1.Охарактеризуйте основні поняття методики фізичного виховання: „Фізичний розвиток”, ”Фізичне виховання”, ”Фізична підготовленість”, ”Фізична освіта”, ”Фізична культура”. Фізична культура - частина загальної культури, сукупність матеріальних та духовних цінностей суспільства, які створюють­ся та використовуються ним для фізичної досконалості людини. До матеріальних цінностей належать: спортивні споруди (стадіони, спортивні зали, басейни, фізкуль­турні майданчики та ін.), фізкультурне обладнання та інвентар, а також рівень фізичної досконалості дитячого та дорослого насе­лення, включаючи їх спортивні досягнення та ін. До духовних цінностей належать соціальні, політичні та практичні досягнення в галузі фізичного виховання. Фізична культура має багато функцій: нормативну, яка полягає у закріпленні раціональних норм рухової діяльності; інформаційну, яка відображує властивості накопичувати культурну інформацію, бути засобом її розповсюдження та передачі їх від одного покоління до іншого; комунікативну, яка характеризується властивістю сприяти спілкуванню, встановленню міжособистісних контактів; естетичну – задоволення естетичних потреб особистості у красивих рухах, своєму гармонійному фізичному розвитку та ін.; біологічну, яка пов'язана з задоволенням природної потреби людини (особливо дітей) у русі, покращання її фізичного стану та забезпечення високої працездатності організму. Ці функції покладено в основу класифікації видів фізичної культури, яка може бути представлена як базова (загальнорозвиваюча), прикладна та оздоровча фізкультура, спорт. Фізичне виховання - це організований педагогічний процес, спрямований на морфологічне і функціональне удосконалення організму людини, формування і поліпшення її основних життєво важливих рухових вмінь, навичок і пов'язаних з ними знань. Фізичне виховання в дитячому садку як цілеспрямований педагогічний процес здійснюється всією системою організаційних форм, які передбачено програмою (щоденні заняття фізкультурою, ран­кова гімнастика, рухливі ігри та ін.). Фізична підготовка – цим терміном визначають прикладну спрямованість фізичного виховання щодо трудової або іншої діяльності людини (наприклад, фізична підготовка моряка, спорт­смена, космонавта та ін.). «Загальна фізична підготовка» - це процес фізичного виховання, що створює загальні передумови для високопродуктивної праці людини. «Спеціальна фізична підго­товка» спрямована на підготовку людини до професійної та спортивної діяльності. Рухова підготовленість – зумовлює рівень розвитку рухових умінь та навичок, фізичних якостей, що задовольняють вимоги спортивної класифікації (для спортсменів), шкільної програми з фізичної культури (для учнів шкіл). Для дітей дошкільного віку розроблені нормативні показники з усіх основних видів фізич­них вправ та вимог щодо якості їх виконання, які визначені програмою виховання для дитячих садків. Фізкультурна освіта – цим терміном визначають рівень знань з фізичного виховання, рухових і гігієнічних вмінь та навичок. Цей термін запровадив П.Ф. Лесгафт, вважаючи, що фізичне ви­ховання має на меті не лише зміцнення фізичних сил людини, а й накопичення нею спеціальних знань, вмінь та навичок.

2. Розкрийте особливості становлення теорії фізичного виховання. Зміст фізичного виховання в Запорізькій Січі.

Фізичне виховання як суспільне явище виникло на тому етапі розвитку людського суспільства,коли в ході еволюційного процесу людина перейшла від простого сприйняття природного середовища до цілеспрямованої дії його зміни. Необхідність працювати,виготовляти знаряддя праці,передавати наступним поколінням накопичені трудові вміння та навички стала об’єктивною причиною виникнення виховання як особливої категорії суспільного життя. Суб’єктивною причиною стали розуміння людиною впливу попередньої фізичної підготовки на ефективність оволодіння предметом праці та на позитивні наслідки її. Дії,на основі яких виникли фізичні вправи,почали безпосередньо впливати не тільки на предмет праці,а й на саму людину. Перетворення трудових дій у фізичні вправи значно поширили сферу їх впливу на людину в плані її всебічного вдосконалення. Родове суспільство:створилися відповідні матеріальні умови,виникла необхідність передачі життєвого досвіду у застосуванні предметів праці та бойових дій підростаючим поколінням. Тому фізичне виховання виділилося в окрему суспільну функцію. Фізичне виховання в цей період здійснювалося у вигляді сюжетних та спеціальних вправ. Класове суспільство-рабовласницьке: фізичне виховання змінюється,пріоритетною у ньому стає військова підготовка. Раби виконували тяжку фізичну працю,а вільні громадяни повинні були мати всебічну військову-підготовку(функцію виховання брала держава Афіни;Спарта і тд). Культ гармонійно розвинутого тіла. Великі спортивні заходи:Олімпійські,Йєменські,Немейські,Піфійські. Новий напрям фізичної культури-лікувально-профілактичний. Застосування засобів загартування організму,гігієни,організація активного відпочинку. Феодальне суспільство: рицарське(військово-фізичне)виховання(володіння мечем,шпагою,списом,добре їздити на коні). Серед міського та сільського населення-народна система фізичного виховання,яка складалася з народних рухливих ігор,танців,військових та фізичних вправ(боротьба,кулачний бій та ін.) З середини 17ст: активізується розвиток фізичної культури(формуються різні системи фізичної підготовки,удосконалюються засоби,форми та методи фізичного виховання дітей, молоді та дорослих людей; створюються спортивні гуртки,клуби). Розвиваються різноманітні види спорту для яких створюється інвентар та обладнання. Спорт виходить за рамки окремих держав,виникають змагання. Історичність фізичного виховання зумовлена тим,що в кожному суспільному ладі створювалася своя система,яка відповідала потребам матеріального виробництва та військової техніки даного суспільства. Кожна система була типовою саме для даної історичної епохи. Зміст фізичного виховання в Запорізькій Січі. Значне місце у військовому навчанні та вихованні козаків займали фізичні вправи,що спрямовувалися на розвиток сили,витривалості,швидкості,спритності,а також вольових якостей:сміливості,рішучості,настирливості,на формування навичок добре володіти шаблею,списом,вогнепальною зброєю,здійснювати тривалі переходи, долати водні та інші перешкоди. Ефективно використовували народні засоби оздоровлення та загартування.