5. Художнялітература іпреса

танаціональнесамоусвідомленняукраїнців

Потягписатиживоюмовою,якурозумілабширокагромад-ськість,якіприв’язаністьдорідноїмісцевоїговірки,длязакар-патцівненовий.Прагненнявикористовувативписемнійформімовиживізагальнонароднісловатавиразивзакарпатцівдавнє,іпочинаєтьсявононезО.Бонкала,А.ГодинкичиІ.Гарайди,навітьнезО.Духновича,О.ПавловичаабоЛ.Чопея,азначнораніше.Ще1907рокувпраці«СтаршаруськаписемностьнаУгорщині»Г.Стрипськийпоказав,щонамаганнятворитиліте-ратурузрозумілоюмовоюпомітневжевмісцевихрукописнихкнигахХVII–ХVIIIст.:«...нашідідыумілипо-руськизнамени-тописати,аподекудыдалеколіпше,якмыпознівнуки.Такимчистымруснацькимскладомйдутьсесіслова,гейбыихдакгоизнашихселяниновтеперьприказовав»³⁹.Отже,немаєпідставдляінкримінуванняякогосьупертогосепаратизмуаніА.Коцакові,аніВ.Довговичеві,аніМ.Лучкаєві,аніО.Духновичеві.Тобулисправжнінародовці,добрітеологиівчителі,алебездостатньоїлінгвістичноїпідготовленості:їмневистачаловідомостейпромовутамовнуситуаціюнаіншихукраїнськихобширах,переду-сімзаЗбручем.Вонислабоуявлялисобі,кудисамепроходитьсхіднаізоглосаїхньоїрідноїруськоїбесідизамежамиАвстро-Угорщини,алеприцьомуніхтознихневважавсвоюруськубесідузаокремумову.

Однакіпогодженоїєдностіпоглядівнате,якоюсамемовоютребатворитилітературусередмісцевоїінтелігенціїтаксамодовгонебуло,особливопіслятого,яклітературнуформумовипочалинав’язуватизакарпатцямзМосквитазБудапешта.Дра-матизммовноїситуації,якасклаласяналітературнійнивівдру-гійполовиніXIXст.,розумівужеО.Духнович,якийобурювався

238

Національнасвідомість закарпатськихукраїнців...

тимидіячамикультури,котрінатуралістичнокопіювалимате-ринськуговіркуусвоїхтворах,борозумів,щонескінченнедро-бленнярусинівзаїхговірковимивідмінностямипородитьтисячулітературнихмовіпризведедопостійнихчвар,досамознищеннянароду⁴⁰.ТавсежвихідзмовноїситуаціїінапрямокпотрібногорозвиткупоказавнеО.Духнович,алишеА.Волошин.

АналізуючимовнийстанзакарпатоукраїнськоїхудожньоїлітературиіперіодичноїпресикінцяXIXст.,А.Волошинзгіркотоюконстатував,щотам,«...завиняткомдвохчитрьохавторів,кожнийпишевласнимязиком,словаякогозібранізцерковнослов’янської,народної,великоруської,шариськоїтама-дярськоїмов,аграматикаросійська.Дослідникчастотратитьцілугодинунаоднусторінку,щобвинайти,щосказававтор»⁴¹.ІцякартинаперебуваєуповнійзгодізвисновкамимолодогогалицькогожурналістаІ.Німчука,якийвосени1914року,піс-ляподорожіпоЗакарпаттю,устатті«Понашихне-своїхселах»пронаціональнусвідомістьзакарпатцівписавтаке:«Вонапред-ставляєтьсягірше,ніжмізерно.Нижчогоступенясвідомостіна-селеннягоді собіуявити...»⁴².

А.Волошиннебувфілологомзаосвітою,але,перераховуючинайголовнішіланкипраці,якіприносятькористьширокомуза-галу,цейбогослов,педагог,фізикіматематикдоситьранопро-йнявсягаслом«Працяєдиназневолінасвирве»Б.Грінченкаідійшоввисновку,що«...найбільшзаслуговуєнаподякупрацянадрозвиткомрідноїмови,бо,яктоговимагаємадярськийклич,“Nyelvébenélanemzet”,тобто“Націяживевїїмові”»⁴³.Інинібезперебільшеннякажемо,щовутвердженняукраїнськоїліте-ратурноїмовинаЗакарпатті,передусімуїїшкільневикладання,ніхтозуродженцівкраюневнісстільки,скількивнісА.Воло-шин,абививестизакарпатцівзмертвого«язичія»тапривестиїхдозагальноукраїнськихлітературнихнормугалузіфонетики

239

ПавлоЧучка

(утомучислійправопису),граматики,банавітьлексики.Нічиїпідручникизмови,математики,фізики,педагогікитаіншихдисципліннесприяливходженнюукраїнськоїнауковоїтермі-нологіїзакарпатцівтак,якчисленніпосібникиА.Волошинатавидаванінимгазетийжурнали.

Утекстахсвоїхпідручниківмовуукраїнців(інаддніпрян-ських,інаддністрянських,інадтисянських)А.Волошинпопе-ремінноназиваєторуською,томалоруською,азгодом–іукра-їнською.У«Практичнійграматицімалоруської(руської)мови»,виданій1905іподальшихрокахпідназвою«Gyakorlatikisorosz(rutén)nyelvtan»дляугорськихкористувачів,А.Волошинпер-шимз-поміж закарпатцівчіткорозмежувавтакітерміни,як

«руськамова»,«російськамова»та«церковнослов’янськамова»,перерахувавсистемніінтегральніриси,якісправдіоб’єднуютьмовузакарпатськихрусинівзмовоюрусинівприкарпатських,хочдоповноговизнаннязагальноукраїнськихлітературнихнормуційграматицівінще непіднявся.

УподальшихпрацяхА.Волошиннелишерозмежовувавціпоняття,алейрізкокритикувавокремікарпаторуськівидання(напр.,газету«Светь»зїїрубрикою«Какьимеемьписати»)зате,щотінебулині«...чистовеликоруські,ніцерковнослов’янські,якцеуЛучкая,Духновича,Кутки,номішанинацерковщиниздужемалимпримішаньомнародногоязика»⁴⁴.

Волошиноваугорськомовна«Практичнаграматикамало-руськоїмови»булапершоюнауковоюпрацею,уякійізгра-ничноюточністювизначеномісцезакарпатцівтаїхньоїмовивсхіднослов’янськомусвіті.Увступнійчастинідоцієїграматикичитаємо:«Напівнічно-східнійУгорськійВерховинітапівден-нійчастиніРосіїживутьмалоруси,якіназиваютьсеберуси-нами,ікількістьякихстатистикавизначаєблизько25мільйо-нів»⁴⁵.АдалімовуцихзакарпатськихмалорусівА.Волошин

240

Національнасвідомість закарпатськихукраїнців...

характеризуєтакимисловами:«Длявивченнянашоїмалорусь-коїмовищенемаєвідповідноїпрактичноїграматики,бодоте-перішніросійськіграматикивимагалитількиправилросійськоїлітератури,аособливостінародноїмовимайженебралисядоуваги.Однакмалоруськамовадужебагатьмаморфологічнимиісинтаксичнимиособливостямивідрізняєтьсявідбільшостідіа-лектівросійської мови»⁴⁶.

Звичайно,А.Волошин–щеневсенаселенняЗакарпаття,анаціональномовнасвідомістьА.Волошина,викладенавйогопрацяхміжвоєннихроків, –лишеодинкамінецьурізнобарвніймозаїціцьогокраю.Алецейкамінецьвагомий:вінрепрезентуєвизначальнийнапрямнаціональноїелітизакарпатців–Волоши-новихсподвижниківпопартії,арміюмолодихучителів,високийвідсотокучнівтастудентів,багатотисячнийзагінпросвітян,пластунів.Тобтовсітіверствигромадcькості,якіпісляПершоїсвітовоївійничерезосвітуінаукусвідомоприйнялизагально-українськінаціональніпереконаннязасвоївласні.

Вагомийвнесокузміцненняукраїнськоїнаціональноїсвідо-мостісередколишніхруснаківірусинівнапівденнихсхилахКарпат,уїївизріваннявнеслатамтешняхудожнялітератураіпреса.Передусім–цемолодіпоети,якізапочаткувалиновулітературунаживійнароднійоснові:В.Ґренджа-Донський,Ю.Боршош-Кум’ятський,М.Божук,МаркоБараболя,І.Ірляв-ський.

ПершимсередзакарпатськихпоетівбувбойкозМіжгір’яВ.Ґренджа-Донський,якийуженапочатку1920-хроківпочавписатиназагальноукраїнськітеми.Маючизаспиноюпоему

«КнязьЛаборець»,написанубойківськоюговіркою,В.Ґренджа-Донськийз1924рокуперейшовнаукраїнськулітературнумовузїїфонетичнимправописоміпочавдрукуватисяувсеукраїн-ськихвиданнях.Ужезтихпір«...вінпов’язуєдолюЗакарпат-

241

ПавлоЧучка

тязВеликоюУкраїною,закликаєстативрядипідсиньо-жов-тимпрапором»,«...щобздобутиУкраїніволю»⁴⁷.А1927рокуВ.Ґренджа-Донськийгордопроголосивсвоєнаціональнекредо:

Чиммиє,минеганьбимося.Знайте,осьчиїмисини:

Миукраїнцямизвемося!Анерусняцькірусини

(«Миукраїнці»).

ІдеявсеукраїнськоїсоборностіпронизуєйіншітвориВ.Ґрен-джі-Донського,наприклад,поезію1927року«РозділилиУкраї-нупоміжворогів»⁴⁸.

УслідзабойкомВ.Ґренджею-Донським,долинянамиЮ.Боршошем-Кум’ятськиміФ.Потушнякомідеївсеукраїн-ськоїнаціональноїєдностівзакарпатськійлітературіактивновтілюваливихідцізГуцульщиниМаркоБараболя,М.Божуктаіншімісцевімолодіписьменники,яклемкоЗореслав,І.Колос,І.Ірлявський,хустянинМ.Рішко.Упродовжтридцятихроківпереважнабільшістьмісцевихписьменниківприйнялиукраїн-ськунаціональнуідею засвоюіпочалиписати українськоюлі-тературноюмовою.ЧастинажїхвідважиласястатинацейшляхурокиугорськоїокупаціїКарпатоукраїнськоїдержави,післятого,якпоступилинанавчаннядоБудапештськогоуніверси-тету(Й.Архій,К.Галас,Ю.Гойда,Ю.Керекеш...),якпозна-йомилисязтворамиМ.Рильського,П.Тичинитаіншихтодіш-ніхукраїнськихпоетів,адеякі–тількипіслявизволення краю.Отже,художнялітератураЗакарпаттящедойоговизволенняз-підугорськоїокупаціїтавозз’єднаннязУкраїноюсталаукра-їнською.Процедокладнопишутьу своїхдослідженняхО.Ми-шанич⁴⁹,Й.Сірка,Ю.Балега,С.Поп,Н.Ференц,М.Штецьтаіншілітературознавці.

242

Національнасвідомість закарпатськихукраїнців...

У1920-хрокахнаЗакарпаттіпочаливиходитиукраїнськоюмовоюдесяткигазет,журналів,підручників,посібників,різнихмонографійтаброшур,авторамитаредакторамиякихбулиякприїжджіособи,такімісцевідіячікультурийнауки(напр.,га-зети«Русин»,«Руськанива»,«Свобода»,«Новасвобода»,«На-род»,«Вперед»,«Українськеслово»,«Народнагазета»,«Карпат-ськаправда»).

Паралельнознимивиходятьтакожукраїнськіжурнали«Нашріднийкрай»,«Пчілка»,«Учитель»,«Учительськийголос»,

«Нашашкола»,«ПідкарпатськаРусь», «Світло»,«Доперемоги»,

«Нашаземля»тадеякіінші.Усівони,безперечно,працювалинапробудженнятаутвердженняукраїнськоїнаціональноїсамо-свідомості у своїхчитачів,наближаючи,такимчином,жаданийчасвозз’єднаннярідногокраюзУкраїною.Кожнезперерахо-ванихвиданьпрагнулодозагальноукраїнськогоправописунафонетичномупринципі.

Наприклад,передовастаттяпершогономерагазети«Народ»(1920–1921)підзаголовком«Нашеслово дочитачів»такформу-люєметуізавданняпросвітян:«Мируснаки,щобитуємоподкарпатськимигорами,одПопрадаіпоБілуТису,говоримотимсамимязикомтамаємотісамізвичаїіобичаї,щонашібратизаКарпатами,котріназивалисеберанішерусинами,атеперна-зиваютьсебеукраїнцями.Насвсіхруснаків,русинів,українців,абоякмоскалінасназивалималоросов,є сорок міліонів.

Наполінаціональнім(народнім)будемоподавативнашійновинціоповіданнязісторіїписьменстватазагаломкультуринашогонарода,абинашіруснакиполюбилищиримсерцемсвоюріднумову,своюісторію,своєписьменствотасвоїзвичаї,сталигордіна своєім’я.

Наполітичнімполібудемообстоюватиполітичніправа,якіналежатьсянашомународовівмежахЧехословацькоїРеспубліки.

243

ПавлоЧучка

Наекономічному(господарськім)полібудемодомагатися,щобинашаЧехословацькаРеспублікатакгосподарювала,абипідніссядобробутвсіхнашихпрацюючихверств.

Нашкільномуполібудемокріпкостоятизатим,щобинашідітиучилисявшколіруською,тоємалоруською,анерусскою,ботозначить–москальськоюмовою.Обивчилисянашоюмо-вою,якоюговорять у наспоселах,якоюговорять вГаличинітанаУкраїнінадДніпром»⁵⁰.

Прорользакарпатськоїгазети1930-хроків«Українськесло-во»журналістІ.Добошізцьогоприводуписав:«Газетавеликуувагуприділялаприщепленнюукраїнськоїнаціональноїсві-домостінаселеннюЗакарпаття,відстоювалаправаукраїнськоїмовиікультури,неодноразовопротестувалапротиспробНай-вищогоадміністративногосудуЧехословацькоїРеспублікиза-боронитиназви“Україна”і“український”наЗакарпатті»⁵¹.

Потребавтакійроботісправдівідчувалася.Про цеписав за-карпатськийпоето.С.Сабол(Зореслав)у1930-хроках:«Намприщеплюваномадярськусвідомістьчерезнасильнумадяриза-ціюнашихшкіл,навітьнашоїцеркви.

Намнакидуваномосквофільськусвідомість,підтримуванучеськимифінансамитачеськимиінтригамирусофільськоїдер-жавноївлади.Алевсецебулонав’язуванозгориінасильно.

Наспробувалиприманюватидотутешняцькогорусинства,автохтонствамадярськимипенгамитапольськимизлотими,нащоінколиклювалиособистаршоїгенерації,алемолодьажніякнезахоплюваласьтакоюідеологією».

Отже,художнялітератураіпресасправдізіграливажливурольувизріваннітаутвердженніукраїнськоїнаціональноїсві-домостіколишніхугорськихруснаківірусинівнапівденнихсхилахКарпат.ЗасловамиО.Мишанича,«...усвідомленняруси-намисвоєїєдностізгалицькимиібуковинськимирусинами,а

244

Національнасвідомість закарпатськихукраїнців...

такожізмалоросамиросійськоїімперіїдо1919рокумаловели-кезначеннядляїхподальшоїдоліпісляПершоїсвітовоївійни,колизетнічноїмасисталинародом,прийшлидосвоєїнаціо-нальноїсвідомостіівключилисядоукраїнськогодержавотвор-чогопроцесу»⁵².

«Українськоїсвідомостінамніхтоненав’язував,ніхтонеси-лувавдоукраїнства.Навпаки,чеськаполіціятажандармеріябилинасзаукраїнствоіув’язницісаджали,ачеськавладаза-бороняланамназиватисьукраїнцями.Авсежтакиминездава-лись,а боролись іперемогли,бо українська свідомістьбуланамприродна,органічна,рідна.Вонануртувалавнашійкровійпро-росталав1930-хрокахіздитячихсердецьпочатковихшколярів,жовтодзьобихпластунчат,ізпалкоїдушідоростаючоїмолоді,зглибинидуші,зсамоїістотигеніяукраїнського народу»⁵³.

Говорячипроприроднікореніукраїнськоїсвідомостівза-карпатців,вінтутженеменшщирозізнається,щозакарпатцінапочаткуXXст.,нажаль,щедужемалозналипроУкраїну:

«Свідомістьтого,щоминесаміпоцьомубоціКарпатучужо-муморі,щонашіріднібратиповищеКарпатживутьвеликимискупченнямивГаличині,ВолинітаКиївськійРусі,–свідомістьтогорозбуджувалавнасгордістьівідвагу.Минесамі,ми–синивеликогоруськогонароду,зякимрахуєтьсяЄвропа,веськультурнийсвіт.Правда,проУкраїнумизналидужемало.Татодінасцещенецікавило»⁵⁴.

Отже,художнялітератураімісцевапресанетількиправди-во,алейдоситьоперативнореагувалинапроцеснаціонально-госамоусвідомленнязакарпатців,навітьнатіхитанняокремихлюдей,щонадтопіддавалисяностальгіїтаполітичнимпри-страстям.

245

ПавлоЧучка