- •§ 21. Пряма лінія в афінній системі координат
 - •§ 22. Розміщення прямої відносно системи координат.
 - •§ 24. Взаємне розташування двох прямих
 - •Теорема 15.
 - •§25. Пучки прямих
 - •§ 26. Пряма в прямокутній системі координат
 - •§ 27. Відстань від точки до прямої
 - •§ 28. Кут між прямими
 - •§ 29. Рівняння площини в афінній системі координат
 - •Теорема 16.
 - •Приклад 32.
 - •§ 30. Площина в прямокутній системі координат
 - •§ 31. Відстань від точки до площини
 - •§ 32. Кут між площинами
 - •§ 33. Пучок і в’язка площин
 - •§ 34. Розміщення площини відносно системи координат
 - •§ 36. Взаємне розташування двох площин.
 - •§ 37. Взаємне розташування трьох площин.
 - •§ 38. Пряма лінія у просторі
 - •2. Рівняння прямої за двома точками
 - •3. Параметричні рівняння прямої
 - •§ 39. Взаємне розташування двох прямих у просторі
 - •§ 40. Взаємне розташування прямої і площини
 - •§ 41. Метричні задачі на пряму і площину
 - •§ 1. Перетворення площини. Група перетворень площини та її підгрупи
 - •§ 2. Рухи площини. Властивості рухів
 - •§ 3. Два види руху. Аналітичне задання руху
 - •§ 4. Класифікація рухів площини
 - •§ 5. Група рухів площини і її підгрупи
 - •§ 6. Перетворення подібності. Гомотетія як приклад перетворення подібності. Властивості гомотетії
 - •§ 7. Аналітичне задання подібності. Властивості подібності
 - •§ 8. Класифікація перетворень подібності
 - •§ 9. Група подібності та її підгрупи
 - •§ 10. Афінні перетворення
 - •§ 11. Аналітичне задання афінного перетворення. Група афінних перетворень
 - •§ 12. Поняття квадратичної форми
 - •§ 13. Зведення квадратичної форми до канонічного вигляду в n-вимірному векторному просторі
 - •§ 14. Криві другого порядку та їх класифікація.
 - •§ 15. Поверхні другого порядку та їх класифікація.
 - •§ 16. Зведення квадратичної форми до канонічного вигляду в евклідовому векторному просторі
 - •§ 18. Гіпербола.
 - •§ 19. Парабола.
 - •§ 20. Афінна еквівалентність еліпсів (гіпербол). Подібність парабол
 - •§ 21. Рівняння еліпса, гіперболи і параболи в полярній системі координат
 - •§ 22. Дотичні до кривих другого порядку
 - •§ 23. Оптичні властивості еліпса, гіперболи та параболи
 - •§ 24. Поверхні обертання
 - •§ 26. Конус
 - •§ 27. Однопорожнинний гіперболоїд
 - •§ 28. Двопорожнинний гіперболоїд
 - •§ 29. Еліптичний параболоїд
 - •§ 30. Гіперболічний параболоїд
 - •§ 31. Циліндричні поверхні
 - •Приклад 10.
 - •§ 32. Прямолінійні твірні поверхонь другого порядку
 - •§ 33. Дотична площина до поверхні другого порядку
 
§ 2. Рухи площини. Властивості рухів
Перетворення площини зберігає відстані,
якщо відстань між будь-якими двома
точками А і В площини рівна
відстані між їхніми образами А
і В, тобто
.
Перетворення площини, яке зберігає відстані, називається рухом.
Найбільш простим прикладом руху є тотожне перетворення площини, тобто перетворення, при якому кожна точка площини переходить в себе.
Приведемо ще один приклад руху.
Р
озглянемо
на площині 
вектор
.
Кожній точці М площини 
поставимо у відповідність точку М
так, щоб 
=
.
Ми отримаємо деяке відображення ƒ:
,
яке є перетворенням площини 
.
Воно називається паралельним перенесенням
на вектор
.
Якщо
=
,
то паралельне перенесення – тотожне
перетворення. 
Доведемо, що паралельне перенесення є рухом.
Нехай М1 і М2-
дві точки площини (рис. 1), а М1
 і  М2
– їх образи. Потрібно показати, що 
.
За означенням паралельного перенесення:
– паралелограм, тому 
.
Отже, паралельне перенесення – рух площини.
Впорядковану трійку точок A, B, C площини, які не лежать на одній прямій називають репером.
Позначають: 
Точку A називають початком, а B і C – вершинами.
Я
кщо
–
довільний, то репер називається афінним
(рис.2).
Якщо 
,
і 
,
то репер називають ортонормованим.
Фактично репер – це система координат, де А – початок, а В і С кінці базисних векторів.
Очевидно, що при рухові репер переходить
в репер, причому ортонормований репер
переходить в ортонормований репер (так
як 
переходить у рівний йому трикутник 
).
Теорема 2. Нехай 
два довільні ортонормовані репери
площини. Тоді існує єдиний рух, який
переводить 
,
причому будь-яка точка М з даними
координатами в репері 
переходить в точку 
з такими ж координатами в репері 
.
Доведення.
Доведемо спочатку, що такий рух існує.
Задамо відображення 
так щоб будь-якій точці М в репері
R відповідала точка 
з такими ж координатами в репері 
:
      
.
При цьому відображенні маємо:
,
,
.
Таке відображення 
буде взаємно-однозначним, тобто є
перетворенням площини.
Покажемо, що 
зберігає відстані між точками, тобто є
рухом. Розглянемо точки 
і 
.
Тоді  
,
,
і 
.
Отже,  
,
тобто 
є рухом.
Покажемо, що 
єдиний рух площини, який переводить 
і зберігає координати точок.
Припустимо, що існує ще один рух 
такий, що задовольняє умову теореми.
Але тоді на площині існує така точка М,
що її образ 
при рухові  f  не співпадає з її
образом 
при рухові g.
Так як 
,
і 
,
то
,
тобто точка 
рівновіддалена від точок 
і 
.
Аналогічно 
,
і 
,
отже точка 
рівновіддалена від точок 
і 
 і  
,
,
то
,
отже, точка 
рівновіддалена від точок 
і 
.
Таким чином точки 
,
і 
належать серединному перпендикуляру
відрізка 
,
отже, вони лежать на одній прямій, чого
бути не може, так як (
, 
, 
)
– репер. Отже, припущення не вірне і
існує єдиний рух f, який задовольняє
умову теореми.
Зупинимося на властивостях руху.
Рух переводить пряму у пряму, причому паралельні прямі в паралельні прямі.
Доведення.
Розглянемо ортонормований репер 
і його образ після руху 
.
Нехай пряма l в репері R має
рівняння 
.
Тоді, згідно теореми 2, образ 
цієї прямої в репері 
визначається таким же рівнянням (як
множина образів всіх точок прямої l)
отже, є прямою.
О
чевидно,
що пряма 
в репері R має рівняння 
.
При рухові вона перейде в пряму 
з
таким же рівнянням в репері 
отже, 
.
Рух зберігає просте відношення трьох точок.
Доведення.
Нагадаємо, що простим відношенням
трьох точок, які лежать на одній прямій
(рис.3) називають таке число 
Нехай в репері R три довільні точки
А, В, С прямої мають координати: 
,
,
.
Тоді координати точки С обчислюються за формулами :
,	
 
.
Нехай репер 
– образ репера 
при русі. Тоді точки 
,
і 
мають такі ж координати як і точки А,
В, С, а отже вони пов’язані такими ж
формулами, тобто точка 
ділить відрізок 
в тому ж відношенні 
.
Як наслідок, середина відрізка переходить в середину відрізка.
З попереднього легко отримати:
3. Рух зберігає поняття „лежати між”.
4.Рух переводить півплощину з границею l в півплощину з границею , де – образ прямої l.
5. Рух переводить промінь в промінь.
6. Рух переводить кут в рівний йому кут (так як переводить трикутник в рівний йому трикутник).
Отже, перпендикулярні прямі при русі переходять в перпендикулярні прямі.
