2.Розрахункові характеристики деревини

Розрахункові опори деревини сосни (окрім веймутової), їли. ліственні-ци європейською і японською приведені в таблиці. 7.1. Розрахункові опори для інших порід деревини встановлюються множенням величин, приведених в таблиці. 7.1 на коефіцієнти гпп, вказані в таблиці. 7.2. Розрахункові опори следуєт умножати на ряд коефіцієнтів, що враховують умови роботи і технічне стан деревини конструкцій. Коефіцієнт умов роботи тв приймається: при експлуатації конструкцій в сухих і нормальних умовах і усередині будівель при вологості до 75 % — т_в = 1;

-то ж при вологості понад 75 до 95 % — т_в = 0,9;

-при експлуатації конструкцій на відкритому повітрі — т_в = 0,85; -

при експлуатації конструкцій в частинах будівель постійно зволожуваних або таких, що знаходяться у воді - т_в = 0,75.

Таблиця 7.1. Розрахункові опори деревини сосни, ялини і модрини

Примітка. Розрахунковий опір деревини тому, що місцевому зім'яло упоперек волокон на частини довжини (при довжині незавантажених ділянок не менше довжини майданчика того, що зім'яло і товщини елементів), за винятком випадків, обумовлених в п.4 даної таблиці, визначається по формулах [А].

Для конструкцій в яких напругу в елементах, що виникає від постійних і тимчасових тривалих навантажень, перевищують 80 % сумарної напруги від

всіх навантажень, застосовується коефіцієнт тя = 0,8. Для клеєних і гнутих елементів, конструкцій найбільш поширених в практиці, застосовуються коефіцієнти гт = 0,8 і т™ = 0,8

Крім того, необхідно застосовувати коефіцієнти, що характеризують міру фізичного зносу (наявність тріщин, деформацій і пошкоджень). Міра фізіче-ського зносу визначається відповідно до вказівок ВСН 53-86 (р) [18].

Таблиця 7.2. Перехідні коефіцієнти для розрахункових опорів для різних порід деревини

Примітка. Коефіцієнти вказані в таблиці для конструкцій опор воздуинних ліній елктропередачи, що виготовляються з не просоченої антисептиками ліственніци (при вологості < 25%), умножаються на коефіцієнт 0,85.

Контрольні запитання:

1. Перелічіть основні положення розрахунку дерев’яних кроквяних, систем.

2. Перелічіть розрахункові характеристики деревини.

3. Порядок розрахунку дерев'яних конструкцій.

4. Які є деформації деревини?

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ОСТЕРСЬКИЙ КОЛЕДЖ БУДІВНИЦТВА ТА ДИЗАЙНУ

ДИСЦИПЛІНА: «РЕКОНСТРУКЦІЯ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД»

Тема1.8.2

«Робочі креслення розрахунки та технологія використання робіт з підсилення крокв'яних систем у схилових покрівлях; заміна крокв'яних систем у силових покрівлях. Заміна плоских покрівель на скатні ,з улаштуванням накладних або висячих крокв».

1.Основні вказівки до розрахунку

Розрахунок підсилюваних дерев'яних балок, ферм, арок, а також дерев'яних елементів підсилення, необхідно виконувати відпо­відно до вказівок СНиП П-25-80. Металеві елементи дерев'яних конструкцій, а також деталі зміцнення із металу розраховують за вказівками СНиП П-25-81.

Стояки під балки, а також під ферми і арки, розраховують як центрально-стиснуті елементи дерев'яних конструкцій. При цьому розрахункову поздовжню силу N беруть рівною величині всього навантаження, яке передається на цей стояк, а коефіцієнт наве­дення довжини р.₀= І.

Розрахунок металевого протезу для балок, (див. рис. 8.14, г, д) здійснюють на вигин від дії згинального моменту, який визнача­ють залежно від величини опорної реакції балки І? і відстані від осі опори до першого болта (див. рис. 8.14):

Один із болтів — другий від опори, якщо протез розміщений внизу і перший від опори, якщо протез зверху — зазнає розтяган­ня. Він розраховується на розтяг, шайба — на вигин, а деревина — на стиск від дії зусиль в першому і другому болтах, які визнача­ють за формулами:

де а і Ь показані на рис. 8.14, д.

Аналогічно розраховують болти, шайби і деревину (під шай­бами) при підсиленні кінців балок дерев'яними надбалками і під­балками (рис. 8.14, б, в). Переріз дерев'яних надбалок і підбалок беруть не меншим, ніж переріз основної балки.

При підсиленні опорної частини балки шляхом заміни її кінців двома дощаними накладками сумарна площа їх поперечного перерізу повинна бути не менше перерізу основної балки. Кіль­кість цвяхів, якими накладки прибивають, до основної балки ви­значають залежно від зусиль в них. Цвяхи розбивають на дві гру­пи, при цьому перша група розташовується біля кінця балки на відстані а від осі опори, а друга — на відстані Ь від першої групи. Кожну групу двох зрізних цвяхів розраховують на вигин.

Металеві протези опорних вузлів ферм розраховують з ураху­ванням загальних вказівок СНиП Н-25-80 і СНиП П-23-80 залежно від величини і виду діючих на нього зусиль.