Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Bankivski_operatsiyi_shpori_3-1 (1).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
799.74 Кб
Скачать

46. Сутність кредитного ризику, його види та характеристика. Заходи, спрямовані на мінімізацію втрат від кредитного ризику.

Кредитний ризик – це можливе недоотримання банком доходу або навіть втрати частини його акціонерного капіталу в результаті неспроможності позичальника обслуговувати борг (погашати борг і виплачувати проценти).

Кредитний ризик буває:

- індивідуальний (кредитний ризик по окремій угоді) ймовірність збитків від невиконання позичальником конкретної кредитної угоди;

- портфельний (кредитний ризик всього портфелю) величина ризиків за всіма угодами кредитного портфелю.

Зменшення кредитного ризику (його мінімізація) досягається банком, якщо він дотримується таких основних методів:

  • аналізу кредитного проекту та кредитоспроможності позичальника;

  • аналізу забезпечення кредиту;

  • правильного документування кредиту;

  • кредитного моніторингу;

  • дотримання економічних нормативів кредитного ризику;

  • створення відповідного резерву на відшкодування можливих втрат від кредитних операцій.

Банки-кредитори під час оцінювання кредитоспроможності позичальника зосереджують свою увагу на репутації, порядності, професіональній спроможності, матеріальній забезпеченості контрагента, на загальних економічних умовах, але, перш за все, ретельно аналізують його фінансовий стан.

Методи управління ризиком кредитного портфеля банку такі:

  • диверсифікація - розподіл кредитів між різними суб'єктами правовідносин, клієнтами різних форм власності і галузей економіки, між різними регіонами країни;

  • концентрація;

  • лімітування - банки встановлюють ліміт, який регламентує розмір обороту по видачах кредиту за певний період;

  • резервування - захід, спрямований на покриття можливих втрат від кредитного ризику (створення загального і спеціального резервів). Частина цих резервів формується одночасно з наданням кредиту, а частина — при виникненні проблемних позичок;

  • страхування - банки повинні створювати страхові фонди як на макро-, так і мікро-рівнях, а також страхувати окремі кредитні угоди в спеціалізованих страхових компаніях;

  • сек’юритизація - перерозподіл ризиків шляхом трансформації активів банку (позик та інших активів) у цінні папери для продажу інвесторам.

47. Сутність кредитного портфеля. Порядок розрахунку резерву для відшкодування можливих втрат від кредитних операцій.

Кредитування є найважливішим напрямком здійснюваних банком активних операцій, оскільки кредитний портфель становить здебільшого від третини до половини всіх активів банку.

Кредитний портфель — це сукупність кредитів, наданих бан­ком на певну дату; він характеризує величину капіталу, вкладе­ного банком у кредитні операції.

Для зменшення кредитного ризику банки створюють резерв на можливі втрати від кредитних операцій, розробляючи внутрішнє положення. Даний резерв розподіляється на резерв під стандартну і нестандартну заборгованість (кредити під контролем, субстандартні, сумнівні і безнадійні).

Банки для нарахування резерву класифікують надані кредити за ступенем ризику, а для цього враховують такі критерії:

а) оцінку фінансового стану позичальника;

б) погашення позичальником кредиту і процентів за ним.

Клас позичальника за результатами оцінки його фінансового стану визначається на підставі основних показників та коригується на додаткові показники (клас "А" - фінансова діяльність дуже добра і є можливість утримувати її на такому рівні надалі; клас "Б"; клас "В"; клас "Г"; клас "Д" - фінансова діяльність збиткова).

Погашення позичальником кредитної заборгованості і процентів за нею є: -добрим - якщо погашення здійснюється у відповідні строки; -слабким; - незадовільне - якщо прострочення спостерігається понад 90 днів або кредит пролонгований понад 180 днів (із пониженням класу позичальника).

Для формування резерву треба виходити також з означення, що загальна заборгованість за кредитними операціями становить для банку валовий кредитний ризик, а чистий кредитний ризик розраховується шляхом зменшення валового кредитного ризику на вартість прийнятого забезпечення, скоригованого на певний відсоток, залежно від ступеня ризику кредитної операції .

Визначивши чистий кредитний ризик за кожною категорією кредитної операції, банк зважує його на встановлений коефіцієнт резервування і таким чином визначає кінцеву суму резерву під кредитні ризики .

Банки зобов'язані створювати резерви для відшкодування можливих втрат від кредитних операцій за всіма видами наданих кредитів у національній та іноземній валютах, включаючи надані депозити і кредити іншим банкам.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]