31. Організація та функціонування системи ризик-менеджменту в банках

Ризик-менеджмент – являє собою систему управління ризиком і економічними відносинами, які виникають у процесі цього управління.

Процес ризик-менеджменту в комерційних банках організовують таким чином, щоб були охоплені всі його структурні рівні – від вищого керівництва банківської установи (спостережної ради та правління банку) до рівня, на якому безпосередньо приймається або генерується ризик. Функції підрозділів чітко визначаються та задокументовуються для уникнення конфлікту інтересів між ними.

Основними необхідно вважати й оцінювати кредитний, валютний, інвестиційний, процентний ризик та ризик ліквідності, хоч усі інші в певні моменти часу та за різних обставин можуть мати і більш істотне значення, ніж вищеназвані. Контроль за банківськими ризиками, аналіз та управління ними являє собою один із найважливіших факторів, що визначають прибутковість банку на перспективу.

Таким чином, ризик-менеджмент можна визначити як один із основних напрямів сучасного менеджменту, що вивчає проблеми управління банком, його окремих підрозділів, завданням яких є створення ефективної системи управління ризиками з урахуванням ризик-чинників, які можуть як негативно, так і позитивно вплинути на досягнення цілей комерційним банком. Мета ризик-менеджменту це забезпечення максимальної ефективності управління з урахуванням чинників невизначеності, які можуть як негативно, так і позитивно вплинути на досягнення комерційним банком своїх цілей. Правильне та своєчасне управління ризиками сприяє підвищенню вартості власного капіталу банку.

В основу банківського управління ризиками пропонуємо використовувати наступні принципи: прогнозування можливих джерел збитків або ситуацій, здатних принести збитки, їхній кількісний вимір; фінансування ризиків, економічне стимулювання їхнього зменшення; відповідальність і обов'язок керівників та співробітників, чіткість політики і механізмів управління ризиками; скоординований контроль ризиків по всіх підрозділах і службах банку, спостереження за ефективністю процедур управління ризиками.

Завершальний, найважливіший етап процесу управління ризиками - запобігання (попередження) виникнення ризиків або їхня мінімізація.

Способи відшкодування ризиків складають зміст так званого регулювання ризиків.

Проаналізувавши визначення ризик-менеджменту, та, зробивши аналіз ризиків у Банку, ми пропонуємо такий процес управління ризиками, який складається з наступних етапів: кількісне оцінювання рівня ризику – це етап процесу рівня управління, який має передбачати оцінювання реального (фактичного) ризику, а також установлення меж допустимого ризику для окремих банківських операцій, організаційних підрозділів і фінансової установи в цілому. Методика кількісної оцінки ризиків повинна базуватися на критерії економічної вартості капіталу та необхідності підтримання капіталу на рівні, який є необхідним для компенсації ризику; етап мінімізації ризику – зниження чи обмеження ризиків за допомогою відповідних методів управління. Банк може вдаватися до таких методів: хеджування, диверсифікація, встановлення лімітів, вимоги забезпечення кредиту; етап моніторингу – здійснення постійного контролю за рівнем ризиків з механізмом зворотного зв’язку.

Моніторинг ризику – це процес функціонування регулярної незалежної системи оцінювання та контролю за ризиком з механізмом зворотного зв’язку. Моніторинг здійснюється завдяки інформаційним звітам структурних підрозділів та окремих посадових осіб, внутрішньому і зовнішньому аудиту.