- •1. Еволюція економічної сутності банку з позиції історичного розвитку.
- •2.Визначте спільні та відмінні моменти в організації систем ведення банківської діяльності в розвинутих країнах світу (сша, Великобританія, Німеччина, Японія) та Україна.
- •Погляди на правову сутність банку з точки зору реалізації банківського бізнесу в сучасних умовах.
- •4. Особливості ведення банківського бізнесу в порівнянні з іншими видами підприємницької діяльності.
- •5. Види банків, їх функції та основні принципи діяльності.
- •5. Види банків, їх функції та основні принципи діяльності
- •6. Банківські групи, їх характеристика, мета створення та особливості діяльності.
- •7. Особливості функціонування сучасних банківських систем.
- •8. Перспективи розвитку банківської системи України в сучасних умовах розвитку економіки.
- •9. Світовий досвід створення комерційних та кооперативних банків: тенденції в Україні
- •11. Критичний аналіз поглядів сучасних науковців щодо сутності банківської системи.
- •13.Організаційно-правові основи функціонування центральних банків розвинутих країн світу.
- •14.Європейська система центральних банків: основи організації і діяльності.
- •15. Етапи становлення Національного банку України як центрального банку держави.
- •Центральний банк як банкір і фінансовий агент уряду.
- •19. Необхідність і завдання управління банківською діяльністю.
- •20. Світовий досвід реструктуризації банківських систем.
- •21. Основні принципи реорганізації та реструктуризації вітчизняних банків.
- •22. Розвиток корпоративного управління в банківській системі України.
- •23. Методи реструктуризації банківської системи
- •24. Вплив капіталізації банків на результат їх фінансової діяльності.
- •25. Характеристика відмінностей між банківськими операціями, послугами та продуктами.
- •26. Зміст активних та пасивних банківських операцій, їх економічна характеристика.
- •27. Перспективи розвитку посередницьких банківських послуг.
- •28.Конкурентоспроможність банку та її основні індикатори.
- •29.Інноваційні підходи до розробки продуктового ряду банків.
- •30. Банк 2.0: проблеми та перспективи впровадження в Україну
- •31. Генезис категорії ризиків банківської діяльності
- •32. Сутність та чинники виникнення економічних ризиків в банківській діяльності.
- •33. Роль власного капіталу у банківській діяльності. Організаційна структура банку в контексті управління ризиками
- •34. Особливості управління ризиком незбалансованої ліквідності
- •36.Організація та функціонування системи ризик-менеджменту в банках.
- •37.Особливості глобалізації банківської діяльності.
- •38. Особливості розвитку вітчизняного фінансово-кредитного ринку в глобальному економічному процесі.
- •39. Наслідки розширення зони євро для банківської системи України.
- •41.Концентрація капіталу в банківській сфері.
- •42.Іноземний капітал у банківській системі, його форми, переваги та ризики.
- •44.Антикризове управління банківською системою
- •45. Фактори та передумови виникнення банківських криз
- •46. Вибір стратегії антикризового управління
- •47. Стратегії розвитку банківської системи в умовах посткризового розвитку.
- •Антикризове управління банківською системою
- •Відкритість та прозорість банківської діяльності
- •50. Кількісні методи оцінки та їх роль у забезпечені стабільності банку та банківської системи.
- •51. Необхідність та цілі регулювання банківської діяльності
- •52. Механізм державної участі у банківській системі
- •53. Регулювання конкурентних умов на банківському ринку
- •54. Становлення та розвиток системи банківського нагляду та моніторингу в Україні
- •55. Міжнародні стандарти банківської діяльності
- •56. Система страхування (гарантування) депозитів та проблема морального ризику.
- •Європейський досвід участі держави в регулюванні банківської системи країни. Банки у системі фінансового посередництва.
- •Поняття банківської діяльності та її генезис (походження, виникнення).
- •Еволюція економічної сутності банку з позиції історичного розвитку.
- •2.Сутність банку: правовий та економічний підходи. Специфіка банківського бізнесу в порівнянні з іншими видами підприємницької діяльності.
- •3.Взаємодія банківського і реального сектора економіки.
- •4. Види банків, їх функції та основні принципи діяльності. Види інтегрованих формувань.
- •5.Банківські об'єднання, їх характеристика, мета створення та особливості діяльності.
- •6.Становлення та розвиток банківської системи України.
- •8.Моделі банківських систем, їх переваги та недоліки. Роль банківської системи в економічному розвитку країни.
- •9.Механізм державної участі в банківській системі
- •10.Формування банківської системи України та її сучасний стан
- •11.Сутність центрального банку. Становлення ірозвиток центральних банків. Функції, роль і статус центрального банку. Операції центрального банку, механізм реалізації грошово-кредитної політики.
- •12.Особливості створення і становлення Національного банку України як центрального банку
- •13.Органи управління та структура нбу
- •14.Економічні засади діяльності та фінанси нбу
- •15. Організаційно-правові основи діяльності Національного банку України
- •Центральний банк як банкір і фінансовий агент уряду. Грошово-кредитна політика нбу та інструменти її реалізації
- •17. Порядок створення банківської установи. Механізм реєстрації банку. Ліцензування банківської діяльності.
- •Органи управління банком. Функціональні та територіальні структурні підрозділи банку. Організаційна структура банку різних форм власності та механізм управління ним.
- •19.Корпоративне управління в банках.. Розвиток корпоративного управління в банківській системі України.
- •20. Реорганізація банків, її види та методи.
- •Методи реструктуризації банківської системи
- •22.Поняття ринку банківських послуг. Основні операції та види позабалансової діяльності банку.
- •23. Сучасні технології та фінансові інновації у банківській діяльності.
- •25. Конкуренція на ринку банківських послуг. Конкурентоспроможність банку та її основні індикатори
- •26.Консолідація в банківському секторі. Антимонопольне регулювання банківської системи.
- •27.Роль ризику у банківській діяльності.
- •29. Формування резервів на покриття можливих ризиків від активних операцій.
- •31.Організація та функціонування системи ризик-менеджменту в банках.
- •31. Організація та функціонування системи ризик-менеджменту в банках
- •32. Глобалізація банківської діяльності. Сфери міжнародного банківського бізнесу.
- •33.Діяльність банків у міжнародних фінансових центрах. Офшорний банківський бізнес.
- •34.Взаємодія з міжнародними фінансовими організаціями та їх вплив на національну банківську систему.
- •35.Концентрація капіталу в банківській сфері.
- •36.Іноземний капітал у банківській системі, його форми, переваги та ризики. Ризик країни.
- •37. Стабільність банківської системи та системний ризик.
- •38. Банкрутство банку: причини та наслідки. Банківська паніка.
- •39.Антикризове управління банківською системою.
- •40. Відкритість та прозорість банківської діяльності, їх кількісні методи оцінки та роль у забезпечені стабільності банку та банківської системи.
- •41. Необхідність та цілі регулювання банківської діяльності. Концепції банківського регулювання. Розвиток банківського регулювання та дерегулювання банківської діяльності.
- •42. Банківський нагляд, його завдання та принципи організації.
- •43. Фінансовий моніторинг. Міжнародні стандарти банківської діяльності.
- •44. Система страхування (гарантування) депозитів та проблема морального ризику.
- •45. Розвиток банківського регулювання на наднаціональному рівні.
- •Нормативи ліквідності
- •Норматив миттєвої ліквідності (н4)
37.Особливості глобалізації банківської діяльності.
Банківські системи різних держав не функціонують в ізоляції одна від одної, вони перебувають у постійній взаємозалежності, взаємовпливі, взаємодії. Глобалізаційні процеси у світовій економіці приводять до проникнення іноземного капіталу в банківський сектор економіки тієї чи іншої держави. Глобалізацію банківської діяльності можна розглядати як уніфікацію банківських систем різних країн світу на основі імплементації міжнародних стандартів банківської діяльності з подальшим перетворенням у єдиний світовий банківський простір.
Банківська система України поступово інтегрується у світовий банківський простір, спостерігається значна активізація присутності іноземного капіталу. Так, в Україні кожен четвертий банк – з іноземним капіталом, кожен десятий – зі стовідсотковим іноземним капіталом. На початок 2013 року іноземний капітал банків в Україні був представлений 26 країнами. Найбільші частки в загальній сумі іноземного капіталу мали Кіпр, РФ, Австрія та Швеція. Отже, доля іноземного капіталу в банківській системі України значна, але спостерігається загальна тенденція поступового зменшення частки іноземного капіталу в банківській системі України. Вже немає таких великих інвестицій в українські банки, які були в 2006-08 роках. Перш за все, це пов'язано з непривабл. інвестиційним кліматом, викликаним низькою юридичної захищеністю кредиторів. Присутність іноз. бан. капіталу впливає як на кількісні, так і на якісні показники ринку, на процентні ставки, тарифи банків, на якість надаваних банками послуг, і на їх спектр. Іноземні банки привнесли на український ринок не тільки фінансові ресурси, а й нові банківські технології, високі стандарти обслуговування клієнтів і кращі приклади систем управління банка ми, як фінансовими організаціями. Сильними сторонами банків з іноземним капіталом, що відрізняють їх від вітчизняних банків, можна назвати вагому фінансову підтримку потужними материнськими компаніями, прозорий капітал, наявність чіткої стратегії розвитку, сучасні банківські технології, високі стандарти обслуговування, організованість, прозорість діяльності, політична незаангажованість, багатий досвід і відмінну репутацію в міжнародних фінансових колах. В той же час, серед негативних наслідків проникнення іноземного капіталу в національну банк. систему можна виділити наступне: вивезення капіталу у вигляді прибутку за межі держави; обмеження суверенітету в грошово -кредитній політиці і перспектив реалізації національних економічних пріоритетів; поступове витіснення з окремих сегментів ринку банківських послуг банків з національним капіталом.
38. Особливості розвитку вітчизняного фінансово-кредитного ринку в глобальному економічному процесі.
Розвиток сучасного фінансового ринку супроводжується динамічними інтеграційними процесами. В умовах фінансової глобалізації посилюються інтеграційні процеси між фінансово-кредитними та страховими інститутами, на глобальному ринку фінансових послуг розвиваються банкострахові групи і фінансові корпорації. Найважливішими характеристиками сучасного фінансово-кредитного бізнесу в умовах фінансової глобалізації стали: зростання організаційно-фінансового, економічного, інформаційного та регулятивного капіталів; дерегулювання, посилення конкуренції, зростання ризиків, фінансові інновації, реінжиніринг. У результаті глобалізації фінансових ринків банки, страхові компанії, фінансові корпорації стикаються з додатковими ризиками, пов’язаними не лише із зміною кон’юнктури ринків талібералізацією фінансового законодавства, але й розширенням форм, інструментів фінансової взаємодії.
В наш час в Україні на ринку фінансових послуг склалася саме така ситуація, коли великі страхові компанії та банки розширюють частку своєї присутності на ринку, забезпечуючи споживачів фінансовими продуктами на основі використання загальних каналів збуту. Це дозволяє інтегрованим операторам фінансового ринку забезпечити собі конкурентні переваги. Клієнтам фінансових бізнес-груп надається інвестиційне, страхове, кредитне, лізингове і консалтингове обслуговування на основі використання взаємодоповнюючих інноваційних фінансових технологій, що забезпечує повний спектр послуг у поєднанні з максимальною надійністю проведених операцій.Традиційно вітчизняна фінансова система будувалася навколо банків, які є основними акумуляторами фінансових ресурсів і джерелами позикових коштів для інших економічних агентів. Однак у міру розвитку української економіки все більш важливу роль починають грати небанківські фінансові інститути, перш за все, страхові компанії, недержавні пенсійні фонди, компанії з управління активами різних фондів. Розвиток процесів інтеграції на фінансовому ринку уповільнює недостатній рівень прозорості українського нац фін бізнесу і його активів, що робить неможливою оцінку реальної ринкової вартості банків, страхових компаній, фінансових корпорацій і служить перешкодою для залучення прямих, особливо іноземних інвестицій. У цьому плані український фінансовий ринок, особливо ринок страхових послуг, поступається іншим галузям національної економіки. Еволюція моделей державного регулювання показує, що йде пошук оптимального співвідношення господарських свобод та державного регулювання, йде перерозподіл відповідальності між державним і приватним секторами. Сучасна конкурентна боротьба банків і страхових компаній в умовах відкриття ринку означає втягування національних фінансових операторів в змагання з транснаціональним фінансовим капіталом, фактично перетворюється на боротьбу мережевих корпоративних стратегій з незалежними операторами національних ринків.Ідея доцільності створення мегарегулятора (інтегрованого нагляду за фінансовим ринком) українського фінансового ринку активно обговорюється. Мегарегулятор повинен буде контролювати і регулювати три основні категорії фінансових посередників - банки, страхові компанії та професійних учасників ринку цінних паперів. Причинами створення ефективного державного нагляду є: універсалізація фінансового ринку, ускладнення фінансових продуктів і послуг (кредитні деривативи, сек’юритизація традиційних форм кредиту (іпотека, кредитні картки тощо), комбіновані фінансові продукти на стику банківської, інвестиційної та страхової діяльності); поява фінансових супермаркетів (в результаті появи інтегрованих фінансових посередників спеціалізовані органи нагляду не в змозі оцінити сукупні ризики фінансового супермаркету в цілому); економія коштів держбюджету за рахунок економії на масштабі діяльності. Міжнародний досвід показує, що мегарегулювання - широко поширена модель організації фінансових ринків, яка діє більш, ніж в 40 країнах світу. Таким чином, процеси глобалізації, що відбуваються останнім часом на вітчизняному фінансовому ринку свідчать про те, що і банківські і небанківські установи усвідомили переваги взаємного бізнесу і готові до консолідації капіталу.Основними цілями створення інтегрованих фінансових посередників є: зростання прибутку; зниження ризиків, зменшення витрат; збільшення частки ринку і продажів; підтримка репутації у клієнтів; формування позитивного іміджу компаній-партнерів проекту.