?

М.Капральводнійзпередмовдосвоїхціннихвиданьтвер-дить,що«...“НоваНедѣля”продовжовавязыковуполітикуновинкы“Недѣля”1935–1938гг.вуданя»,іщо«...[т]радіціїйсї

трималисянаслїдованюєднуйздвохґонарьрозвоярусин-ськоголітературногоязыка,штоеволуційносформовавсянабазїрозличныхизводувцерьковнославянськогоязыкаипудвплывом містных(майбулшзападных)говорувудругуйполов-цїXVIII–зачаткуXIXсторочя»[8,с.8–9].Мовляв,ішлосяпро

«язычіє»,прицьому«...[и]пенсейязыксповнявфункціїлітера-турноготакойцїлоєXIXсторочя,аукунцёвитогожесторочябывдостадемократізованый,т.є.наближеныйзамногымапара-метрамиґумістнымговорумзмінімалнымзахраненёмпоєдныхтрадіційныхязыковыхелементув(другаґоноряпривелаґупрактичнототалномузлученюзвеликоруськымлітературнымязыком)»[8,с.8–9].Ніредьгазькийдослідникдалізазначає,що

«...[в]текстох,написаныхподляетимолоґічногопрінціпаорто-643

МіхаельМозер

ґрафії(намістїісторичногоо,штовуговорюєсяубулшостимістныхговорувгиувадьü,писаласябуква“о”),можбылоувідїтидостаязыковыхелементуврозличныхуровнюв,штооб-сталисяищозчасувАндреяБачинського,хотїнестрічавутьсявосновныхговорахПудкарпатя(поз.словачто,прото;формыбрехнею,бородою,неюит.д.)»[8,с.9].Даліавторзауважує,що

«...практичнототалноєіґнорованянымамадяризмуввписемнумязыковитыхрокув»(маєтьсянаувазіпершаполовинаXXст.)свідчитьпрозначнувідстаньцієїмовидосправжньоїнародноїмовиПідкарпаття[8,с.11–12].Зрештою,вартозвернутиувагуназагальнуоцінкумовногооформленнянашихгазетнихвидань:

«Наякустьязыкавуданьтыхгодув,безусловно,свуйотпеча-токнадаваливоєнїтяжкости,вкраюибезтоговсебывдефіцітредакторськыхробутникувивошколованыхавторув.Лемсьымможвусвітлитислабостьмногыхпубликаційрусинськыхнови-нок,котрінапрактицїневсеслїдоваливластнымпроґрамовымпрокламаціям.Майгрішилиудаленостёводнародногоязыкапубликаціїтворов[так.–М.М.]красногописемствавновинцї“Недїля”другуйполовкывойны.Достачастототїжеавторы-украинофілы(авни[так.–М.М.]трималивтуйсітуаціїбул-шостьнабокохрусинськыхвудань)слїдовалилемґрафічнымиортоґрафічнымнормамрусинськогоязыка,и,видав,сознателно(авадьизнезнаняязыкавластногонарода)немерьковалиналек-сикутворув»[8,с.11].

Якнаслідок,ухудожніхтворахцихчасівМ.Капральспостерігаєтаке:«Вновелохмайплодовитого(иєдногоизмайталантованых)містногоавторанаучно-популарныхиумілецькыхтекстувтогочасуФедораПотушнякаможстріти-тимногочудныхпромістнучелядьслов.Намістообычайныхпро“простакув”хыжа,шваблики,шкатулка,глядатьавторхоснує–хата,сѢрники,коробка,шукаеит.п.(поз.повіданя

644

Прощаннязукраїнством:декільказауваженьпромовнуісторію...

“Бабинасмерть”).СлїдувучизаґраматиковИванаГарайдыФе-дорПотушнякииншіписателїхоснувутьчужіпрообывателювПудкарпатякнижнїформыпрономенаонъ,что,хыбальдаґденаперіферіїпознатїдіалектнїсловамінтымовъ,такожъ,союзаалеит.п.»[8,с.11].

Отже,місцевурусинськумовубулопредставленовцихви-данняхлишедужеобмеженонавітьтоді,колигортіївськавладапідтримуваласамецейнапрямок,прицьомуте,щопоходилоздіалектноїмови,найчастішебулотиповенелишедляПідкар-паття,алейдляширшогоукраїномовногоареалу.Ценеостан-ньоючергоюпоходитьзтого,щовколахновихгаданихчисправжніхприхильниківрусинствазнайшлосябагатоколиш-ніх(чивсе-такинелишеколишніх)«українофілів»,босправ-ді«...увуданяхПОН<...>публиковалисявбулшостипережіукраинофілы»[8,с.10].

Яквиниклатакаситуація?Здається,черезте,щовсе-такисамеприхильникиукраїнствавиявилисяпершими,хтобувгото-вийписатимовою,доситьблизькоюдодіалектної.Вонидоцьогозвикливжетоді,коливмежахукраїнськоїмовноїдіяльностіпо-ступововідштовхувалисявідцерковнослов’янськихіросійськихформнакористьтих,щоїхвонивважали«народними»,прицьо-мудоситьчастоінейшлосяпро«народні»формиувузькомумісцевомурозумінні,апроформийсловановоїукраїнськоїстан-дартноїмови,щоабобулиувжиткуівПідкапатті,абойні.ПідвладоюМ.Гортіяцісаміприхильникиукраїнствамалипросточастковоповертатисядовживанняпевнихцерковнослов’янськихіросійськихформ,якінебулоприйнятодоукраїнськоїлітера-турноїмови,тадодатипевну,зрештоюдужеобмежену,частинусутопідкарпатськихформ(див.нижче).

Важконепогодитисяіззагальнимиспостереженнямийвисновкаминіредьгазькогодослідника:нелишевграматиці

645

МіхаельМозер

І.Гарайди,алетакожугазетах«НоваНедѣля»і«КарпатскаНедѣля»трапляєтьсямова,щоїїнаврядчиможнапрямоото-

тожнитиз«русинською»всучасномурозумінні.Певнаріч,моваЛ.Чопея,зокремавйогошкільнихпідручниках,читомовакількохвиданьГ.Стрипськогобуланабагатоближчадомісце-воїрусинської,аніжбудь-якастаттязназванихгазет.Їхнямованагадує«руську»мовуXIXст.надіалектномупідґрунті,чиїносіїшукалидоситьзначноївідстанідоцерковнослов’янськоїйросійськоїмов,спираючисьпевноюміроюнамовнийматеріалсвогорегіону,алетакожнамовутогонецерковнослов’янськогописьменства,щоєдналотрадиціївсіхрусинів/українців(ачаст-ковойбілорусів),асаме:мовукатехізмів,мовучисельнихцер-ковнихпісеньімовузначноїчастинигомілетичноїлітератури.Зрештою,сферавживанняцієїмовибуланабагатоширшоювГаличині,аніжуПідкарпатті.

Отже,парадоксполягаєвтому,щомоватихгазет,уякихтакактивноширилиукрайнегативнеставленнядоукраїнціві,зокрема,догаличан,маловчомувідрізняєтьсявідтрадицій-ногогалицького«руськогоязыка»,щойогощедотримували-сязначноюміроюйгаличанивміжвоєннійГаличині,начолізІ.Панькевичем.Якщоминапідставіпевногодосвідузга-лицькимитекстамиXIXйранньогоXXст.розглянемонаведе-нігазетністатті,топростежимо,щолишекількаїхніхмовнихрисаботрапляютьсядужезрідка,абовзагалінетрапляютьсявдавнішихгалицькихтекстах:ценаписаннясередньыхтощо,дієслівнезакінчення1особимножинитеперішньогочасу-ме(отворяеме,считаеметощо),дієслівнаформазаставаеся(уга-лицькихтекстахвосновномутрапляєтьсячергуваннястава-,стаj-),сполучниккедь(пор.словацькеked´,щовживаєтьсяпо-рядзколи)тавживаннядієсловарозумѢтиздавальнимвідмін-комякусловацькійічеськіймовах,пор.:натомязыцѢ,<...>

646

Прощаннязукраїнством:декільказауваженьпромовнуісторію...

котромурозумѢенайлѢпше.Іншітиповопідкарпатськіформидужечастотрапляютьсятакожівдавнішихгалицькихтекстах,включнозредуплікованимиформамизайменниківнакшталтсеся[грамматика],тотѢ[,котрѢ...]читоформоючасткивза-йменникудакотрѢ[слова].Водночасдужебагатоформ,щоєсутопідкарпатськими,трапляютьсяабозрідка,абоцілкомнетрапляютьсявцихтекстах.Скажімо,інодіспостерігаємовжи-ваннялітериызгіднозпідкарпатськоюфонетикою,алетакожнаписаноякий,сельский,вымогитощо¹³.

Іншімовніелементинавсіхрівнях,якіможнабулобвважатисуторусинськимидіалектнимиформамичерезте,щовонинеро-сійськіабоцерковнослов’янські,насправдівгалицькихтекстахтрапляютьсянеменшчасто,прицьомубагатоізцихелементівнаврядчипоходятьізвласнеПідкарпаття.Більшістьформ–зро-зуміло,абстрагуючисьвідправописнихнорм,–простозбігаєть-сяізсучасноюукраїнськоюмовою(змаганя,взагалѢтощо).

Те,щотутсказанопромовугазет«НоваНедѣля»і«Кар-

патскаНедѣля»,значноюміроюстосуєтьсяйіншихосновних

підкарпатськихтекстівгортіївськоїдоби,включнозграмати-коюІ.Гарайди,якувжерозглянув,міжіншим,Й.Дзендзелів-ський[4,с.153–158].Незважаючинатещоужгородськийсла-вістдививсянаІ.Гарайдузісвоєї,українськоїй,напевно,нерусинської(утеперішньомурозумінні)перспективи,однакнеможнавважатибракомйого«об’єктивності»,коливінпише,що«...яксвідчатьйогодобрізнайомі,самІ.Гарайдаусвідом-лювавсеберусином-українцем,саметакоювінуважавісвоюграматику»[4,с.147].І.ГарайданелишевідвідувавуКраковісемінаргалицькогомовознавцяІ.Зілинського[4,с.145],алейзагортіївськоїдоби(зрештою,зтономщироїповаги)листувавсязІ.Панькевичем[4,с.158–159].ПрокодифікаторськупрактикуІ.ГарайдиЙ.Дзендзелівськийписавтаке:«По-перше,всі<...>

647

МіхаельМозер

явища,якимнадаєтьсястатусзакарпатськоголітературногостандарту,упереважнійсвоїйбільшостідоситьдалекосягаютьзамежіЗакарпаття.По-друге,І.Гарайдаусвоїйграматиціненадаєстанунормижоднійтакіймісцевійчиграматичнійдіа-лектнійрисі,якабохоплювалалишеувесьчипереважнучас-тинуареалузакарпатськихговорів,тобтоневиходилазаареалЗакарпаття»[4,с.154].

Цесамеможнасказатипрогазети«НоваНедѣля»і«Кар-

патскаНедѣля»,напевно,нелишетому,щовїхніхредакціях

працюваликолишні(аможе,інеколишні)прихильникиукра-їнства,якінібитозаважалирусинамписатисправжньоюрусин-ськоюмовою.Мовацихвиданьоднозначновиявиласядоситьсвоєріднимкрокомназад,прощозгадувалинавітьті,якінеюписали.Мовацихвиданьнебулакрокомуперед,безперечно,зукраїнської,атакожнаврядчий зрусинськоїперспективи.

1. EncyclopediaofRusynHistoryandCulture.Revisedandexpandededition /ed.:P.R.Magocsi,I.Pop.–Toronto,2005.

2. KuzioT.TheRusynquestioninUkraine:Sortingoutfactfromfiction//CanadianReviewofStudiesinNationalism.–2005.–XXXII.–Р.1–15.

3. PlishkovaA.LanguageandNationalIdentity.RusynsSouthofCarpa-thians/translatedbyP.A.Krafcik.Withabio-bibliographicintroduc-tionbyP.R.Magocsi.–NewYork,2009.

4. ДзендзелівськийЙ.Гарайдаякфілолог//ActaHungarica1996–1997,VII–VIIIрокивидання.–Ужгород;Дебрецен,1998.–С.144–167.

5. ДуличенкоА.ПисьменностьилитературныеязыкиКарпатскойРуси(XV–XXвв.).Вступительнаястатья.Тексты.Комментарии.–Ужгород:Изд-воВ.Падяка,2008.

6. КапральМ.Карпаторусинскімас-медіа1938–1944гг.:новин-ка«КарпатскаНедѣля»//Carpatho-RusynsandtheirNeighbors.

EssaysinHonorofPaulRobertMagocsi/eds.:B.Horbal,P.Krafcik,

E.Rusinko. –Virginia:Fairfax, 2006.–P.233–247.

648

Прощаннязукраїнством:декільказауваженьпромовнуісторію...

7. КапральМ.Спередслово//РусинськыйДайджест1939–1944.І.Наука.<...>МатеріалыушоривиспередсловонаписавМихаилКапраль.ВудалакатедраукраинськуйирусинськуйфілолоґіїНїредьгазькуйВысшуйШколы.–Нїредьгаза:StudiaUkrainicaetRusinicaNyíregyháziensia,2008.–23.–С.5–10.

8. КапральМ.Спередслово//РусинськыйДайджест1939–1944.ІІ.Краснеписемство.<...>Матеріалыушоривиспередсловонапи-савМихаилКапраль.ВудалакатедраукраинськуйирусинськуйфілолоґіїНїредьгазькуйВысшуйШколы.–Нїредьгаза:StudiaUkrainicaetRusinicaNyíregyháziensia,2008.–24.–С.5–13.

9. КапральМ.Спередслово//РусинськыйДайджест1939–1944.ІІ.Краснеписемство.[...]Матеріалыушоривиспередсловонапи-савМихаилКапраль.ВудалакатедраукраинськуйирусинськуйфілолоґіїНїредьгазькуйВысшуйШколы.–Нїредьгаза:StudiaUkrainicaetRusinicaNyíregyháziensia,2010.–24.–С.5–8.

10. ЛукачинаЯ.ДіалектизмиушкільнихпідручникахЗакарпаттяміж-воєнногоперіоду//Сучасніпроблемимовознавстваталітературо-знавства:зб.наук.праць.–Ужгород,2010.–Вип.4.–С.58–62.

11. МаґочійП.-Р.Языковыйвопрос//Русиньскыйязик/redaktornaukowy:P.R.Magocsi.–Opole,2004(Najnowszedziejejęzykówsłowiańskich).–С.85–112.

12. Малоруско-нїмецкийсловар.–Л.,1886.–Т.1/уложивЄ.Желе-ховский;Л.,1886.–Т.2/уложилиЄ.ЖелеховскийіС.Недїльский.

13. МозерМ.«Граматикaруськогоязика»ІванаПанькевичатагалиць-каукраїнськамовавПідкарпатті//StudiumCarpato-Ruthenorum–Штудіїзкарпаторусиністікы–2009/ед.:К.Копорова.–Пряшів,2010.–С.68–93.

14. МозерМ.InmemoriamIstvánUdvari(1950–2005).A2010.május25–26-inyíregyháziemlékkonferenciaanyaga.Szerkeztette:ZoltánAndrás.–Nyíregyyháza,2011.–P.247–277.

15. МозерМ.[рец.]ДуличенкоА.ПисьменностьилитературныеязыкиКарпатскойРуси(XV–XXвв.).Вступительнаястатья.Тексты.Комментарии.–Ужгород:Изд-воВ.Падяка,2008//DieWeltderSlaven.–2011.–LVI.–С.408–414.

649

МіхаельМозер

16. МозерМ.«Граматикaруськогоязыка»ІванаПанькевичатага-лицькаукраїнськамова вміжвоєнномуПідкарпатті.[Удруці.]

17. РусинськыйДайджест1939–1944.ІІІ/1.Кроиника.Текстызужгородськыхновинок“НоваНедѣля”и“КарпатскаНедѣля”

1939–1941гг.МатеріалыушоривиспередсловонаписавМиха-илКапраль.ВудалакатедраукраинськуйирусинськуйфілолоґіїНїредьгазькуйВысшуйШколы.–Нїредьгаза:StudiaUkrainicaetRusinicaNyíregyháziensia,2010.–25.

18. ЧопейЛ.Руськомадярскийсловарь.–Будапешт,1883.

^1Цястаттяєдещозміненоюверсієютексту,щовийшовпідцимса-мимзаголовкомукнизі:Лингвокультурноепространствосовремен-нойЕвропычерезпризмумалыхибольшихязыков.К70-летиюпро-фессораАлександраДмитриевичаДуличенко.–Тарту,2011(SlavicaTartuensiaIX).–С.231–251.

^2Див.:[Електроннийресурс].–Режимдоступу:www.centroconsult.sk/Genealogy/census.html.

^3Цит.за:[6,р.233].

^4«...theweakrepresentationoflocalwordsinthispublication»[3,р.62].

^5«...аcompromisebetweenthespokenlanguageandthe“traditionalCarpatho-Russian[!–M.M.]”language»[3,р.63].

^6«InspiteofthefactthatHaraidaretainedmanyborrowingsfromRussian,certainscholarsagree withtheviewthatthenewgrammaratthattimedidindeedfulfil“afactuallycodificatoryfunction”»[3,р.63].

^7УМ.Капраляпроспівпрацівниківгазети«НоваНедѣля»знахо-

димотаке:«ГоловнїсотрудникывуданябылиТеодорОртутайиДр.АлександерНемет»[7,с.10].Цікаво,щогазетувидаваливдрукарні

«Уніо-Миравчик»[3,р.235].Удрукарні«Уніо»колисьвиходилобага-товиданьА.Волошина.

^{8Подаємо}коментарМ.Капралящодопершоготомуйогодужеці-кавоїтритомноїпраці«РусинськыйДайджест»:«Новинкы,ґукотрым

приключенїтуйпрезентованїтексты,зачалисяз“Недѣлѣ”половкы

тридцятыхгодув,якрезултатконсолідації“третюй”силыврусин-

650

Прощаннязукраїнством:декільказауваженьпромовнуісторію...

ськумсосполнумжитовї,природнюреакціїнапошырёванярусофіл-стваиукраинофілства»[7,с.9].

^9Цит.за:[7,с.9].

^10Цит.за:[6,р.236].

^11МинатрапилинацікавуінформаціювстаттіМ.Капраля:

«Звходжованёмвисокуйпосадовуйособыувластніструктурыпроцес“выбудованярусько-угорськогоприятельстваивзаимного

порозумѣня”вуйшовнановуякустнуровінь.Заініціативовглавно-

гоідеолоґаєпархіїАлександера[так.–М.М.]Ильницькогосяпро-ґрамамаласапудсилитипаралелнымвыходомновинкымадярськымязыком.[Пор.посилання:“ПервыйраззанаміренявудаватиновинкуищийпаралелномадярськымязыкомАлександерИльницькийспо-віщавищиудругуйполовцісептембратогоже1939годаусвоюмжурналіДушпастырь”.–М.М.]Поёгодуманю,сетребабылочини-

тизато,“чтобысимспособоминавнѣпроуказовавсятойдухугро-руськогоприятельства,якийпроникаевсе[так.–М.М.]сторонысеѣгазеты,аякийонавсадитинамѣряеидосердецьсвоихчитателев”

(Душпастырь[часопис.–М.М.]9–10(1939),30)»[6,р.236–237].Зре-штою,«...[и]з“техническихпричин”мадярськаверзіяновинкызачалавыходитималопузнїше(з26новембра)»,а«...[ч]италникыновинкынаразпередплачовалиобідвіверзії[!–M.M.]»[6,р.237].

^12М.Капральзауважив,щограматикипідредакцієюЮ.МаринийІ.Гарайди«...крітізовалисагострорусофілами(сторонникыукраин-ськуйорієнтації,хотьлемофіціално,неучаствоваливсюйдискусіїпозадїхповнуйдискредитаціїизаказаности)»йщо«...[т]ак,напримір,БродіёваРусскаяПравдаудвохіюлськыхчислах1940годанадруко-валарецензіюбезпудписаздостанейтралнымтитулом“Новаяграм-

матикапредписанадляшколъидѣлопроизводства”,укотруйфест

крітічновысловлюваласанаадрес граматики,штобылапуготовченапудруководствомЮліюМарини»[6,р.241].Вартододати,щосамезавзятийрусофілГ.Геровськийкількаразіванонімнооприлюднювавдужегострірецензії,щоїхінодіписавпаралельнозбільш-меншна-уковими[16].Чице не зновубув самевін?

^{13Щоправда},певноюнесподіванкоюєсловоформавідхилка(пор.

зрозглянутихстатеймногоотхилок).Усучаснійукраїнськіймовіє

651

МіхаельМозер

лишеформивідхиленняівідхил,авсловникуЛ.Чопея,скажімо,не-маєанііменників,аніїхньоїдієслівноїсловотвірноїбази(пор.:[18]).Словоформанаучованядопевноїміривражає,алевонаненадтотиповаанідляГаличини(немаїїв:[12]),анідляПідкарпаття.Лексемиживіт(пор.:змаганяпредставниковруськогокультурногоживота)немає,скажімо,условникуЄ.Желехівського(див.:[12]),тодіякусловникуЛ.Чопеявонанаявна(див.:[18]).Українськестандартнесловоживоті-тизасвідчує,щовононечужейукраїнськіймовіпозаПідкарпаттям.

652