Західноєвропейське мистецтво х1Хст.

Велика французька революція 1789^-1794 рр. змінила духовне життя Європи, порушила численні канони та змусила переглянути цінності. Вона породила розчару­вання у попередніх ідеалах і похоронила надії на швидке перетворення Європи. Спокій та гармонія вже не від­повідали бурхливим подіям XIX ст. У мистецтві у цей час виникають та змінюють один одного різні напрями, поняття прекрасного починають кардинально перегляда­тись. Життя простої людини з її радощами та

турботами стає головною темою у мистецтві.

Теодор Жеріко (1791-1824) Т. Жеріко. Пліт «Медузи». Фрагмент. 1819 р.

У 1819 р. молодий французький художник Теодор Жеріко показав у Паризькому са­лоні картину «Пліт «Медузи». Вона стала символом романтизму — найбільш яскравої течії у західноєвропейському мистецтві по­чатку XIX ст. У центрі творів романтиків — яскрава, видатна особистість, що перебуває у конфлікті із суспільством або повстає проти природних стихій. Картина Жеріко розповідає про реальну подію — трагічну загибель фрегата «Ме­дуза» біля берегів Африки. Пасажирів, що врятувалися на плоті, винесло у відкрите море. Жеріко зображує той момент, коли після 12 днів відчаю потерпілі побачили на горизонті вітрило корабля. На передньо­му плані — драматична сцена прощання з померлими. Друга група — виснажені, але сповнені бажання жити люди намагаються підвестися та розгледіти вітрило. Вершина усієї композиції — фігура негра-сигнальника. На фоні грозового неба він подає знак людям з вітрильника, що біліє на горизонті. Цей образ — ідейний фінал картини: крізь смерть та випробування людина проносить надію на спасіння та пе­ремагає стихію.

Ежен Делакруа (1798-1863)

Після ранньої смерті Жеріко головою роман­тичного напряму в мистецтві Франції став Ежен Делакруа. Делакруа вважав, що живо­пис має зворушувати серця людей. Цьому художникові були чужі буденні образи, він бажав жити повноцінно, пристрасно, любив подорожі, захоплювався пишною розкішшю східних країн, Алжира та Марокко.

Е. Делакруа. Свобода на барикадах. \ 1830р.

У дні революції 1830 р. весь Париж про­тягом трьох днів був перегороджений барикадами. Влада королівської династії Бурбонів пала. Ці події надихнули Делакруа на створення картини «Свобода, що веде народ на барикади» («Свобода на барика­дах»). Цей твір прославився на весь світ. У центрі картини — алегорична фігура Свободи: молода жінка з прапором у руках веде за собою повстанців. Весь її величний вигляд, одухотворене обличчя, одяг, легка, стрімка хода нагадують античних богинь. Фригійська шапочка на голові — стародав­ній символ звільнення від рабства, прапор та зброя у руках свідчать про те, що богиня «оселилася» на барикадах.

Франсиско Гойя (1746-1828)

Цей геніальний іспансьісий художник найбільш яскраво виразив силу та сутність романтизму.Гойя в юності любив розваги, романтичні пригоди, брав участь у поєдинках. Його перші картини та картони для гобеленів сповнені радості. У цей час Гойї вдається усе — і в особистому житті, і у творчості. Його призначають королівським худож­ником. Але незабаром доля зруйнувала його благополуччя.Після тяжкої хвороби повністю

Ф. Гойя. Портрет герцогині Каетани Альба. Фрагмент. 1795 р.

втративши слух, художник все ж мужньо проходить свій хресний шлях. Майстер,а разом з ним і його герої вступають у конф­лікт зі світом. У серії гравюр «Капричос»він виражає протест проти релігійного фанатизму іспанської інквізиції та пороків суспільства. Свій

Ф. Гойя. Розстріл повстанців у ніч на 3 травня 1808 року. Близько 1814р.

офорт «Сон розуму народ­жує чудовиськ» автор пояснює: «Фантазія,що позбавлена розуму, народжує чудовиськ; поєднана з ним—мати мистецтва та джерело його чудес».Гойя був чудовим портретистом, здатним уловити та передати відтінки характерів. Портрет норовливої та незалежної герцогині Каетани Альба, яку сучасники називали іспанською Венерою, вражає незвичайною композицією та дивною гамою кольорів. Портрет дівчини з глечиком був створений з великим почуттям симпатії. У 1808 р. у Мадриді спалахнуло повстання проти вве­дення в Іспанію наполеонівських військ. Повстання було жорстко придушене. Гойя першим в історії мистецтва змалював роз­праву в картині «Розстріл повстанців у ніч на З травня 1808 року». Особливо виразно Гойя використовує світло, що створює атмосферу тривоги, страждань і у той же час вносить героїчну ноту.