36. Національна система масових електронних платежів.

Націона́льна систе́ма ма́сових електро́нних платежі́в (НСМЕП) — це внутрішньодержавна банківська багатоемітентна платіжна система масових платежів, в якій розрахунки за товари та послуги, одержання готівки та інші операції здійснюються за допомогою платіжних смарт-карток за технологією, що розроблена Національним банком України.

Метою створення НСМЕП є розроблення та впровадження в Україні відносно дешевої надійно захищеної автоматизованої системи безготівкових розрахунків, яка в основному розрахована на роботу в режимі «off-line».

Діяльність НСМЕП регламентована Правилами Національної системи масових електронних платежів, затвердженими Постановою НБУ №620 від 10 грудня 2004 року і призначена для виконання переказу коштів за операціями, що Ініційовані із застосуванням платіжних карток, та гарантування високої безпечності, надійності, швидкості та економічної ефективності виконання операцій Із застосуванням платіжних карток.

Переваги

НСМЕП працює автономно, тим самим забезпечуючи диверсифікацію ризиків для України, в разі перебоїв або зупинки роботи міжнародних платіжних систем на території країни

Система використовує тільки платіжні інструменти на базі смарт-чіпа, що на відміну від карт з магнітною смугою істотно підвищує безпеку (чип неможливо підробити або склоніровать)

За всю історію НСМЕП не зафіксовано жодного злому або «фрода» з платіжними інструментами системи

Вартість користування системою для банків істотно дешевше, ніж використання міжнародних платіжних систем

З'являється альтернатива міжнародним платіжним системам, проти деяких з яких ведуться антимонопольні процеси в багатьох країнах світу

Набір доступних в даний час на території України інструментів і технологій для банків, власників карток і розробників платіжних рішень більше, ніж у великих міжнародних платіжних системах

Недоліки

Картки НСМЕП приймаються до оплати тільки на території України

Більшість великих банків України поки не є учасниками платіжної системи НСМЕП

Система не має підтвердженого досвіду експлуатації на обсягах транзакцій, порівнянних з міжнародними платіжними системами

Великі українські банки інвестували великі кошти в процесинг, банкоматні і еквайрингові мережі на базі міжнародних платіжних систем і не готові забезпечувати підтримку ще однієї платіжної системи

37. Суть кредиту, його види, форми, функції та принципи.

Кредит – це економічні відносини між юридичними, фізичними особами та державою з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою процента.

У кредитних відносинах беруть участь дві сторони: позичальник і кредитор.

Ці сторони називаються суб'єктами кредитних відносин, а ті гроші чи матеріальні цінності, витрати чи проекти, стосовно яких укладається кредитна угода, є об'єктами кредиту. Суб'єкти кредитних відносин можуть одночасно виступати і кредиторами, і позичальниками.

Розрізняють такі основні форми кредиту:

• товарну, що виникає між продавцями і покупцями, коли покупці одержують товари чи послуги з відтермінуванням платежу (комерційний кредит);

• грошову, що найбільш характерна в банківській практиці;

• гарантійну (зобов'язання банку гарантувати платіж клієнтові в разі коли той не зможе оплатити свої рахунки – акцептний, аваль-ний кредити).

Кредити можна класифікувати за різними критеріями, наприклад, залежно від суб'єктів кредитних відносин – банківський, державний, міжнародний; залежно від груп позичальників – населенню, суб'єктам господарювання, міжбанківський кредит; за призначенням – споживчий, інвестиційний тощо; за сферами спрямування - спрямований у сферу обігу (кредит у поточну діяльність), спрямований у сферу виробництва (кредит в інвестиційну діяльність); за забезпеченням (мат і немат формою), за строками користування, за строками погашення (одноразове, по частинах), за ступенем ризику тощо.

На даний час розрізняють чотири функції кредиту.

За допомогою кредиту відбувається перерозподіл вартості на засадах повернення, отже, кредит виконує перерозподільну функцію. Ще однією функцією кредиту є створення безготівкових кредитних коштів для функціонування грошового обігу, ця функція виступає у формі емісійної. Кредитові властива також контрольна функція. Вступивши у кредитні відносини, позичальник і кредитор повинні здійснювати контроль за своєю діяльністю. Розглядають ще функцію кредиту - капіталізацію, у цьому разі трансформуються заощадження в позиковий капітал, що приносить доходи.

Принципи кредитування такі:

• строковість – кредит повинен бути повернений у строк, що визначений кредитною угодою;

• поверненість – виникає із суті кредиту, цим кредит якраз і відрізняється від фінансових відносин;

• платність – сплата процентів, об'єктивний супутник кредиту, тому що кредит - комерційна операція;

• забезпеченість – мета цього принципу: захистити інтереси банку, зменшити ризик операції;

• цільове використання – вкладення коштів у сферу обігу, виробництво тощо.