Асиміляційніпроцесивоніміїукраїнськихсілсхідноїсловаччини МиколаДуйчак

Оніміяцесукупністьонімів.Онімцевласнеім’я,якевио-кремлюєназванийоб’єктз-поміжінших.Середзначноїкількостірозрядівонімів(нааналізідеякихмизупинимося)виділяютьсяантропоніми«іменалюдей»,ойконіми«назвинаселенихпунк-тів»,гідроніми«назвиводнихоб’єктів»,мікротопоніми«назвималихчидрібнихгеографічнихоб’єктів»,якісловакиназивають

«chotárnepomenovania»,щопоходитьзмадярського«hotár»іозна-чаєтериторію,землі(поля,луки,ліси),якіналежатьвідповідно-муселу.Розрізнюємооніміюзагальнуічасткову,тобтооніміюокремоїтериторії,етносу,мови.Томунашуувагупривернули,порядзіншимирозрядами,мікротопонімитериторіїпівнічно-східноїчастиниСхідноїСловаччини,якаісторичнобулазаселе-нарусько-українськимнаселенням.Нашіпредки,поселившисьуглибокійдавнинівданомурегіоні,тяжкоюпрацеюздобувализемліз-підлісу,будувалиоселіідавализдобутимоб’єктамназвизгіднознормамисвоєїмови.Уцихназвахвідбилисязначноюмі-роютізвукиіформи,якіувійшливтеперішнюукраїнськумову.Щоправда,назвиїїтворцівнакадастральнікартивїхнійна-роднійформімайженепотраплялиабопотраплялилишеспо-радично.Урайоннихустановахгеодезіїмизнайшли,правдо-подібно,першікадастральнікартиз50–60-хроківХІХст.,

виготовленіщепідчасмадяризації.

578

АсиміляційніпроцесивоніміїукраїнськихсілСхідноїСловаччини

Нашіспостереженнясвідчать,щомікротопонімічніназвирусько-українськихсілужевідсамогопочаткукартографуван-нянаносилинакартивасиміляційнійформі.Зназвусува-лисямовно-етнічніознаки,передусімтакефонетичнеявище,якимєікання(вимова«і»намісцідавніх«о»та«е»вновозакри-тихскладахта«і»намісціять«ħ»),наприклад,народніформиГірка,Пот’ікнакартах1866–1869роківмаютьформуНurka(с.Валків)чиНоrkа(с.Бехерів),Potok(с.Бенядиківці).

Мадяриікавізммайжеповністюусунули,приміром,народнеПідУбічаК1881PodUbocs(с.Габура),алевсежтакипорядзданимявищемнастарихкартах,навідмінувідсловацькихвідповідників,можназустрітизбереженнямовнихявищтвор-цівнайменувань:нар.Блыхы→К1855Blichi→К1960Blchy(с.Штефурів).

Перекладихотарнихназвнамадярськумовунакадастраль-нихкартахтогоперіодунаявнілишепоодиноко:нар.Вышн’аРовін’аПКFelsoRoveny(с.Старина),затеобластьфонетикинесесильнийвпливмадярськоїмови,якавідбитауграфіці:нар.ВершокапоземельнакартаVerschok,Versok(с.Дара),нар.БерезанчатаК1866Bereznyancsák(с.Чукалівці),нар.Гвізд’ааК1866Hvizgya(с.Вилаги«Svetlice»),нар.БережкыаК1860Berezski(с.Видрань),нар.Плош’чааК1869Ploscsa(Гайтівки),нар.Пл’ішківаК1866Plyiškov(с.Осадне).

Наподив,підчасмадяризаціїдеякіукраїнськіселамаливи-готовленікадастральнікартизмікротопонімамивазбуці.ЦестосуєтьсяздебільшогорегіонуЛабірщини,наприклад,народ-неПідДебр’оваК1869ПодъДебъ(с.Рошківці),народнеПідПл’ашкыаК1866ПодъПляски(с.ВишніЧабини),нар.ПідТа-тарчискомаК1869ПодъТатарчиско(с.Суха)таін.

Авторамиазбучнихназвбули,правдоподібно,русино-українці,якіздобулиосвітувшколах,демалиможливість

579

МиколаДуйчак

вивчатиазбукуісвоюматеринськумову.Ціназви,згіднозцерковнослов’янськоютрадицієютодішньогоязичія,зберігаютьукінці,алелишевкінці,твердийєр(ъ)таятьПідЛ’іш’чинáміПодъЛищинаминаЯмѣК1866PodlieštinaminаjameК1960(с.НижніЧабини).

Причинипередачімікротопонімівазбукоюлишевдекількохселахневідомі,недосліджені.

Асиміляційнийпроцеспроходивпоступово,алецілеспрямо-вано,умірутого,якцедозволялизовнішнічивнутрішніобста-вини,абозалежновідтого,якамажоритарна«majoritná»панівнабільшістьнасильноздобувала,такбимовити,правоволодітинадцієютериторією,аотже,інародом,якийнаданійтериторіїживе.Асиміляція,аботочнішепословачуваннямікротопонімівпо-силюєтьсяпіслявиникненняЧехословацькоїРеспубліки.Тодіпочинаютьз’являтисяновікадастральнікарти,наяких«хо-тарні»назвирусько-українськихсілуженаводятьсялітератур-ноюсловацькоюмовою,наприклад,ПідБерезиныPodBreziny(с.Ниж.Тварожець,К1927р.),ГорбHrb(с.Збій,1935р.),ВерхСтавлінцеVrchStavlinca(с.Вільшинків,К1927р.),Чорнойбо-

лотоČierneblaro(с.Збій,К1935).

У1960-хінаступнихрокахдоходитьдовиготовленняно-вихкадастральнихкарт,аузв’язкузтимідототальногопо-словачення«хотарних»назврусько-українськихсілСхідноїСловаччини.Адміністративнозмінюєтьсявсямовнасистема.Зфонетичногобокуусуваєтьсяікання:народнаГіркамінить-сянаHôrku,Потічкы→Potôčky,ПопідЛісок→Podlesom;втрачаєтьсяповноголосся:Середня→Stredná(с.Светлиці),Жолобы→Žľaby(с.Суків),Воротечка→Vratečka(с.Хмельо-ва),МорозоваДолина→Mrázovadolina(с.Габура);відсутнєчергуванняголоснихтаприголоснихтипуБрідуБроді(BrodvBrode)(с.H.Яблінка),РігуРозі(RohvRohu)(с.Светлиці),Круг,

580

АсиміляційніпроцесивоніміїукраїнськихсілСхідноїСловаччини

парал.НаКруз’і(с.Ниж.Збійне),Вівсиска(<овес,р.в.вівса,давньоруськеовьсъ)→Ovsiska(с.ВишнійЛадич).Перекладведедозмінинаголосузрухомогонапостійнийпершоскладовий,щоведедозмінивмелодії,ритмітаінтонації.З’являютьсяскладовіприголоснізвуки[r]і[l]ВершокVŕšokK1960(с.Габура),лмі-нитьсяна[dl]МочилаMočidláК1960(с.Волиця),з’являютьсядифтонгиПерекіпPereküpK1860PriekupК1960(с.ВишняОль-ка),ПідБережкыPodbriežkyK1960(с.НижняПолянка),наявнадовготазвуків–«dĺžka»КороткыйKrátkaК1960(ВишгєЗбій-не),простоатрибутисловацькоїмови.

Словацька й українськамовиналежатьдорізних систем.Пе-рекладомвтрачаєтьсямовнебагатство.

Назвиконсервуютьдавніформидвоїни:Мідж’іПол’іMedzipoľomК1960,PomedzipoleK1866(с.РуськийПотік),Мідж’іСелы/слов.відповідникабракує/(сс.МалаДрішна,НижнійСвидник).Атакождавніспецифічнісловотворчіформантитипуат/ят:ГерманчатHermančákК1960(с.Улич),ОбранчатObrančakК1960(с.ШариськийЯстреб).Урядурозмовно-побутовихназвнаат/ятсловацькоговідповідникабракує,оскількиназвицьоготипусучаснікадастральнікартичомусь ненаводять.

Прикладисвідчатьпронедолікиприперекладі.Так,примі-ром,назваПасічкызізначенням«вирубанаділянкалісудляполя»перекладенанасловацькумовуякPasienkyК1965(с.Бе-нядиківці).Закладенівцихназвахапелятивирізняться.Упер-шомувипадкуйдетьсяпроапелятивсекти(<*sĕkti«рубати»)¹,авдругомупасти.ПорівняйщеЛозины(<лозина<лоза«народ-наназвадеякихкущовихпорідверби»,слов.vŕbovýprút²)ісло-вацькеPlazinyК1913(с.Стебник),якеутвореневідапел.«plazit’(sa)»дещозіншимзначенням.

Зміноюмікротопонімічноїсистемизмовимісцевогоукра-їнськогонаселеннянасловацькумовудоходитьдозміниапе-

581

МиколаДуйчак

лятивноїлексики,якузакладеновосновумікротопонімів,на-приклад,Предсев(ł)оPreddedinouК1960(с.Старина,Любовн.),Криваземл’аKrivázemК1960(виселенес.Руське),ПідЦерков-йомPodkostolК1965(с.Бенядиківці).Словакиназиваютьрусь-ко-українськідерев’яніцерковки«drevenýmikostolíkmi».Ценевзаємнезбагачуваннякультур,цеігнорування,зневага,крадіж-ка.Словаки навітьнеподумаютьпроте,щобназватиєврейськусинагогукостьолом.

Другимнеменшважливимрозрядомонімів,зякимкожналюдинамаєбезпосереднійзв’язок,єантропонімипрізвищатаособовііменавїхнароднійформі.Ународнійформітому,щовнародніймовіпроходитьпроцеснаціональногоусвідомлення,моваєважливимозначальним факторометнічності.

ФормиособовихіментапрізвищвстановлюєвСловацькійРеспубліціЗаконСловацькоїнаціональноїрадипроім’ятапріз-вищевід24вересня1993року^3таЗаконСловацькоїнаціональ-ноїрадипрометрикивід27травня1994року⁴,згіднозякиму

§12пишеться,що«Zápisydomatrikysavykonávajúvštátnomjazyku».Зцьоговипливає,щотакірозмовнііменарусинів-укра-їнцівСхідної Словаччини,якМикола(й)чи Николай,Андрій,Осиф,Ілько,Митро,Гаврил,ПавлочиПалко,Петро,Се-ман,Юрко;жіночі:Анця/Аня,Гануся,Галя,Наталка,Маря,Олена,Параска,Уля[на]уметрикунепопадуть,бометрикару Спискуофіційних(розумійсловацьких)форміменїхнемає⁵.Наїхмісцінаявнітакзваніофіційнісловацьківідповідники,асаме:Mikuláš,Jozef,Eliáš,Demeter,Gabriel,Pavel,Peter,Šimon,Juraj;жіночі:Anna,Alžbeta,Natália,Mária,HelenáчиElena,Júlia.Яквидно,розмовно-побутовівідповідникиособовихіменруси-нів-українцівСловаччинидоофіційногожанрунедопускаються.Батько,прийшовшизареєструватиновонародженогосина,

увідповідьнапитанняметрикарки,якбудеіменуватисяйого

582

АсиміляційніпроцесивоніміїукраїнськихсілСхідноїСловаччини

син,відповідаєПетро,алеметрикарканебередоувагийоговідповіді,азаписуєуметрикусловацькуформуіменіPeter.Унаведеномузаконі(чис.300/1993)пишеться,що«Zápismenadomatriky(resp.doknihynarodení)jetotižvýlučnevkompetenciipracovníkovmatriky,resp.jejnadriadenéhoorgánu,pričomsatítopracovnícispravujúpríslušnýmimatričnýmipredpismi,arodičiasúpodľazákonač.300/1993Z.z.оmeneapriezvisku“povinníposknútobvodnémuúradusúčinnost”».Условникусловацькоїмовисловоsúčinnot’означає«spolupráca,spolupôsobenie,cinnost’smerujúcakspoločnémucieľu,účsťnaspoločnejčinnosti»⁶.Заплутанеюри-дичнеформулюванняпростійлюдинінезрозуміле,анавпаки,даєметрикарціможливість«smerovaťktzv.spoločnémucieľu»,якимєпереконаннябатька,щоуспискуофіційнихіменформиПетронемає.Ітакнашбатькозпокороюсхиляєтьсяпередси-лоюзакону,якийвдійсностієприхованоюформоюасиміляції.Якщобметрикарказаписалауметрикуім’яPetro,вонабпору-шилазакон,защоконтрольнийорган⁷можеїйнакластидоганузможливоювтратоюробочогомісця⁸.

Подібнадоляспіткалаіпрізвища.Требавідмітити,щотво-ренняпрізвищукраїнськогонаселеннятериторіїСхідноїСло-ваччининалежитьдочасів,колицятериторіявходиладоскладуАвстро-Угорщини.Антропоніми,такимчином,записувалисядоофіційнихдокументівзгідноіззакономірностямипанівноївтойчасмадярськоїмови.ПіслярозпадуАвстро-Угорщиниівиник-ненняЧехословаччинисловаки,укультурідопевноїміриавто-номні,почализмінювативсемадярське.Змінилисистемуосо-бовихімен,апрізвища,навідмінувідособовихімен,піддаликодифікаціїлишеуморфологічномувідношенні,їхорфографіязалишаєтьсянезмінноюдотихпір,покицьогонепобажаютьїхніносії.Доводомнезмінюваностіпрізвищслужитьтаобста-вина,щопрізвищесприймаєтьсяякзнакналежностіокремого

583

МиколаДуйчак

індивідуумадопевногороду,ітомувономалобмаксимальнозберегтисвійзовнішнійвигляд⁹.Найменшазмінауструктуріпрізвищачастостворювалазначніпроблемипривирішуванні,скажімо,спадковогомайна.

ПрізвищаукраїнцівСхідноїСловаччинипризаписідоофі-ційнихдокументівніколинетранслітерувалися,томувбагатьохвипадкахвонивтратилидеякіабовсіознакиукраїнськоїмови.Здіалектологічнихпраць^{10відомо},щонайвиразнішоюрисоюсистемиголоснихговорівобстежуваногорегіонуєнаявністьтро-якого«і»:високогопереднього[і],високогопередньосереднього[и]йвисокогозадньогонелабіалізованого[ы],напр.,Ласт’івка(с.Дубова),Сливка(с.Березовець),Блыха(с.Прикра).Порів-няннязаписівантропонімівзісторичнихджерел(поземельнихкниг,метрик)ізсучаснимиживомовнимивідповідникамисвід-читьпроте,щовмадярськіймовівсімтрьомукраїнськимдіа-лектним«і»відповідаєоднаграфема«і»зкрапкою.Усистеміголоснихмадярськоїмовидляпозначеннязвуківукраїнськогодіалектноготроякого«і»простонемаєадекватнихграфем.Томуйдавнісхіднослов’янськікы,ґы,хы,шыіт.д.,якідосьогоднів українськихговорахСхідноїСловаччинизбереглися,умадяр-ськихписемностяхпередаютьсячерезвисокепереднє[і],звід-киїхунезміненійформіперейняласловацькаметрика,напр.,Гырча(виселенес.Дара),мадярськеHircsa,словацькеНіrčа,