- •1. Еволюція економічної сутності банку з позиції історичного розвитку.
- •2.Визначте спільні та відмінні моменти в організації систем ведення банківської діяльності в розвинутих країнах світу (сша, Великобританія, Німеччина, Японія) та Україна.
- •Погляди на правову сутність банку з точки зору реалізації банківського бізнесу в сучасних умовах.
- •4. Особливості ведення банківського бізнесу в порівнянні з іншими видами підприємницької діяльності.
- •5. Види банків, їх функції та основні принципи діяльності.
- •5. Види банків, їх функції та основні принципи діяльності
- •6. Банківські групи, їх характеристика, мета створення та особливості діяльності.
- •7. Особливості функціонування сучасних банківських систем.
- •8. Перспективи розвитку банківської системи України в сучасних умовах розвитку економіки.
- •9. Світовий досвід створення комерційних та кооперативних банків: тенденції в Україні
- •11. Критичний аналіз поглядів сучасних науковців щодо сутності банківської системи.
- •13.Організаційно-правові основи функціонування центральних банків розвинутих країн світу.
- •14.Європейська система центральних банків: основи організації і діяльності.
- •15. Етапи становлення Національного банку України як центрального банку держави.
- •Центральний банк як банкір і фінансовий агент уряду.
- •19. Необхідність і завдання управління банківською діяльністю.
- •20. Світовий досвід реструктуризації банківських систем.
- •21. Основні принципи реорганізації та реструктуризації вітчизняних банків.
- •22. Розвиток корпоративного управління в банківській системі України.
- •23. Методи реструктуризації банківської системи
- •24. Вплив капіталізації банків на результат їх фінансової діяльності.
- •25. Характеристика відмінностей між банківськими операціями, послугами та продуктами.
- •26. Зміст активних та пасивних банківських операцій, їх економічна характеристика.
- •27. Перспективи розвитку посередницьких банківських послуг.
- •28.Конкурентоспроможність банку та її основні індикатори.
- •29.Інноваційні підходи до розробки продуктового ряду банків.
- •30. Банк 2.0: проблеми та перспективи впровадження в Україну
- •31. Генезис категорії ризиків банківської діяльності
- •32. Сутність та чинники виникнення економічних ризиків в банківській діяльності.
- •33. Роль власного капіталу у банківській діяльності. Організаційна структура банку в контексті управління ризиками
- •34. Особливості управління ризиком незбалансованої ліквідності
- •36.Організація та функціонування системи ризик-менеджменту в банках.
- •37.Особливості глобалізації банківської діяльності.
- •38. Особливості розвитку вітчизняного фінансово-кредитного ринку в глобальному економічному процесі.
- •39. Наслідки розширення зони євро для банківської системи України.
- •41.Концентрація капіталу в банківській сфері.
- •42.Іноземний капітал у банківській системі, його форми, переваги та ризики.
- •44.Антикризове управління банківською системою
- •45. Фактори та передумови виникнення банківських криз
- •46. Вибір стратегії антикризового управління
- •47. Стратегії розвитку банківської системи в умовах посткризового розвитку.
- •Антикризове управління банківською системою
- •Відкритість та прозорість банківської діяльності
- •50. Кількісні методи оцінки та їх роль у забезпечені стабільності банку та банківської системи.
- •51. Необхідність та цілі регулювання банківської діяльності
- •52. Механізм державної участі у банківській системі
- •53. Регулювання конкурентних умов на банківському ринку
- •54. Становлення та розвиток системи банківського нагляду та моніторингу в Україні
- •55. Міжнародні стандарти банківської діяльності
- •56. Система страхування (гарантування) депозитів та проблема морального ризику.
- •Європейський досвід участі держави в регулюванні банківської системи країни. Банки у системі фінансового посередництва.
- •Поняття банківської діяльності та її генезис (походження, виникнення).
- •Еволюція економічної сутності банку з позиції історичного розвитку.
- •2.Сутність банку: правовий та економічний підходи. Специфіка банківського бізнесу в порівнянні з іншими видами підприємницької діяльності.
- •3.Взаємодія банківського і реального сектора економіки.
- •4. Види банків, їх функції та основні принципи діяльності. Види інтегрованих формувань.
- •5.Банківські об'єднання, їх характеристика, мета створення та особливості діяльності.
- •6.Становлення та розвиток банківської системи України.
- •8.Моделі банківських систем, їх переваги та недоліки. Роль банківської системи в економічному розвитку країни.
- •9.Механізм державної участі в банківській системі
- •10.Формування банківської системи України та її сучасний стан
- •11.Сутність центрального банку. Становлення ірозвиток центральних банків. Функції, роль і статус центрального банку. Операції центрального банку, механізм реалізації грошово-кредитної політики.
- •12.Особливості створення і становлення Національного банку України як центрального банку
- •13.Органи управління та структура нбу
- •14.Економічні засади діяльності та фінанси нбу
- •15. Організаційно-правові основи діяльності Національного банку України
- •Центральний банк як банкір і фінансовий агент уряду. Грошово-кредитна політика нбу та інструменти її реалізації
- •17. Порядок створення банківської установи. Механізм реєстрації банку. Ліцензування банківської діяльності.
- •Органи управління банком. Функціональні та територіальні структурні підрозділи банку. Організаційна структура банку різних форм власності та механізм управління ним.
- •19.Корпоративне управління в банках.. Розвиток корпоративного управління в банківській системі України.
- •20. Реорганізація банків, її види та методи.
- •Методи реструктуризації банківської системи
- •22.Поняття ринку банківських послуг. Основні операції та види позабалансової діяльності банку.
- •23. Сучасні технології та фінансові інновації у банківській діяльності.
- •25. Конкуренція на ринку банківських послуг. Конкурентоспроможність банку та її основні індикатори
- •26.Консолідація в банківському секторі. Антимонопольне регулювання банківської системи.
- •27.Роль ризику у банківській діяльності.
- •29. Формування резервів на покриття можливих ризиків від активних операцій.
- •31.Організація та функціонування системи ризик-менеджменту в банках.
- •31. Організація та функціонування системи ризик-менеджменту в банках
- •32. Глобалізація банківської діяльності. Сфери міжнародного банківського бізнесу.
- •33.Діяльність банків у міжнародних фінансових центрах. Офшорний банківський бізнес.
- •34.Взаємодія з міжнародними фінансовими організаціями та їх вплив на національну банківську систему.
- •35.Концентрація капіталу в банківській сфері.
- •36.Іноземний капітал у банківській системі, його форми, переваги та ризики. Ризик країни.
- •37. Стабільність банківської системи та системний ризик.
- •38. Банкрутство банку: причини та наслідки. Банківська паніка.
- •39.Антикризове управління банківською системою.
- •40. Відкритість та прозорість банківської діяльності, їх кількісні методи оцінки та роль у забезпечені стабільності банку та банківської системи.
- •41. Необхідність та цілі регулювання банківської діяльності. Концепції банківського регулювання. Розвиток банківського регулювання та дерегулювання банківської діяльності.
- •42. Банківський нагляд, його завдання та принципи організації.
- •43. Фінансовий моніторинг. Міжнародні стандарти банківської діяльності.
- •44. Система страхування (гарантування) депозитів та проблема морального ризику.
- •45. Розвиток банківського регулювання на наднаціональному рівні.
- •Нормативи ліквідності
- •Норматив миттєвої ліквідності (н4)
33.Діяльність банків у міжнародних фінансових центрах. Офшорний банківський бізнес.
Міжнародні фінансові організації відіграють дедалі більшу роль у міжнародних економічних відносинах. Це пояснюється тим, що саме через канали цих організацій проходить значна частка світових інвестицій, купівля та продаж валюти для фінансування експорту й імпорту. Особливо важливою є діяльність цих організацій для країн, що здійснюють перехід до ринкових відносин і готові використати як управлінський досвід міжнародних фінансових організацій, так і власні реальні можливості.
Світовий банк (The World Bank), багатостороння кредитна установа, що об’єднує п’ять інституцій, діяльність яких спрямована на підвищення рівня життя у країнах, що розвиваються, шляхом надання кредитів, гарантій та аналітичних і консультативних послуг. Світовий банк, заснований у 1944 році. Штабквартира ГрупиСвітового банку знаходиться у м. Вашингтоні, округ Колумбія, США. В Групу Світового банку входять:Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР). Міжнародна асоціація розвитку (МАР). Міжнародна фінансова корпорація (МФК). Багатостороннє агентствопо гарантуванню інвестицій (БАГІ). Міжнародний центрпо врегулюванню інвестиційних спорів (МЦВІС).
Офшорний банківський бізнес (далі - ОББ) - це міжнародний банківський бізнес, який здійснюється в пільгових режимах: податковому, валютному, банківському й адміністративному. Він використовує різницю потенціалів національних законодавств, низькі засновницькі та управлінські витрати і засоби електронного зв'язку. Вигідність ОББ пояснюється можливістю уникнути оподаткування юридичних і фізичних осіб, обійти численні обмеження ділових операцій та наявність конфіденційності. Офшорним банкам заборонені тільки дві речі - банківське обслуговування резидентів країни реєстрації банків і використання в банківських розрахунках національних валют країни реєстрації банків. Але і ці заборони мають свої особливості, а тому надто відносні. По-перше, солідні офшорні банки за спеціальними дозволами місцевої адміністрації допускаються до обслуговування резидентів країни реєстрації. По-друге, офшорний бізнес - це валютний бізнес у вільноконвертованій валюті, й у офшорних банків немає зацікавленості у розрахунках у національних валютах країн реєстрації, тим більше, що не всі ці валюти належать до вільноконвертованих, а потреби у національній валюті для оплати витрат у країнах реєстрації ці банки задовольняють шляхом обміну вільноконвертованої на національні валюти. По-третє, взаємні операції офшорних банків у країнах реєстрації вважаються офшорними, тобто допустимими для них, а саме ці операції в країнах реєстрації і становлять інтерес для офшорних банків.Основними операціями офшорних банків є відкриття і ведення особових та корпоративних рахунків резидентів країн з високим рівнем оподаткування й жорстким валютним контролем, мобілізація і надання синдикованих позичок та кредитів, операції з євро й азіатськими доларами, лізингові й трастові операції, купівля і продаж боргів, страхування, інвестиції у перспективні галузі тощо.Майже всі великі іноземні банки та інвестиційні компанії застосовують офшори для здійснення своїх фінансових операцій. В Україні 70-75% отриманих інвестицій надходить через офшорні зони. Практично суть офшорного бізнесу полягає в тому, що за кордоном з'являється новий, "самостійний" суб'єкт господарських стосунків, який повністю знаходиться під контролем українського підприємця. Офшорна компанія зовні може виглядати як незалежний зарубіжний партнер української фірми. На цьому побудовані найбільш поширені способи податкового планування з використанням офшорних фірм. Не дивлячись на простоту даних схем усе це потребує ретельного планування та контролю.
За даними державного комітету статистики України прямі іноземні інвестиції в Україну за 1995-2011 роки склали 44708,0 млн. дол. США, прямі інвестиції з України - 6871,1 млн. дол. США. Прямі інвестиції з України в економіку країн світу розподілились таким чином: 6342,5 млн. дол. США (тобто 92,3% усіх інвестицій) потрапили до Кіпру (відомої офшорної зони). Іншими країнами, куди здійснювалось інвестування були Російська Федерація, Латвія, Польща, Грузія Вірґінські Острови, Британські, Казахстан та ін. Разом з тим найбільша кількість інвестицій надійшла в Україну також з Кіпру [3].Можна зробити висновки що існує неоднозначне ставлення до офшорів. З одного боку - це спосіб залучення в економіку додаткових інвестицій, а з іншого засіб відмивання «брудних» грошей. Виникши у відповідь на неспроможність національних економік забезпечити ефективні та справедливі з точки зору бізнесу умови оподаткування, офшорні зони стали процвітаючими економічними центрами світу. Відіграючи важливу роль міжнародна податкова конкуренція сприяє покращенню саме національних умов для ведення бізнесу кожною країною, щоб привабити іноземних та не втратити власних інвесторів.
