3. Аналіз роботи школи з питань організації пошукової діяльності учнів

Під впливом пошукової діяльності змінюється характер навчальної діяльності змінюється характер навчальної діяльності учнів. З цією метою нами вивчався стан роботи вчителів початкової школи, які викладали рідний край, і вчителів географії, що навчали дітей географії, що навчали дітей географії рідного краю в основній школі. Вивчення відбувалось за певними етапами.

На першому етапі здійснювалось спостереження за діяльністю учнів і вчителів, проводились відповідні бесіди, діалоги, аналізувалась потрібна нам шкільна документація.

Педагогічні спостереження дозволили автору накопичити фактичний матеріал з пошукової діяльності учнів і для з’ясування багатьох особливостей процесу навчання за змістом цих курсів. Об’єктом спостережень у нашому дослідженні були дії учнів під час вивчення нового матеріалу, його закріплення, виконання самостійних і практичних робіт, розв’язання пізнавальних завдань; викладання вчителем програмового матеріалу, засвоєння його учнями, накінець, формування у них умінь і навичок, переведення знань у практику і на цій основі – організація пошукової діяльності учнів.

Документальні спостереження ми здійснювали під час вивчення письмових джерел. Сюди входили контрольні і практичні роботи учнів (3-5 кл), самостійні роботи учнів їх щоденники погоди (2-5 кл); плани і конспекти уроків учителів, класні журнали, матеріали методичних об’єднань учителів початкових класів і географії.

Спостереження за роботою учнів у певній мірі давали відповідь на поставлені нами запитання у нашому дослідженні. В результаті ми намагались чітко формулювати мету локальних експериментів (наприклад, встановлення посильності запропонованого об’єму самостійної чи практичної роботи, пізнавального завдання, усного опитування учнів і виконання окремих пошукових запитань і завдань. Детально розробляли план, у якому ставились запитання і завдання, які необхідно було вивчити.

Спостереження ми застосовували і під час вивчення педагогічного досвіду вчителів початкових класів і вчителів географії основної школи. Цінність цього вивчення полягала в тому, що об’єктом вважається цілісний процес навчання географії рідного краю, виховання і розвитку учнів. На засадах цього ми накопичували факти, які характеризували досліджувану проблему – організацію пошукової діяльності учнів при вивченні курсів “Рідний край” (2-4 кл) та “Географії рідного краю” (5 кл).

На другому етапі організація пошукової діяльності учнів вивчалась у структурі педагогічної діяльності вчителів. Завдання полягало в тому, щоб виявити інтерес учнів до пошукової діяльності в здобутті природничо-географічних знань, повноту і глибину цих знань, їх усвідомленість; відповісти на запитання, як вчителі організовують пошукову діяльність учнів, прививають їм уміння і навички самостійного здобування знань. З цією метою учням були запропоновані завдання репродуктивного і творчого (пошукового) характеру. Локальний експеримент ми провели з учнями 5 класу, поскільки вікові особливості цього класу дозволяли нам провести дослідження на такому рівні. Запитання до учнів були такого плану:

1. Що таке погода? 2. Які причини зміни погоди у вашій місцевості? /тема “Погода”/.

1.Назвіть три стани води. 2. Чому вода взимку замерзає? /тема “Водні багатства”/.

1. Що таке грунт? 2. Розкрийте причини зниження врожайності сільськогосподарських угідь /тема “Грунти”/ та ін.

Аналіз відповідей показав, що учні успішніше виконували завдання репродуктивного характеру, причому показували досить повне засвоєння програмного матеріалу. У нашому експерименті цей висновок підтверджують наведені нижче дані про підсумки проведеної роботи репродуктивного і творчого напрямків учнями 5 класів у 1992-3 навчальному році.

Локальний експеримент мав на меті виявити готовність учнів до виконання завдань у формуючому експерименті.

Таблиця 1.1

Підсумки результатів опитування учнів п’ятих класів

Навчальний рік	Класи	Кількість учнів	Характер контрольних запитань	Оцінки					% успішності
				5	4	3	2	1
1992	5	301	Репродуктивні	12	53	173	63		80
1993		301	Пошукові	10	51	175	65		77

Підсумки опитування і спостережень показали, що багато учнів п’ятих класів не мали навиків у виконанні пошукових завдань. Про це красномовно говорять наведені підсумкові дані, хоча і відповіді на репродуктивні запитання також не дуже високі. Учні відчували утруднення в пошуках самостійного розв’язання пізнавальних завдань і конкретних запитань. Учителі ж викладали навчальний матеріал шляхом сухої розповіді, не організовували пошукової діяльності учнів. Проста розповідь вчителів не спиралася на емоційне сприйняття навчального матеріалу, не стимулювала розумову діяльність учнів, так як для цього не використовувались елементи пошуку і дослідження. в звичайному репродуктивному плані проводились і бесіди. Від учнів вимагалось тільки переказувати матеріал, почутий від учителя.

Розвитку пізнавальної активності учнів значною мірою сприяє сам навчальний предмет – “Рідний край “ та “Географія рідного краю” і процес навчання, що озброює учнів не тільки загальними навчальними навичками, а й уміннями пізнавати, мислити, досліджувати тощо. Усвідомлюючи успіхи своєї пізнавальної діяльності, учень відчуває радість і захоплення, що також зміцнює його пошукову діяльність.

Джерелом появи і зміцнення пошуку до здобуття знань є, насамперед, процес навчання, під час якого учні здобувають знання і розширюють свій кругозір. У результаті розвиваються творчі можливості школярів, завдяки чому вони можуть самостійно застосовувати і використати здобуті знання для відшукання нових, розвиваючи цим саме свій інтерес.

На третьому етапі вивчення практики роботи вчителів з питань організації пошукової діяльності здійснювалось за допомогою анкетування вчителів, які викладали курси “Рідний край” у початковій школі і “Географію рідного краю” - в основній. Сутність готовності до будь-якого виду діяльності полягає в єдності двох нерозривно пов'язаних компонентів – мотиваційного і процесуального, тобто спонукального і виконавського. Готовність педагогічної діяльності не є винятком, і її компонентами в літературі, як правило, розглядають ставлення до предмета діяльності (мотиваційний компонент готовності), знання про нього, уміння та способи їх втілення їх практичного втілення (процесуальний).

Стосовно до здійснення керівництва пошуковою діяльністю учнів її компоненти можуть бути конкретизовані таким чином:

Готовність вчителя проводити пошукову діяльність в учнів 2-5 класів

Констатуючим вивченням готовності до пошукової діяльності було охоплено різні категорії вчителів. А саме: вчителі з різним стажем роботи міських і сільських шкіл Вінницької області та Київської області – усього 500 осіб, а також випускники географічного факультету, педагогічного університету ім. М. Коцюбинського заочної форми навчання зі стажем роботи в школі (1995-1998 роки випуску) – 200 студентів.

За допомогою серії тестів, анкет, бесід було зібрано інформацію щодо обсягу знань учителів про природу пізнавального інтересу, про організацію пошукової діяльності, її форм навчання. У зміст анкет вносились запитання, метою яких було з’ясування понять “пошук”, “пошукова діяльність”, форми і засоби організації пошукової діяльності на уроках і в позакласній роботі, література, що використовувалась учителями під час організації пошукової роботи з учнями, а також питання відносно критеріїв визначення наявності пошукової роботи під час вивчення навчального матеріалу в курсах “Рідний край” і “Географія рідного краю”.

Відповіді показали, що більшість учителів правильно трактують поняття ”пошук” і “пошукова діяльність” і в основному чітко уявляють шляхи і засоби її організації з учнями. При цьому для досягнення вказаної мети на важливість методичного удосконалення уроку вказали 32% опитаних вчителів; для організації пошукової роботи з учнями потрібні дидактичні матеріали, де б були вміщені пізнавальні завдання творчо – пошукового характеру. На це вказали 51% вчителів. На відсутність посібників, статей, про пошукову діяльність ми отримали 27% негативних відповідей і надзвичайно рідко можна почути лекції про пошукову діяльність при вивченні географії – 48% опитаних учителів.

Майже всі вчителі одним з головних факторів організації пошукової діяльності учнів вважають цільову настанову на уроці, яка допомагає зацікавити учнів навчальним матеріалом і настроїти себе на активізацію своєї уваги і роботи на уроці.

У цьому плані важливе значення має активне включення учнів у навчальну пізнавальну діяльність на уроці, виникнення запитань в учнів до вчителя, зосередження уваги учнів і ін. У ході експерименту було встановлено, що майже 80% учнів, які включались в пошукову діяльність покращили якість своїх знань.

Порівняний аналіз результатів анкетування, проведеного впродовж 1993-94(дані в чисельнику) та 1995-1996 рр. (дані в знаменнику) дав можливість простежити особливості ставлення вчителів початкових класів(2-3), вчителів географії (5кл.) до пізнавального інтересу, як об'єкта педагогічного впливу на організацію пошукової діяльності.

Таблиця 1.2.

Ранжування оцінки вчителями особистісних якостей школяра. Необхідних для успішного навчання.

№ п.п	Якості школяра	Загальна кількість анкет	Рангове місце
1	Дисциплінованість		2/2
2	Пізнавальний інтерес		5/3
3	Організованість		3/5
4	Спостережливість	Всього 700	7/4
5	Уважність		4/6
6	Акуратність		6/7
7	Наполегливість		1/1

Як з'ясувалось, наполегливість, дисциплінованість – ці особистісні якості, незважаючи на значний часовий діапазон в опитуванні вчителів, стабільно вважається найбільш значущим для молодшого школяра.

Що стосується пізнавального інтересу, то зміна рангового місця (з 5 на 3) може свідчити про переоцінку вчителями його важливості в сучасних умовах. Однак бесіди з учителями показують, що багато з них пізнавальним інтересом вважають похідним від інших якостей (організованості, наполегливості, старанності)

"Буде старатись, з'явиться інтерес";

"Пізнавальний інтерес залежить від знань";

"Без наполегливості не буває інтересу"; тощо.

Встановлено, що виявлені тенденції в основному зберігається незалежно від педагогічного стану в школі, подекуди й від кваліфікації вчителів.

Опосередковано ця теза підтверджується результатами багаторічного аналізу вибору й виконання тематичних залікових робіт вчителями на курсах удосконалення ( у переліку з – поміж інших ним пропонувались ті, що стосувались особливостей вияву й формування пізнавального інтересу учнів, організація пошукової роботи учнів).

Стабільно незначна частина вчителів (до 5%) обирає тему, що стосується (педагогіки мотивування діяльності учнів).

Як корегуючим методом, ми скористались запитаннями анкети:

Чому ви не обрали теми:

• Особливості формування пізнавальних інтересів учнів на уроках " Географії рідного краю"

• Засоби стимулювання пізнавальної активності школярів

• Причини негативного ставлення до пізнавальної діяльності окремих учнів.

• Змістовний аспект суджень учителів подано в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3.

Ранжування суджень учителів про ставлення до вибору тем, які стосуються організаційного пошуку діяльності учнів 2-5 класів.

Зміст суджень	Загальне число	Рангове число
Щоб відповісти на ці питання потрібна спеціальна література	112	1
Я віддаю перевагу конкретним темам з методики 6-7 кл.	94	2
Ці теми цікаві, але я побоялась, що не впораюсь з формулюваннями – термінами, категоріями	128	3

Як бачимо, основна частина вчителів так, чи інакше потребує спеціальних знань, із зазначеної проблеми.

Це пояснюється, на наш погляд, не тільки певними традиціями в освіті, коли учень розглядався як об'єкт педагогічної дії, але, й складністю досліджуваної проблеми.

У дослідженні ставились завдання прослідкувати, як вчителі створюють на уроках психологічні передумови сприйняття учнями навчального матеріалу і досягають глибоких і міцних знань. З цією метою нами було відвідано і проаналізовано більше 100 уроків учителів сільських і міських шкіл. Результати виявились такими: на 52 уроках спостерігалась атмосфера творчих пошуків, учням пропонувались плани уроків, де помітна була орієнтація роботи учнів на організацію пошукової діяльності, на 17 уроках, пропонувались учням пізнавальні завдання і пошукові запитання на 19 уроках, та була організована пошукова робота з малюнками, схемами, таблицями на 12 уроках.

Схема спостереження уроку