Допитаньетнічноїідентифікаціїтасучаснихетнічнихпроцесівукраїнцівпряшівщини МирославСополига

Словаччина,якібільшістьсучаснихєвропейськихкраїн,–державазбагатонаціональнимскладомнаселення.Зоглядунагеографічнерозміщеннятанадзвичайноскладніісторичніумовирозвиткувонасталабатьківщиноюнетількидлясловаків,алейдляпредставниківіншихнародів,якіприйнятоназивати«ет-нічнимигрупами»,або«національнимименшинами».ОсобливоСхіднаСловаччинастворюєсприятливіобставинидлявивченняміжетнічнихвзаємозв’язківтабезперервнодіючихетнічнихпро-цесів.Етнологічнедослідженняцьогорегіонуможебутикорис-нимнетількиваспектіподальшогорозробленнятеоретичнихіметодологічнихпитаньвідповідноїнауковоїдисципліни,алейщодовирішенняіснуючихпроблемнаціональнихменшин,їх-ньоїінтеграціїврамкахполітичного,суспільноготакультурногожиттявспільнійбатьківщиніідержаві–Словаччині.

Узапропонованомудослідженніспробуємохочабчастковоосягнутидеякіпроблеми,пов’язаніздотеперішніметнічнимрозвиткомтаідентифікацієюпорівняновеликоїетнічноїгрупиукраїнськогопоходження,кількістьякоїперевищує150тис.осіб,хоча,згіднозостаннімистатистичнимиданими,уСловаччиніпроживаєлише30–40тис.представниківукраїнської,або«ру-синської»,національності¹.Членицієїетнічноїгрупимешкаютьу220селах,компактнорозміщенихнатериторіїПівнічно-Схід-

454

Допитаньетнічноїідентифікаціїтасучаснихетнічнихпроцесів...

ноїСловаччиниуздовжсловацько-польськогокордону(почина-ючивідс.Убля,щомежуєзУкраїною,ізакінчуючинайзахідні-шимс.ОстурнявПопрадськомуокрузі).Цяетнічнатериторіяпростягаєтьсяприблизнона10–20кмзпівночінапівдень².

Ідетьсяпроетнічнуменшину,яка,зоглядуна певніісторич-ні реалії,булавідмежована відосновногоядрасвогонародупо-літичнимкордоном.Історичнанауказалишаєтьсявборгувтихпитаннях,щоторкаютьсягенезисуукраїнцівзагалом,аотже,ітієїчастиниукраїнськогонаселення,яканиніживевСхіднійСловаччині.Однакнаразівженіхтонезаперечує,щомовитьсяпропотомківсхіднихслов’ян,якіпрониклидоцихкарпатськихкраївужевVI–VIIст.³

Загальновідомо,щонасьогоднішнійзахідноукраїнськійет-нічнійтериторіїпроживалалюдністьпівденно-західноїгруписхіднихслов’ян,якіназивалися«венеди»,«анти»,«склави»,апізніше–«руси»(«роси»),«русини»,«руськілюди».УXст.роздрібненісхіднослов’янськіплеменаоб’єдналисявспільно-мудержавномуутворенні–КиївськійРусі.Урезультатіви-никненняцієїдержавипочалаформуватисясхіднослов’янськаетнічнаспільнота,зякоїзгодомрозвинувсяукраїнськийнарод.Іхочапитаннязахідногокордонуцієїдержавидонинізалиша-єтьсяспірним,виразніслідируської,тобтоукраїнської,культу-риєбезсумнівнимиізалишаютьсянезаперечноюцінністютаневід’ємноюскладовоюкультуриСловаччини.ВпливКиївськоїРусітутбезперечний.Проявляєтьсяцевмові,культурі,ветно-німах«русин»,«руснак»,«руський»,утопонімахРуськів,Русь-каБистра,РуськаВоля,РуськаНоваВесь,РуськийГрабовець,РуськийКручов,РуськіПекляниіт.д.⁴

ПіслярозпадуКиївськоїРусівдругійполовиніXIIст.наса-мостійніневеликікнязівства,зокремапіслятатарськоїнавалитавеликогоспустошенняцьогокраю(1240),почалосяінтенсивніше

455

МирославСополига

заселенняПівнічно-СхіднихКарпатсхіднимислов’янами,прощозбереглосячималописемнихпам’яток⁵.ОдночаснойУгор-щинавXIст.розшириласвоїмежіажнапівнічно-східнігре-беніКарпат(Закарпаття).УнаслідокцьогопредкисьогоднішніхсхіднословацькихукраїнцівразомзмешканцямиЗакарпатськоїобластіУкраїнитаСловаччинипротягомбагатьохвіківпрожи-валипідсоціально-економічнимгнітомугорськихінімецькихправителів.СпільнадоляпереслідувалаїхіпіслярозпадуАв-стро-Угорськоїмонархіїв1918році,отже,тутіснувалисприят-ливіумовидлятісногоспівжиттясловаків,українцівтаіншихетнічнихгруп.ПісляПершоїсвітовоївійнизакарпатськуукра-їнськуетнічнутериторіюбулоприєднанодоЧехословацькоїРеспубліки,урамкахякоїтвориласамостійнуполітично-адміні-стративнуодиницюпідназвоюПідкарпатськаРусь,апізніше–КарпатськаУкраїна(1938–1939).ОднакчастиноюукраїнськогонаселеннявжетодіуправляливрамкахСловаччини.У1945роціЗакарпатськаУкраїнаприєдналасядоРадянськогоСоюзу,аукра-їнськаменшинавСхіднійСловаччиніпроживаєйдонині.

Саметойфакт,щосхіднословацькіукраїнцініколинежиливспільномудержавномуціломузісвоїмматірнимнародомзу-мовивскладніетнічніпроцеси,якінамнеобхіднопізнати,щобусвідомитисвоюісторіютакультуру.Формуванняетнічноїчинаціональноїсвідомостівідбувалосятутзначноповільніше,по-рівнянозосновноюмасоюукраїнців,атакожудовготривалійізоляціївіднеї.Нажаль,унашчасужетількичастинацьогонаселеннядекларуєсебеукраїнцями.Більшістьсамоіденти-фікуєтьсязаетнонімами«руснак»,«руснаки»(прикметники–

«руський»,«руснацький»),навітьті,якіофіційнозголошуютьсядо словацькоїнаціональності.

Подібнодоіншихнародів,вукраїнцівмоглофункціонуватидекількарегіональнихчилокальнихназв,восновуякихпокла-

456

Допитаньетнічноїідентифікаціїтасучаснихетнічнихпроцесів...

деногеографічні,природно-ландшафтні,соціально-політичні,етнокультурнітаіншічинники.З’явилисятакожадміністративніназвимісцевостей.Унаслідокцьоговдеякихрайонаходночасноіснувалидві,триінавітьбільшелокальнихназв.Отже,інаселен-няКарпатсприймаєтаідентифікуєсебезатакимилокальниминазвами,як«закарпатці»,«підкарпатці»,«верховинці»,«горали»,

«долиняни»,«долняки».Вісторичномурозумінніпівнічнучас-тинуКарпатназиваютьГаличиною,апівденнісхили–Закарпат-тям.Термін«Закарпаття»одночасновідображаєігеографічнийаспект.УкраїнськаетнічнатериторіяСхідноїСловаччинивліте-ратуріпозначенатакожтермінами«ПряшівськаРусь»,«Пряшів-ськаЛемківщина»,«Пряшівщина»,щопов’язанозкультурнимірелігійнимцентромрусько-українськогонаселення–м.Пряшів⁶.Етнокультурніособливостізахіднихукраїнцівбулипричиноювиникненняетнографічнихназв«гуцули»,«бойки»,«лемки».Останнімчасом,зокремапісля1989року,уСловаччинідедалічастішевживаютьтермін«русин».Щоправда,цяісторичнаетно-назвасьогоднішніхукраїнцівсталапредметомрізнихспекуля-цій,прощомовитиметьсядалі.У забуттявідходятьужезневаж-ливітерміни«малорос»,«малорус»,«МалаРосія»,якізамістьетнополітонімів«Русь»,«Україна»ізXVIст.намагаласязапро-вадитиМосковія.Шовіністичніспробиутвердитиціназвибулибезуспішними.Чимраздаліпоширювавсяетнонім«українець»(«український»),якийзафіксованийщевКиївськомулітопису1187рокуіставпохіднимдляназвицілогонароду⁷.Таксамонебулисприйнятіукраїнськимнародоміштучніназви«угро-рос»,

«карпаторос»,«карпаторус»,«карпаторусин»,«підкарпатськийрусин»,«рутен»тощо,якітутпевнийчасутримувалисявінтере-сіугорськихпануючихверствізметоюпосиленнясепаратист-ськихтенденцій.Назву«українець»(«український»)уційоб-ластібулозаборонено⁸.Зметоюоб’єднанняцієїетнічноїгрупив

457

МирославСополига

минуломустоліттівживалитермінів«русин-українець»,«укра-їнець-русин»,«русько-український»,«українсько-руський»іт.п.Цітермінизтихсамихміркуваньактуальнійсьогодні.

Такерізноманітненайменуванняодногойтогосамогоетносунаврядчиіснуєдесь-індеусвіті,хочасинонімічніетноназвиві-доміврізних народів(німці–германи;французи–гали;жиди–євреї;мадяри–угри,угорці;чехи–богеми;цигани–ромиіт.д.).Культуразакарпатськихукраїнцівмусиладовгочинитиопірсильномунатискумадяризації,латинізації,германізаціїіт.п.Ітількиглибокепочуттявласноїгідностісприялотому,щовкількасотрічномуполонііноземнихсусідніхкультурсхідно-словацькіукраїнцізумілизберегтисвоюетнічність,тобтовластивості,якихвонинабуливходіісторичногорозвиткутаспецифічнихприроднихісуспільнихумов⁹.Напідставіцихвластивостейформуєтьсяпроцессамоусвідомлення,тобтовід-чуттяналежностідопевногоетнічногоугрупованнятавідмін-

ностівідіншихспільнот(дихотомія«ми–вони»).

Етнос(народ)якісторичносформованаспільністьлюдейхарактеризуєтьсястабільнимиознакамимови,культури,пси-хічногоскладу,стійкимиміжпоколіннимизв’язками,атакожусвідомленнямспільногопоходження,визнаннямсамоназви(етноніма)таісторичної долі,щозначноюміроюпов’язанаіз за-селеннямтаосвоєннямпевноїтериторії¹⁰.

НезважаючинатещоукраїнськаетнічнаменшинаПряшів-щиниполітичновідокремленавідтериторіїсвогоматірногонароду,їїсамоусвідомленняяксвоєрідноїлюдськоїспільно-тивідбуваєтьсявумовахстаціонарногозаселенняпевноїгео-графічнотаетнічноспільноїтериторії,девпродовжвіківвонаформуєсвоюсамобутнюкультурутазберігаєсвоюневичерп-нутворчусилу.Відомо,щоландшафт,кліматзначноюміроютакожвпливаютьнаформуванняхарактерулюдини.Довго-

458

Допитаньетнічноїідентифікаціїтасучаснихетнічнихпроцесів...

тривалепроживаннялюдськогоколективувпевнихприродно-кліматичнихумовахспричиняєформуванняадекватного,тобтозлагодженогозданимсередовищем,типулюдини.Територія,споконвікузаселенапевниметносом,називаєтьсяетнічноюте-риторією.Етнічнатериторія–цескладнеісторико-культурнеутворення,межі якогонезавжди збігаютьсяз межамидержави.Якетнос,такіетнічнатериторіявизначаютьсяспільністюмови,культури,самоусвідомленнямтадопевноїміригосподарськимизв’язками.Отже,етнічнатериторіяукраїнцівПряшівщини–цегеографічнийпростірїхньогопроживанняідіяльності,які,посуті,відбиваютьіетнічніособливостіцієїтериторії.Цепере-дусімпам’яткиматеріальноїкультури,виробничоїтапобутовоїсфер,прощобудемовитисядалі.Зкожноюетнічноютериторі-єю асоціюютьсяісвоєрідніприродніособливості.

Однимзнайвагомішихчинниківетнічноїєдностібудь-якоголюдськогоколективуємова.Можливістьспілкуватися–основнапередумовасоціально-психологічноїзгуртованості.Ріднесловоєісьогоднімобілізуючимфакторомсоціальноїтакультурноїєд-ностірусинів-українцівПівнічно-СхідноїСловаччини.Воноїхєднаєзосновноюмасоюукраїнськогонароду,аленасампередзнайближчимипобратимамивпівнічнійчастиніКарпат.Так,при-слівник«лем»(«лише»,«тільки»),характернийдлянайзахідні-шихукраїнців,спричинивсяйдовиникненняетноніма«лемко».Лемки–найзахіднішаукраїнськаетнографічнагрупа,аЛем-ківщина–найвіддаленішийназахідкрайукраїнськоїетнічноїтериторіїпообохсхилахКарпат–НизькихБескидів.ЗахідноюмежеюЛемківщинивважаютьрічкиПопрадіДунаєць.Усяпів-нічначастинаЛемківщининалежитьнинідоПольщі,апівден-на(Пряшівщина)–доСловаччини.НауковадискусіяведетьсянавколосхідноїмежіЛемківщини.Незважаючинабагатовіковенаціональнетасоціальнепоневолення,неймовірнотяжківи-

459

МирославСополига

пробування,корінненаселенняцьогокраюсамевмовізбереглоосновнірисисвоєїукраїнськоїетнічноїналежності.Місцевийстароукраїнськийдіалект,наперекірархаїзмамічужомовним(словацьким,польським,мадярським,німецьким,румунськимтаіншим)впливам,восновномуневтративсвогозагальноукра-їнськогохарактеру.Уфонетичному,морфологічному,синтак-сичномуталексичномускладіцейдіалектзберігусіхарактерніознакисхіднослов’янськоїмовноїгрупи.Первісний,тобтоосно-вний,запасслівсільськогонаселення,якийслугувавдлякому-нікаціїнетількиврамкахсімейноготасуспільногожиття,алеівтрадиційнихформахзаняття,є,безперечно,українським¹¹.

Цікаво,щодлябільшостічленівобстежуваноїетнічноїмен-шинидониніхарактернеусвідомленнясвоєїрідноїматеринськоїмови-діалекту–місцевоголемківськогонаріччя,якеєосновнимкомунікативнимзасобом,зокрема у сільськомусередовищі.

Кожнамоваформуєтьсявпроцесіетногенезувідповідноїспільнотитавиконуєвйогорозвиткуфункціювизначногоет-нічногоіндикатора.Мованетількивідіграєвагомуінтегруючуфункціюміжчленамиетнічноїгрупи,алейодночаснодієякко-мунікативнийбар’єрщодоіншихетносів.Узв’язкуізцимслідзауважити,щомісцевіукраїнськінаріччя,унаслідокбагатьохзовнішніхчинників,дедалібільшепотрапляютьпідчужівпли-ви,передусімцестосуєтьсяїхньоїлексики.Зоглядунагосподар-ськійсуспільнізміни,щовідбулисявпродовжостанніхдесяти-річ,сталасяадаптаціязначноїкількостісловацькихслів,якимикористуютьсясхіднословацькіукраїнціврозмовніймові.Сло-вацькамова,якодназіслов’янськихмов,єдужеблизькоюдляних.Томунеосвіченічленицієїетнічноїменшинивумовахнизь-когорівняукраїнськогонаціональногошкільництвамеханічноперебираютьсловацьківислови,якіпристосовуютьдомісцево-годіалекту,найчастішезадопомогоюукраїнськихзакінченьта

460

Допитаньетнічноїідентифікаціїтасучаснихетнічнихпроцесів...

іншихсловотворчихзасобів(umožnit’–«уможнити»–умож-ливити;zavolat’–«заволати»–покликати;uznesenie–«узнесі-ня»–постанова;rozhodnutie–«розгоднутя»–рішенняіт.п.).Зрозуміло,щозасміченийтакимиспотворенимисловамидіа-лектпоступовостаєпевнимкомунікативнимбар’єромприспіл-куваннізосновноюмасоюукраїнськогонароду,оскількимаєбагатовисловів,несуміснихзлітературноюукраїнськоюмовою.Деякісловапоступовозникають,натомістьвживаютьсловаць-кихвиразів(будинок–«ставба»;дорога–«цеста»;худоба–«до-біток»;м’ясо–«месо»;костюм–«облек»іт.д.).Цієюдійсністюсучасніренегатитапо-антиукраїнськиналаштованіпоодинокіособизловживаютьякаргументпросамобутністьцьогодіалек-ту,якийнібитонемаєнічогоспільногозлітературноюформоюукраїнськоїмови.Алежкожналітературнамоваєлишекодифі-кованоюфікцією,якоюбільшістьчленіветнічноїгрупинего-ворить.Їхнідіти,звичайно,розмовляютьдіалектноюмовою,алітературнувивчаютьлишевшколі.Тесамеможнасказатийпробільшістьсловаків(шаришан,земплинчан,спишаків,кису-чан,загораківіт.д.).Однакстосовноукраїнськоїетнічноїгрупиокресленапроблемаштучнозаплутується,що,звісно,негативновпливаєнаподальший розвитокцієїспільноти¹².

ЗавдякимовітворивсяпервіснийпластнародноїдуховноїкультуриукраїнцівПряшівщини–їхніпісні,обряди,прислів’я,приказкитощо.Ціпроявинародноїтворчостієнайяскравішимідентифікаційнимзнакомуміжетнічнихконтактахдосліджува-ноїменшини.

Сукупністькультурнихособливостей,якимипоодинокіет-нічнігрупивідрізняються,становитьетнічнутрадицію.Єдвізначновідміннікультурнітрадиції–такзванівеликатрадиціяімалатрадиція.Відомівонитакожпідназвамивисока(профе-сіональна),абонаціональна,культуратанароднакультура¹³.

461

МирославСополига

Східнословацькіукраїнцімаютьдавнітрадиціїякпрофесіональ-ноїукраїнськоїкультури,носіямиякоїєархітектори,художники,письменники,актори,священики,науковці,учителі,культурно-освітніпрацівники¹⁴,такінародноїкультури,щоутримуєтьсяпередусімзавдякинароднійтрадиції,передаєтьсявідпоколіннядопоколінняйвизначаєтьсярегіональноюрізноманітністю,зу-мовленоюгеографічно-історичнимичинниками,способомжит-тянароду,йогодіяльністю,характеромтапсихологією.

Традиційнакультурапроявляєтьсяівматеріальнійформі(на-родномубудівництві,знаряддяхпраці,одязі,їжі),івдуховній(звичаях,обрядах,творахусноїнародноїтворчості,традиційнихзнаннях,віруванняхтощо).Обидвіціформирозвивалисявор-ганічномувзаємозв’язкуі,такимчином,формувалисвоєріднекультурнесередовище.Спільноздобутіматеріальнійдуховніцінностівикликалипочуттявідповідальностізаїхзбереження,проявпатріотизму,етнічнеусвідомлення.Колективнігосподар-ськінавички,обрядово-ритуальнідіїстворювалиатмосферуна-лежностіодинодному,ацеусвоючергущебільшезгуртовувалолюдей.Такімотивигуртовоїспільностіпереросталивусвідом-леннясвоєїісторичноїдоліякоднієїзпередумовформуванняет-нічноїспільнотирусинів-українців.Відбувавсяпостійнийпроцесетнопсихологічноїтаетнокультурноїкристалізації,количіткоусвідомлюєтьсяцінністьсвого,відмінноговідчужого,сусідньо-го.Отже,формувалосяпочуттявласноїкультурноїспадщини.

Утакихвипадках,коливспадокнаступнимпоколіннямза-лишаютьсякультурнінабуткигосподарськоїдіяльності,побуту,звичаївтощо,маємопідставуговоритипрокультурогенез.Куль-турогенездоповнюєетногенез,колийдетьсяпропоходженняокремихявищнародноїкультури,властивихпевномуетносу¹⁵.ЩейсьогодніневажковизначитиетногенезукраїнцівПря-шівщини,наприклад,запам’яткаминародногозодчества.Зо-

462

Допитаньетнічноїідентифікаціїтасучаснихетнічнихпроцесів...

крема,дерев’яніцерквиврусько-українськихнаселенихпунк-тахСхідноїСловаччининалежатьдонайдавнішихпроявівукраїнськоїсакральноїархітектуривзагалі.Процесвідчитьїхурбаністичнейбудівельно-конструктивневирішення,горизон-тальнепланування,внутрішнєоформленнятаспосібфункціо-нування.Такісаміабоподібніпам’яткиєівукраїнськихетніч-нихобластяхПольщі,Закарпаття,атакожвУкраїні.Свідченняцього–ікони,молитовникитаіншіцерковнікниги,щопоходятьзрізнихмісцевостейУкраїни(Львова,Києва,Почаєва,Ужгоро-да),алевжестоліттямипобутуютьуцихкарпатськихкраях¹⁶.

Якзазначаютьдослідники,східнослов’янськийабоукраїн-ськийхарактермаютьтакожформипоселеньдосліджуваногорегіону,декотріпервісніформизабудовидворів,окремівидисвітськихбудівель(бойківськийілемківськийтипихат,оборо-ги),староукраїнськийрізновидпечі,окремівидимеблівтаін-шогохатньогоначиння¹⁷.

Суворийкліматтамалородючіґрунтизумовилистворен-няоригінальноїагротехнікирусинів-українцівівідповідногоасортиментукультур.Розводилипереважновеликурогатуху-добу.Унайвищихгірськихзонахзаймалисявівчарством.Розви-нутимибулинаЛемківщиніремеслайпромисли:ткацтво,куш-нірство,гончарство,теслярство,кошикарство,бондарствоіт.д.НароднийодягукраїнцівПряшівщинидонашогочасузберігдавнюпростотуформікрою,самобутнюколористику,способиоздобленняйорнаментику¹⁸.Неповторнимиєтрадиційніви-шивки,писанкирусинів-українців,щопопулярнійсередсло-

вацькогонаселення¹⁹.

ОднакнайпереконливішимищодоетногенезуєчисленнізразкидуховноїтворчостіукраїнцівПряшівщини–пісні,зви-чаї,обряди,вірування,легенди,перекази,казки,приказкитаіншіформиусноїнародноїтворчості²⁰.

463

МирославСополига

Становленнянародно-традиційноїкультуриукраїнцівПря-шівщинитривалобагатостоліть,упродовжякихвідбувавсяскладнийпроцесвідбору,тобтонародбезупиннотворивсвоє,тількийомувластиведуховнесередовище.Звичаїнароду,обря-ди,ритуали–цетіознаки,заякимирозпізнаютьнароднетількивсучасному,алеі вйогоісторичномуминулому.

Народно-традиційнакультураяксферасвітськогобуттятіс-нопов’язаназдуховно-християнською.Церквабулаосновною,незмінноюжиттєдатноюірушійноюсилоюнашогонароду.Завдякидемографічним,історичнимтагеографічнимумовамрусини-українціПряшівщинидонинізбереглисамобутнюцер-ковнуформу(канонічнойобрядово).Будь-якіспробичужинцівзнівелюватичизнищитицюсамобутністьнашіпредкивважализлом,зякимтребаборотися.Отже,церквабулаоб’єднавчимгро-мадсько-творчимчинником.Єдністьрелігійногосвітобачення,єдністьцінностейвитворюютьсвідомістьетнічної,політичноїтаекономічноїспільності.Крімтого,релігіябулапевноюпід-ставоюсуспільноїповедінки,джереломморалі,усправедлив-леннямладу,натхненнямйогоспрямувань,нанеїспираласявсякультуратавесьпоступ.Вонанадавалалюдямсвіторозумінняйсвітовідчуття.АякразвукраїнськомусередовищівСхіднійСловаччиніналежністьдосхідногорелігійногогреко-католиць-когочиправославногообрядів,тобторуськоївіри,таксильнопоєднаназетнічною,щоінколидоходитьдоїхототожнення.Церезультатдовготривалоїтрадиції.

Археологічнідослідженнятаписемніджерелазасвідчують,щовсісьогоднішніукраїнські(руські,лемківські)етнічнітере-нивжевідпочаткуцьоготисячоліттяперебувалипідсильнимкультурнимвпливомнародівПівденно-СхідноїЄвропи,зокре-магреків,щоодночасностворювалосприятливіумовидляпо-ширенняхристиянствавційобласті.Тому-токнязьВолодимир

464

Допитаньетнічноїідентифікаціїтасучаснихетнічнихпроцесів...

Великий(980–1015),усвідомлюючизначенняміцноїцерковноїорганізаціїдляутвердженнясвоєїдержави–КиївськоїРусі,у988роціприйнявхрещенняі,такимчином,створивумовидля

«євангелізації»цілоїкраїни²¹.

ФундаментальнезначеннядлявкоріненняйпоширенняхристиянськоївіринатериторіїнинішньоїПівнічно-СхідноїСловаччинималамісіонерськадіяльністьдвохсолунськихбра-тів–слов’янськихапостолівсвв.КирилатаМефодія,якіпере-буваливцьомукраїв862–863роках.Середвірниківпобутуєнавітьлегенда,щощесв.Мефодійустановивдлятутешніхру-синівпершеєпископство.Тоді,вірогідно,іпочаласяпобудовахристиянськиххрамівукарпатськомурегіоні.Храмисхідногообряду–церкви–є,отже,виразноюідентифікаційноюознакоюукраїнської етнічноїналежності.

ОднакполітикаУгорськогокоролівствадедалівиразнішеспрямовувала,щобіправославнірусинипристосовувалисядоофіційноїримо-католицькоїдержавноїцеркви.Якрезультат,у1596–1646роках(Брест-Литовськаунія,Ужгородськаунія)сформуваласятакзванауніатськацерква,тобтосхіднахрис-тиянськацерква,підпорядкованаПапіРимському.Вирішальнурольуцьомузігралиполітичнийтискісоціально-економічнестановищедуховенства.Отже,починаючивідсерединиXVIIст.,предкисхіднословацькихукраїнціврозділилисянаправо-славнихітакзванихуніатів(православнихкатоликів)²².

Хочарелігійніобрядиправославнихігреко-католиківнема-ютьсуттєвоїрізниці,однактакерозмежуванняспричинилопо-стійнінезгодиміжними,навітьворожнечуйчастіконфлікти,прощомовитиметьсядалі.

Конфесійнаналежністьєісьогодніоднимзголовнихди-ференціювальнихелементів,щовідрізняєукраїнцівСхідноїСловаччинивідсловаків,мадярівтаполяківримо-католиць-

465

МирославСополига

когоабопротестантськоговіросповідання.Яксхідніхристия-ни,вониприбогослужінняхвикористовуютьстарослов’янськумову,літургіюсв.ІоаннаЗлатоустого,напричащаннявживаютьхлібівино,дотримуютьсястарогоюліанськогокалендаря,тому,скажімо,народженняХриста(Різдво)святкують7січня,тобтонадватижніпізніше,ніжзагригоріанськимкалендаремримо-католиків.Ізцимпов’язанібагатізвичаїтаритуали,якітаксамоєвиразнимиознакамиетнічноїідентифікації²³.

Яквжебулочастковозгадано,взаємовпливетнічнихікон-фесійнихознаксхіднословацькихрусинів-українцівнастількисильний,щоінколидужеважко,навітьнеможливовстановити,котраідентифікаціяєвирішальною.Томучастотрапляється,щонапитання«Живутьуцьомуселікатолики?»отримуємовідпо-відь:«Ні,лемруснаки».Такасамавідповідьбудейнапитання

«Живутьуцьомуселісловаки?».Отже,етноцентризмтавзагаліетнічнеусвідомленнярусинів-українцівзначноюміроюдетер-міновані самевіросповіданням.

Мивжезауважили,щоетнічніспецифіки(мова,культура,етноназва,етнічнасвідомістьіпсихічнийсклад)українськоїменшинивСловаччинізумовленіпередусімісторично-політич-ними,географічними,природно-кліматичнимитасоціально-економічнимиумовамижиття.Цітадеякііншідетермінантиспричиняютьтакожрізноманітні,надзвичайноскладніетнічніпроцеси,якіспробуємокороткоохарактеризувати.

Нагадаємо,щоетнічневідмежуванняукраїнськоїетнічноїменшиниПряшівщинисталосявнаслідокстворенняполітичноїграниці.Результатометнічногорозчленуваннявцьомуразібулопорушеннякомпактностітериторії,економікитасоціально-територіальноїорганізаціїукраїнськогоетносуякєдиногоціло-го.Отже,закономірнимєпристосуванняетнічноїменшинидоумовжиттявіншомусередовищі.Метоютакогопристосування

466

Допитаньетнічноїідентифікаціїтасучаснихетнічнихпроцесів...

єспівіснування,передусімусоціальнійтаекономічнійсферах.Цейпроцесназиваєтьсяакультурацією.

Загальнодіючоютенденцієюсучасностієпоступовестиранняідентифікаційнихознакетнічностіуформітрадиційнихпроявівнародноїкультури,зокремавїїматеріальнійчастині.Хочанарод-накультураукраїнськоїетнічноїменшинивСловаччиніінинізбе-рігаєпевнітрадиційніцінності,однак,починаючивід1945року,підвпливомновихекономічних,суспільних,культурнихтаполі-тичнихумовсталасяруйнаціяїїгомогенності,атакожнівелізаціятауніфікаціядеякихлокальнихчирегіональнихявищ²⁴.

Наслідкомколективізаціїсільськогогосподарствабулопо-ступоверуйнуваннятрадиційноїкультурноїсистемитасоціаль-нихвідносин.Економічназалежністьрусько-українськогонасе-леннязакономірноспричинилакультурнуінтеграцію.Складновизначити,наскількисучаснаприватизаціягосподарсько-виробничоїсферисприятименезалежномурозвиткудуховногожиття,а отже,інезалежнійсамоідентифікації.

Інтеграція–процесдинамічний.Цепроцесневпинногошукан-нявідповіднихформспівжиттядвохабобільшеспільнотупев-номугеографічномупросторі.Убагатокультурномутаетнічнорізноманітномусередовищіреальнодіючіполітичні,економічнітасуспільнівідносинизначноюміроюдетермінуютьвзаємо-впливи етнічних,локальних тарегіональнихструктур.Інтенсив-ніекономічнійсуспільнівідносиниміжпоодинокимиетнічнимиугрупованнямиєпередумовоюдобрихміжетнічнихвзаєминнамісцевомучирегіональномурівняхтадопомагаютьелімінаціїкультурнихбар’єрів.Напротивагуцьомуслабкігосподарськійсуспільніконтактиспричиняютьпосиленнякультурноїізоляції.

Інтеграціяетнічноїменшинивсуспільнейгосподарськежит-тядомінуючогосуспільствамалабзабезпечитиїйзбереженнякультурнихідуховнихцінностей,етноідентифікаційнихознак,

467

МирославСополига

яківирізняютьїїсередіншихетнічнихспільнот.Утакомуразідомінуючаспільнотавважаєїївідмінною,своєрідноюгрупою,аленечужою.

Етнічнаменшинаінтегруєтьсявінтересахвирівняннятаелімінаціїсвогоневигідногостановищаякменшини.Завдякиінтеграціїстворюютьсяможливостідляокремихосібігрупетнічнихменшинналежнопроявитисебевгосподарськомутасуспільномужитті.

Процесінтеграціїменшиниєпостійнимнамаганнямташу-каннямвідповіднихспособівякзберегтисвоюетнічнуіден-тичністьпризалученнідоструктуросновноїмасисуспільства.Такийпоступєпозитивнимпідходомменшинидорозв’язанняпитаньхарактерувласногокультурноготадуховногожиття.Отже,інтеграціяґрунтуєтьсяназбереженнікультурноїімовноїідентичностітаодночасномувіддаваннюперевагиіншиміден-тифікаційнимпринципам.Такимпринципомурусинів-укра-їнцівСловаччиниє,наприклад,спільневіросповідання.Нинінайвизначнішимінтеграційнимстимуломєспільнасловацькагромадянськасвідомість.Значноюміроютутдієсвідомістьре-гіональноїчилокальноїналежності.

Інтеграційніпроцесивідбуваютьсянарізнихрівнях–госпо-дарському,суспільному,політичномуідопевноїмірикультур-ному.Це,посуті,вибірздвохможливихкрайніхположень–міжсвідомоюізоляцієютаасиміляцієюменшини.

Асиміляція–цепроцесзлиттядвохчибільшекультурнихспільнот-носіїввідміннихкультурводнецілезіспільноюкуль-туроютапочуттямспівналежності²⁵.Уцьомупроцесімен-шинапозбавляєтьсявласнихкультурнихтрадицій,історичноїпам’яті,мовитазасвоюєкультуруймовудомінуючоїспільноти.Отже,цеспричиняєнепоправнувтратукультурнихцінностей,декультурацію,культурне збіднення.

468

Допитаньетнічноїідентифікаціїтасучаснихетнічнихпроцесів...

Зпоглядуетнологічноїнауки,алейзарадинормальногорозвиткусуспільства,важливовиявитипричиниявищ,яківетнічнозмішаномусередовищіпризводятьдотого,щоетнічніменшинизамістьінтеграціїпіддаютьсяасиміляції.Необхідновиявитифактори,якіспричиняютьіетнічніпроцеси,колигру-пименшинвважаютьзакращесвідомозректисясвоєїкультур-ноїтаетнічноїідентифікації,ніжзберегтиїхвумовахповногоекономічного,політичноготасуспільногозалучення,тобтоін-теграціїдожиттялокальногосуспільства.

В українськомуетнічномусередовищіПряшівщинивре-зультатідовготривалоїакультураціївпродовжостанніхдесяти-літьнастализначнізміниветнокультурнійсфері.Доходитьдопослабленнятиповихприкмететнічностітапоступовоїіденти-фікаціїцієїменшинизнавколишнімсловацькиметносом.Тутужеможнавестимовупропевнийступіньасиміляції.

Асиміляція–цевосновномунормальний,природнийіоб’єктивнийпроцесвконкретномукультурному,суспільномутасоціально-економічномусередовищі.Однакцілеспрямова-ною«аплікацією»деякихфакторів,зокремаполітично-право-вих,процесасиміляціїможематийцілкоміншийхарактер.Єситуації,колитачиіншаспівдіючагрупанамагаєтьсяпри-скоритивзаємнекультурневирівнюваннячизлиття,абоколипевнагрупатакимтенденціямактивночинитьопір.

Нажаль,вумовахдосліджуваногорегіонутенденціїпри-скоренняасиміляціїзавждималимісце.Німадяри,нічехи,нісловакинехотілиінинінедужехочутьвизнаватизакарпат-ськихукраїнцівчастиноювжесформованоїукраїнськоїнації.ЯкзачасівАвстро-Угорщини,таківперіодПершоїЧехосло-вацькоїРеспублікита,наздивування,іпіслятакзваної«ніжноїреволюції»1989рокувсілякоприховувалася,перекручуваласяіспотворюваласяісторіяцьогонаселення,переслідуваласяйого

469

МирославСополига

мова,культура.Чужинцізавждичинилирізніперешкодиіщодоплеканнякультури,зумиснедробилиіпротиставлялиоднірегіониукраїнськоїетнічноїтериторіїіншим,навітьуназвах.Беззастережнотрактувализакарпатськихукраїнцівякскладовуіншихнацій–угорців,росіян,словаків,поляків,атойвзагалівважалиїхекзотичнимибезіменнимитубільцями.

Іхочапісля1945рокузапочаткувалосяпевневідродженняукраїнствавСхіднійСловаччині,черезкороткийчасполіти-касоціалістичноїСловаччиниспричиниланівелюваннянаціо-нальноїсвідомостійгідностіукраїнців.Зазразкомінтернаціо-нальноїполітикиРадянськогоСоюзуутверджуваласяштучнасоціалістичнакультура,азнею–іновізвичаїтаобряди.Увесьчасобмежувалисяможливостівивчатийспілкуватисяукраїн-ськоюмовою,атакожпізнаватиглибиниісторичногобуттясво-гонароду,йогокультурноїсамобутності,тобтоунеможливлю-валосяусвідомленнясвоєїнаціональноїналежності,свого«я».УСловаччинідонинінебулоствореновідповідноїпсихологіч-ноїнастановинапозитивнесприйняттяетноніма«українець».

Триваланалежністьукраїнцівдорізнихдержавспричинилаїхнюетнорегіональнуфрагментарність,тобторегіональнувід-мінністьетнокультуритаетнопсихіки.

ВісторіїукраїнцівПряшівщини,якужезазначалося,завждиіснувалонамаганняприщепитиїмчужумову,культуру,релігію.Цьомусприяласлов’янськаетнокультурнаспорідненістьукра-їнцівтасловаків,утомучисліблизькістьїхніхмов.Словаць-кумовунаврядчиможнавважатичужоюмовоюдляукраїнцівПряшівщини.Упродовжстолітьтутформувалисядвомовнігру-пиздуальноюкультурою.Словаки(шаришани,земплинчани)володілимісцевоюукраїнськоюговіркою,аукраїнці–відповід-нимимісцевимисловацькимиговорами.Такформувалисяпо-двійнеетнічнеусвідомленнятабілінгвізм,якіхарактерніпере-

470

Допитаньетнічноїідентифікаціїтасучаснихетнічнихпроцесів...

дусімдляпотомківзмішанихміжетнічнихшлюбів.Такіявищаспостерігаємойвіншихетнічнихгруп,щодовшийчаспро-живаютьусловацькомусередовищі,скажімо,уєвреїв,ромів.Єнавітьвипадки,колиромикультурноінтегруютьсяврусько-українськесередовище.Подвійнаідентичністьможебутияви-щемтимчасовим,алевокремихосібвонатриваєвсежиття.Узв’язкуізцимвиникаєпитання«Чикоженмаєобов’язковоідентифікуватисебезаетнічнимпринципом?».Етнічнаіденти-фікаціяєемоціональноюпотребоюкожноїособиототожнюва-тисебезпевноюгрупою.Їїформуваннязалежитьнелишевідсуб’єктивнихпередумов(усвідомленняспільногопоходження,спільноїісторичноїдолі,присутностіетнічнихстереотипів),алейувипадкуналежностідоетнічноїменшини,відзовнішніхвпливів,зокрема,відякостіміжетнічнихвідносинусуспільстві(рівеньетнічноїтолерантностічиетнічноїдистанції),створеннявідповідноїправовоїсистемирозвиткунаціональнихменшин,прийманняпринциповихпозиційпредставникамидержави(по-літиками,депутатами,міністрами)таавторитетнимиособамивсуспільстві(письменниками,популярнимиартистами,співака-ми,спортсменами).

Політикадержави,спрямовананарозвитокгромадянськогосуспільства,дотриманняправнаціональнихменшин,розви-токвласноїкультури,взаємнутолерантністьтабезконфліктнеспівжиттявбагатонаціональномусуспільстві,можепоступовоелімінуватибар’єривзаємнихетнічнихстереотипів,створитиумовидлянормальногорозвиткупевногоетносу,щоприведедойогопозитивної етнічноїідентифікації²⁶.

Навпаки,проявиінтолерантності,систематичненедооціню-ваннянаціональнихменшинможутьматиякнаслідоксуспільнуізоляціюетнічноїменшини,їїдестабілізаціютадезінтеграцію.Значнурольуцьомувідіграютьмас-медіа,освітнясистематощо.

471

МирославСополига

Систематичнепоглибленняетнічноїдезінтеграціїтаетно-культурноїрегіоналізаціїукраїнства,нажаль,маютьмісцеівсучасномужиттіСловаччини.Уцьомуконтекстіслідторкну-тисяактуальноїпроблемитакзваногополітичногорусинізмутапов’язаноїзнеюпрограмидеукраїнізації,якупісля1989рокуактивнопротегувалидержавніоргани,зокремачехословацькийфедеральнийуряд,атакожінспірувалиінавітькерувализакор-донніекспоненти,наприклад,П.-Р.Магочій(Канада)²⁷.Різнітео-ріїпровідмінністьрусинів відукраїнців,якінамаганняствори-тиякийсьокремий«русинськийнарод»та«державуРусинія»,атакожпов’язаніізцимвимогипроновийподілкордонівуЄвропі,маютьочевиднийполітичнийхарактер.Вирішення«русинсько-гопитання»ставитьсянавітьякультиматум«вступудоновоїЄвропи»²⁸.Нібитоцьоговимагає«русинськийрух».Насправді,ніякого«русинськогоруху»вСловаччинінеіснує.Політикан-ськавигадкапрорусинівякокремийнарод,відміннийвідукра-їнського,немаєісторичногопідґрунтя.Цеспекуляціїтаособистіінтересикупкиавантюристів,якіпоставилизаметудестабіліза-ціюУкраїнияксуверенноїдержави,апевноюміроюіСловаччи-ни.Ценещоінше,якзамаскованічужіімперськіінтереси²⁹.

Зісторіївідомо,щокорінняполітичногорусинізмусягаютьперіодумадяризаціїврамкахУгорськоїдержавитаАвстрійсько-Угорськоїмонархії.Напротивагуцьомусепаратизмуякскла-довійполітикимадяризаціїусерединіXIXст.середзакарпато-українськогонаселенняпоширивсянаціонально-визвольнийрухрусофільськоїорієнтації,якийпідтримувалиросійськіколатанаціоналісти.РуськенаселеннянапівночіКарпатурамкахпоміркованоїАвстріїпідвпливомзрілоїінтелігенції,зокремальвівської,усвідомлювалоспільнепоходженнязукраїнськимнародом.НароднібудителірусинівУгорщини(О.Духнович,А.Добрянськийтаін.)хочівизнавалиетнічнуєдністьугор-

472

Допитаньетнічноїідентифікаціїтасучаснихетнічнихпроцесів...

ських(підкарпатських)ігалицькихрусинів-українців,протеукраїнськуорієнтаціюпомилкововважалишкідливою.Вонидаремночекалипорятункувід«російськогобрата».Тому,шу-каючивиходузіскрутногостановища,підтримувалиідеї,яківідкидалисамобутністьукраїнськогонароду,аукраїнціввва-жалискладовою«великогоросійськогонароду»,тобтомало-росами.ОднакніО.Духнович,нііншіподвижникиніколинепідтримувалирусинствояксамостійнийнаціональнийрух.Вонибулирусинами(малоросами,українцями)великоруськоїорієнтації.

УрятівничумісіюРосіїщодомалихслов’янськихнародівтодівірилийпредставникиіншихслов’янськихнародів,зокре-ма словацькінародовці,якихзгуртувавЛ.Штур.

ПісляДругоїсвітовоївійнирусофільськаідеявСхіднійСло-ваччинізакономірновтратиласвійсенс,однакдекотріїїпред-ставникистализапеклимиворогамипроцесуукраїнськоговідродження,якеназивали«українізацією»³⁰.Пізнішевонипе-рейшлинапозиціїрусинізму.

Отже,слідконстатувати,щополітичнийрусинізмуСловач-чиніспричиняєдестабілізаціюцієїзахідноукраїнськоїетнічноїспільноти.Русинізація–цеблуднадорогадляукраїнцівСловач-чини.Ценайнебезпечнішийспосібприскоренняїхасиміляції³¹.Саметомурусинськийсепаратизмтак«щиро»підтриму-ютьрізнінаціоналістичноспрямованісловацькіколатаїхніукраїнофобськіприбічники.Усецеробитьсяпередусімзметоюдезорієнтаціїтадестабілізаціїукраїнськоїнаціональноїменши-нивСловаччині.Іневажкозбагнути,щоцяспекулятивнаіажзанадтофальшивапідтримкарусинськогосепаратизмуможебутиактуальноюлишедочасуповногорозрушенняукраїн-ськогонаціонально-культурногоорганізмувСловаччині.Післяцьогонамаганнятакзваних«русинськихпроводирів»будуть

473

МирославСополига

даремними.Словаччинаїхзалишитьнапризволяще,амісцематимевжесамовільнийпроцессловакізаціїпредметноїетніч-ноїгрупи.

Узв’язкуізцимслідзгадатинайпоширенішіформипідтрим-кирусинськогосепаратизму врамкахсучасноїдеукраїнізації:

• постійнепідкреслюваннядемократичностівиборунаціо-нальноїорієнтації;

• тенденційнеспотворюванняіфальсифікаціяетногенезуукраїнців;

• систематичнейпослідовневживаннятерміна«русин-

ський»(«русинськанаціональність»,«русинськакультура»,

«русинськанаціональнаменшина»),явнеігноруваннятерміна

«український»тавзагалівсьогоукраїнського;

• підступні,некоректні,абсурднітапровокаційзапитанняврізниханкетах(припереписунаселення,притакзванихсоціо-логічнихтаінших«наукових»дослідженнях)³²;

• систематичнадискредитаціяукраїнстваврізнихзасобахмасовоїінформації,друкуваннянегативнихповідомленьтаін-формації,щовикликаютьвідразудоукраїнцівтаїхньоїкуль-турно-історичноїспадщини³³;

• проявидискримінаціїукраїнців³⁴;

• проявиукраїнофобії^35іт.п.

Усецесупроводжуєнеоб’єктивнийітенденційнийаналізсучаснихпроблемтастановищаукраїнськоїнаціональноїмен-шини,якийчастоєосновоюурядових«концепцій»вирішеннянаціональногопитаннявСловаччині.Наприклад,утакомупо-важномувиданніСловацькоїакадеміїнаук,як«Енциклопедіянародноїкультури»етногенезукраїнцівСхідноїСловаччинивисвітлюєтьсятак:«UkrajincinaSlovensku–národnostnámen-šinažijúcarozptýleneprevažnevseverovýchodnejčastiSlovenska.Sformovalasazpôvodnéhoodyvatel’stvatejtooblastiRusínjvpo2.

474

Допитаньетнічноїідентифікаціїтасучаснихетнічнихпроцесів...

svetovejvojnepodvplyvomukrajinizácie,ktorábolamotivovanápo-litickýmiaspektmi»³⁶.

Важкозрозумітитакевідношеннядеякихпредставниківсло-вацькоїнаукидоукраїнськоїменшини.Аджеміжсловакамитаукраїнцяминебулоінемаєжодноїетнічноїконфліктноїситуа-ції.ЯкзазначаютьнауковцізтогосамогоінститутуСловацькоїакадеміїнаук,«rusínskyproblémnemácharakterkonfliktumedzirusínskounárodnostnoumenšinouamajoritnýmobyvatel’stvom,aleje“vnútromenšinovým”problémom.Dotýkasaprevažnerusínskej(ukrajinskej)elity.Radovíodčaniarusínskoukrajinskéhopôvodu,najmävovidieckomprostredí,viasvnímajúkonfesionálnysporme-dzipravoslávnouagréckokatolíckoucirkvou»³⁷.

Кожнасувереннанація,аотже,ісловацька,намагається

«сконсолідувати»своюдержаву.Вісторіїлюдствавідомінавітьспробиетнічноїгомогенізаціїкраїни.Найбрутальнішийспосібдосягненняцієїмети–фізичналіквідаціяменшини.Подальшоюможливістюєїївиселення,якцебуло,наприклад,зукраїнця-миПольщі(акція«Вісла»,1947рік)³⁸.ВідміннийхарактермалаоптаціяукраїнцівізПряшівщинив1947році,урамкахякоїдоРадянськогоСоюзубулопереселенопонад12тис.осіб³⁹.Хочапереважнабільшістьз-поміжниху1960-хрокахповернуласянасвоюбатьківщину–уЧехословаччину,оптаціязалишилапособідужевиразнісліди,зокрема,щостосуєтьсяпсихологіїїїучасників,ацеусвоючергу малозначнийвпливнаподальшийперебігасиміляції⁴⁰.

Українськаменшинабулапевноюміроюпослабленатакожунаслідокпіслявоєннихміграційнихпроцесів,пов’язанихзпереселеннямдоколишніхнімецьких(судетських)областейуЧехії(близько20тис.осіб).Причиноюцьогобулапередусімнесприятливасоціально-економічнаситуаціявСхіднійСловач-чині.Цьомусприялатакожміграціянаселенняузв’язкузін-

475

МирославСополига

дустріалізацієюСловаччини⁴¹.Згубнінаслідкидляукраїнськоїменшинимавнедемократичнийакт«православізації»,атакожнедостатньопідготовленийтавпоспішнийспосібреалізова-нийперехідчленівцієїменшинивідужезгадуваноїросійськоїорієнтаціїдоукраїнської.Частеманіпулюваннязетнічноютаконфесійноюналежністюцьогонаселеннянегативновпливалонаподальшийнаціонально-культурнийрозвиток,щосьогодніпроявляєтьсявнеоднозначнійетнічнійсамоідентифікаціїукра-їнців⁴².Усецебулонаслідкомтого,щовбагатьохлюдейпо-ступововиникалипевніпсихічнісиндроми,якіщейсьогодніприскорюютьасиміляцію.

Психічнібар’єриз’являються,зокрема,підвпливомціле-спрямованоїпропагандичереззасобимасовоїінформаціїтаспеціальніпублікації⁴³.Ідетьсяпродовготривалесистематичнеакцентуваннялишенанегативнихсторінкахминулоготасучас-ногожиття,проспекулятивніперекручуваннятавикривленняісторичнихподійзметоюприщепленнягромадськостісиндро-муукраїнофобії.

Цевсеспричиняєдеформаціюетнічногоусвідомлення.Ізцим,зрозуміло,пов’язанейпостійнезменшеннякількостічле-нівукраїнської(руської)національноїменшини.Національно-культурнежиттяцієїспільнотининіперебуваєвглибокійкризі.Найдраматичнішецепроявляєтьсяусферінаціональногошкільництва.Щев1948роцінаПряшівщинібуло373школиз«російською»мовоюнавчання,якув1953/1954навчально-муроцізамінилинаукраїнську.Однакчерез20років(1968)кількістьукраїнськихшкілзменшиласяна50.Черезнаступні20років(1988)їхкількістьзросладо86українськихта101шко-лизвикладаннямукраїнськоїмови.Однакужев1998/1999навчальному роцізагальнакількістьукраїнськихшкілзменши-ласяна10,ітількив23школахвивчалиукраїнськумову.Наше

476

Допитаньетнічноїідентифікаціїтасучаснихетнічнихпроцесів...

національнешкільництвонаразінемаєжодноїконцепціїіпере-буваєнастадіїзанепаду⁴⁴.

Ізцимтіснопов’язанейпитаннясоціальногостатусуукраїн-ськоїлітературноїмови,якевимагаєокремогоаналізу⁴⁵.

Негативнурольунаціонально-культурномужиттівідігра-ютьсутичкиміжправославнимитагреко-католиками,якіза-гострилисяв1968–1970та1989–1992роках.Причиноюцієїконфліктноїситуаціїєстрогедотриманняпринципувідокрем-леннязазначенихконфесійнихугруповань⁴⁶.Інтолерантність,взаємнеігноруваннятанеповагапредставниківобохвіроспо-віданьнегативновпливаютьінаетнічнуєдністьнашогонасе-лення.Анайприкрішимєте,щообидвіцерквинаПряшівщинізрікаютьсясвоїхтрадицій,втрачаютьнаціональнеобличчятапоступовоспричиняютьсловакізаціюсвоїх віруючих.

Такаситуаціявнаціонально-культурномужиттіукраїнцівПряшівщинипризвеладотого,щосередгордих,принциповихтабезкомпроміснихрусинів-українцівтрапляютьсянаціональ-нозрадливіособи.Нанинішньомуетапіетнічноїсамоідентифі-каціїрусинів-українцівзначнопослабиласярольінтелектуаль-ноїеліти,частинаякої,нажаль,ужетривалийчасперебуваєнастадіїпевноїдезорієнтаціїтадепресії.Значнакількістьінтелі-генціївіддаєперевагуідентифікаціїзапрофесією,загромадян-ськими,конфесійнимичилокальнимипринципами.

Зпоглядуставленнядовласноїетнічностісучаснерусько-українськенаселенняПряшівщиниможнаподілитинатакігрупи:

• національносвідомі;

• ті,щосприймаютьвласнуетноідентифікацію,аледлясвоїхпотомківвибираютьшляхасиміляції(розмовляютьзнимипо-словацьки,виховують у словацькомудусі);

• ті,щоідентифікуютьсебетак,якїмвигідно(упевнихси-туаціяхназиваютьіншунаціональність)⁴⁷;

477

МирославСополига

• ті,щозарадисвогоспокійного,безпроблемногожиттясві-домообираютьдлясебе і своїхнащадківшляхасиміляції;

• національнопасивні,ті,хтоневизначився.

Це,зрозуміло,трохиспрощенийпідхіддоокресленогопитан-ня,якевдійсностієнабагатоскладнішим,комплікованішимтавимагаєщеглибшогодослідження.Алевжейнаосновідотепе-рішньогоаналізуісторичногорозвиткуйсучасногостанует-нічноїідентифікаціїпредметноїменшиниможнапередбачити,щоцейпроцесінадалібудедужескладним.Асиміляціябудепродовжуватися.Однак,крімприродноїасиміляції,тутмати-мутьмісцефіктивначитимчасова«асиміляція».ЦезасвідчуєотриманийусерединіXIX–на початкуXXст.досвіднашихза-океанськихемігрантів(уСША,Канаді,Аргентинійт.д.),асимі-льованінащадкияких,схаменувшись,відшукуютьсвоєкоріння,вивчаютьмовупредківтавідроджуютьукраїнськукультуру.

ЕтнічнаідентичністьукраїнцівСловаччинисьогодніажзанад-тозатіненасловацькимпатріотизмом.Отже,проблемавстанов-леннянаціональностічиетнічноїідентифікації,імовірно,єзначноскладнішою.Потягдорідногокраю(алечастойдоматеріальнихцінностей)убільшостісхіднословацькихукраїнцівсильніший,ніжпотребадекларуваннявласноїнаціональності.Оскількина-лежністьдоукраїнської(руської)національностічастопов’язаназпевноюневигідноюситуацією,дискримінацієючиперешкодою,тодляпереважноїбільшостічленівцієїетнічноїгрупивигідніше

«добровільно»зректисясвоєї національностіабоїїприховати.Цеозначає,щонамаганняетнічноїгомогенізаціїчерезнасильнучиприскоренуасиміляціюєажзанадтопроблематичне.Декларуван-няетнічноїналежностінезавждиоб’єктивновідображаєкількістьчленівтогочиіншогоетносу,аністанйогоетнічногоусвідомлен-ня.Отже,ужодномуразінеможнастверджуватизістовідсотко-воювірогідністющодогомогенностіетнічноїтериторії.

478

Допитаньетнічноїідентифікаціїтасучаснихетнічнихпроцесів...

СаметомувСловаччиніоднимзможливихваріантіввирі-шенняетнічнихчинаціональнихпроблемдедалічастішевва-жаютьужезгадувануінтеграцію,тобтозалученнянаціональ-нихменшиндоосновногодержавотворчогосуспільства притолеруванніїхньоїетнічноїсвідомостітапов’язанимзнимпра-вомнарозвитоксвоєїкультури.Українськаетнічнаменшинаврезультатідовготривалогоспівжиттязісловакамивиплекалавсобіпочуттяналежностідоспільноїдержавитабатьківщини.Цепочуттядляних–пріоритетнетавирішальне.Тутєобо-пільнебажаннястворенняєдиногополітичного(неетнічного)народувСловаччині.Однакгромадянськийпринципнеможназапровадитидекретомабошляхомприйняттяполітично-право-вихнорм,спрямованихпротиетнічнихменшин.Усвідомленняєдиногоцілогонеможнакомусьнав’язати.Певніспособивпли-вуналюдейуцьомусенсііснують,алепроцесфрагментизаціїгромадянськогосуспільстватароз’єднанняполітичногонародунаосновіпідкреслюванняетнічнихособливостейєвпевнихси-туаціяхнабагатонадійнішим,ніжзворотнийпроцес.

Томунаціональнаполітикадержавнихорганівщодоетніч-нихменшинмаєбутидужеделікатноютарозсудливою.Запо-падливінамаганняприскоритиконституюванняполітичногонароду,якіспробинасильноїасиміляції,можутьвикликатизворотнийефект.

ПодальшінапрямирозвиткуукраїнськоїменшиниСловаччи-нибудутьзалежатипередусімвідзагальнихумовжиттяувласнійкраїні,зокрема,віддержавноїнаціональноїполітики.СловацькаРеспубліка,якібільшістьєвропейськихкраїн,позитивносприймаєпотребутазначенняохорониетнічнихменшин.Основніпринципиреалізаціїтакоїполітикизадекларовановофіційнихдокументах.Отже,чутливийкваліфікованийпідхідсловацькогонародудови-рішенняпроблемукраїнцівможезігративирішальнуроль.

479

МирославСополига

Упродовжостанньогодесятиріччяврамкахсуспільно-по-літичнихподійпитанняетнічноїідентифікаціїтаміжетнічнихвідносинстаєактуальнішим.Переважнабільшістьгромад-ськостісприймаєнаціональнусвідомістьякпозитивнуцін-ність.УрізнихчастинахЄвропивідбуваєтьсявідкритийпроцесгеополітичноїфрагментації,виникаютьсамостійнінаціональнідержави.Їхпоява супроводжуєтьсяетнічнимнапруженням,на-вітькривавимиконфліктами йгромадянськимивійнами.

Подальшаперспектива Європи,зокремакраїн,щовиник-линапосткомуністичномупросторі,будезалежативідякостірозв’язанняпроблеметнічноїтагромадянськоїідентифікаціїїх-ньогонаселення.Цестосуєтьсяйукраїнськогозарубіжжя,якесьогоднінараховуєпонад20млносіб.

Усесвідчитьпроте,щоодназосновнихпричинсучасногонезавидногостануукраїнськоїнаціональноїменшинивСловач-чині,таксамо,яківіншихкраїнах,полягаєвтому,щоукраїн-ствовзагалі,тобтоукраїнськаідея,ужестоліттямиперебуваєвперманентному кризовомустані.

ПолітикацарськоїРосії,якірадянськоїсистемивУкраїні,буласпрямованапротикорінногонаселення.Систематичневи-нищуванняукраїнства,довготривалацілеспрямованарусифі-каціянегативновпливалийнарозвитокукраїнцівзарубіжжя.Підгасломінтернаціоналізаціїітакзваноїконсолідаціїрадян-ськогонародубулознекровленотаздеформованонаціональнусвідомістьукраїнців.Унаслідоксистемногоігноруванняїхніхправнанаціонально-культурнийрозвиток,череззвуженнясферивживанняукраїнськоїмови,цілеспрямованестиранняісторичноїпам’яті,ліквідаціюнаціональногошкільництватакультурно-освітніхзакладів,послідовнеруйнуваннясоціально-економічноїтакультурно-традиційноїосновиукраїнськогосела,дискримінаціютапереслідування,масовівиселенняйпе-

480

Допитаньетнічноїідентифікаціїтасучаснихетнічнихпроцесів...

реселеннязначнакількістьукраїнцівасимілювалася.Майжевтакихсамихумовахперебувалийукраїнськіменшинивсусід-ніхкраїнахколишньогосоціалістичноготабору.

Україна,нарешті,здобуластатуснезалежноїдержави.Де-клараціяВерховноїРадипродержавнийсуверенітетвід16лип-ня1990рокутаАктпроголошеннянезалежностіУкраїнивід24серпня1991рокузаклалиосновусамозбереженнятавільногорозвиткуукраїнськогонароду.

КінецьXXст.ознаменувавпотужнийнаціонально-ви-звольнийрухукраїнськогонароду.Українськийполітичнийікультурнийрухсприявствореннюмережікультурно-просвіт-ницькихустанов,якідіютьвукраїномовнійсферііформуютьсуспільствовнаціональнихрамках⁴⁸.

Від28червня1996рокуУкраїнамаєКонституцію,основніположення якоївідбиваютьнайвищіздобуткисвітовоїцивіліза-ції.Унійзакладенопередумовидлязабезпеченнянаціонально-культурноговідродженняукраїнськогонароду,йогоісторичноїсвідомостійнаціональнихтрадицій.Згіднозістаттею12Украї-надбаєтакожпрозадоволеннянаціонально-культурнихімов-нихпотребукраїнців,якіпроживаютьза межамидержави.

УтвореннясамостійноїУкраїнськоїдержавизапринципом

«сполученихпосудин»позитивновплинулонаморальнийстаніактивізаціюнаціонально-культурногожиттяукраїнцівзару-біжжя,утомучислійукраїнцівСловаччини.

Нажаль,побудовамолодоїУкраїнськоїдержавивідбуваєтьсявумовахгостроїекономічноїкризи.Черезоб’єктивнітасуб’єктивніфакторивУкраїніщеневдалосяподолатитотальноїкризи,щененастализмінинакращеувиробництві,матеріальномустановищінаселення,уйогокультурномуйдуховномурозвитку.

Українащейдосіпотребуєствердженнявнутрішнього«я»

кожноюособистістю,піднесеннярівняїїполітичноїкультурий

481

МирославСополига

національноїсвідомості,щозумовилобконструктивнувзаємо-діюрізнихсоціальнихспільнотіокремихгромадсько-політич-нихдіячів,збереженняйподальшийрозвитоктрадиційнароду.Усецежорстокавідплатазабагатовіковубездержавність.

ІсторіяУкраїнитяжка,драматичнаігероїчна.Нинівонапо-вертаєтьсядоцінностей,якістворювалисягенераціямиборцівзанезалежністьукраїнськоїдержави.

УтакомуконтекстійукраїнцівПряшівщиниажніякнесмі-ємовважатинеперспективнимчи«мертвим»етнічниморганіз-мом.Навпаки,цежиттєздатна,динамічнанаціональнаменши-на,подальшадоляякоїзалежатимевідширшихгеополітичнихпроцесівуЄвропі,зокремавідсоціально-економічноїтадер-жавотворчоїситуаціївУкраїнітаумоврозвиткунаціональнихменшин у Словацькій Республіці.

^1SороlіgаМ.КрrоblеmаtікееtnickejidentifikácieUkrajincovnaSlo-vensku(Etnologickýaspect)//Slovensko-ukrajinskévzt’ahyvoblastinarodnostnýchmenšín.FilozofickáfakultaPrešovskejuniversity.–Prešov,1999.– S.76–87.

^2EtnografickýatlasSlovenska.NárodopisnýústavSAV.–Bratislava,1990.–S. 6.

^3NiederleL.Rukovět’slovanskýchstarožitnosti.–Praha,1953.– S.93;МельникВ.М.,ШишкинаЕ.В.Ранняяэтническаяисторияюжныхсла-вян.–Запорожье,1979.–С.32;ГошкоЮ.Г.,ПоріцькийА.Я.ПоїздканаПряшівщину//Народнатворчістьтаетнографія.–1962.–№2.–С.90;БачаЮ.,КовачА.,ШтецьМ.Чому,коли іяк.–Пряшів,1967.

^{4Багато}відомостейпросхіднослов’янське(руське,малоруське,українське)заселеннямаємотакожізрівниннихпівденнихрайонівСхідноїСловаччини(HaraksimL.КsociálnymakultúrnymdejinámUkrajincovnaSlovenskudoroku1967.– Bratislava,1961.– S.14).

⁵HaraksimL.КsociálnymakultúrnymdejinámUkrajincovnaSloven-skudoroku1967...– S.13,14.

482

Допитаньетнічноїідентифікаціїтасучаснихетнічнихпроцесів...

^6ГошкоЮ.Г.НаселенняУкраїнськихКарпатXV–XVIIст.–К.,1976.–С.11;ВанатІ.НарисиновітньоїісторіїукраїнцівСхідноїСловаччини.–Пряшів,1990.–Ч.І(1918–1938).–С.5–11;PodolákJ.Niektoréproblémyporovnávaciehoštúdial’udovejkultúrykarpatskejobla-sti//L’udovákultúravKarpatoch.– Bratislava,1972.– S.35.

^7БачаЮ.,КовачА.,ШтецьМ.Чому,колиіяк...–С.12.Упродовжісторичногорозвиткудеякіпервісноруськісела,зокремавобластіЗемплина,майжезовсімутратилисвійетнічнийхарактер,атермін

«руський»(«руснацький»,«русинський»)ототожнюєтьсявжетількизналежністюдосхідногорелігійногообряду.

^{8Марченко}М.І.Історіяукраїнськоїкультури.–К.,1998.–С.11.

^9Див.:BroučekS.,VasilievS.Кteoretickýmzákladometnicity//PrípravnémateriállykSlovníkuetnickýchprocesov.–Praha,1988.–S.11;BotíkJ.Etnicitaakozákladnánárodópisnejvedy//Slovenskýnárodo-pis,39.–1991.–N1.–S.19.

^{10Українське}народознавство.–Л.,1994.–С.28.

^11ŠtecМ.SpisovnáukrajinčinanaSlovensku//Slovensko-ukrajinskévzt’ahyvoblastinárodnostnýchmenšín.FilizofickáfakultaPrešovskejuni-verzity.–Prešov,1999.–S.11;ШтецьМ.УкраїнськамоваСловаччини(соціолінгвістичнетаінтерлінгвістичнедослідження).–Пряшів,1996;ЛаттаВ.АтласукраїнськихговорівСхідноїСловаччини.–Братисла-ва;Пряшів,1991;Общекарпатскийдиалектологическийатлас.–Бра-тислава,1997.–Вып.5.

^{12Останнім}часомуСловаччиніпростежуєтьсянамаганняствори-тиокрему«русинську»мову.У1995роцізакумедноїситуаціїбулоінсценованотакзванукодифікацію«русинської»мови,якоюніхтоневолодіє,інаврядчивтакійформівонакомусьпотрібна.У1997/1998навчальномуроці,згіднозданимиМіністерстваосвітиСР(див.:Slovenskárepublika.–1999.–30jan.),«русинську»мовувСловаччи-нівивчало46дітей,штучнозосередженихугрупахзрізнихкласів.У1998/1999навчальномуроці«русинську»мовувтакийсамийспосібвикладалив трьох основних школах.

^13BotíkJ.Etnicitaakozákladnánárodópisnejvedy...–S.20;BursztaJ.

Kulturaludowa–kulturanarodowa. –Poznaň,1974.

483

МирославСополига

^{14Краєзнавчий}словникрусинів-українцівПряшівщини.–Пря-шів,1999.

^{15Українське}народознавство...–С.29.

^{16Сополига}М.Перлининародноїархітектури.–Пряшів,1996.–С.25–59;GrešlikV.IkonyŠarišskèhomúzeavBardejove.–Bratisla-va,1994.

^{17Сополига}М.НароднежитлоукраїнцівСхідноїСловаччини.–Свидник;Пряшів,1983;LangerJ.,BočkováH.DůmvKarpatechаpřilehlýchoblastechbalkánskych.–RožnovpodRadhoštěm,1999;Гош-коЮ.Г.,КищукГ.П.,МогитичІ.Р.,ФедакаП.М.НароднаархітектураукраїнськихКарпат.–К.,1987.

^18ХудикА.Вишивкавнародномуодязірусинів-українцівСловач-чини//НауковийзбірникМузеюукраїнсько-руськоїкультуриуСвид-нику.–Пряшів,1998.–Т.21.–С.235–261.

^{19Маркевич}П.УкраїнськінародніхрестиковівишивкиСхідноїСловаччини.–Пряшів,1964.–С.153;УкраїнськіписанкиСхідноїСловаччини//Науковий збірник Музеюукраїнськоїкультуриу Свид-нику.–Пряшів,1972.–Т.6.–Кн.2. –С.200.

^{20Українські}народніпісніПряшівськогокраю.–Братислава,1958.–Кн.1.–С.301;УкраїнськінародніпісніСхідноїСловаччини.–Пряшів,1963.–Кн.2.–С.450;УкраїнськінародніпісніСхідноїСло-ваччини.–Пряшів,1977.–Кн.3.–С.383;ГирякМ.УкраїнськінародніказкиСхідної Словаччини.–Пряшів,1983;МушинкаМ.Зглибиниві-ків.АнтологіяусноїнародноїтворчостіукраїнцівСхідноїСловаччи-ни.–Пряшів,1967;Народнізагадки українцівСхідноїСловаччини.–Пряшів,1985.

^{21Біднов}В.Українськацерква//Українськакультура.–Мюнхен,1988.–С.210–214.

^{22Докладніше}див.:СополигаМ.Перлининародної архітектури... –

С.36.

²³ШмайдаМ.Аішівамвінчую.Календарнаобрядовістьруси-нів-українцівЧехо-Словаччини.–Пряшів,1992;HornáCirocha.Vlastivednámonografiazátopovejoblasti.–Košice,1985.

^24Див.:LeščákM.Kniektorýmaspektomvývinuslovenskejl’udovejkultúryporoku1945//Slovenskýnárodopis,28.–1980.–N3.–S.365–370.

484

Допитаньетнічноїідентифікаціїтасучаснихетнічнихпроцесів...

^{25Encyklopédia}l’udovejkultúrySlovenska.–Bratislava,1995.–Т.1.–S.22.

^26Див.:МаппА.ProblémidentityRómov//Identitaetnickýchspoločenstiev,výsledkyetnologickýchvýskumov.Etnologickéštúdie,5.–Bratislava,1998.–S.45–70.

^27MagocsiP.-R.KarpatskíRusíni:súčasnýstavaperspektívyvbudúc-nosti//Slovenskýnárodopis,40.–1992.–№2. –S.183–192.

^28Тамсамо.–S.190;МагочіП.-Р.Новаслов’янськанародність?//

Русин. –Пряшів,1998.–№1–2.–С.27–30.

^29Див.:МишаничО.Карпатинаснерозлучать.–Ужгород,1993.–

С.197–259.

^{30Термін}«українізація»(«насильнаукраїнізація»)уцьомусенсіпомилкововживаютьідеякісучасніукраїністи,аджетут,безпереч-но,ішлосяпровідновлення,відродження,ревіталізаціюукраїнства.Українцівможнаденаціоналізувати,русифікувати,полонізува-тиіт.п.,аукраїнізувати,нанашудумку,можнатількиінших,тобтонеукраїнців.

^31SopoligaM.Encyklopédial’udovejkultúrySlovenskazhl’adiskapre-zentácieRusínov-Ukrajincov//Slovenskýnárodopis,43.–1995.–№4.–

19. 53–56.УрамкахтакзваноїпрограмидеукраїнізаціївСловаччинівпродовжостанніхроківбулоліквідованодеякіукраїнськінаціональніустанови(театр,видавництво)тазруйнованоукраїнськешкільництво.^{32Численні}протестипредставниківукраїнськоїнаціональноїмен-шинищодоїхрозділеннянадвісамостійнінаціональності–україн-ськута«русинську»–булибезуспішними.Урамкахостанньогопере-пису населення(1991)вокремій графіанкетибуловиділенонетількирусинськунаціональність,алей«русинську»материнськумову,хоча,яквідомо,їїкодифікувалиажу1995році.Такими«некоректними»питаннямиможнадезорієнтуватипредставниківбудь-якогонароду.Хібаждозволилибсловаки,щобпорядзісловацькоюнаціональніс-тю/мовоюможнабулозаписувати,наприклад,«шариську»?Атакі

сепаратистськітенденціїв історіїцьогонародубули.

^33Условацькихзасобахмасовоїінформаціїбулорозміщенобез-лічнегативнихповідомленьпроподіївУкраїні,протакзване«укра-їнськемафіянство».Останнімчасомбагатонеоб’єктивноїінформації

485

МирославСополига

з’явилосяузв’язкуз«обґрунтуванням»уведеннявізовогорежиму(докладнішепроцедив.:ЯцканинІ.Українанасторінкахсловаць-коїпреси//Slovensko-ukrajincévzt’ahyvoblastinárodnostnýchmenšín.FilizofickáfakultaPrešovskejuniverzity.–Prešov,1999.–S.140–146;ЯцканинІ.Українаочимасловацькоїпреси.–Дукля,2000.–№1.–С.34–39;КостенкоЛ.Гуманітарнаауранації,абоДефектголовногодзеркала(фрагмент).–Дукля,2000.–№1.–С.39–42;ЗагребельнийП.Думкинарозхрист(уривок).–Дукля,2000.–№1.–С.42,43;МушинкаМ.Комукористьвідвведеннявіз?//Новежиття.–Пряшів,2000.–28квіт.–С.2;Консулипровведеннявізовогорежиму//Новежиття.–Пряшів,2000.–28квіт.–С.1.

^{34Дискримінація}//Новежиття.–Пряшів,2000.–12трав.–С.2.

³⁵Цевжепереважнонаслідкисистематичноїнегативноїінформаціїпроукраїнців.

^{36Encyklopédia}l’udovejkultúrySlovenska.–Bratislava,1995.–2.Veda.Vydavatel’stvoSAV.–S.275;Див.також:DulebaА.ZákladnégeopolitickécharakteristikyZakarpatska//Zakarpatsko.–Bratislava,1995.–S.187–223;Gajdoš-KonečnýS.,MušinkaМ.Rusíni//Ukrajincivzrkadlepolstoročia.NiektoréaspektyichvývojanaSlovenskuporoku1945.– Prešov ; Užhorod,1999.

^37PodobaJ.Etnickáidentita,menšinovéelityaetnickýkonflikt:súvislostiadeterminanty//Identitaetnickýchspoločenstiev,výsledkyetno-logickýchvýskumov.Etnologickéštúdie,5.– Bratislava,1998.– S.86,87.^{38Напередодні}50-літтяакції«Вісла»//Нашеслово.–Варшава,

1996.–№9.–С.4.

^39ВанатІ.НарисиновітньоїісторіїукраїнцівСхідноїСловаччи-ни...–С.264–266.

^{40Більшість}реоптантівзарадиповерненнявСловаччинуофіційнодекларуваласебесловаками.Деякізнихперейшлинапозиціїполі-тичногорусинства.ВпливоптаціїукраїнцівПряшівщининаподаль-шийрозвитокетнічнихпроцесівзаслуговуєнаособливуувагу.

^41Нажаль,сучаснаекономічнакризавСловаччині,атакожпов’язанезнеюбезробіття,якенаПряшівщинісягає30%,спричиняєподальшухвилюеміграціїнашогонаселення.25%молодихлюдейшукаютьроботувіншихкраїнах.Русько-українськіселабезлюдні-

486

Допитаньетнічноїідентифікаціїтасучаснихетнічнихпроцесів...

ють.Удеякихзних(Прикра,Белеївці)кількістьжителівнедосягаєдесятиосіб.

^42Zel’ovaA.IdentitaprislušníkovetnickýchmenšínznárodnostnezmiešanýchoblastíSlovenska–sociálno-psychologickýprístup//Sloven-skýnárodopis,39.–1991.– N 2.– S.132–156.

^43Нажаль,цимтенденціямпіддаютьсяйдеякінауковіінституції,якінеоб’єктивновисвітлюютьпитанняетнічноїісторіїтасучаснихет-нічнихпроцесів.

^44KovačA.ProblematikaukrajinskéhonárodnostnéhoškolstvanaSlo-venskuporoku1945//Slovensko-ukrajinskévzt’ahyvoblastínárodnost-nýchmenšín.FilizofickáfakultaPrešovskejuniverzity.–Prešov,1999.–S.106–113.

^45Див.:Štec M.SpisovnáukrajinčinanaSlovensku.

^{46Федеральний}урядколишньоїЧехословацькоїФедеративноїРес-публікиматеріальнопідтримувавбезглуздупобудовубагатьохновиххрамівурусько-українськихселах,унаслідокчогодійшлододефіні-тивногорозділенняколисьєдиноїхристиянськоїтаетнічноїспільноти.^{47Відомі}навітьвипадки,коливчителіукраїнськоїмовиабопро-фесійніпрацівникиукраїнськихустановзаписувалисвоїхдітейдословацькихшкіл.Це,зрозуміло,малонегативнийвпливінаіншихродичів,якітакожнавчилисяспекулюватиздекларуваннямсвоєїна-ціональноїналежності.Урешті-решт,переважнабільшістьлідерів

«русинськихорганізацій»буликолисьпрофесійнимипрацівникамиукраїнськихустанов,учителямиукраїнськоїмовиіт.д.Кумедніси-туаціївиникають,зокрема,приобираннісільськихрад.Доскладусільськоїради,наприклад,входятьп’ятьсловаків,чотирирусиниітриукраїнці,алевсівонивважаютьсебе«руснаками».

^{48Скрипник}Г.СучаснаУкраїна:націяіпроблемидержавотворен-ня//Народнатворчістьтаетнографія.–1999.–№4.–С.21–25.

487