Підсумок

Дисертація є комплексним багатоплановим дослідженням, що охоплює питання організації та надання медичної допомоги пацієнтам з хворобами нирок, і складається з вивчення трьох головних напрямків - епідеміологічних, клінічно-організаційних і клінічно-статистичних аспектів проблеми.

Вивчення епідеміології хвороб нирок, особливостей динаміки поширення захворювань в Україні дало можливість визначити рівень поширеності, захворюваності та летальності щодо нефрологічних захворювань, сприяло комплексній оцінці епідеміологічних процесів в країні.

Визначення якості діагностики хвороб нирок та обсягу обстеження пацієнтів встановило недостатній об'єм обстеження, шшстмв- /якості діагностики та лікуванню^, Частота помилкових діагнозів залишається значною, стабільною, причини помилок переважно суб'єктивного характеру, що заходи їх усунення - впровадження діагностичних підвищення обізнаності з питань нефрології.

Запропонована до офіційної звітності клінічно-статистична номенклатура хвороб нирок відображає основу нефрологічної патології і має на меті реальне відображення поширення хвороб нирок, адекватну оцінку формування епідеміологічних процесів в Україні.

Вивчення всіх аспектів та особливостей спеціалізованої нефрологічної допомоги з використанням результатів соціально-епідеміологічних та клінічних досліджень сприяють науково обгрунтованим заходам її поліпшення, подальшого планування і розвитку у вседержавному маштабі.

Висновки

1. На підставі епідеміології хвороб нирок впродовж 12 років (1986-1997) в Україні визначений рівень захворюваності, поширеності, летальності щодо хвороб нирок, передбачених статистичною звітністю МОЗ України. Захворюваність на хронічний гломерулонефрит в Україні становить 7,16±0,22 (max 7,71±0,63/1996 - min 6,5±0,5/1995), на гострий гломерулонефрит 6,26±0,21 (5,67±0,4/1995 -- 7,0±0,7/1992) на 100 тис. населення. Поширеність хронічного гломерулонефриту становить 92,25±0,98 (95,7±4,2/1992 - 87,2±4,4/1997) на -100 тис.

Летальність від хронічного гломерулонефриту ^ 5,66±0,19 (6,2±0,5/1994 5,1±0,5/1992), від гострого гломерулонефриту 1,72±0,24 (2,610,6/1994 -- 1,0±0,2/1997) на 100 тис відповідно. Захворюваність на хронічний пієлонефрит становить 92,06±6,65 (110,8±8,3/1997 80,5±4,5/1995), поширеність - 680,66±43,34 (815,2±53,7/1997 - 588,1±42,2/1993) на 100 тис населення. Захворюваність на інфекцію нирок становить 163,13112,36 (212,4112,5/1997 - 100,815,7/1990), поширеність -- 723,80159,82 (963,9156,2/1997 •• 463,9134,2/ 1990) на 100 тис населення. Летальність від інфекції нирок має рівень 0,8410,01 (1,010,1/1987,1990 - 0,810,1/1997) на 100 тис, від хронічного пієлонефриту 1,1510,07 (1,410,09/1993 - 1,010,12/1997) на 100 тис.

2. Істотні зміни рівня захворюваності на гломерулонефрит впродовж 12 років не встановлені. Спостерігається істотна від'ємна динаміка поширеності хвороби в країні, що свідчить про ниже виявлення гломерулонефриту, недосконалість діагностики. Має місце статистичне суттєве поширення інфекції нирок та хронічщй пієлонефрите в країні. Істотної динаміки летальності від хронічного гломерулонефриту, інфекції нирок, хронічного пієлонефриту в країні за останні 12 років не встановлено. Відзначається від" ємна динаміка летальності від гострого гломерулонефриту.

3. В Полтавській області спостерігається високий рівень поширення та захворюваності на гломерулонефрит, значна додатня динаміка показників щодо інфекційно-запальних хвороб нирок, що свідчить як про/місцеві особливості епідеміологічних процесів, так і адекватне виявлення хвороби. Статистичне істотні зміни щодо поширення хвороб нирок (гломерулонефриту - зменшення, інфекції нирок та хронічного пієлонефриту - зростання) при відсутності статистичне істотних змін рівня захворюваності свідчить про необхідність вдосконалення виявлення та діагностики захворювань нирок в області, як і загалом у країні. Істотної динаміки щодо летальності від хвороб нирок в області не відзначено.

4. В областях, радіаційне забруднених, захворюваність на гломерулонефрит є вищою середнього рівня, але статистичне істотно не змінюється. Поширеність хронічного гломерулонефриту істотно знижується, що відповідає загальнодержавній тенденції. Захворюваність на інфекційно-запальні хвороби нирок істотно вище середнього рівня, поширеність не перевищує середні дані, але темп росту більший, зростає істотно. Не відмічається істотної динаміки летальності від хвороб нирок.

5. Недостатній обсяг обстеження пацієнтів є головною причиною хибної діагностики. Відзначено погіршення якості діагностики хвороб нирок в залежності від спеціалізації відділення і рівня лікувального закладу. В нефрологічних відділеннях недостатньо обстежено 25,8±2,4% хворих, у 3-7% діагноз сумнівний. В терапевтичних відділеннях кількість недообстежених 46,8±3,3%, кількість недостовірних діагнозів складає від 9,3% до 20-22%, у 12% хворих в районих лікарнях діагноз неповний.

6. Рівень адекватної діагностики змінюється залежно від нозологічної форми, а саме: при гломерулонефриті недостатньо обстежених - 25,5%; при пієлонефриті - 35,4%; при хронічній нирковій недостатності - 30%; при амілоїдозі - 30,7%; при діабетичному гломерулосклерозі - 42,3%; при системних захворюваннях сполучної тканини (СЗСТ) - 45,2%; тобто найгірше обстежені хворі на діабетичний гломерулосклероз і СЗСТ з переважним ураженням нирок.

7. Опрацьовано алгор^ши- діагностики з урахуванням рівня та спеціалізації надання медичної допомоги нефрологічним хворим (нефрологічні, терапевтичні відділення; районна, міська, обласна лікарня, відділення нефрології/нституту УтаНХоасшс^ашІядІагностичних алгоритмів сприятиме обстеженняІІілеспрямованІШу/от'шІальшш шляхом» шжрищенто якості діагностики хвороб нирок на всіх рівнях з урахуванням наукової та практичної доцільності і економічності.

8. Статистична звітність впродовж вивченого періоду неадекватно відображає епідеміологічні процеси в країні, свідчить про наявність значних розбіжностей в наданих для обліку даних, обумовлює необхідність реорганізації обліку. Розроблена і запропонована нами спеціалізована клінічно- статистична номенклатура відображає можливість комплексно вивчити всю групу нефрологічної патології

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА

1. Адо М.А. ВопросьІ диагностики й лечения гломерулонефрита // Клин, мед.- 1989.-№4.-С.24-29.

2. Альбини Б., Брентьес Я.Р., Андерс Д.А. Иммунопатология почки: Пер. с англ. - М.: Медицина, 1982.-264с.

3. Аль-Шукри С.Х., Горбачев А.Г., Смирнов B.C., Кузьмин И.В. Иммунное состояние больньїх первичньш й вторичньш хроническим пиелонефритом // Урол. инефрол.-1996.-№3.-С.17-20.

4. Артемева В.Б., Козловская Л.В., Мирошниченко Н.Г., й соавт. Значениецитохимических тестов в нефрологии // Тер. архив.-1988.-№7.-С.74-79.

5. Асаулюк И.К., Завгородний С.И. Особенности клинического течения, частота й трудности диагностики висцеральньїх поражений при ревматоидном артрите // Лік.спр.-1998.-№6.-С.90-94.

6. Бабайцев А.В. Анализ качества поликлинической диагностики по данньш вскрьггий // Клин. Медицина. -1992. - N1. - С.93-96.

7. Бажанов Н.Н., Петухова Н.В. Некоторне вопросьІ диагностики й тактики ведення больньїх системной красной волчанкой // Клин.мед.-1990.-№1.-С.124- 130.

8. Банькова Е.М., Буглова С.Е. Иммунологические признаки активации гломерулонефрита // МатеріалІгі^йжяйр. конф. "Нирки та інфекція"-] 1997.-С. 12-13.

9. Баран Е.Е., Баран Е.Я. Поєднання перебігу пієлонефриту і гломерулонефриту та принципи їх лікування // там же. - С.30-31.

10. Бойкова Н.В. Зависимость темпа прогрессирования диабетического гломерулосклероза от степени компенсации сахарного диабета // Клин, мед.-1975.-N3.-C.56-59.

11. Болезни почек // Под. ред. Маджракова Г., Попова Н.- София.: Медицина й физкультура, 1980.- 804с.

12. Борзих О.А. Оцшкегякості діагностики хворсго нирок на різніргетапах медичної допомоги/^Вопросн зкологии й медиийнм.-1998.-№5-6.?€Г46-49.

13. Борисов Й.А. Пиелонефрит й его лечение на современном зтапе // Тер. арх.-1997.-№8.-С.49-54.

14. Борисов И.А., Сура В.В. Современньїе подходн к проблеме пиелонефрита //Тер.арх.-1982.->ІЬ7.-С. 125-135.

15. Борисов Й.А., Сура В.В., Грибунов Ю.П. Пиелонефрит в старческом возрасте //Тер. арх.-1983.-№6.-С.З-9.

16. Бурцев В.И., Гранкин В.И., Брюховецкий А.Г., й др. О некоторьіх вопросах современного лечения больньїх с терминальной хронической почечной недостаточностью//Клин. мед.-1993.-№1.-С.ЗЗ-37.

17. БьІрсан М.Р., Танасий А.Г.,Сагатович В.А. Пуги организации й лечения больних с ХГШ в Молдове // ТезисьІ докладов 3-го всесоюзного сьезда нефрологов, II том, Баку, 1980.- с.126.

18. Васильєв К.Г., Голяченко A.M. Методи зпидемиологического изучения неинфекционньІхзаболеваний.-К.: Здоров'я, 1983.-124с.

19. Вермель А.Е. Амилоидоз: класификация, клиническая характеристика, диагностика й лечение // Клин.мед.-1997.-№7.-С. 12-16.

20. Возианов А.Ф., Розенфельд Л.Г., Колотилов Н.Н., Возианов С.А. Компьютерная термодиагностика., К.: Здоров'я, 1993.-143с.

21. Возіанов О.Ф., Пиріг Л.А., Нікуліна Г.Г. та ін. Метаболічні аспекти наслідків аварії на ЧАЕС в перебігу захворювань нирок // Лік. cnpasa.-1995.-N5-6.- С.15-19.

22. Вязитский П.О., Селезнев Ю.К., Никитин В.Г., й соавт. Комгаотерная томография й ультразвуковеє исследование при некоторьіх заболеваниях почек // Клин.мед.-1987.-№4.-С.52-55.

23. Гаврилов В.Н. Оценка критериев активности хронического пиелонефрита //Тер. архив.-1987.-№10.-С. 125-129.

24. Гломерулонефрит // Под ред. Рябова С.И.Л.: МедицинаД980. - 280с.

25. Голов К.Г., ВаршавскийВ.А., Окунев Д.Ю., Неверов Н.И.и др. Ферментурия в оценке ранней стадии пораження почек при псориазе й сахарном диабете // Тер. архив.- 1995.-N10.-C.80-83.

26. Голяченко О.М., Уваренко А.Р. Деякі епідеміологічні особливости здоров'я людності України // Лік. справа.- 1992.-N1.-C.115-119.

27. Грачев А.Д., Ларионов А.С. Перспективи изучения распространенности урологических заболеваний в РСФСР // Урол. й нефрол.-1990.-№3.-С.16-19.

28. Григорьев В.Г.,Журавлева К.И., Рябов С.И. К организации зтапной специализированной помощи нефрологическим больннм // Сов.мед.-1977.- №11.-С123-126.

29. Гусева Н.Г., Аникина Н.В., Миллиля P., й соавт. Новие маркери метаболизма коллагена й базальних мембран й поражение почек при системной склеродермии // Тер.архив.-1990.-№6.-С. 117-121.

30. Данілаш М.М., Вощепинець Г.А., Урбан В.У., Фекийшгазі С.Б. Особливості імунного статусу та функція нирок у осіб, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання//Лік. справа.- 1996.-N1-2.-C.18-20.

31. Дедов И.И., Шестакова М.В. Диабетическая нефропатия (патогенез, лечение, профилактика) // BPA4.-1996.-N5.-C. 16-18.

32. Демин А.А., Семенова Л.А., Сентякова Т.Н., Поляченко Е.А., й соавт. Амилоидоз при системной красной волчанке/ЛСлин.мед.-1992.-№2.-С.61-63.

33. Демина А. А. Частота амилоидоза с поражением почек у больних нефрологического профиля // Тер.архив.-1970.- N5.-C.25-28.

34. Дербенев В.П., Бранская А.Н. Вопросн организации диспансерного наблюдения за больними хроническим пиелонефритом на сельском врачебном участке // "Диагностика й лечение пиелонефрита у детей й взрослнх", ©юрник научн. трудов / Под.ред. проф. Культепиной М.Я.- Москва, 1988.-С.35-36.

35. Дранник Г.Н Иммунонефрология.-К.: Здоров'я, 1989.-184с.

36. Дядик А.И., Хоменко MB., Василенко И.В., й соавт. Особенности гематурии при хроническом гломерулонефрите й негломерулярньїх заболеваниях почек й мочевнводяцих путей // Клин. мед.-1992.-№1.-С.99-101.

37. Дядцос А.И., Хоменко М.В., Маловичко И.С., Звягина Т.В. Характеристика мочевого синдрома у больннх хроническим гломерулонефритом // Лік. спр.-1993.-№5-6.-С. 133-135.

38. Дядик А.И., Хоменко М.В., Цьіба И.Н., й соавт. Значение изучения мочевого синдрома в клинической практике. Протеинурия // Клин.мед.-1990.-Ж2.-С.ЗО-34.

39. Дядрс А.И., Шпилева Н.И., Багрий А.З., Яровая Н.Ф. й др. Бьістропрогрессирующий гломерулонефрит // Тер.арх.-1995.-№4.-С.64-68

40. Елисеев О.М. Рання диагностика почечной недостаточности у больньїх сахарннм диабетом й новое в ее лечении // Тер.архив.-1995.-К4.-С.66-69.

41. Ермоленко В.М., Лялин С.Н., Трошина И.М. О распространенности хронической почечной недостаточности // Советская медицина.-1981.-№7.- С.24-27.

42. 3абровский Г.И. Соотношение заболеваемости, инвалидности й смертності вследствии болезней мочеполовьіх органов // Здрав. Белорусии.-1986.-М9.-С. 14-16.

43. 3алькальнс Я.П., Журавлева Н.К. Зпидемиологический аспект хронических поражений почек лекарственного происхождения // Тер. архив.-1990.-№6.-С.62-65.

44. 3верев К.В., Кутьірина И.М., Герасименко О.И. Клиническое значение почечного функционального резерва // Клин.мед.-1995.-№3.-С.99-102.

45. Игнатова М.С., Вельтищев Ю.Е., Калинина А.А., й др. Проблема зпидемиологии й географии органов мочевой системьі // Тер.архив.-1982.-№7.- С.18-21.

46. Каган Д.З. Амилоидоз по данньш аутопсий в многопрофильной больнице Ленинграда // Тер. архив.-1992.- N1.-C.97-100.

47. Калугина Г.В., Клушанцева М.С., Шехаб Л.Ф. Хронический пиелонефрит.-М.: Медицина, 1993.-240с.

48. Калугина Г.В.ДСлушарцева М..С.,Шехаб Л.Ф.Хронический пиелонефрит // Клин. медицина.-1996.-№2.-С.54-56.

49. Каплієвській О.Г. Діагноз і міжнародна стстистична класифікація хвороб, травм і прич|н смерти // Лік.сІфава.-1995.-№9-10.-С. 188-190.

50. Ковалів Б.М. Структура і частота нефропатій в сучасній ревматології –нові діагностично-лікувальні підходи // Мат. наук. конф. "Нирки та інфекція", Харків, 1997.-С.41-43.

51. Козловская Л.В., Тареева И.Е., Мухин Н.А., й соавт. Мочевьіе тести воспаления при гломерулонефрите // Тер. архив.-1994.-№6.-С.11-14.

52. Колесник М., Лапчиннська І. Інфекція сечовидільної системи в нефрологічній практиці; дефініція та принципи лікування // Матер.конфер. «Нирки та

53. Комаренко М.С., Константинов Ю.В., Николаева А.А., й соавт. Критерии ранней диагностики хронической почечной недостаточности // Урол. Й нефрол.-1989.-№5.-С.45-47.

54. Копейка А.А., Савицкая К.И., Пономарев В.К., й соавт. Характеристика бактериурии при некоторьіх урологических заболеваниях // Урол. й нефр.-1995.-№4.-С. 12-14.

55. Кочубей Л.Н., Виноградова О.М., Серов В.В., й соавт. Прогноз й вьіживаемость больньгх вторичньїм амилоидозом (анализ 146 случаев) // Тер. архив.-1993.-М6.-с.48-51

56. Крель А.В., Варшавский В.А., Каневская М.З., й соавт. Поражение почек у больньїх ревматоидньш артритом // Тер.архив.-1990.-№6.-С. 104-113.

57. КутьІрина И.М.,Рогов В.А., Шестакова М.В., Зверев К.В. Гиперфильтрация как фактор прогрессирования хронических заболеваний почек // Тер.архив.-1992.-N6.-C. 10-15.

58. Лазовскис И.Р., Гринберг Р.Я., Зймурджа А.А. О результатах зпидемиологического юучения заболеваний почек // Урол.нефрол.-1977.-№3.- С.3-5.

59. ЛакинГ.Ф. Биометрия: Учебное пособие.-М. Вьісш.шк.,1990, 351с.

60. Леонов А.П., Угрюмова М.О., Алехин М.Н., Песков Д.Ю. Первичньїй амиловдоз с преимущественньш поражением сердца // Тер. архив.-1997.-М8.-с.47-49

61. Лопаткин Н.А., Шабад А.Л. Урологические заболевания почек у женщин.-М.:Медицина, 1985.-240с.

62. Майданник В.Г. Применение термографического исследования при заболеваниях органов мочевой системи (обзор литературьі) // Лік. справа.-1993.-Ж7.-С.43-45.

63. МандьІгарина К.И., Маяцкий Г.В. Диагностическое значение бактерий, покрьггах антителами в моче при инфекции мочевьіх органов у детей //"Диагностика й лечение пиелонефрита у детей й взросльїх" зборник научи.трудов /Под.ред.проф.Культепиной М.Я., Москва, 1988, С.35-36.

64. Матвейков Г.П., Хурса Р.В., Бортник Д.Б. Применение радиоизотопной ренографии для диагностики поражений почек у больньїх системной красной волчанкой // Здр.Белор.-1988.-№2.-С.З-6.

65. Мельник Н.В. К диагностике хронического пиелонефрита у взросльїх //"Диагностика й лечение пиелонефрита у детей й взросльїх", зборник научн. трудов / Под.ред.проф.Культепиной М.Я., Москва, 1988.-С.8-12.

66. Меньшикова В.В., Тареева И.Е., Дилекторская Л.Н. й др. Комплекси лабораторньїх исследований для диагностики заболеваний почек // Лабор.дело.- 1989.-№4.-С.74-76.

67. Мигаль Л.Я., Шинкаренко Н.Р., Желтовская Н.І., та інші. Ферментурія як показник прогресування ураження нирок при хронічному пієлонефриті з вторинною гіпертензією // Мат.наук.конф."Нирки та інфекція", Харків, 1997.- С.43-44.

68. Митрофанова О.С. Реабілітація дітей із захворюваннями нирок та її медико- соціальна характеристика: Автореф. ис. .канд.мед.наук/Київ, 1994.-25с.

69. Міжнародна стстистична класифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я, 10 перегляд, К.: Здоров'я, 1995, том 1, ч 1.-С.1-30.

70. Міжнародна стстистична класифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я, 10 перегляд, К.: Здоров'я, 1995, том 1, ч 2,- С.1-17.

71. Міжнародна стстистична класифікація хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я, 10 перегляд, К.: Здоров'я, 1995, том 2.- С.1-13.

72. Мухин Н.А й соавт. Тубулоинтерстициальньїй нефрит й артериальная гипертония - клиническоб й популяционное значение // Клин. мед.-1997.-№6.-С.5-10.

73. Мухин Н.А. Амилоидоз // В: ОсновьІ нефрологии, / Под ред. Е.М.Тареева, т.1 М.: Медицина, 1972.-С.56-77.

74. Мухин Н.А. Дифференциальньїй диагноз в нефрологической практике //Tep.apx.-1982.-N7.-C. 135-140.

75. Мухин Н.А. Профилактическая нефрология й образ жизни современного человека // Тер.арх.-1993.-№6.-С.4-7

76. Мухин Н.А., Козловская Л.В., Некоторьіе клинические аспектьі активності нефрита // Клин. мед.-1997.-№9.-С.4-9.

77. Мухин Н.А., Николаев А.Ю. Современньїе проблеми нефрологии // Мед. радиология.-1990.-Т.36.-Н4.-С.54-55.

78. Насонов Е.Л., Алекберова З.С., Саложин К.В., й соавт. Антюндотелиальньїе антитела при системной красной волчанке у мужчин: связь с поражением почек иантифосфолипидннм синдромом // Тер.архив.-1996.-№6.-С.46-49.

79. Нефрология в терапевтической практике / Под ред. А.С.-Чижа.- Мн.: Вьіш.шк.,1998.-557с.

80. Нефрология: Руководство для врачей: в 2-х томах. / Под ред. И.Е. Тареевой (РАМН).-М.: Медицина, 1995. Т.1- 416с.

81. Павлова Л. П., Терещенко А. В., Бараш М. Р. й соавт. Организация уро-нефрологической помощи детям.-Киев.: Здоров'я, 1984.- 160с.

82. Павлова Л.П., Пьфиг Л.А. О неспецифических//заболеваниях почек // Врач.дело.-1976.-№7.-С. 1-4.

83. Павлова Л.П., Пьіриг Л.А., Мельман Н.Я., й соавт. Социально-гигиенические й клинические аспекти организации нефрологической службьі // Врач.дело.- 1984.-№1.-С. 15-18.

84. Панина И.Г. Ультразвуковой метод исследования в диагностике патологии почек // Тер. архив.-1997.-№8.-С.43-47.

85. Пелещук А.П. Практическая нефрология. Киев,1974, 340с.

86. Перельман В.М., Теодорович О.В. Зхосканирование почек у больннх с ХГШ // Клин. мед.-1987.-№9.-С.96-100.

87. Петров М.Н. К методике анализа диагностических опгабок // Сов. Здравохр.-1983.-№5.-С.20-23.

88. Пиелонефрит.Под. ред.Дроф. Люлько А.В.-К.: Здоровья, 1989.-270с.

89. Пиріг Л.А. Актуальні питання клінічної нефрології в Україні // Практична медицина.-1997.- N7-8.-C.3-6.

90. Пиріг Л.А. Первинний пієлонефрит та інтерстиціальний нефрит - спільність та відмінність // Матер.конф., «Первинний пієлонефрит. Інтерстиціальний нефрит. Дисметаболічні нефропатії», Тернопіль, 5-6 жовтня, 1995.-С.50-52.

91. Пиріг Л.А., Дудар І.О. Клініко-лабораторна характеристика гломерулонефриту //Лік. спр.-1992.-№>9.-С.39-42.

92. Пиріг Л.А.,Пасечніков С.П., Сайдакова Н.О., і соавт. Експертна оцінка якості медичної допомоги хворим на гострий пієлонефрит в умовах нефрологічного відділення // Урологія.-1998.-№2.-С.21-24.

93. Нефрологія / Щд ред. Пиріг Л.А., К.: Здоров'я, 1995.-280с.

94. <ШьІриг Л.А., Мельман Н.Я. Гломерулонефрит.- К.: Здоров'я,1982.-184с.

95. Полушин В.И. О совершенствовании нефрологической помощи // Сов.мед.-1988.-Ж7.-С.59-61.

96. Померанцев В.П. Стратегия диагностического обследования в клинике внутренних болезней // Клин, медицина.-1991.- N8.-С. 108-114.

97. Померанцев В.П.Допалова С.М.ОпшбочньІй диагноз: причиньї, последствия, пуги предупреждения // Клин.мед.-1993.-Ш.-С.40-43.

98. Терентьев Ф.Ф. Для чего нужна теория диагностики // Клин.мед.-1996.-№3.-С.73-74.

99. Почки /Под ред. Ф.К.Мостофи, Д.Е.Смит; Пер.с англ.- М.: Медицина, 1972,420с.

100. Прокаева Т.Б., Алекберова З.С., Мануйлова Л.С., й соавт. Вторичннй амилоидоз у больньїх ревматоидннм артритом пожилого возраста // Клин.мед.- 1990.-№6.-С.42-44.

101. Пнриг Л.А. Комплексная клинико-лабораторная характеристика хронического гломерулонефрита // Тер. архив.-1977.-№7.-С.37-41.

102. Пьіриг Л.А. Всесоюзная научная конференция по проблемам упорядочения й стандартизации терминологии // Врач.дело.-1989.-№11.-С. 124-125.

103. Пнриг Л.А. Нефрологическая помощ в системе здравоохранения УССР // Врот.дело.-1989.-Ш.-С.5-9.

104. Пмриг Л.А., Павлова Л.П. Вопросм организации й задачи нефрологической службн // Врач.дело.-1981.-№11.-С.6-10.

105. Пнтель А.Я., Голигорский С.Д. Пиелонефрит.-М.: Медицина, 1977.-27ІС.

106. Пьітель Ю.А., Золотарев И.И. Опшбки й осложнения при рентгенологическом исследовании почек й мочевьіводящих путей. -М: Медицина, 1987.-256С.

107. Пяй С., Пяй Л., Изомяки X., й соавт. Вьіявление вторичного амилоидоза при ревматоидном артрите методом аспирационной биопсии подкожной жировой клетчатки // Тер. архив.-1995.-Ш 1.-С.73-75.

108. Раков С.С., Башарова Н.Г., Балаболкин МИ. Белковме маркерьі диабетической нефропатии в условиях функционального нагрузочного теста // Клин. лаб. диагн..-1997.-№2.-С.24-25.

109. Рябов С.И. Болезни почек.-Л.: Медицина.-1982.-432 с.

110. Рябов С.И., Громов А.Е., Куликова А.И., Митрофанова О.В. Изменение реологических свойств крови у больньїх хроническим гломерулонефритом // Клин.мед.-1990.-№2.-С.97-101.

111. Рябов С.И., Надточин Ю.В. Функциональная нефрология.-СПб.: Лань, 1997.- 299с.

112. Савицкая И.В., Тов Н.Л., Мовчан Е.А., й соавт. Коагуляционная й фибринолитическая система крови в оценке активности гломерулонефрита // Клин. мед.-1989.-№2.-С.49-53.

113. Сапрьїкин В.Г., Парфенова О.Ф.Сравнительная оценка рентгенологического й УЗИ-методов исследования в диагностике хронического пиелонефрита // Вестник рентг. ирадиол.-1996.-№4.-С.67.

114. Семененя И.Н., Петрова A.M. Гематурия: причиньї й клиническое значение //Здр. Белор.-1990.-№Ю.-С.52-54.

115. Серов В.В. О современном нозологическом диагнозе // Архив патол.-1990.- №9.-С.69-71.

116. Серов В.В., Пальцев М.А., Мухин Н.А., Тареева И.Е. Ключевьіе проблемьі гломерулонефрита//Тер. архив.-1992.-№6.-С.5-10.

117. Серов В.В., Шамов И.А. Амилоидоз. М.: Медицина, 1977.-120с.

118. Силяева Н.Ф., Бойко Ю.Г. О принципах построения диагноза // Клин.мед.- 1996.-№2.-С.76-78.

119. Система иммунитета при заболеваниях внутренних органов / Под ред. И.М.Ганжи.-К.: Здоров'я, 1985.-280с.

120. Системнне болезни соединительной ткани / И.М.Ганджа, В.М.Сахарчук, Л.М.Свирид.-К.:Вьшщ шк.,1988.-270с.

121. Смолянинников А.В., Серов В.В. Дискуссия о диагнозе продолжается // Архив патол.-1993.-№1.-С.78-79.

122. Ставская В.В., Блозштейн И.Г., Ашкинази Р.И., й др. Некоторме вопросьі диагностики хронического Ішелонефрита // Клин. медицина.-1986.-№1.-С.84- 87.

123. Сура В.В., Борисов И.А., КамаеваО.И., й соавт. Некоторьіе проблемьі диабетической й подагрической нефропатии // Тер.архив.-1995.-К8.-С.З-5.

124. Смтникова В.П., Наумова В.И., Силина З.М. Диагностика пиелонефрита в детском возрасте // Педиатрия.-1982.-№3.-С. 15-17.

125. Тареева И.Е., Мухин Н.А., Потапова А.Б. Тубулоинтерстициальньїе пораження почек в нефрологической клинике // Клин. мед.-1994.-№1.-С.64-67.

126. Тареева И.С., Лазовскис И.Р. Тубулоинтерстициальнне нефропатии // Тер.архив.-1985.-№6.-С.20-25.

127. Тиктинский О.Л. Воспалительнне неспецифические заболевания мочеполовьіх органов.-Л.: Медицина, 1984.-290.

128. Тов Н.Л., Валентик М.Ф., Вакулин Г.М., Кагаловская И.М. Тубуло- интерстициальньїй компонент хронического гломерулонефрита // Тер. архив.- 1985.-№6.-С.32-36.

129. Томилина Н.А. ВопросьІ функциональной диагностики поражений почек й расстройств водно-солевого обмена//Тер.архив.-1988.-№6.-С. 156-159.

130. Тофило А.П., Антонов М.П. Новьіе метода лабораторной диагностики хронического гломерулонефрита й хронического Ішелонефрита // Урология й нефрология.-1989.-№1.-С.9-11.

131. Траченко В.А. Научное обоснование органгоации й нормативов потребности нефрологической помощи взрослому населенню УССР: Автореф. дис...канд.мед.наук, Київ, 1983.-27с.

132. Усов В.Н., Дрозд В.М., Сукало А.В., й др. Вмявление й диспансеризація детей с заболеваниями почек // Здрав.Белор.-1989.-№9.-С.9-12.

133. Хасабов Н.Н., Зозуля О.В., Непомнящий В.П., й др. Методические вопросн й некоторьіе результати изучения частоти й структурьі болезней мочевьіделительной системьі среди взрослого населення (на примере терапевтичаских участков Москви, Целинограда й Целиноградской области) // Тер.арх.-1988.-№б.-С. 13-17.

134. Хоменко М.В. Характеристика мочевого синдрома у больньїх хроническим гломерулонефритом//Автореф. дис... канд. мед. наук.-1992.-25с.

135. Хронический пиелонефрит: вопросм патогенеза, диагностики, лечения (дискуссия) // Тер. архив.-1987.-№12.-С. 126-134.

136. Царенко В.Л. Аналіз якості діагностики гострого первинного пієлонефриту //Мат. конф. «Нирки та інфекція», Хакків,! 997.-С. 64-65.

137. Чазова Л.В., Калинина A.M., Маркова Е.В., Павлова Л.И. Сахарньїй диабет: распространенность, связь с факторами риска ИБС, прогностическое значение (зпидемиологическое исследование) // Тер.архив.-1996.-№1.-С. 15-18.

138. Чиж А.С. Белковьій состав крови при диффузннх воспалительньїх заболеваниях почек // Здрав.Йвлор.-1989.-№12.-С.22-26.

139. Чиж А.С., Иванченко Л.П., Неснова Т.А. О некоторьіх особенностях гломерулонефрита в современньїх условиях // Здрав. Велор.-1990.-№5.-С.58-62.

140. Чиж А.С., Пилотович B.C. Острьій пиелонефрит (зтиология, клиника, ь*ф диагностика, лечение)//Здрав. Белорусии.-1988.-№5.-С.51-54.

141. Чиж А.С., Пилотович B.C. Хронический Ітаелонефрит // Здрав.ьелорусии.- 1988.-Ж7.-С60-63.

142. Чиж А.С., Пилотович B.C., Колб В.Г. Методн исследования в нефрологии й урологии .-Мн:.ВьІ^ш.шк., 1992.-450с.

143. Шабад А.А., Гусев B.C., Соловьв Н.К., Кузнецов В.М. Аллергено-ренографический тест как метод диагностики латентного хронического пиелонефрита // Урол. й нефр.-1987.-№2.-С. 15-19.

144. Шахмалова М.И., Шестакова М.В., Чугунова Л.А., Дедов И.И. Вазоактивнне факторьі зндотелия сосудов у больньїх инсулиннезависимьш сахарньш диабетом с поражением почек // Тер.архив.- 1996.-N6.-C.43-45.

145. Шербин А.А., Николаев А.Ю., Матвеев Б.П. Дифференциальная диагностика гематурии с помощью фазово-контрастной микроскопии еритроцитов мочи // Тер.архив.-1985.-№6.-С.50-53.

146. Шерман Д.М. Актуальньїе вопроси проблеми диагноза // Лік. справа.-1996.- N3-4.-C. 19-23.

147. Шидловский П.Р. Динамика общей заболеваемости населення Белорусии до й после аварии на ЧАЕС (1985-1989) // Лік. спр.-1992.-№2.-С.20-22.

148. Шишкин А.Н. Особенности течния острого интерстициального нефрита // Тер. архив.-1985.-№6.-С.25-28.

149. Шишкин А.Н., Сосунов А.В., Романова В.И. Противоинфекционннй иммунитет й бактериурия у больньїх с нефротическим синдромом // Клин. мед.- 1992.-№1.-С.101-103.

150. Шишкин А.Н., Шулутко Б.И., Будаи О. П., Колмакова Е.В. Клиническая, иммунологическая й морфологическая оценка нефротического синдрома //Клин. медицина.-1990.-№6.-С.58-61.

151. Шишкин А.Н., Шулутко Т.А. Особенности нефротического синдрома у больннх с амилоидозом почек // Лік.справа.-!993.-№5.-С.80-84.

152. Шпигель А.Н. Невндуманнне ошибки диагностики известньїх диффузньїх поражений почек й их причини // Тер. архив.-1991.- N6.-C. 126-131.

153. Шпигель А.Н. Острьій первичннй пиелонефрит, или активная форма хронического? // Тер. архив.-1985.-№6.-С.56-61.

154. Шпигель А.Н. Сочетание диффузньїх поражений почек с различньши заболеваниями других органов мочевой системьі (диагностика, собенности течения, исходьі) // Тер.архив.-1990.-№6.-С. 12-15.

155. Шпигель А.Н. Что таит в себе латентная форма первичного хронического пиелонефрита? // Тер. архив.-№1.-С. 121-124.

156. Шпигель А.Н.Ошибки диагностики й их причиньї при вияснений зтиологии в нефрологической практике // Тер. архив.-1991.-Ш.-С.124-128.

157. Шулутко Б.И. Воспалительньїе заболевания почек. СПб.: Ренкор,1996.-256с.

158. Шулутко Б.И. Соотношение различньїх форм первичного гломерулонефрита в современньїх условиях й их диагностические критерии // Тер.арх.-1992.-№2.- С.40-43.

159. Шулутко Б.И., Команденко МС. Еще раз к вопросу об интерстициальном нефрите //Клин. мед.-1991.-№2.-С.107-109.

160. Шулутко Б.И., Кулаева Н.Н., Амброзаза И.В., Шумилкин В.Р. Клиническое значение некоторьіх иммунологических показателей при хроническим пиелонефрите // Тер. архив.-1993.-№6.-С. 11-14.

161. Шулутко Б.И., Цьїкин Д.Б. Клинические вариантьі й маски амилоидоза почек // Тер. архив.-1987.-№10.-С.94-97.

162. Шулутко Б.И., Цьїкин Д.Б. Хронический тубулоинтерстициальньїй нефрит (структура, вопросьі патогенеза, клиника, морфология) // Тер. архив.-1985.- №6.-С.28-32.

163. Шулутко Б.И., Вейсман Б.А., Зусь Б.А., Брагинская И.Б. Поражение почек у больньїх сахарньїм диабетом (обзор литературьі й собственньїе данньїе) // Тер.архив.-1982.-К7.-С. 107-110.

164. Шулутко Б.И. Пиелонефрит. Новое видение старой болезни // СПб. Врачебн. Ведомости.-1996.-№3-4.-С.41-45.

165. Шульцев Г.П., Бурцев В.И. Проблема хронического пиелонефрита в терапевтической клинике // Клин.мед.-1975.-№5.-С.82-87.

166. Зпидемиология неинфекционнмх заболеваний /Под ред. А.М.ВІфйета, А.В. Чаклина.- М.: Медицина.-1990, 279с.

167. Ярошевский А.Я. Клиническая нефрология. Л.: Медицина, 1971. -424с.

168. Яхонтова О.И., Рутгайзер Я.М., Валенкович Л.Н. Проблема диагностического поиска В свете психологической теории решений // ЮІИН.МЄД. -1997.-№4.-С.55-56

169. Andronescu D., Oltesnu D. Pielonefritel.-Bucurest: Editura Medicala, 1996.-136p.

170. Australia and New Zealand Dialysis and Transplant Registry, Fifreeth Annal Report, October 1992.

171. Bailey R.R., Lynn K.L., Robson R.A., Smith A.H., Maling T.M. et al. DMSA renal scans in adults with acute pyelonephritis // Clin.Nephrol.-1996.-N8.-Vol.46(2).- P.99-104.

172. Barash G. Amyloidosis in rheumatic disease // Ann. Rheum. Dis.- 1990,-Vol. 45.- N5.-P. 337-341.

173. Bazzi C., Petrini C., Rizza V., Arrigo G., et all. Characterization of proteinuria in primary glomeralonephritides. SDS-PAGE patterns: clinical significance and prognostic value of low molecular weight ("tubular") proteins // AmJ.Kidney Dis.- 1997 .-Vol.29.-Nl.-P.27-35.

174. Bennett P.H. "Microalbuminuria" and diabetes: A crihique - assessment of urinary albumin exacretion and its role in screening for diabetic nephropathy // Amer.J.Kidney Dis..-1989.-Vol.l3.-Nl.-P.29-34.

175. Berglund J., Lins L.-E. Prognosis in diabetic nephropathy: a 6-yeas follow-up // Transplant. Proc.-1986.-Vol.18.-N6.-P. 1661-1664.

176. Berrut G., Bouhanick B., Fabbri P., Guilloteau G., et all. Microalbuminuria as a predictor of a drop in glomerular filtration rate in subjects with non-insulin-dependent diabetes mellitus and hypertension // Clin. Nephrol.-1997.-N8.-Vol.48(2).-P.92-97.

177. Boers M. Renal disorders in rheumatoid arthritis // Semin.Arthritis.Rheum.-1990.- Vol.-N6.-P.57-68.

178. Bojestig M., Arngvist H.J., Hormansson G. Et al. Declining incidence of nephropathy in insulin-dependent diabetis mellitus // New England.S.Med.-1994.- Vol.330.-Nl.-P.15-18.

179. Gimenes L. G. et al. Laparascopic renal biopsy // Kidney Int.-1998.-Vol.54(2).- N8.-P.525-529.

180. Cassidy M.J., Gaskin G., Savill J., Pusey C.D., Rees A.J. Towads a more rapid diagnosis of rapidly progressive glomerulonephritis // BMJ.-1990.-Vol301.-N6747.- P.329-331.

181. Chand V.H., Cunningham J.J. Efficacy of sonography as a screening method in renal insufficiency // J.Clin.Ultrasound.-1985.-Vol.l3.-N6.-415-417.

182. D'Amico G. Tubulo-interstitial damage in glomerular diseases: its role in the progression of the renal damage // Nephrol. Dial. Transplant.-1998.-Vol. 13.-Nl.- P.80-85.

183. Dialysis considerations for diabetic pations // Kidney hit.-1995.-Vol.43,N5.- P.315-319.

184. Docci D., Delvecchio C., Turci A., et al. Defection of glomerular bleedin by urinary-red-cell-size distribution //Nephron.-1988.-Vol.50.-N4.-P.380-382.

185. Drake T.A., Golden A. Diagnosis // Internal Medicine / Ed.J.N.Stein.-Boston, 1987.-P. 1441-1454.

186. Dunn K., Bacallao R. Optical methods in renal research // Semin. Nephrol.-1998.- Vol.18.-N7.-P. 122-137.

187. Duston M.A., Skinner M., Shirahama T._} Cohen A.S. Diagnosis of amiloidosis by abdominal fat aspiration // Amer. J. Med.-1987.-Vol.82,N3.-P.412-414.

188. Font J., Torras A., Cervera R., et al. Silent renal disease in sistemic lupus erythematosus // Clin.nephr.-1987.-Vol.27,N6.-P.283-288.

189. Freedman B.I., Wilson C.H., Spray B.J. et al. Familial clustering of end-stage renal disease in blacks with lupus nephritis // Am. J. Kidney Dis.- 1997.-Vol.29,N5.- P.729-732.

190. Fujii M. Indications and selections of imaging diagnosia // Asian med. J. Japan. - 1988.-Vol.31.-Nl.-P.7-15.

191. Glass R.I. New prospects for epidemiologic investigations // Sciense.-1986.- Vol.234.-N4779.-P.951-955.

192. Coffin Y.A. Fviloid proteins and amyloidoses: Compbxity updated // Acta Clin. Belg.-1989.-Vol 44,N1.-P.37-51

193. Goldmann L., Saysen R., Robbiars S. et al. Analysis of pathology // New Engl. J. Med.-1980.-Vol.308.- P. 1000 -1009.

194. Gottlieb R.H., Weinberg E.P., Rubens D.J., Monk R.D., Grossman E.B. Renal sonography: can it be used more selectively in the setting of an elevated serum creatinine level? // Am. J. Kidney Dis.-1997.- Vol.29.-N3.-P.362-367.

195. Graven P.A., Melhem M.F., Derubertis F.R. Clinico-pathological study on blood level endothelin-1 // Kidney Int.-1992.-Vol.42.-P.937-946.

196. Gross R. // Internist (Berl.)-1989.-Bd.30.-S.221-223.

197. Haas M., Meehan S.M., Karrison T.G., Spargo B.H. Changing etiologies of unexplained adult nephrotic syndrome: a comparison of renal biopsy findings from 1976-1979 and 1995-1997 //Am. J. KidneyDis.-1997.-Vol.30.-N5.-P.621-631.

198. Heptinstall R.H. Pathpology of the kidney // Boston, 1983.-Vol. 1-2-3.

199. Hoffman G.S., Kerr G.S., Leavitt R.Y., Hallahan C.W. et all. Wegener granulomatosis: an analysis of 158 patients //Ann. Intern. Med.-1992.-Vol.116-.N3.- P.488-498.

200. Hosokawa Sh., Tomoyoshi T. hnmunological Studies of urinary tract infection // Acta Urol. Jap.-1980.-Vol.26.-N8.-P.935-945.

201. Dcezaki N., Koda Y., Kiyama Sh., Nakano T., et al. Clinico-pathological study on renal involvement in patients with rheumatoid arthritis // Kumamoto med. J.-1990.- Vol.42.-Nl.-P. 19-32.

202. Islek I., Bans S., Albayrak D., Buyukalpelli R., Sancak R. Chronic nephritic syndrome and chronic renal failure by amyloidosis secondary to xanthogranulomatous pyelonephritis // Clin. Nephrol.-1998.- Vol.49.-Nl.-P.62-65.

203. Kanai H., Hirakata H., Nakayama M., Nagashima A. Et all. Minimal daily variations of plasma and urinary endothelin-1 in healthy subjects // Clin.Nephrol.- 1996.- Vol.46.-Nl 1.-P.353-354.

204. Kanauchi M., Kawano T., Uyama H., Shiiki H., Dohi K. Discordance between retinopathy and nephropathy in type 2 diabetes // Nephroa-1998.- Vol.80(2).-N10.- P.171-174.

205. Kanel K.T., Kroboth F.S., Schwentker F.N., Lecky J.W. The intravenosis pyelogram in acute pyelonephritis // Arch.intern.Med.,1988,148,N10,2144-2148.

206. Kawasaka K., Tatsumi N. D-amino acid oxidase activity in urine obtained from patients with renal disorders // Clin. Nephrol.-1998.- Vol.49.-N4.-P.214-220.

207. Kirkland G.S., Savige J., Wilson D., et all. Classical polyarteritis nodosa and microscopic polyarteritis with medium vessel involvement - a comparison of the clinical and laboratory features // Clin. Nephrol.-1997.- Vol.47.-N3.-P. 176-180

208. Kirschbaum B.B. Diabetic nephropathy // Med.Coll.Quart.-1978.-Vol.14.-N3.- P. 148-152.

209. Klein R., Klein B.E., Moss S., DeMets D.L. Proteinuria in diabetes // Arch. Intern. Med.- 1988.-Vol.148.-Nl.-P. 181-186.

210. Kirch W., Schafii C. Reflections on misdiagnosis // J.Intern.Med.-1994.-Vol.235.- N5.-P.399-404.

211. Launwerys R., Ouled A., Berbard B., et al. Red blood cell electric charge and microalbuminuria in diabetes mellitus // Nephron.-1988.-Vol.48.-N2.-P. 171-172.

212. Lei H.H., Perneger T.V., Klag M.J., et al. Familial aggregation of renal disease in a population-based case-control study // J. Am. Soc. Nephrol- 1998.- N7.- Vol.9.-P. 1270-1276.

213. Lips Ky B.A. Urinary tract infections in men // Ann intern.Med.-1989.-Vol.110.- N2.-P. 138-150.

214. Maher J.F. Analgestic nephropathy. Observattions interpretations, and perspective on the low incidence in America // Amer J.Med.-1984.-Vol.76.-N3.-P.345-348.

215. Massry S., Sellers A.Clinical aspects of uremia and dialysis.Springfield, 1976

216. Me Geown M.G. Prevalence of advanced renal failure in Northern Ireland // Br. Med. J.-1990.-Vol. 301.-N6.-P.757,900-903.

217. Menendez V., Cofan F., Talbot-Wright R. Urodynamic evaluation in simultaneous insulin-dependent diabetes mellitus and end-stage renal disease // J.Urol.-1996.-V.155.-N6.-P.2001-2001.

218. Horny J. Differential-diagnostisches kompendium: symptome, befunde, krankeiten, laborwerte, EKG-betunde, rontgende.-Aufl.-Bazel etc.: Karger,1995,171s.

219. Miyata T., Jadoul M., Kurokawa K., Van Ypersele de Strihou C. Beta-2 microglobulin in renal disease // J. Am. Soc. Nephrol.-1998.- Vol. 9.-N9.-P. 1723- 1735.

220. Mogensen C.E., Steffes M.W., Dekrert T. et al. Functional and morphological renal manifestions in diabetes mellitus // Diabetologia.-1981.-Vol.21.-N2.-P.89-93.

221. Moroni G, Banfi G, Maccario M, Mereghetti M, Ponticelli C. Extracapillary glomerulonephritis and renal amyloidosis // Am. J. Kidney Dis. 1996 .-Vol.28,N5.-P.695-699

222. Nakamura M., Taniguchi N., Kawai F., Itoh K. Color Doppler imaging for detection of bleeding immediately following renal biopsy // Clin. Nephrol.- 1998.- Feb;49(2):132

223. Nakano M., Ueno M., Nishi S., et all. Analysis of renal pathology and drug history in 158 Japanese patients with rheumatoid arthritis // Clin.Nephrol.-1998.- Vol.50.-N9.-P. 154-160.

224. Nosher J.L.,Tamminen J.L.,Amorosa J.K., Kallieh M. Acute focal bacteria nephritis //Amer. J. Kidney Dis.- 1988.-11.-N1.-P.36-42.

225. Pasternach A.,Kasanen A., Sonrander L.,Kaarsalo E. Prevalanae and incidence of moderated and severe chronic renal failure in South-Western Finland 1973-1976 r // Actamed. Scand.-1985.-Vol.218.-N2.-P.173-180.

226. Peh W.C.G., Khoo T.K. Ultrasonic assessment of normal renal dimensions in asian adults // Asian med. J. Japan.-1989.-Vol.32.-N8.-P.466-475.

227. Pepys M.B. Amyloidosis: Some Recent Developments // Quart. S.Med.New series 67.-1988.-N252.-P.283-289.

228. Perez-Bianco F.J., Sabatel-Hernandez G., Cantero-Hinojosa J., Rodriguez- Cuartero A. Urinary N-acetyl-beta-glucosaminidase excretion in non-insulin- dependent diabetes mellitus: relation with diabetic nephropathy//Clin. Nephrol. -1998.-Feb;49(2): 132-4

229. Pettersson E., von Bonsdorff M, Toraroth T., Lindholm H. Nephritis amond young finnish men // Clin. Nephrol.-1984.-Vol.22.-N5.-P.217-222.

230. Ponticelli C., Moroni G. Renal biopsy in lupus nephritis—what for, when and how often?//Nephrol. Dial. Transplant- 1998.-Vol.l3,N10.-P. 2452-2454.

231. Port F.K. Mortality and causes of death in patients with end-stage renal failure // Amer.J. Kidney Dis.-1990.-Vol.l5,N3.-P215-217.

232. Portman R.J., Kissane J.M., Robson A.M., et all. Use of p₂-microglobulin to diagnose tubulo-interstitial renal lesions in children // Kidney int.-1986.-Vol.30.-NL- P.91-98.

233. Queffeulou G., Berentbaum F., Michel C., et al. AA amyloidosis in systemic lupus erythematosus: an unusual complication // Nephrol. Dial. Transplant.- 1998.- VoL13.-N7.-P. 1846-1848.

234. Radechi S.E., Blasg Ch.R., Nissenson A.R., Freeman R. End - stage renal disease and the hractic of nephrology // Amer.J.Kidney Dis.-1989.-Vol.l4.-N5.-P.402-406.

235. Ryaboy ST., Stavskaya V.V. Epidemiology of chronic renal diseases // bit. Urol. Nephrol.-1983.-Vol.l5.-N4.-P.376-375.

236. Schardijn G.H., Statius van Eps L.W. Beta 2-microglobulin: its significance in the evaluation of renal function // Kidney Int-1987.- Vol.32(5).-Nl 1.-P.635-641.

237. Seaquist E.R., Goetz F.C., Rich S., Barbosa J. Familial clustering of diabetic kidney disease Evidence for genetic susceptibility to diabetic nephropathy // N.Engl. J.Med.-1989.-Vol.320.-N18.-P. 1161-1165.

238. Chugh K.S. Renal disease in India // Am. J. Kid. Dis.-1998.-Vol.31.-N3.-P.107- 109.

239. Simon D., Aneg K.S., Cam G., Ramee M.P. Epidemiologie de rinsuffisauce renal chronique traitee par dialyse dens une region francaise // Presse med. 1988.- Vol. 17.-N42.-P.2225-2228.

240. Simon P. An epidemiologic approach for the prevention of renal insufficiency // Nephrologie.-1996.- Vol. 17.-N5.-P.283-288.

241. Simon P., Ramee M.P., Aned K.S., Cam G.V. Variations of primary glomerulonephritis incidence in a rural area of 400000 inhabitants in the last decade //Nephron.-1987.-Vol.45.-N2.-P. 161-164.

242. Smithe Ch. In: E.L.Becker (Ed). Structural Basis of Renal Disease.N.Y., 1968.

243. Solerte S.B., Fioravanti M. Hemodinamic alterations in long-term insulin dependent diabetic patients with overt nephropathy: Role of blood hyperviscositi and plasma protein changes // Ciin. Nefrol.-1987.-Vol.28.-N3.-P. 138-143.

244. Solerte S.B., Severgnini S., Locatelli M._} Cerutti N., et all. Nephelometry in the clinical assessment of glomerular proteinuria and tubular function in diabetic nephropathy // Clin. Nephrol.-1997.-N9.-Vol.48.-P.151-158.

245. Spencer J., Lindsell D., Mastorackov L. Ultrasonography compared with intravenous urography in vestigation of urinary tract ifection in adults // Brit. med. J.- 1990.-Vol.301.-P.211-224.

246. Spertini F., Wanters J.-P. End-stage renal disease in Europa // Clin. Nephrol.-1985.-Vol. 115.-N2.-P.722-727.

247. Synhasky A., Brown D.C. Percutaneous renal biopsi usin CT guidans // Minnesota Med.-1988.-Vol.71.-N9.-P.543-544.

248. Takahashi K., Ghatec M.A., Lam H.C. Diabetic nephropathy alterations in long- term insulin dependent diabetic patients // Diabetologia.-1990.-Vol.33.-P.306-310.

249. Tchakarski V., Mushmov D. Potentials of ultrasonography for early diagnosis of primary chronic pyelonephritis // Int. Urol. Nephrol.,1988.-Vol.20.-N6.-P.665-667.

250. Terris M. Epidemiology and the public health movement // J.Publ. Helth Policy.- 1987.-Vol.8.-N3.-P.315-329.

251. Thompson W. D. Statistical criteria in the interpretation of epidemiologic data // Amer.J.Hlth.-1987.-Vol.77.-N2.-P.191-194.

252. Triger D.R., Jockes A.M. Renal amyloidosis // Quart. J. Med.-1973.-Vol.42.- N165.-P. 1461-1466.

253. Urinary tract infections: molecular pathogenesis and clinical management // Ed.: KL.T.Mobley, J.W.Warren.-Washington: ASM Press, 1996.-439p.

254. Valdez-Boyle L., Adams P., Wheeler D., et al. Renal amyloidosis presenting as interstitial nephritis // Clin.NephroL-1998.- Vol.50(4).-N10.-P.268-269

255. Viberti G. C. Renal complications in diabetes mellitus // In book: Current therapy in nephrology and hypertension // En. R. J. Glassock.-1987.-P. 109-115.

256. Weller J.M., Wu S.C.H., Ferguson C.W. End-stage renal disease in Michigan // Amer. J.Nephrol.-1985.-Vol.5.-N2.-P.84-95.

257. Wing A.J. Combined report regular dialysis and transplantation in Europe // Proc. Eur. Diasul. Transpl. Ass.-1978.- Vol. 18.-P. 17-57.

258. Yach D.,Botha J. L. Epidemiological research method // S. Afr. med. J.-1987.- Vol.72.-N4.-P.266-299.

259. Yamagata K., Yamagata Y., Kobayashi M., Koyama A. A long-term follow-up study of asymptomatic hematuria and/or proteinuria in adults // Clin.Nephrol-1996.- N5.-Vol.45.-P.281-288.

260. Young D.W. Improving laboratory usage: a review // Postgrad, med. J.-1988.- Vol.64.-N750.-P.283-289.

261. Lewis J.B. Microalbuminurik: accuracy or economics // Am. J. Kidney Dis..- 1998.-Vol.32(3),N9.-P.524-528.

262. Sakhuja V., Jha V., Chosh A.K., et al. Chronic renal failure in India // Nephrol Dial. Transp.-1994.-Vol.9.-N7.-P.871-872.

263. Swaak A.J., Nossent J.C., Smeenk R.J..Systemic lupus erythematosus // Int. J. Clin. Lab. Res.- 1992.-Vol.22,N4.-P.190-195.

264. Rovensky J., Cebecauer L., Rauova L., et al. New findings on the immunologic diagnosis of systemic lupus erythematosus // Vnitr. Lek.-1993.-Vol.39.-N10.-P.1008- 1012.

265. Hoffman G.S., Kerr G.S., Leavitt R.Y., et al. Wegener granulomatosis: an analysis of 158 patients // Arm. Intern. Med.-1992.-Vol. 116(6).-N3.-P.488-498.

266. Ardiles L.G., Valderrama G., Moya P., et al. Incidence and studies on antigenic specificities of antineutrophil-cytoplasmic autoantibodies (ANCA) in poststreptococcal glomerulonephritis // Clin. Nephrol.- 1997.-Vol.47.-Nl.-P.l-5.

267. Yoshizawa N., Suzuki Y., Oshima S., et al. Asymptomatic acute poststreptococcal glomerulonephritis following upper respiratory tract infections caused by Group A streptococci // Clin. Nephrol.-1996.-Vol.46(5).-Nl 1.-P.296-301.

268. Richards J. Acute post-streptococcal glomerulonephritis // W. V.Med. J.-199L- Vol.87.-N2.-P.61-65.

269. Shoji T., Kanda T., Nakamura H., et al. Are glomerular lesions alternatives to microalbuminuria in predicting later progression of diabetic nephropathy? // Clin. Nephrol.-1996.-Vol.45.-N6.-P.367-371.

270. Schrier R.W., Gottschalk C.W. Diseases of the kidney, Vol 1, 5th ed. Boston, Little, Bravn, 1993,217р.

271. Miraldi F. Imaging principles in computed tomography. In: Haaga J.R., Alfide R.J., eds. Computed Tomography of the Whole Body. St. Louis, Mosby, 1983.

272. Kressel Н.Х. Magnetic resonance imaging, hi: Walsh P.C., Retik A.B., Stamey T.A., Vanghn E.D.Jr. (eds). Campbell's Urology, 6th, ed. Philadelphia, W.B.Saunders,1992, pp.485-495.

273. Bombi J., Curdesa A. //Med. Clin.-1986.-Vol.86,N8.-P.328-331.

274. Andreoli S.P. Renal manifestations of systemic diseases // Semin. Nephrol.-1998.- Vol.l8(3).-N5.-P.270-279.

275. Passfall J., Pai J., Spies K.P., Haller H., Luft F.C. Effect of water and bicarbonate loading in patients with chronic renal failure // Clin. Nephrol.-1997.-Vol.47.-N2.-P.92-98.

276. The Kidney / Ed. B. M. Bremmer, F. C. Pector.-2 ed.-Philadelphia ets.: Saumders, 1981.-Vol.2.1351-2708.

277. Renal Sonography / F. S. Weill, E. Bihr, P. Prohmer, F. Zeltner.-2 nd.ed.:-Berlin ete Springer, 1987.-XI, 21 Op.

278. Борзих О.А. Епідеміологічні аспекти захворюваності населення України на гломерулонефрит // Урологія.-1997.-№1.-С.23-27.

279. Борзих О.А. Епідеміологія інфекції нирок і хронічного пієлонефриту в Україні // Лжар.сІфава-1998.-№б.-С.85-99.

Додаток А

Розподіл областей за регіонами

Західний регіон

Волинська область Закарпатська область Івано-Франковська область Львівська область Рівненська область Тернопільська область Чернівецька область

Центральний регіон

Вінницька область Житомирська область Київська область Хмельницька область Черкаська область

Північно-східний регіон

Полтавська область Сумська область Чернігівська область

Південно-східний регіон

Луганська область Дніпропетровська область Донецька область Запорізька область Кіровоградська область Харьківська область

Південний регіон

АР Крим

Миколаївська область Одеська область Херсонська область

Області, що вважаються радіаційне забрудненими

Житомирська область Київська область Рівненська область Чернігівська область Черкаська область

Додаток Б

Карта експертної оцінки якості діагностики захворювань нирок

І.Наіменування лікувального закладу: 1)ВУКЦ; 2) обласна лікарня;

3) міська лікарня; 4) районна лікарня; 2.Відділення: 1) терапевтичне 2) нефрологічне;

3.Адреса лікувального закладу:

4.Прізвище, ім'я та по-батькові:

5-Місце проживання хворого: 1) місто; 2) село;

б.Вік:

7.Стать: 1) чол 2) жін

8.Ким направлений в стаціонар:

9.Діагноз при направленні:

10.Діагноз клінічний основний:

11 .Ускладнення основного захворювання 12.Супутні захворювання

13.У випадку смерті хворого смерть наступила на день госпіталізації.

14. Паталогоанатомічний діагноз:

ГОСПІТАЛІЗАЦІЯ

15.Хворий обстежений амбулаторне: 1)так; 2) ні; 3) невідомо Іб.Хворий госпіталізований в цьому році з приводу основного захворювання:

1) вперше; 2) повторно;

ІТ.Госпіталізація: І. показана: 1)для діагностики; 2)для лікування;

II. не показана; 18.Обгрунтованість госпіталізації у відділення:

1)обгрунтована; 2)необгрунтована;

19.Необхідно переведення в спеціалізоване відділення: 1)урологічне; 2) нефрологічне; 3) онкологічне; 4) гемодіалізу; 5) ревматологічне.

20.Госпіталізований від початку 1) захворювання (загострення);

2) планова госпіталізація.

21.Своєчасність госпіталізації: 1) так; 2) ні;

22.Причина несвоєчасної госпіталізації:!) відсутність місця в стаціонарі;

2) відмова хворого; 3) несвоєчасне звернення до лікаря; 4)несвоєчасна

госпіталізація з вини лікаря; 5)невідомо;

ДІАГНОСТИКА 23.Співпадавші діагнозу при направленні і клінічного: 1)повне; 2)часткове;

3)розходження діагнозів. 24.Діагностика: співпадання діагнозу: 1) повне; 2) часткове; 3) розходження

діагнозів (експерта і лікуючого фахівця); 4) хворий недообстежений; У разі непідтвердження діагнозу стаціонару висновком експерта:

1.Діагноз клінічний основний:

2.Ускладнення основного захворювання: 3.Супутні захворювання:

25.Причини діагностичної помилки: 1)не в повному обсязі обстеження хворого;

2) нетиповий перебіг захворювання. 26.Своєчасність встановлення діагнозу: 1) так 2) ні

27.Причини несвоєчасної діагностики: 1) звернення хворого з запізненням;

2) нетиповий перебіг захворювання. ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ 28.Хворому проведене обстеження:

І. для діагностики: 1) максимальний комплекс;

2. достатній комплекс;

3. недостатній комплекс; II.для диференціальної діагностики: 1) максимальний комплекс;

2. достатній комплекс;

2. недостатній комплекс; 29.Своєчасність обстеження: 1) так; 2) ні;

ЗО.Причина неповного обстеження: 1)відсутність відповідної лабораторії, апаратури; 2)стан хворого; 3)невикористання методик; 4)відмова хворого від обстеження.

31.Необхідні додаткові консультації спеціалістів: 1) онколога; 2) уролога;

3) ендокринолога; 4) гінеколога; 5) невропатолога; 6) лор;7) інших; 32.Необхідні консультації не проводились у зв'язку з:

1) відсутністю спеціалістів; 2) не призначенням їх лікарем; 33.Достовірність діагнозу при неповному обстеженні:

1) так; 2) ні; 3) сумнівна Дата експертизи: Експерт:

Додаток В ГОСТРИЙ ТА ХРОНІЧНИЙ ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ

1. Загальний аналіз сечі. 16. Вовчакові клітини.

2. Загальний аналіз крові. 17. Білок Бенс-Джонса.

3. Визначення добової протеїнурії. 18. Визначення бактеріурії і уроантибіотикограмМа.

4. Проба Нечипоренка. 19. Рентгенологічні дослідження

5. Проба Зимницького. а) оглядова урографія;

6. Дослідження концентрації загального білка крові, білкових фракцій. б) видільна урографія.

7. Визначення концентрації холестерину в крові. 20. Визначення показників кислотно-лужного стану.

8. Визначення концентрації креатиніну, сечовини в крові. 21. Уролейкограма.

9. Визначення вмісту електролітів в крові. 22. Радіоізотопна ренографія.

10. Визначення клубочкової фільтрації та канальцевої реабсорбції води 23. Біопсія нирки.

за кліренсом ендогенного креатиніну. 24. Функціональний резерв нирок.

11. Консультації: лор, окуліста, стоматолога, гінеколога, уролога. 25. Ангіографія нирок і наднирників.

12. ЕКГ 26. Концентрація в крові сечової кислоти,

13. УЗД фосфатів, оксалатів, їх екскреція з сечею.

14. Коагулограма. 27. Компютерна томографія.

15. Ревматичні проби. 28. Імунологічні дослідження.

29. Екскреція альдостерону, катехоламінів.

З метою підтвердження діагнозу, встановлення ступеня активності і функціонального стану нирок необхідні 13 методик - мінімальний комплекс. У разі потреби диференційної діагностики - максимальний комплекс, в залежності від рівня медичної установи обов'язкові: в міській, районній лікарні (МЛ,РЛ) 19 методик; обласній лікарні (ОЛ) 22 методик; всеукраїнській консультативний центр (ВУКЦ) 29 методик.

Додаток В (продовження) ГОСТРИЙ ТА ХРОНІЧНИЙ ПІЄЛОНЕФРИТ, ШТЕРСТИЦІАЛЬНИЙ НЕФРИТ

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Визначення добової протеїнурії..

4. Проба Нечипоренка.

5. Проба Зимницького.

6. Визначення бактеріурії та уроантибіотикограма.

7. Визначення вмісту загального білка, білкових фракцій в крові.

8. Визначення вмісту холестерину в крові.

9. Визначення вмісту креатиніну, сечовини в крові.

10. Визначення вмісту електролітів в крові.

11. Визначення клубочкової фільтрації та канальцевої реабсорбції, води за кліренсом ендогенного креатиніну.

12. Консультації: лор, окуліста, стоматолога, гінеколога, уролога.

13. ЕКГ

14. УЗД

15. Рентгенологічні дослідження: а) оглядова урографія;

б) видільна урографія.

16. Радіоізотопна ренографія.

17. Визначення добового виділення електролітів з сечею.

18. Визначення показників кислотно-лужного стану.

19. Аналіз сечі на мікобактерії туберкульозу

20. 2-х, 3-х порційна проба

21. Цистоскопія.

22. Цистографія.

23. Мікційна цистографія.

24. Аналіз секрету передміхурової залози

25. РН сечі.

26. Ретроградна урограма

27. Ретропневмоперітонеум

28. Лейкоцитарна формула сечі.

29. Скенограма нирок.

30. Посів крові

31. Парціальні функції нирок.

32. Транспорт солей

33. Ангіографія нирок і наднирників.

34. Екскреція альдостерону, катехоламінів

Мінімальний комплекс -18 методик; максимальний комплекс: МЛ, РЛ - 26 методик; ОЛ - ЗО методик; ВУКЦ - 34 методики.

Додаток В (продовження) АМІЛОЇДОЗ