Прощаннязукраїнством:декільказауважень

ПРОМОВНУІСТОРІЮРУСИНІВЗАВЛАДИМІКЛОШАГОРТІЯ

МіхаельМозер

1. Русиничирусини/українці?1

Увсіхрегіонах,деживутьрусини,однівважаютьрусинівскладовоюукраїнськогонароду,адругі–окремимнародом.ЗаданимиостанніхофіційнихпереписівуЗакарпатськійоб-ластіУкраїниприхильниківрусинськоїнаціональноїідентич-ностідоволімало(приблизно10100[2]),тодіякуСловаччинівонистановлятьбільшістьпорівнянозтими,котрівизнаютьукраїнськунаціональність(приблизно24тис.русинівсупроти11тис.українців)².Зазвичайаніприхильникирусинської,аніукраїнськоїнаціональноїідентичностірусинівнезаперечуютьпевноїрегіональноїспецифікирусинів/українцівякуЗакар-патськійобласті,таківСхіднійСловаччині,Польщі,Угорщині,РумуніїівБачці.Однакдещоскладнішезнайтитеспільне,щоєднаєрусинівувсіхцихрегіонахміжсобою,завиняткомодно-го:вонинеприймаютьдлясебеетнонім«українці»таглотонім

«українськамова»(якііншіукраїнціприйнялипротягомпіз-ньогоXIXіранньогоXXст.).

626

Прощаннязукраїнством:декільказауваженьпромовнуісторію...

2. РусинивгортіївськійУгорщиній«НоваНедѣля», «КарпатскаНедѣля»

Предметомцієїстаттієкількаяскравопропагандистськихтекстівзпідкарпатськихгазет,щовиходилипіслятого,якУгорщиназавладидиктаторайрегентаКоролівстваУгорщи-ниМ.ГортіязахопилаПідкарпаттядвомакроками:нагадаймо,щовнаслідокПершогоВіденськогоарбітражумадярськігон-ведивжевлистопаді1938рокузахопилинайважливішіземліПідкарпаттявключнозУжгородом,МукачевимтаБереговим.ІншітерениПідкарпаттящекількамісяцівперебувалиякав-тономнийрегіонускладіЧехословаччинипідназвою«Карпат-ськаУкраїна»,зякоїпісляостаточногорозпадуЧехословаччи-нибулоствореносамостійнудержаву.Протез15по16березня1939рокуцядержавапроіснувалалишекількагодин...

Зрозуміло,щотакіісторичніподіїсправилипевнийвпливнаісторіюмов.ПісляПершоїсвітовоївійнинаПідкарпаттіза-взятозмагалисяміжсобоюприхильникиукраїнствайрусофі-ли.Набагатоскромнішурольвідігравалитодінечисельні при-хильникиокремоїрусинськоїідентичності,які,дотогож,малидоситьрізніуявленняпроте,учомусамемалаполягатисутьцієїідентичностійпов’язаноїзнеюмови.Післятогоякгортіїв-ськаУгорщиназахопилаПідкарпаття,переможцішвидковда-лисядорізнихзаходівщодомовноїполітики,зокреманако-ристьповноїмадяризаціїцьогорегіону.Стосовнорусинськихідентичностей,мадярськавладараптомзаборонилаукраїн-ство,водночаспідтримуючивузькорегіональнурусинськуетнічнуймовнуідентичністьускладіУгорськоїдержави,незабороняючиприцьомутрадиційнерусофільство[11,с.100].Самецейпідхіддорусинськогопитанняяскравовіддзерка-ливсявжевпершихпостановахгортіївськогорежиму,проякічерездвадніпісляПершогоВіденськогоарбітражуписав

627

МіхаельМозер

(по-російському)угазеті«НашъПуть»підкарпатськийрусо-філС.Фенцик:«Недавнеераспоряженіекарпаторусскагопра-

вительстваозакрытіивсѣхърусскихъгазетъ,сегодняшнимъ

днемъотмѣняется.ОдновременнозапрещаетсяизданіевсѣхъчешскихъиукраинскихъгазетъвУжгородѣ,МукачевѣиБереговѣ.Русскіяимадьярскіягазетысъсегодняшнягоднянаоснованіиэтогораспоряженіянеподлежатъцензурѣ.По-

становленіевступаетъвъсилусъмоментаегоопубликованія.Ужгородъ,4XI.1938.СъповѣреніяМадьярскагоНаціональна-гоСовѣтаП.Бернатъ»³.

Русофілибуливзахваті:умадярськомуПідкарпаттівженебулопросторудляукраїнства,щоміцнорозвивалосяпісляПершоїсвітовоївійни.Навітьрусофілитодіщенеусвідомлю-вали,щогортіївцінайбільшесхилялисядопідтримкимісцево-го«русинства»,учийомутаборі,зрештою,опинилосячималоколишніх«українофілів»[7,с.10].Інедивно,босамеукраїнціздебільшогодоситьтолерантноранішеставилисядомісцевихпідкарпатськихмовнихтрадицій,починаючизгаличанІ.Пань-кевичайВ.БірчакааждосамихпідкарпатськихрусинівнакшталтА.Волошина[10;13;14].

УстаттіП.-Р.Магочіяміститьсястислаінформаціяпронай-важливішізаходивмовнійполітиціцихднів:«Першымкрокомбыловыданяпятёхчітанокпроосновнышколы[упосиланні:Первый/Другый/Третій/Четвертый/ПятыйцвѣтъдѢтскоймудростидляІ./ІІ./ІІІ./ІV./V.классанароднойшколы,Унгваръ1939).–М.М.]і“угро-русько锴раматікыпросереднішколы,котрузложылидакотрырусиньскыучітеліікултурныдіятеліякчленыкомісіїМадярьскогоштату<...>ВекшыйвпливмавязыкприятыйновозаложенымПідкарпатьскымобществомнаук,котрыйсяхосноваввєйпублікаціях,яківрусиньскійґра-матіціІванаГарайды»[11,с.100].

628

Прощаннязукраїнством:декільказауваженьпромовнуісторію...

Промовупершоїзназванихграматикторонтськийученийпишетак:«Грамматикаугроруськогоязыкадлясереднихъучебныхъзаведеній(Унгваръ1940).НачелікомісіїбылиАлек-сандерІльницькыйіВасилійСулинчак,хоцьрадяугорьскойвладыпрошколыПідкарпатяЮлійМаринанаписавпередсло-во,зато гоповажують,хоцьхыбно,заавтораграматікы[так.–М.М.].Дакотрыавтораіучітелібарзкрітізовалитотуґрама-тіку,бо,подляних,небыладостьорьєнтовананаросійскыйязык,позерайҐ.І.ГеровскійиВ.Крайняниць,ред.,Разборъграмматикиугрорусскогоязыка(Ужгород1941).Такоєпозадтого,якМадярьскоприпоїлоПідкарпатьскуРусь,ҐеорґійҐеровскыйвыдавРусскуюграмматикудлянародныхъшколъ(Унгваръ–Ужгородъ1939),аленіґдасяневжывалаушко-лах»[11,с.100].

ЩодопершоїграматикипряшівськадослідницяА.Плішко-васлушнозгадуєпроте,щоїївжеусвійчаскритикувализа

«слабкурепрезентаціюмісцевихслівуційпублікації»⁴).Інши-мисловами,відрусинськоїмови,усьогоднішньомурозумінні,вонабуладужедалекою.

ЩождограматикиІ.Гарайди,тоП.-Р.Магочійзауважив,що

«...Гарайдавірив,женайде“вдћйсноти[так,зам.дѣйсности.–

М.М.]компромисъ”,котрыйбыодзеркаливговоровыйрусиньскыйязык,доповнивгодакотрымасловами,котрысяужприялиабомалибытиприятыякнеооділна[так.–М.М.]часть“традічногокарпаторуськогоязика”.Нояксяуказало,многыбылилемпожычкамизросійскогоязыка(довольно,только,про-свищатисяіпод.)»[11,с.100–101].

НатомістьА.Плішковатвердить,щоІ.Гарайдазнайшов

«...компромісміжговірноюмовоюта“традиційноюкарпато-руською”мовою»^5ідоситьобережноформулює,що«...поприте,щоГарайдазберігбагатозапозиченьзросійськоїмови,пев-

629

МіхаельМозер

нінауковціпогоджуютьсяздумкою,щоноваграматикатодісправдівиконувала“фактичнокодифікаційну функцію”»⁶.

Самевибірграматик,якібулодозволенодлявжиткувшко-лахгортіївськоїУгорщини,віддзеркалюємовнуідеологіюто-дішньоївладитаїїспівпрацівників.Поприце,обидвіграматикицікавівнашомуконтекстіздвохрізнихпричин:по-перше,уна-веденихстаттяхуказанонаобидвіграматики,однакцілкомзро-зуміло,щоредакціяставиться(чималаставитися)донихдужеприхильно;по-друге,заграматикамийзагазетою,зякоїпохо-дятьвибраністатті,принаймнічастково,стоятьтіжсаміосо-би(зокремачленТовариства«Подкарпатскоеобществонаук»іголовнийредакторгазетиО.Ільницький,канонікмукачівськоїгреко-католицькоїкапітули,щотакожставголовнимрадникомрегентськогокомісара[6,р.236])⁷.