40. Роль ризику у банківській діяльності.

Діяльність комерційних банків нерозривно пов’язана з існуванням значної кількості ризиків, притаманних не лише банківському сектору, а є характерними у діяльності всіх економічних суб’єктів. Особлива необхідність управління ризиками, як одним із основних напрямків збільшення захищеності національних та міжнародних фінансових ринків виникає в умовах економічної нестабільності. Зокрема в теперішній момент часу актуальною проблемою банківської сфери залишається забезпечення стабільності функціонування національної грошової одиниці, оскільки, в разі невиконання цього завдання можуть настати неминучі наслідки в банківській сфері, порушення економічної активності в країні, падіння довіри населення до банків, тобто в цілому негативно відзначиться на процесі розширеного відтворення народного господарства, а також може призвести в майбутньому навіть до визнання дефолту. Саме з невизначеністю, або з імовірнісними процесами, зумовленими важкістю точного передбачення перебігу подій у майбутньому, як правило, пов’язується виникнення ризику.

Основними причинами виникнення ризиків у банківській діяльності є:

- невизначеність поточних, проміжних та стратегічних цілей банків, чи їх неузгодженість між собою;

- недостатньо висока якість здійснення аналізу закономірностей розвитку явищ у банківській галузі, або висока нестабільність економічної системи, що породжує випадковість виникнення певних процесів;

- брак часу для здійснення об’єктивного оцінювання ситуації в якій перебуває комерційний банк;

- наявність неповної інформації щодо тенденцій розвитку діяльності банку чи можливих змін фінансового стану його клієнтів [1]

Також, на сучасному етапі потрібно враховувати і фактори, що збільшують імовірність виникнення ризиків: кризовий стан світової економіки, недосконалість або відсутність деяких нормативно-правової бази, інфляційні процеси та ін. [2]

Сукупність усіх вищенаведених причин і факторів утворює основу для можливості понесення збитків від існуючих ризиків, тобто вони, наче збільшують ймовірність банківської установи потрапити під вплив ризиків.

Щоб не одержати непередбачуваних збитків від будь-якого з різноманіття банківських ризиків, потрібно здійснювати ефективний ризик-менеджмент, зокрема, для цього необхідно чітко визначити можливі види ризиків.

Сучасне управління ризиками повинне здійснюватись спеціалізованими відділами банків на основі використання розрахунково-аналітичних, статистичних, експертних та інших методів прогнозування ризиків, аналізу причин їх виникнення та наслідків впливу. Використання такої системи управління ризиками дозволить уникнути можливих негативних наслідків, якими можуть бути:

- зниження якості кредитних портфелів банківських установ через збільшення частки прострочених та сумнівних кредитів, втрату об’єктами застави частини вартості;

- зниження прибутковості діяльності банків, у тому числі через необхідність нарощення обсягів резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків та списання безнадійної заборгованості банківськими установами, що посилює ризик збиткової діяльності, особливо в умовах знецінення національної валюти для кредиторів, які проводили ризикову кредитну політику;

- виникнення проблеми із поверненням зовнішніх запозичень через погіршення фінансових результатів діяльності банківських установ унаслідок їх низької кредитної активності та капіталізації [3].

В сучасних умовах ризик банку постійно змінюється, що відбувається внаслідок динамічного характеру зовнішнього оточення банків та впливу зовнішнього середовища в цілому. Це змушує банк постійно уточнювати своє місце та давати об’єктивну оцінку ризику своєї діяльності на ринку, переоцінювати відносини з клієнтами і якість власних активів і пасивів, а отже, вибирати оптимальну політику у сфері управління банківськими ризиками.

Специфіка банківських ризиків тісно пов’язана з сутністю банківської діяльності, яка переважно обумовлюється виконанням функцій фінансового посередництва на грошовому ринку. Банківська діяльність передбачає істотний рівень соціальної відповідальності, оскільки банки при здійсненні активних операцій переважно ризикують грошовими коштами клієнтів. З іншого боку, трансформація банками параметрів грошових коштів, у процесі їх перерозподілу, обумовлює ризиковий характер більшості банківських операцій.

Різні види ризиків спричиняються різноманітними факторами та по-різному впливають на стійкість банку. Серед значної кількості ризиків, пов’язаних з банківською діяльністю, винятково важливу роль відіграють фінансові ризики базових банківських операцій. Дана теза обумовлюється істотною величиною потенційних втрат, пов’язаних з реалізацією фінансових ризиків та переважаючою питомою вагою базових банківських операцій серед напрямків банківської діяльності.

Слід пам’ятати, що ризик – це ймовірність, тобто абсолютно його уникнути неможливо, а можливо лише таку ймовірність зводити до прийнятного для конкретного комерційного банку мінімуму, це і є основним завданням ризик-менедженту. Щоб таке управління було можливим, потрібно чітко визначити стратегічні цілі банку, а їх досягнення здійснювати шляхом використання максимально гнучкої системи поточного та проміжного планування і контролю результатів діяльності.