
- •§ 21. Пряма лінія в афінній системі координат
- •§ 22. Розміщення прямої відносно системи координат.
- •§ 24. Взаємне розташування двох прямих
- •Теорема 15.
- •§25. Пучки прямих
- •§ 26. Пряма в прямокутній системі координат
- •§ 27. Відстань від точки до прямої
- •§ 28. Кут між прямими
- •§ 29. Рівняння площини в афінній системі координат
- •Теорема 16.
- •Приклад 32.
- •§ 30. Площина в прямокутній системі координат
- •§ 31. Відстань від точки до площини
- •§ 32. Кут між площинами
- •§ 33. Пучок і в’язка площин
- •§ 34. Розміщення площини відносно системи координат
- •§ 36. Взаємне розташування двох площин.
- •§ 37. Взаємне розташування трьох площин.
- •§ 38. Пряма лінія у просторі
- •2. Рівняння прямої за двома точками
- •3. Параметричні рівняння прямої
- •§ 39. Взаємне розташування двох прямих у просторі
- •§ 40. Взаємне розташування прямої і площини
- •§ 41. Метричні задачі на пряму і площину
- •§ 1. Перетворення площини. Група перетворень площини та її підгрупи
- •§ 2. Рухи площини. Властивості рухів
- •§ 3. Два види руху. Аналітичне задання руху
- •§ 4. Класифікація рухів площини
- •§ 5. Група рухів площини і її підгрупи
- •§ 6. Перетворення подібності. Гомотетія як приклад перетворення подібності. Властивості гомотетії
- •§ 7. Аналітичне задання подібності. Властивості подібності
- •§ 8. Класифікація перетворень подібності
- •§ 9. Група подібності та її підгрупи
- •§ 10. Афінні перетворення
- •§ 11. Аналітичне задання афінного перетворення. Група афінних перетворень
- •§ 12. Поняття квадратичної форми
- •§ 13. Зведення квадратичної форми до канонічного вигляду в n-вимірному векторному просторі
- •§ 14. Криві другого порядку та їх класифікація.
- •§ 15. Поверхні другого порядку та їх класифікація.
- •§ 16. Зведення квадратичної форми до канонічного вигляду в евклідовому векторному просторі
- •§ 18. Гіпербола.
- •§ 19. Парабола.
- •§ 20. Афінна еквівалентність еліпсів (гіпербол). Подібність парабол
- •§ 21. Рівняння еліпса, гіперболи і параболи в полярній системі координат
- •§ 22. Дотичні до кривих другого порядку
- •§ 23. Оптичні властивості еліпса, гіперболи та параболи
- •§ 24. Поверхні обертання
- •§ 26. Конус
- •§ 27. Однопорожнинний гіперболоїд
- •§ 28. Двопорожнинний гіперболоїд
- •§ 29. Еліптичний параболоїд
- •§ 30. Гіперболічний параболоїд
- •§ 31. Циліндричні поверхні
- •Приклад 10.
- •§ 32. Прямолінійні твірні поверхонь другого порядку
- •§ 33. Дотична площина до поверхні другого порядку
§ 2. Рухи площини. Властивості рухів
Перетворення площини зберігає відстані,
якщо відстань між будь-якими двома
точками А і В площини рівна
відстані між їхніми образами А
і В, тобто
.
Перетворення площини, яке зберігає відстані, називається рухом.
Найбільш простим прикладом руху є тотожне перетворення площини, тобто перетворення, при якому кожна точка площини переходить в себе.
Приведемо ще один приклад руху.
Р
озглянемо
на площині
вектор
.
Кожній точці М площини
поставимо у відповідність точку М
так, щоб
=
.
Ми отримаємо деяке відображення ƒ:
,
яке є перетворенням площини
.
Воно називається паралельним перенесенням
на вектор
.
Якщо
=
,
то паралельне перенесення – тотожне
перетворення.
Доведемо, що паралельне перенесення є рухом.
Нехай М1 і М2-
дві точки площини (рис. 1), а М1
і М2
– їх образи. Потрібно показати, що
.
За означенням паралельного перенесення:
– паралелограм, тому
.
Отже, паралельне перенесення – рух площини.
Впорядковану трійку точок A, B, C площини, які не лежать на одній прямій називають репером.
Позначають:
Точку A називають початком, а B і C – вершинами.
Я
кщо
–
довільний, то репер називається афінним
(рис.2).
Якщо
,
і
,
то репер називають ортонормованим.
Фактично репер – це система координат, де А – початок, а В і С кінці базисних векторів.
Очевидно, що при рухові репер переходить
в репер, причому ортонормований репер
переходить в ортонормований репер (так
як
переходить у рівний йому трикутник
).
Теорема 2. Нехай
два довільні ортонормовані репери
площини. Тоді існує єдиний рух, який
переводить
,
причому будь-яка точка М з даними
координатами в репері
переходить в точку
з такими ж координатами в репері
.
Доведення.
Доведемо спочатку, що такий рух існує.
Задамо відображення
так щоб будь-якій точці М в репері
R відповідала точка
з такими ж координатами в репері
:
.
При цьому відображенні маємо:
,
,
.
Таке відображення
буде взаємно-однозначним, тобто є
перетворенням площини.
Покажемо, що
зберігає відстані між точками, тобто є
рухом. Розглянемо точки
і
.
Тоді
,
,
і
.
Отже,
,
тобто
є рухом.
Покажемо, що
єдиний рух площини, який переводить
і зберігає координати точок.
Припустимо, що існує ще один рух
такий, що задовольняє умову теореми.
Але тоді на площині існує така точка М,
що її образ
при рухові f не співпадає з її
образом
при рухові g.
Так як
,
і
,
то
,
тобто точка
рівновіддалена від точок
і
.
Аналогічно
,
і
,
отже точка
рівновіддалена від точок
і
і
,
,
то
,
отже, точка
рівновіддалена від точок
і
.
Таким чином точки
,
і
належать серединному перпендикуляру
відрізка
,
отже, вони лежать на одній прямій, чого
бути не може, так як (
,
,
)
– репер. Отже, припущення не вірне і
існує єдиний рух f, який задовольняє
умову теореми.
Зупинимося на властивостях руху.
Рух переводить пряму у пряму, причому паралельні прямі в паралельні прямі.
Доведення.
Розглянемо ортонормований репер
і його образ після руху
.
Нехай пряма l в репері R має
рівняння
.
Тоді, згідно теореми 2, образ
цієї прямої в репері
визначається таким же рівнянням (як
множина образів всіх точок прямої l)
отже, є прямою.
О
чевидно,
що пряма
в репері R має рівняння
.
При рухові вона перейде в пряму
з
таким же рівнянням в репері
отже,
.
Рух зберігає просте відношення трьох точок.
Доведення.
Нагадаємо, що простим відношенням
трьох точок, які лежать на одній прямій
(рис.3) називають таке число
Нехай в репері R три довільні точки
А, В, С прямої мають координати:
,
,
.
Тоді координати точки С обчислюються за формулами :
,
.
Нехай репер
– образ репера
при русі. Тоді точки
,
і
мають такі ж координати як і точки А,
В, С, а отже вони пов’язані такими ж
формулами, тобто точка
ділить відрізок
в тому ж відношенні
.
Як наслідок, середина відрізка переходить в середину відрізка.
З попереднього легко отримати:
3. Рух зберігає поняття „лежати між”.
4.Рух переводить півплощину з границею l в півплощину з границею , де – образ прямої l.
5. Рух переводить промінь в промінь.
6. Рух переводить кут в рівний йому кут (так як переводить трикутник в рівний йому трикутник).
Отже, перпендикулярні прямі при русі переходять в перпендикулярні прямі.