4. Пасивні операції банків, їх характеристика. Поділ пасивів банків на зобов’язання та капітал.

Основні операції банків - це акумулювання тимчасово вільних коштів юри­дичних і фізичних осіб, що становить суть пасивних операцій.

Розрізняють такі складові пасивних операцій:

• операції, що формують власні кошти;

• операції, що формують залучені кошти;

• операції, що формують позичені кошти.

Залучені кошти становлять найбільшу питому вагу в структурі паси­вів банків.

Залучені кошти переважно формуються за рахунок депозитів та емі­сії цінних паперів власного боргу, однак деяку частку становлять і позабалан­сові форми залучення.

До позабалансових джерел залучення ресурсів відносять сек’юритизацію активів.

Позичені кошти - це кредити, одержані в інших банках, кредити Національного банку України та кошти, отримані від емісії та продажу об­лігацій банків.

Облігації - це цінні папери, які характеризують не права власності, а кредитні взаємовідносини, тому кошти, отримані банками від емісії облі­гацій, не є їх власним капіталом (як при емісії акцій). Ці кошти банки одер­жують від власників облігацій у довгострокову позику. Через певний термін банк повинен повернути номінальну вартість їх власникам і сплатити їм фік­сований дохід.

Залучені і позичені кошти банку - це його зобов’язання перед контрагентами (клієнтами).

Джерела формування банківських ресурсів розміщуються в таблиці балансу банку в нижній частині - «пасиви».

Ця частина включає не тільки зобов’язання банку, а і його регулятив­ний капітал

Кожна банківська операція, що реєструється в балансі, повинна аналізуватися з позиції бухгалтерської облікової формули балансу, а також відображатися двома змінами в бухгалтерському балансовому рівнянні:

Активи = Зобов’язання + Капітал. (1.1)

Зобов’язання банку в балансі розміщуються в порядку черговості їх повернення контрагентам.

5. Характеристика активних банківських операцій, відображення вимог банків у балансі.

Активні операції банків у загальному можна поділити:

• на кредитні;

• інвестиційні;

• інші активні операції.

Кредитні операції полягають у проведенні ряду дій, пов’язаних із наданням і погашенням банківських кредитів відповідно до принципів кре­дитування.

Інвестиційні операції означають вкладення коштів банків у цінні папери юридичних осіб на тривалий або короткий терміни.

До інших активних операцій банків відносять:

• вкладення ресурсів у готівку та безготівку;

• касові операції із приймання та видавання готівки, розрахункові безготівкові операції;

• торговельні операції з фінансовими інструментами;

• вкладення тимчасово вільних коштів на депозити в інших банках;

• операції із придбання основних засобів, матеріальних і нематері­альних активів.

Слід зазначити, що перші три операції із прокласифікованих вище належать одночасно до активних комісійних операцій.

Активи банку - це його вимоги до своїх клієнтів, розміщуються вони в балансі в порядку їх відносної ліквідності (див. табл. 1.1).

За ліквідністю активи банків поділяють:

• на первинні резерви;

• вторинні резерви;

• портфель банківських кредитів;

• портфель банківських інвестицій.

Первинні резерви - найбільш ліквідні активи, які належно викорис­товуються для повернення вкладів і депозитів, здійснення платежів та вико­нання інших зобов’язань банку, але не приносять йому значних доходів. До них відносять:

• грошові кошти та банківські метали;

• кошти на кореспондентському рахунку та депозити в НБУ;

• кошти на рахунках в інших банках.

Вторинні резерви - високоліквідні активи, які в будь-який момент із

мінімальною затримкою та незначним ризиком втрат можна перетворити на первинні резерви (готівку). До них включають:

• казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються НБУ;

• короткострокові кредити вигідним позичальникам.

Ці активи приносять банку також незначний дохід і головне їх при­значення - бути джерелом поповнення первинних резервів.

Далі за ліквідністю в балансі розміщуються кредити та інвестиції, од­нак вони є найдохіднішими активами для банку.