Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
seredni_viki_1-13.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
397.93 Кб
Скачать

61. Висвітліть зовнішню та внутрішню політику Оттона і Великого.

Оттон І- король в 936-973 р. Імператор «Священної Римської імперії» в 962-973 р. Син Генріха 1 Птахолова й Матильди. Коли в 936 батько помер, Оттон став його наступником. Однак він не побажав обмежуватися роллю феодального сюзерена, прагнучи поширити свою владу на всю Німеччину. Оттон подбав про те, щоб відбулася його офіційна коронація, а також помазання ієрархом, відродив зовнішні форми та церемонії двору Каролінгів. Зусилля нав'язати своє верховенство всій Німеччині привели до заколотів герцогів, які не могли погодитися з втручанням у свої внутрішні справи. Герцогів підтримала частина вищого духовенства, однак герцоги не змогли з'єднати свої сили і були розбиті поодинці. Оттон відродив політику Каролінгів також і в тому відношенні, що став роздавати герцогства своїм родичам. Швабію він віддав синові Лудольфа, Баварію - братові Генріху, Лотарингію - зятю Конраду, а Франконію, так само як і Саксонію, залишив за собою. У кожному з герцогств був призначений граф, або палатин (пфальцграф), з тим щоб всюди дотримувалися королівські інтереси. Втім, нові герцоги відстоювали місницькі інтереси, ворогували один з одним і з Оттоном, якому довелося привести до покори і навіть змістити деяких з них. Оттон посилив контроль над церквою (створивши т.зв. «Імперську церкву»), засновував нові єпископства і абатства.

Поза Німеччиною Оттону вдалося поширити свою владу на королів Чехії та Арелат. У 951 він перейшов через Альпи і вторгся до Італії, прийняв титул короля лангобардів, одружився на вдові короля лангобардів Лотаря Адельгейді і привів до покори її противника Беренгара II. Спалавший в 952 заколот змусив Оттона терміново повернутися до Німеччини, де він відновив порядок. Це дало йому можливість розгромити угорців на Лехфельді в 955 і тим самим припинити їх останнє велике вторгнення до Німеччини. У тому ж році Оттон і маркграф Полабськиої марки Герон здобули перемогу над слов'янами. У 961 Оттон повернувся до Італії з потужною армією для надання допомоги папі Іоанну XII. Під час другого походу в Італію 962 року Отто був коронований папою Іваном ХІІ на імператора Священної Римської Імперії, ефемерного державного утворення, яке в різному складі існувало з 962 до 1806. Однак незабаром Іоанн, прагнучи до самостійності, виступив проти Оттона, і тоді той його змістив і призначив на його місце свого секретаря під ім'ям Лева VIII. На цей раз Оттон залишався в Італії довго, до 965, а в 966 знову з'явився тут, оскільки у нього з'явилися плани оволодіння всім Апеннінськім півостровом, у тому числі і південній його частиною, що належала Візантії.

Не досягнувши великих успіхів у спробах розширити свої володіння за рахунок півдня Італії, Оттон уклав з візантійським імператором Іоанном Цимисхием угоду, відповідно до якого в 972 його син Оттон II одружився на грецькій принцесі Феофано, причому приданим повинні були бути якраз бажані області. Одночасно це означало визнання імперії Оттона з боку Візантійської імперії.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]