Культурасхіднословацькихукраїнців:здобуткиівтрати ЮрійКундрат

Починаючиоглядкультурисхіднословацькихукраїнців,тре-банасампередвизначити,щомирозуміємопідсловом«культу-ра».Уширокомурозумінніцьогослова,якгадаєДм.Антонович,культуроювважаютьусе,щомаєлюдиначигромадалюдейневідприроди,авжевідвласногорозумуівласноїтворчостіякуца-риніматеріальній,такідуховній,уцаринігромадськогожиття,звичаївіпобуту¹.Отже,узагальномувжиткупідкультуроюро-зуміютьсукупністьматеріальнихідуховнихблаг,яківиробилолюдствопротягомсвогорозвитку.Згідноізцимдоматеріальноїкультуризараховуютьпромисловізнаряддя,засобисполучення,одяг,будування,оздоби,мистецтвотаін.Складовимичастина-мидуховноїкультуриєрозвитокдумки,віруваньірелігії,освітиівсіхпросвітніхзнарядь,словесноїтамузичноїтворчостітощо.Їхдослідженнямзаймаєтьсябагатоокремихнаук,якісторіяфі-лософії,історіярелігії,абоісторіяцеркви,історіяосвіти,історіямови,історіялітератури,історіямузикиіт.д.Крімматеріальноїідуховноїкультури,Дм.Антоновичвиділяєщекультурусуспіль-ну,якастосуєтьсягромадськоїорганізаціїтаполітичних,еконо-мічнихігромадськихвідносинміжгромадянами,котрідаютьзмістдляцілогорядуправничихтасуспільнихнаук,якісторіядержавиідержавнеправо,цивільне право,церковнеправо,істо-ріягосподарства,політичнаекономіятощо.

Культурасхіднословацькихукраїнцівякрегіональнаруськаформуваласявпродовжвіків.УXIX–напочаткуXXст.вона

516

Культурасхіднословацькихукраїнців:здобуткиівтрати

становилапевнийсекторкультуриУкраїнськихКарпат.Нанеїпостійнотиснулирізніполітичнічинники,томувоназазнаваладеформацій,якікультурабудь-якогомалогобездержавногона-роду,відірваноговідосновнихекономічнихікультурно-освіт-ніхцентрівсвогоетносу.Незважаючинаце,воназалишаласяцілісноюкультурою,об’єднаноюмовою,звичаями,вірування-ми,способомжиттяі веденнягосподарства.

Великийвпливнакультурусхіднословацькихукраїнцівмалияквнутрішні,такізовнішнічинники.Донайважливішихзовнішніхчинниківможназарахувати:

• перебуваннятериторіїПряшівщинипротягомбагатьохстолітьускладірізнихдержавнихорганізмів,розмежованихштучнимикордонами,якедаваломожливістьпануючимнаро-дамрозділятиодиннародіробитизньогорізнідрібнінаро-ди,даватиїмрізніназви,позбавлятисвоєїнаціональноїсамо-бутності;

• відсутність(протягомісторичногорозвитку)власноїдер-жавності,державнихорганівтанаціональнихпредставниківупарламенті;

• несприятливанаціональнаполітикадержавищодонаціо-нальнихменшинтаїїставленнядокультурнихпотреб;

• недостатнійінтересзбокуматірноїкраїнидокультурнихпотребукраїнцівСхідноїСловаччинитавідсутністьматеріаль-ноїі моральноїпідтримки.

Наведенічинникигальмувалирозвитоккультурисхідно-словацькихукраїнців,унаслідокчоговонабулазмушенапроти-стоятибагатьомперешкодам,щовиснажувалоїїдуховнісили,викликаловорожнечуміжїїдіячами.

Довнутрішніхчинників,яківпливалинарозвитоккульту-рисхіднословацькихукраїнцівтаобумовлювалиїїспецифіку,належать:

517

ЮрійКундрат

• низькийрівеньнаціональноїсамосвідомості,відсутністьпочуттяспорідненостізматірнимнародомтавідмовавідсвоїхкультурнихцінностей,передусім відмови;

• нечисленністьнаціональносвідомоїінтелігенціїтавідсут-ністьповнокровноїнаціональноїеліти;

• існуваннярізнихетнічнихорієнтацій,яківелиміжсобоюбезперервну боротьбузапрестиж,мовнаполеміка;

• поділсхідноїцерквинаправославнуігреко-католицьку,їхнянаціональнаполітика;

• оптація,тобтопереселеннязначноїчастинирусинів-укра-їнцівуЧехіюі,зокрема,уРадянськийСоюзу1947році,їхстрадницькеповерненнядодомутавимушена словакізація.

З-поміжнаведенихвнутрішніхчинниківнаувагузаслуговуєнасампереднаціональнесамоусвідомлення,якевпродовжсто-літьрозвивалосьупроцесіісторичногоформуваннянароду.Нарозвитокнаціональногоусвідомленнясхіднословацькихукра-їнцівнегативновплинулавідсутністьвласноїдержавності,ве-ликихмістпідчасформуваннянаціональноїкультури,незнач-накількістьнаціональносвідомоїсвітськоїінтелігенції,впливпануючоїкультуритаін.Унаслідокцьоготеперзначначастинаінтелігенціїнедостатньоабозовсімнеусвідомиласвоєїналеж-ностідоукраїнськогонародуйшукаєсвоюідентичністьвнео-русинізмічикарпаторусинізмі,що означаєповерненнядостадіїінстинктивногоусвідомлення своєї національноїналежності.

Які в будь-якійкультурі,укультурісхіднословацькихукра-їнцівєнайдавнішігалузі(мова,релігія,етнографія,фольклор,дерев’янебудівництво,іконописання),новіші(книгодрукування,література,освіта,театр,журналістика,наука,музика,маляр-ство)інайновіші(сучаснізасобимасовоїкомунікації).Зовсімунаснерозвинулисятакігалузі,якфілософія,право,кіно,своєтелебачення.Деяківидинаведенихгалузейкультурисьогодні

518

Культурасхіднословацькихукраїнців:здобуткиівтрати

такрозвинулися,щонаврядчиможнаїхурамкахісторіїкуль-турирозглядативусіхнайдрібнішихдеталях.Так,наприклад,історіялітературиєнастількисамостійнорозвиненоюнаукою,щохочавонаймаєсвоїмпредметомодинзнайголовнішихви-діврозвиткудуховноїкультури,однакнезавждитрактуєтьсявзагальнихвикладахкультуринароду,авиділяєтьсявокре-мийсамостійнийкурсвикладання.Крімтого,оглядаючифактикультурисхіднословацькихукраїнців,требаматинаувазі,щоврізніепохивонавиглядалавідмінно.Деякірисицієїкультуридужедавні,деякі,навпаки,пізнішевиробленіабозапозичені.Скажімо,окреміобрядовіпіснідохристиянськогопоходження,якколядки,щедрівки,змінилисязприйняттямхристиянства,пристосувавшисьдохристиянськогочину.ТаксамоукраїнськалітератураЗакарпаттяіСхідноїСловаччиниXVIIтаXVIIIст.відміннавідлітературиXIXст.,інавітьлітературапочатківXXст.дужевідрізняєтьсявідукраїнськоїлітературиСхід-ноїСловаччинидругоїполовиниXXст.Угалузідослідженнясхіднословацькихукраїнцівудругійполовиніминулогостоліт-тябулозробленочимало,алейдосінемаєузагальненихісин-тетичнихпраць,якібохоплюваливсюнаціональнукультурузагалом,увзаємодіївсіхїїланок.Томуназріланагальнапотребаувиданніфундаментальноїісторіїкультурисхіднословацькихукраїнціввіднайдавнішихчасівдосьогодення.

Нашогляднайдавнішихгалузейкультурипочнемозмовиякпершоелементабудь-якоїнаціональноїкультури.СтановленнюукраїнськоїлітературноїмовинаЗакарпаттів30-хроках,анаПряшівщинів60-хрокахминулогостоліттяпередувалазатяж-намовнаборотьбаміжмосквофільськоюінародноюорієнтація-ми.МовнаборотьбаівзагалімовнепитаннянаЗакарпаттіу20–30-хрокахXXст.івСхіднійСловаччиніпісля1953рокудо-кладновисвітленеуфундаментальнихмонографіяхірозвідках

519

ЮрійКундрат

М.Штеця^2таісторико-літературномунарисіО.Мишанича³.Тутпотрібнощедодати,щоукраїнськалітературнамовавСхіднійСловаччиніпісля1989рокуопиниласяпідзагрозоювнаслідокнаступуантиукраїнськихсилзадеукраїнізаціюСхідноїСло-ваччини,зазвуженнясферивживанняукраїнськоїлітературноїмовитаїїзамінитакзваноюрусинськоюлітературноюмовою.

Зрозвиткоммовисхіднословацькихукраїнцівтіснопов’язанаїхняуснанароднатворчість,якаєневід’ємноючастиноюкуль-турно-національногожиття.Народніпісні,казки,легенди,прислів’я,приказкитворилисвоєріднусистемукультури,засібвихованняпідростаючогопоколінняіпередавалисязпоколіннявпокоління.Дослідженнямусноїнародноїтворчостівминуло-музаймалисьособливоМ.Мушинка⁴,М.Шмайда^5таін.Кріммонографічнихпрацьзфольклористики,наувагутакожзаслу-говуютьтритоми«УкраїнськихнароднихпісеньСхідноїСловач-чини»Ю.Костюка,Ю.ЦимборитаА.Дулеби,сімтомів«Укра-їнських народних казокСхідноїСловаччини»М.Гиряка,«Народскаже–якзав’яже»(українськіприслів’яіприказкиСхідноїСловаччини)І.ЛегданатаЮ.Цигри.

Кріммови,релігіїіфольклору,донайдавнішихгалузейкультурисхіднословацькихукраїнцівналежитьтакожнароднакультура,тобтопобут,культурно-побутовівзаємовідносини,національнітрадиції,звичаї,обряди,вірування,символитощо,дослідженнямякихзаймаєтьсянародознавствоякціліснасисте-мафундаментальнихзнаньпроконкретнийнарод,особливостійогопобутуітрудовоїдіяльності,національнийхарактер,сві-тогляд,психологію,отчийкрай,свійродовідіт.п.Насьогод-нідослідженнюнародознавчоїпроблематикинайбільшуувагуприділялаН.Вархол,довгорічнийфаховийпрацівникМузеюукраїнськоїкультуриуСвиднику.Вона–авторкакількохцін-нихкнижковихвиданьіцілогорядунауковихстатейірозвідок

520

Культурасхіднословацькихукраїнців:здобуткиівтрати

пронароднізвичаї,демонологічніістоти,народніперекази,ле-генди,народнумедицину,ветеринаріютаін.,опублікованихуНауковомузбірникуМузеюукраїнськоїкультуриуСвиднику,науковійпресіУкраїни,словацькихічеськихзбірниках,газеті

«Новежиття»тапрезентованихувиступахнаміжнароднихконференціяхі семінарахвдомаі закордоном⁶.

Великимкультурнимнадбаннямсхіднословацькихукраїн-цівдавнішогоперіодуєдерев’янебудівництво,пов’язанезіспо-рудженнямжитловихігосподарськихбудівельтадерев’янихцерковсхідногообряду,якісьогоднівважаютьсяперлинаминародноїкультурисвітовогозначення.Найвизначнішіпам’яткидерев’яноїархітектури,особливодерев’яніцеркви,збереглисядонашихднів,деякізнихзосередженіускансеніМузеюукраїн-ськоїкультурив Свиднику,денинірозміщеномайже50ціннихпам’яток.У1968році25знихбулопроголошенопам’яткамина-ціональноїкультуриСловаччини,а2008рокутрипотрапилидоперелікусвітовогокультурногобагатстваЮНЕСКО.Найповні-шеціпам’яткипредставленівпрацяхВ.Ковачовичової⁷,М.Со-полиги^8таін.Невід’ємнимкомпонентомдерев’янихцерковєіконостасзрозміщениминаньомуіконамисвятих,якімаютьсимволічнезначення.Водночасікониєісторичнимипам’яткамимистецтва,якінесутьціннуінформаціюпроісторіюіфольклор.Дослідженняміконзаймаєтьсяіконографія,найвизначнішимнашимпредставникомякоїєВ.Ґрешлик,доцентКафедриоб-разотворчоговихованняімистецтваФакультетугуманітарнихіприродознавчих наукПряшівськогоуніверситету⁹.

Особливемісцесередмовних,етнографічних,фольклорнихтаіншихгалузейнаціонально-духовногожиттясхіднословаць-кихукраїнцівупродовжпопередніхстоліть займаларелігія.Алейдосівнаснемаємайженіякихдослідженьзпроблемре-лігійно-церковнихпитань,щозумовлюєнезавждиправильне

521

ЮрійКундрат

орієнтуваннянавколорелігійно-церковнихпитаньякдоктри-нальногохарактеру,такіпрактичного.Правда,післялистопада1989рокущодоцьогонасталипевнізрушення,колисередсо-ціальних,історичнихтапсихологічнихфакторівнаціонально-духовноговідродженнязайнявсвоємісцеірелігійнийфактор.УСловаччинірозпочавсяновийетапрозвиткурелігійнихкон-фесій,якийзумовиврядпроблем,пов’язанихзнормалізацієюрелігійногожиттясхіднословацькихукраїнців,пошукамишля-хівурегулюванняміжконфесійнихвідносинміжгреко-католи-камиіправославними.Отже,длятогощобправильноорієнту-ватисьунашихцерковно-релігійнихпитаннях,назрілапотребаувиданнірелігієзнавчихдосліджень.

Доновішихгалузейкультурисхіднословацькихукраїнцівмизарахуваликнигодрукування,літературу,освіту,театр,жур-налістику,науку,музикутамалярство.Зупинімсястислонанайважливішихізних.Почнемозкнигодрукування,якесвоїмкоріннямсягаєдругоїполовиниXVII–початкуXVIIIст.,коликириличнадрукарняприТрнавськомууніверситетіпротягом1698,1699та1672роківвидалатрируськікнижкирутенськимписьмомімовоюдлябогослужбовихшкільнихпотребгреко-католицькоїцерквипівнічно-східноїчастиниУгорщини.Най-цікавішимізцихвиданьбув«Букварязыкаславенська,писа-ніяоучитисяхотящимвполезноеруковоженіє»,зякогодонинізбереглосятількидвапримірники.ЗгодомкириличнікнижкивидавалиудрукарняхуКоложварі,Клужі,ВіднітавУжгороді,дев1863роцібуловідкритопершудрукарнюнаЗакарпатті.НатериторіїСхідноїСловаччиникнигодрукуваннярозпочалосятількив1924pоці,колиуСвидникузапрацювалаладомирськадрукарня,заснованаЮ.Лажом(1867–1929).

Крімнеї,уміжвоєннийперіодкнигодрукуваннямзаймаласятакожєпископськатипографіяСвятогоМиколаявПряшеві.Од-

522

Культурасхіднословацькихукраїнців:здобуткиівтрати

накінтенсивнийрозвитоккнигодрукуваннясхіднословацькихукраїнціврозпочавсяажпісля1945року.Визначниморганіза-торомвидавничоїсправитакниговиданнявповоєннийперіодбулаУкраїнськаНароднаРадаПряшівщиниіїїнаступникКуль-турнийсоюзукраїнськихтрударів,особливоВідділукраїнськоїлітературиСловацькогопедагогічноговидавництвавПряшеві,якийвиникуквітні1960року.Дослідженнямкнигодрукуван-нясхіднословацькихукраїнцівупопереднійперіодзаймалисьП.Бегені,Ю.Железник,І.Мацинський,Й.Шелепець,М.Шкур-ла,аленайповнішейогоохоплюєісторико-літературнийнарисЮ.Кундрата«КнигодрукуваннявукраїнцівСхідноїСловаччини»(Дукля,58.–2010.–№1.–С.30–44).

Зновішихвидівкультуричиненайбільшихздобутківбулодосягнутовгалузіхудожньоїлітератури.Вихідноюосновоюсу-часноїхудожньоїлітературисхіднословацькихукраїнцівбулазакарпатоукраїнськалітература,якаформуваласьвідXVст.до1945року.Першілітературнітвори,щодійшлидонашихднів,належатьдоХV–ХVІІст.іпов’язаніздіяльністюнаЗакарпаттіФ.Корятовича,суперечкамиміжправославнимиікатоликаминавколорелігійнихпитань.Особливопоширенимивсеред-нівікибулитакілітературнітвори,якповчальніаботлумач-нієвангелія,різнізбіркиоповідань,легенд,історичнатасати-ричнапоезія.Вершиноюлітературноїтворчостіцьогочасуєспадщинаполум’яногоборцяпротикатолицизму,самобутньогополемістаМ.Андрелли.Уперіодкультурно-національноговід-родженняЗакарпаттявкінціXVIII–першійполовиніXIXст.нанивілітературипліднопрацювалиВ.Довгович,А.Вальков-ський,Г.Таркович,І.Югасевич,І.Ріпа,М.Лучкайтаін.ПротенайбільшийрозквітлітературинаЗакарпаттіспостерігаєтьсявдругійполовиніXIXст.,представленийтворчістютакихвідо-михкультурно-освітніхпрацівниківіписьменників,якО.Дух-

523

ЮрійКундрат

нович,О.Павлович,О.Митрак,А.Кралицький,І.Сильвай,Ю.Ставровський-Попрадовтаін.Уміжвоєннийперіоднайвідо-мішимписьменникомнаЗакарпаттібувВ.Ґренджа-Донський.Йоготворчістьвідкрилашляхукраїномовномуписьменству,сприялапоявіцілоїплеядипоетівіпрозаїків,доякихнале-жатьЮ.Боршош-Кум’ятський,О.Маркуш,Зореслав,М.Божук,Ф.Потушняк,М.Підгірянка,І.Невицькатаін.Новийперіодурозвиткухудожньоїлітературисхіднословацькихукраїнцівпочинаєтьсяажпісля1945року.ЙогозапочаткувалиФ.Лазо-рик,І.Мацинський,М.Шмайда,Ю.Боролич,Ф.Іванчов,В.Зо-зуляк,І.Прокіпчак,І.Гриць-Дуда,Є.Бісстаін.,апродовжилипоетиіпрозаїкимолодшогопокоління:С.Макара,М.Дробняк,С.Гостиняк,Й.Збіглей,В.Дацей,В.Гайний,П.Ґула,І.Ґалайда,М.Бобак,Г.Коцур,М.Немет,М.Няхай,І.Яцканин,Н.Вархол,Ю.Панькотаін.

ЩододослідженняісторіїукраїнськоїлітературиЗакарпаттяіСхідноїСловаччини,томожнасказати,щовоноєнайпродуктив-нішимвукраїнознавстві.Зпитаньісторіїозначеноїлітературидосіпоявилосябагатоціннихкниг,уякихвикористановеликийфактичнийіархівнийматеріал,усебічнодослідженодіяльністьтакзваних«будителів»,народнихпоетів,творчістьукраїнськихписьменниківСхідноїСловаччиниповоєнногоперіоду.Однакубагатьохізцихпрацьпростежуєтьсявульгарно-соціологіч-нетазаідеологізованеосягненнялітературиікультури.БагатовдослідженнізакарпатоукраїнськоїйукраїнськоїлітературивСловаччинізробилиособливоО.Мишанич¹⁰,О.Рудловчак¹¹,Ю.Бача¹²,М.Роман¹³,Ф.Ковач¹⁴,Л.Бабота^15таін.

Однієюзнайвагомішихпередумовдобробутуірозвиткуна-роду,однимзнайголовнішихчинниківкультуриіпоступуєна-роднаосвіта.Надумкудослідників,першішколидлярусинівнаЗакарпаттіівСхіднійСловаччинііснувалиприМукачівському,

524

Культурасхіднословацькихукраїнців:здобуткиівтрати

Грушівському,Краснобрідському,Буківськомутаіншихмонас-тирях.ЗнихнайважливішоюбулаКраснобрідськафілософ-ськашкола,заснованапротоігуменомШугайдою.ПершішколисхіднословацькихукраїнцівнаПряшівщинібулизаснованівЛитмановій,Ястраб’ю,Порачі,Лукові,НижньомуТварожцітаіншихселах.ВеликимдосягненнямурозвиткународноїосвітинаЗакарпаттібулапоявазагальноосвітніхсередніхшкіл–гімна-зій,азгодоміпедагогічнихучилищ.ПевнурольукультурномутаосвітньомужиттіЗакарпаттяіСхідноїСловаччинивідігра-валадуховнасемінарія,відкритавУжгородів1778році.Пер-шавчительськасемінаріянаЗакарпатті,якаготувалавчителівдляЗакарпаттяіСхідноїСловаччини,булавідкрита1794рокувУжгороді.Великезначеннядлярозвиткународноїосвітималакультурно-освітняроботаіпедагогічнадіяльністьО.Духнови-ча,якийвидававшкільніпідручники.ЗйогоініціативиуПря-шеві1885рокубулозаснованобогословську,ав1895році–учи-тельськусемінаріюдлядітейзакарпатськихукраїнців.Першугімназіюдлясхіднословацькихукраїнціввдалосязаснуватиаж1936рокууПряшеві,дедо1945рокупрацювалащеруськагоро-жанськашколаіпаралельніруськікласиприсловацькійгоро-жанській школів Меджилабірцях.

Однаксправжнійрозвитокнародноїосвітисхіднословацькихукраїнцівнастав після1945року.Улютомуцьогорокубулоза-снованоРосійськугімназіювМеджилабірцях,переведенупізні-шедоГуменного.ТогожрокупочаласвоюроботуТорговельнаакадеміяуПряшевітапоступововиниклиросійськігімназіїуСвиднику,Снині,Бардієві,Стропкові,СтарійЛюбовні,Педаго-гічнашколавПряшеві,ПромисловашколавБардієві,Сільсько-господарськатехнічнашколауМеджилабірцях,Середнямедич-нашколавПряшеві,СередняшколагромадськогохарчуванняуПряшеві.Ужена21вересня1947рокунараховувалосяпонад

525

ЮрійКундрат

270початковихшкіл,25неповнихсередніхшкілі5повнихсе-редніхшкілдляпотребсхіднословацькихукраїнців.УсистемівищихшкілзаслуговуєнаувагуособливоКафедраукраїнськоїмови,заснованав1953роціприфілософськомуфакультеті,таКафедраукраїнськоїмовиілітературизвідділеннямдляпід-готовкивчителівпочатковихкласівприПедагогічномуфакуль-тетіУніверситетуім.П.-Й.ШафарикавКошицях¹⁶.Докладнішеосвітасхіднословацькихукраїнцівдо1945рокувісторичномурозвиткурозглядаєтьсявмонографіїА.ЧумиіВ.Боднаря^17танауковихрозвідкахІ.Ваната¹⁸,М.Ричалки^19іА.Ковача²⁰.

Урозвиткутворчихздібностейсхіднословацькихукраїн-цівважливемісцезаймаєтеатральнемистецтво.Особливістьтеатральногомистецтваполягаєвтому,щойогоприродасин-тетична,воновключаєвсебеіншівидимистецтва–музику,малярство,танець,скульптуру.ІсторіястворенняруськогопрофесіональноготеатрувСхіднійСловаччиніпочинаєтьсязXIXст.ПершимнатхненникомйогоствореннябувО.Духно-вич,якиймавнадумціствореннянапівпрофесіональноготеатру,дляякоговизначивірепертуар.Вінвисловиввідомудумку,що

«Театрєдушацивілізації,театрєестетика...».Естафетутеат-ральноїдумкивідО.ДухновичаперейнявуродженецьСхідноїСловаччиниІ.Данилович-Коритнянський,авторп’єси,сюжетякоїпочерпнутозжиттяМаковиці.АпідчасПершоїсвітовоївійниідеюствореннятеатрупідхопилаІ.Невицька,якасталадушеюдраматичнихгуртківіписаладлянихп’єси.Помітнийвкладурозвитоктеатральногомистецтвау20-хрокахминулогостоліттявнеслипедагогО.Дзяк,директоручительськоїсеміна-ріївПряшеві,таавтормузичнихп’єсЙ.Кизак.Зїхініціативив40-хрокахвиниклобагатосамодіяльнихтеатральнихтруп,зякихнайвідомішимбувмузично-драматичнийколективПря-шівськоїросійськоїгімназії,щоставвихідноюосновоюдляза-

526

Культурасхіднословацькихукраїнців:здобуткиівтрати

снуванняУкраїнськогонаціональноготеатру(УНТ)влистопаді1945року.ЙогозасновникомбувІ.Гриць-Дуда,колишнійчлентеатру«Новасцена»,якийдіяву1934–1939рокахуХусті.Гене-зисвиникненняУНТтайогорозвитокнайдокладнішепросте-жуєтьсявісторико-літературномунарисіО.Рудловчак²¹.Крімтого,діяльністьУНТрозглядаєтьсятакожу збірниках,виданихзнагодийогокруглихювілеїв²².

Ціннимджереломдлявивченняісторіїікультурисхідно-словацькихукраїнцівєперіодичнівидання,основнимивидамиякихєгазетиічасописи.Їхспецифічноюрисоюякджерелаєкомплексний,синтетичнийхарактер:унихпредставленобага-тоформінформації(документальної,поточно-хронікальноїйособистої).

Розвитокжурналістикисхіднословацькихукраїнцівдо20-хроківXXст.відбувавсявтісномузв’язкузжурналістикоюза-карпатськихукраїнців,бо,якслушнозауважуєвідомийдослід-никЗакарпаттяЄ.Перфецький,«векономічномувідношеннютворилаПідкарпатськаРусьізСхідноюСловаччиноюоднуці-лістьнетількивсередньовіччі,алейвдобіпізнішій.Цілатери-торіябулаєдиноюпідкарпатськоюобластю,щосягалавіднай-східнішихобластейнаМараморощинііназахіддоверхньогоГронуйВагу»²³.Надумкубагатьохдослідників,першимперіо-дичнимвиданнямсхіднословацькихтазакарпатськихукраїнцівбулагазета«Свaт»(1867–1871),друкованийорган«Обществасв.ВасиліяВеликого»,післязанепадуякоїїїфункціювикону-вав«Новыйсвaт»(1871–1872).Разомзі«Свaтом»вийшлатакожщомісячнапедагогічнагазета«Учитель»,редагованаА.Ріпаєм.Шлях,розпочатий«Свaтом»,продовжиласатиричнагазета

«Сова»(1891),якасвоїмикритичнимивиступамипосілавидатнемісцевісторіїзакарпатоукраїнськоїжурналістики.У1873–1886рокахвУжгородівиходилагазета«Карпати»,післязакрит-

527

ЮрійКундрат

тяякоїєдинимукраїнськимдрукованиморганомстаєчасопис

«Листок»,аз1891рокущей«Додаток»до«Листка»підредак-цієюЄ.Фенцика.

Уперіодміждвомасвітовимивійнами(20–30-ірр.XXст.)наЗакарпатті,занеповнимиданими,виходило75газет(4що-денних,27тижневих),42виданнятипучасописів,білядесят-какалендарівіальманахівзрізнимнаціонально-політичнимтаідеологічнимспрямуванням.Середнихдомінуваливиданняукраїнськогоспрямування,якдвотижневик«Русин»зілюстро-ванимдодатком«НеділяРусина»(1920–1923),місячник«Пчіл-ка»(1922–1932),тижневик«Наука»(1919–1922),газети«Впе-ред»(1920–1938),«Руськанива»(1920–1938),«Українськеслово»(1932–1938),часописи«Карпатськийкрай»(1923–1924),«Кар-патськийсвіт»(1928–1935),«Нашаземля»(1927–1928),альма-нахи«Трембіта»(1926),«Альманахпідкарпатськихукраїнськихписьменників»(1936),«Говерла»(1939)таін.НаПряшівщинівцейперіодвиходилигазети«Голосрусскогонарода»(1918–1920),«Русь»(1921–1923),«Русскаямолодежь»(1920–1921),

«Русскоеслово»(1924–1939),«Народнаягазета»(1924–1938),

«Русскийземледелец»(1928–1938),«Словонарода»(1931–1932),

«Русскаяшкола»(1926–1931),«ПряшевскаяРусь»(1938–1939),

«Студенческийжурнал»(1940–1941),«Новоевремя»здодатком

«Юношество»(1941–1944)тачасопис«Яръ»,якимзавершуєтьсяперіодрозвиткужурналістикидо1945року.

Від1945рокупочинаєтьсяякісноновийетапурозвиткужур-налістикисхіднословацькихукраїнців.Першоюластівкоюно-воїжурналістикисталащотижневагазета«Пряшевщина»,органУкраїнськоїНародноїРадиПряшівщини(УНРП),якавиходилаз18березня1945рокудоліта1951рокувПряшеві.Одночасноз«Пряшевщиною»виходитьряддрукованихорганів,призначе-нихдляукраїнськогонаселенняСхідноїСловаччини.Ідеться

528

Культурасхіднословацькихукраїнців:здобуткиівтрати

прощомісячнийжурналтовариства«Возроджение»«Костер»

(1946–1947),щовиходивуПразіросійськоюмовою,татижневик

«Карпатскаязвезда»(1946–1947),якавід1947рокусталадво-мовною,друкуючисьпідназвами«Карпатскаязвезда–Кар-патськазвізда».У1947роцівиникаєросійськомовнийщомі-сячнийпіонерськийжурналСМК«Колокольчик»зукраїнськоючастиною«Дзвіночок»,якийу1949–1950рокахприпинивсвоюдіяльність.Замістьньогопочинаєвиходити«Пионерскаягазе-та»,органСловацькогоцентральногокомітетуЧСМ,якийвід1968рокудрукуєтьсяпідназвою«Веселка».У1951роцізамість

«Пряшевщини»виниклидвадрукованіоргани–газета«Новежиття»і часопис«Дружновперед»,якийвід1969рокудруку-вавсязпедагогічнимдодатком«Школаіжиття».У1953роцівиникспочаткуякальманах,асьогоднівиходитьяклітературно-мистецькийтапубліцистичнийжурнал«Дукля»,якийвидаєСпілкаукраїнськихписьменників Словаччини.

Усвійчасдовивченняпресизакарпатськихісхіднословаць-кихукраїнцівзверталисядослідникиО.Рудловчак²⁴,Л.Бабо-та²⁵,М.Бобак²⁶,М.Фоллріх²⁷,М.Ричалка²⁸,аленайповнішевонаосягнутавісторико-бібліографічномудослідженнільвів-ськоговченогоВ.Габора²⁹.

Яксвідчатьнаявнідослідження,розвитоккультурисхідно-словацькихукраїнцівдоДругоїсвітовоївійнивідбувавсямайжеспорадичновнаслідокнесприятливихгеополітичних,соціаль-нихідержавнихумовтавідсутностівідповіднихкультурнихіосвітніхінституційіорганізаційтанечисленноїінтелігенції.Найпродуктивнішимперіодомуїїрозвитку,нанашудумку,буладругаполовинаминулогостоліття,колирусиниПряшів-щиниякнаціональнайетнічнагрупасталиукраїнцями,при-йнялиукраїнськулітературнумову,культуру,однакзбереглисвоїмовні,етнічнітаіншіособливості,своюбагатовіковуду-

529

ЮрійКундрат

ховнуйматеріальнукультуру.Завдякинаціональнійполітицічехословацькогоуряду,матеріальнійтаморальнійпідтримцідержавних іпартійнихорганів,булодосягнутовагомихуспіхівмайжеувсіхгалузяхкультури.

Найвизначнішимиуспіхамицьогоперіодувважаємовиник-неннякультурно-освітніхорганізаційтаінституцій,асаме:

• УкраїнськоїНародноїРадиПряшівщини(УНРП)вберез-ні1945рокутаїїнаступника–Культурногосоюзуукраїнськихтрударівутравні1954року(від1990р.–Союзрусинів-україн-цівСловацькоїРеспубліки);

• Відділу(реферату)українськихшкілприУповноважено-мупредставництвішкілікультуривБратиславітаокружнихшкільнихінспекторатів;

• Українськогонаціональноготеатру(УНТ)влистопаді

1945року(від1991р.–Театрім.ОлександраДухновича);

• Піддуклянськогоукраїнськогонародногоансамблюпісніітанцю(ПУНА)в1956році(від1991р.–Піддуклянськийхудож-нійнародний ансамбль–PUES);

• українськоїредакціїЧехословацькогорадіовБратиславівлистопаді1945рокутаїїпереведеннявПряшіву1948pоці,девонапрацюваладо1993рокупідназвою«УкраїнськастудіяЧехословацькогорадіовПряшеві»(нині–Головнаредакціяна-ціонально-етнічнихпередач Словацькогорадіо вКошицях);

• кооперативу«Славкнига»звласноюдрукарнеютакнигар-неюукраїнської іросійськоїлітератури(1947);

• відкриттяукраїнськихдошкільнихзакладів,основнихісе-редніхшкілзукраїнськоюмовоюнавчання,азгодомзвивчен-нямукраїнськоїмовитапаралельнихкласівусловацькихтехні-кумахіфаховихучилищах;

• УкраїнськоговідділуДослідногоінститутупедагогікивПряшевів1953pоці;

530

Культурасхіднословацькихукраїнців:здобуткиівтрати

• КабінетуукраїнськоїмовиприКрайовомупедагогічномуінститутівПряшеві(нині–Крайовийметодичнийцентр);

• кафедрукраїнськоїмовиілітературиПряшівськогопеда-гогічногоіфілософськогофакультетівКошицькогоуніверсите-туім.П.-Й.Шафарикав1953році(нині–Інститутрусистики,україністикитаславістикифілософськогофакультетуПряшів-ськогоуніверситету);

• Кабінетуфольклористикив1960році(від1966р.–Науково-досліднийкабінетукраїністики,авід1984р.–Науково-дослід-невідділенняКафедриукраїнськоїмовиілітературифілософ-ськогофакультету);

• УкраїнськогонауковоготоваристваприКультурномусоюзіукраїнськихтрударівЧССРу1969році(від1991р.–Україн-ськенауковетовариствоСоюзурусинів-українцівСловацькоїРеспубліки);

• редакціїукраїнськихпідручниківприСловацькомупедаго-гічномувидавництвівБратиславі,авід1960року–ВідділенняукраїнськоїлітературивПряшеві,якедосвоєїліквідації1лю-того1999рокупроіснувалопідназвоюВідділенняукраїнськоїлітературиСловацькогопедагогічноговидавництва«Прима»вПряшеві);

• створенняв1964роціКлубуприятелівукраїнськоїліте-ратури«Дружба»приредакціїбелетріїВідділенняукраїнськоїлітературиСловацькогопедагогічноговидавництвавПряше-ві,якийупершірокисвогоіснуваннямавпонад700перед-платників;

• МузеюукраїнськоїкультуриуСвидникув1956році(від2002р.–складовачастинаСловацькогонаціональногомузеювБратиславі);

• ГурткаукраїнськихписьменниківСловаччинив1952році

(від1953р.–УкраїнськафіліяСпілкичехословацькихписьмен-531

ЮрійКундрат

ників,авід1970р.–УкраїнськасекціяСпілкисловацькихпись-менників);

• КомісіїукраїнськогохудожньогоіфаховогоперекладуприЦентрісловацькихперекладачіввБратиславі(згодом–комітетСекціїхудожньогоперекладутакомітетСекціїфаховогопере-кладуприЛітературномуфондіСР);

• видаванняперіодичнихдрукованихорганів(газет«Пря-

шевщина»,«Новежиття»,«Пионерскаягазета»,часописів

«Колокольчик–Дзвіночок»та«Дружновперед»зпедагогічнимдодаткомдлявчителів«Школа і життя»,«Дукля»);

• видаванняоригінальнихіперекладнихтворівмісцевихтаіншихавторів,науковихдосліджень,оригінальнихіпереклад-нихпідручниківдлявсіхтипівшкіл;

• виданняпротягом1965–2010років25томівНауковогозбір-никаМузеюукраїнськоїкультуриуСвиднику;

• виданняпротягом1972–1994років19томівНауковихзапи-сокКСУТ(до6-готому–ЗапискиНауковоготовариства,від17-готому(в1991р.)їхвидавцембувСоюзрусинів-українцівСловацькоїРеспубліки);

• проведенняФестивалюпісніітанцюукраїнськогонаселен-няЧехословаччиниуСвиднику(нині–Святокультурирусинів-українцівСловаччини),ФестивалюдрамиіхудожньогословавМеджилабірцях,Фольклорногофестивалюрусинів-українцівСловаччинивКамйонці,оглядународнихпісень«Маковицькаструна»вБардієві,Святахудожньогослова«Струнисерця»табагатоокружнихімісцевихсвят;

• заснуваннябагатьохколективівнародноїхудожньоїтвор-чості,ансамблівтааматорських театрів,театрівпоезіїтаін.

Цейперелікможнапродовжити,алегадаємо,щойнаведе-нихфактіввистачаєдляпідтвердженнявжесказаногонами.Правда,івцейперіодкультурасхіднословацькихукраїнцівбо-

532

Культурасхіднословацькихукраїнців:здобуткиівтрати

роласязпроблемами,зумовленимидеформаціямикінця1940–1960-хроків(бандерівщина,буржуазнийнаціоналізм,оптація,насильнаколективізація,ліквідаціягреко-католицькоїцеркви,активнасловакізаціятаін.)негативновплинулинаформуван-някультурногорозвитку.Зростаючийтрендрозвитку культурисхіднословацькихукраїнціву1960-хрокахпочавсповільню-ватисьунаслідокдеформаційугалузінаціональноїполітики,асуспільно-політичнізмінипіслялистопада1989рокуйогомай-жеповністюперервали.Урезультатітрансформаціїполітичноїсистемийпереходунаринковуекономікуумовирозвиткукуль-туриукраїнцівуСхіднійСловаччинідіаметральнозмінились,щоспричинилосядопоступовогозанепадуйобмеженняпрацізначнозредукованихіснуючихкультурнихорганізацій,інсти-туцій,шкіл,редакцій,радіотаін.Деякізнаведенихінституційужезникли,арештасьогодніледвеживотіє,газетиічасопи-сивиходятьнесистематично.Видаванняхудожньоїлітератури,науковихпублікаційтапідручниківсталоприватноюсправоюавторівтавидавців,культурніакціїздебільшогопроводятьсятількизавдякиспонсорамтаокремиментузіастам.

Протенайважливішоюпричиноюзанепадукультурногорозвиткусхіднословацькихукраїнців,крімвищенаведеного,бувподілєдиноїукраїнськоїнаціональноїменшининаруси-нівіукраїнців,щонегативнопроявилосьужепідчаспереписунаселенняв1991pоці,колидорусинськоїнаціональностізго-лосилося24201особа,адоукраїнської–10987осіб,разом–35188осіб.Крімтого,існуваннянаісторичноєдинійетнічнійтериторіїдвохкультурно-освітніхорганізаційзпротилежниминапрямами–Союзурусинів-українцівтаРусинськоїоброди,видаванняперіодичнихдрукованихорганівукраїнськоюіру-синськоюмоваминегативновідбиваєтьсянавсіхсферахжиттясхіднословацькихукраїнців.

533

ЮрійКундрат

Отже,найбільшимивтратамиостанніхдвохдесятиліть,зу-мовленими вищенаведенимипричинами,вважаємо:

• зменшеннякількостіосіб,якіобралисобіукраїнськунаціо-нальністьпідчаспереписунаселенняв2001pоці,такількостічленівСоюзурусинів-українців;

• різкезменшенняінтелектуальногопотенціалувнаслідокпереходузначноїчастиниукраїнськоїнаціональноїінтеліген-ціїнапозиціїрусинізмутавідходуувічністьїїнайбільшнаціо-нальносвідомихпредставників;

• перетворенняСоюзурусинів-українцівСловацькоїРеспуб-лікиз культурно-освітньоїорганізаціївгромадську,зменшеннядомінімумуйогоапарату,недостатнєфінансування;

• змінахарактеруУНТ(нині–ТеатрО.Духновича),йогоперехіднарусинськумову,майжеповневилученнязрепертуаруукраїномовнихп’єстап’єсукраїнськихавторів;

• значнезменшенняшкілзукраїнськоюмовоюнавчанняізвивченнямукраїнськоїмовитаповналіквідаціяпаралельнихкласівприсловацькихсередніхшколах;

• ліквідаціяУкраїнськоговідділенняДослідногоінститутупедагогікитавідсутністьштатногометодистадляукраїнськихшкілприКрайовомуметодичномуцентрі вПряшеві;

• ліквідаціяНауково-дослідноговідділенняКафедриукраїн-ськоїмовифілософськогофакультету,українськоговідділеннядляпідготовкивчителівдляпочатковихкласівфакультетугу-манітарнихі природознавчих наукПряшівськогоуніверситету;

• послабленняроботиєдиноїуСловаччиніКафедриукра-їнськоїмовиілітературифілософськогофакультетувнаслідокзменшеннякількостістудентіві викладачів;

• ліквідаціяВідділуукраїнськоїлітературиСловацькогопе-дагогічноговидавництвавПряшевітавідсутністьфінансуваннявидавничоїдіяльностізбокудержави;

534

Культурасхіднословацькихукраїнців:здобуткиівтрати

• скороченнядомінімумупрацівниківредакцій«Новогожиття»,«Веселки»та«Дуклі»іїхфінансування,припиненнявидаваннячасопису«Дружновперед»;

• припиненнявидаванняНауковихзаписокСРУСРтароботинауково-дослідноїроботиНауковоготовариства;

• поділУкраїнськоїстудіїСловацькогорадіонадвіредакції,часоваредукціяпередачукраїнськоїредакції,зменшеннякіль-костіпрацівниківтаїїпереведеннязПряшевадоКошицівтаін.Унашійстаттімирозглянулинайголовнішігалузідуховноїкультурисхіднословацькихукраїнцівтанавелинайважливішіпрацізїхдослідження.Позанашоюувагоюзалишився,крімдерев’яногобудівництва,огляднародноїматеріальноїкультури,радіотадеякігалузісуспільноїкультури,якполітичнийроз-виток,розвитокекономічнихісуспільнихвідносин,розвитоккультурно-освітніхорганівіорганізаційтаіншихгалузей,щовходятьдокурсуісторії.Таксамоминедосліджували,щосамесхіднословацькіукраїнцізробилиу сфері історії,медицини,математики,праватаіншихнаук.Анемаючиточнихзібранихвідомостей,звісно,неможнавизначити,щовонизробилидля

культуривселюдськоїтаякавагаїхньоївласноїкультури.

^{1Антонович}Дм.Переднєслово//Українськакультура.ЛекціїзаредакцієюДмитраАнтоновича.–К.,1993.–С.1–5.

^2ШтецьМ.ЛітературнамоваукраїнцівЗакарпаттяіСхідноїСло-ваччини(після1918)//Педагогічнийзбірник.–Братислава,1969.–

№1.–(Серіямовознавча);УкраїнськамовавСловаччині:Соціолінгвіс-тичнетаінтерлінгвістичнедослідження.In:ActafacultatisphilisophicaeuniversitatisŠafarikianae.FFvPrešoveUniverzityP.J.ŠafárikavKošiciach.–Prešov,1996;SpisovnáukrajinčinanaSlovensku//Slovensko-ukrajinskévzfahy v oblasti národnostnýchmenšín.In:Acta FacultatisPhilosophicaeuniversitatisPrešoviensis.FilozofickáfakultaPrešovskej

535

ЮрійКундрат

univerzityvPrešove1999.–S.7–13;ДопитанняглотогенезиукраїнцівуСловаччині.In:ActaFacultatisPhilosophicaeuniversitatisPrešoviensis.FilozofickáfakultaPrešovskejuniverzityvPrešove,1999.–S.87–91.

³МишаничО.Відзакарпатськихрусинівдозакарпатськихукраїн-ців:історико-літературнийнарис.–Ужгород,1991.–С.34–39.

^{4Мушинка}М.ЗукраїнськогофольклоруСхідноїСловаччини.–Пряшів,1963.–62с.;Зглибинивіків.Антологіяусноїнародноїтвор-чостіукраїнцівСхідноїСловаччини.–Пряшів,1967.

^{5Шмайда}М.Аішівамвінчую:календарнаобрядовістьрусинів-українцівЧехословаччини.–Братислава,1992.–Т.І.–486с.;Колис-ковіпісні//Додатокдогазети«Новежиття».–1993.–№7.–128с.;Колядки//Додаток догазети«Новежиття».–1996.–№51–52.

^{6Вархол}Н.Рослинивнароднихповір’яхрусинів-українцівПря-шівщини.–Пряшів;Едмонтон,2002;ПолазниквнароднихзвичаяхврегіоніКарпат//НауковийзбірникМузеюукраїнськоїкультуриуСвиднику.–Свидник,2007.–№24.–С.141–150;Жінка-демонвукра-їнсько-словацькомуфольклорномупрояві//НауковийзбірникМузеюукраїнськоїкультуриуСвиднику.–Свидник,2007.–№24.–С.151–159;«Звідкиіколи.Народнітопонімічніпереказипрозаснуваннясілтавиникненняїхназв».–Пряшів,2009;Водичко,водичко,яка-сьвелич-на,жебы-сьбылапомічна//Новежиття.–2010.–№1–2.–С.3;Писан-ка–символ весняноговоскресіння//Новежиття.–2010.–№13–14.–С.1–2;Привабливіароматичаїв//Новежиття.–2010.–№39–40.–С.4;Обрядовийріздвяно-новорічнийхлібрусинів-українцівСхідноїСло-ваччини//Новежиття.–2010.–№49–50.–С.7–8таін.

^{7Ковачовичова}-ПушкароваБ.,ПушкарІ.Дерев’яніцерквисхідногообрядунаСловаччині//VedeckýzborníkMúzeaukrajinskejkultúryvoSvidníku5.– Bratislava ;Prešov,1971.

^{8Сополига}M.Перлининародноїархітектури.–Пряшів,1996;Путів-ник.Музейукраїнсько-руськоїкультуриуСвиднику.–Свидник,2006;TradíciehmotnejkultúryUkrajincovпаSlovensku.–Bratislava,2006.

^{9Ґрешлик}В.ІконинашихцерковІІ//Дружновперед.–1990.–

№5.–С.22–24;ІконинашихцерковVI//Дружновперед.–1990.–

№9.–С.20–21;ІконинашихцерковX//Дружновперед.–1991.–

№1.–С.20–21;Тихісвідкиминулого(Декільказамітокпро

536

Культурасхіднословацькихукраїнців:здобуткиівтрати

західноукраїнськіікони)//Дукля,38.–1990.–№3.–С.42–50;Ikony

17.storočianаvýchodnomSlovensku.PrešovskáuniverzitavPrešove,2004.–115c.

^{10Мишанич}О.В.ЛітературнеЗакарпаттяXVII–XVIIIстоліть.Істо-рико-літературнийнарис.–К.,1964;Відпідкарпатськихрусинівдоза-карпатськихукраїнців.Історико-літературнийнарис.–Ужгород,1997.

^{11Рудловчак}О.ПоетиЗакарпаття:антологіязакарпатоукраїнськоїпоезії(XVIст.1945р.).–Пряшів,1965;Біляджерелсучасності:роз-відки,статті,нариси.–Пряшів,1981.

^12БачаЮ.ЛітературнийрухнаЗакарпаттісерединиХІХсто-ліття.–Пряшів,1961;Заіпроти–проумовирозвиткуукраїнськоїкультурипісля1945р.–Пряшів,1990;УмовирозвиткуукраїнськоїлітературивЧехословаччиніпісля1945р.–Пряшів,1990;ЗісторіїукраїнськоїлітературиЗакарпаттяі Чехословаччини. –Пряшів,1998.

^13РоманМ.ФедірЛазорик–життяітворчість.–Пряшів,1974;ЖиттяітворчістьФедораІванчова.–Пряшів,1976;ШляхилітературиукраїнцівЧехословаччинипісля1945р.–Пряшів,1979.

^14КовачФ.ЖиттяітворчістьОлександраПавловича.–Пряшів,1969;ДеякіпроблемирозвиткуукраїнськоїлітературивЧехословач-чині(післявоєннийперіод).–Пряшів,1973;Словопропоезіютапое-тів:літературно-критичнийаналіз.–Пряшів,1973;Діалоги:літера-турно-критичністатті.–Пряшів,1988.

^{15Бабота}Л.Закарпатоукраїнська прозадругоїполовиниXIXст.–Пряшів,1994;Вибранірозділизукраїнськоїлітератури.Літературарусинів-українціввідXIXст.–Пряшів,2009.

^16БачаЮ.,КовачА.,ШтецьМ.Чому,колиіяк?Запитанняйвід-повідізісторіїікультурирусинів-українцівЧехословаччини.–Ужго-род,2008.–С.44–46.

^17ЧумаА.,БоднарВ.УкраїнськашколанаЗакарпаттітаСхіднійСловаччині. –Пряшів,1967.–Ч.І.

^18ВанатІ.ШкільнасправанаПряшівщинівперіоддомюнхенськоїЧехословаччини//Педагогічнийзбірник.–Братислава,1973.–№3.–С.169,174–175;НарисиновітньоїісторіїукраїнцівСхідноїСловаччи-ниІ(1918–1938).–Пряшів,1990.–С.274–302.

537

ЮрійКундрат

^19ВанатІ.,РичалкаМ.,ЧумаА.Допитаньпіслявоєнногорозвитку,сучасногостанутаперспективукраїнськогошкільництвавСловаччи-ні//Новежиття.Додаток.–1992.–Ч.40.

^20KovačA.ProblematikaukrajinskéhonarodnostnéhoškolstvanаSlovenskuporoku1945.In:Slovensko-ukrajinskévzt’ahyvoblastinárodnostnýchmensšín.In:ActaFacultatisPhilosophicaeuniversitatisPrešoviensis.FilozofickáfakultaPrešovskejuniverzityvPrešove,1999.–S.106–112.

^{21Рудловчак}О.Довершин...–25УНТ.–Пряшів,1971.–С.20–88.

²²УНТнаслужбінароду.Драмколектив–30.–Пряшів,1976;Піо-нериукраїнськогопрофесіональноготеатрувЧССР//Науково-попу-лярнабібліотекаЦККСУТ.№14.–Пряшів,1981;СорокроківУНТ//Науково-популярнабібліотекаЦККСУТ.№19.–Пряшів,1985.

^{23Рекреск}ijЕ.Sосіálně-hоsроdаrskeроměrуРоdkаrраtskéRusіvestoletíХІІІ–ХV.–Рrаhа,1924.Цит.за:ТаборГ.УкраїнськічасописиУжгорода(1867–1944рр.).Історико-бібліографічнедослідження.–Л.,2003.–С.7.

²⁴РудловчакО.Шляхамислова.РозвитокжурналістикиукраїнцівСхідноїСловаччини//Біляджерелсучасності:розвідки,статті,нари-си.–Пряшів,1981.–С.275–305.

^{25Бабота}Л.Закарпатськагазета«Карпат»(1873–1886)//НауковийзбірникМузеюукраїнськоїкультуриуСвиднику.–Братислава;Пря-шів,1988.–Т.15.–Кн.1.–С.69–84.

^26БобакМ.УкраїнськамолодіжнапресавЧССР//Науковийзбір-никМузеюукраїнськоїкультуриуСвиднику.–Bratislava,1976.–

№7.–C.93–135.

^{27Фоллріх}M.ФактизісторіїукраїнськоїжурналістикивЧехосло-ваччині//Науковізаписки.–Пряшів,1985.–№11.–С.117–131.

^28RičalkaМ.Kolokol’čik-Dzvinočok–prvýpionierskyčasopisvČSR//Jednotnáškola.–1977.–29.–Č.10.– S. 923–940.

^29ГаборГ.УкраїнськічасописиУжгорода(1867–1944pp.):Істори-ко-бібліографічнедослідження.–Л.,2003.–564с.

538