67.Розкрийте передумови й опишіть початок арабського завоювання Піренейського півострову.

У арабських правителів Магріба не було добре продуманого плану завоювання вестготской Іспанії. Насправді, більшу частину населення Магріба, звідки прибули завойовники, тоді складали бербери, які тільки нещодавно почали приймати іслам. Бербери неодноразово здійснювали набіги в південну частину Іберійського півострова після падіння римської влади. Є відомості про те, що 27 квітня 711 року Тарік ібн Зіяд з 9000 своїх воїнів висадився в Іберії з метою вчинити черговий великомасштабний грабіжницький набіг, скориставшись розколом в Вестготскому королівстві на західну частину (родрігісти) і східну (вітіціани). На грабіжницьку версію вказує те, що його судна нагадували торгові, а коли стало ясно, з якою метою прибули ці «торговці», християнські жителі довколишніх міст покидали своє майно і спробували сховатися в пагорбах, тобто вони вчинили так, як зазвичай вчиняли жителі прибережних регіонів у разі короткочасного піратського рейду, а не облоги. Тарік захопив Альхесірас, і, дочекавшись підкріплення з Африки, рушив далі на північ, де 19 липня 711 року відбулася битва при Гвадалете, в якій був переможений король Родер. Вестготські воїни, і без того нечисленні, були розгромлені. Тільки невелика їх частина сховалася у фортеці Есіха недалеко від Севільї, але й вона була незабаром змушена здатися. У 713 році деякий опір чинили фортеці Меріда і Сегоюела. Тарік здійснив вторгнення самовільно, але, згідно з однією з версій, дізнавшись про початковий успіх берберів в Іспанії, їм на допомогу поспішив Муса ібн Нусайр, арабський намісник з Іфрікиі, головною метою якого було закріпити захоплені землі за арабським світом.

І хвиля завоювання Іберійського півострова (арабами і берберами). 710–724 роки

710 : Агіла, син Вітиці, зміщений із трону Родеріхом, просить допомоги в арабського губернатора Іфрікії Муси ібн Нусіяра. Висадка 400 берберів на європейському березі Гібралтарської протоки. Проводиться підготовча експедиція для вибору місця майбутнього вторгнення. Загоном арабів командував Тариф ібн Маллука.

• 711, Квітень : Тарік бен Зіяд, вільновідпущенник губернатора Іфрікії Муси ібн Нусіяра, виходить з Танжера на чолі армії в 7000 чоловік (майже всі бербери і близько 300 арабів), до яких незабаром приєднується інший загін чисельністю 5000. Для висадки на півострів араби використовують кораблі графа дона Хуліана (губернатор Сеути). Тарік висаджується в Гібралтарі, де розбиває табір і засновує невелику фортецю, яку планує зробити опорним пунктом (сучасний Альхесірас). Війська синів Вітиці і деякі готські дворяни приєднуються до армії Таріка і починають рух до Толедо.

• 711, Травень : Памплона. Король Родеріх одержує звістку про висадку військ Таріка; війська, що придушують повстання басків, негайно відзиваються, і вестготська армія починає швидко просуватися на південь назустріч мусульманам.

• 711, Липень : Гвадалетта . Війська Родеріха зіштовхуються з армією Таріка. Фланги армії вестготів були довірені Оппе і Сісіберту, братам Вітиці, що залишають короля під час бою. Через тиждень безперервних сутичок, вестготська армія рятується безладною втечею. Король Родеріх зникає (можливо, тоне).

• 713 : Оріуела. «Угода Теодоміро». Готський дворянин Теодоміро, правитель області на південному-сході Іспанії (навколо сучасного Аліканте), домовляється з Абд аль-Азізом. У договорі, що вони підписують, Теодоміро приймає владу і захист нових правителів з відповідним податковим зобов'язанням, а також з умовою, що і йому і його людям гарантується вільне сповідання християнства. Договір поширюється на сім міст і завершується уточненням цифр оподаткування. Також уточнюється, що Теодоміро «не дасть притулку ні втікачам, ні ворогам». Угоди подібні до цієї підписуються по всій країні.

• 714–717 : Завоювання Португалії і південного сходу Іспанії. Муса ібн Нусіяр без бою входить у Сарагосу. При невідомих обставинах Агіла II відрікається від вестготскої корони. Новим правителем вільних вестготів стає граф Ардо. Мусульманам здаються останні міста перед Піренейськими горами.

• 718 : Астурія. Збори астурійских вождів і вестготської знаті вибирають своїм лідером готського феодала Пелайо. Покладено початок об'єднанню антимусульманських сил. Зниження оподатковування і припинення міжусобиці перетворило мусульман у визволителів. Населення з радістю приймає арабів. Церква байдуже відноситься до завойовників, оскільки араби спочатку зберігають церковні привілеї.

• 720–724 : Місто Нарбонн захоплене мусульманами. Ардо убитий. Кайруанські араби підкорюють острів Сардинія. Ібіца захоплена арабами. Завойовники контролюють весь Іберійський півострів за винятком вузької смуги гірського узбережжя на півночі.