50. Охарактеризуйте внесок кпі у розвиток української науки.

Націона́льний техні́чний університе́т Украї́ни «Ки́ївський політехні́чний інститу́т» заснований у 1898 р. Першим директором було призначено видатного ученого і талановитого організатора вищої технічної освіти професора Віктора Кирпичова. За його сприяння в інституті почали працювати багато видатних науковців.

Важливий внесок в розвиток науки зробили випускники КПІ:

Космонавтика:

Корольов Сергій Павлович-Академік АН СРСР . Конструктор перших штучних супутників Землі і космічних кораблів. керівник і головний конструктор найбільшого в державі ракетного центру. Під його керівництвом створено перші космічні апарати серій «Луна», «Венера», «Марс», «Зонд», деякі супутники серії «Космос», а також проект космічного корабля «Союз».

Челомей Володимир Миколайович- вчений механік, фахівець у галузі динаміки стійкості складних коливальних систем, генеральний конструктор ракетно-космічної техніки, дійсний член АН СРСР (з 1962року), дійсний член Міжнародної академії астронавтики (з 1974 року), двічі Герой Соціалістичної Праці.  брав активну участь у різних проектах ракетобудування в СРСР, був одним з головних учених-консультантів у галузі ракетних двигунів для ракет та літаючих апаратів, переважно військового призначенняКонструктор супутників «Протон», «Польот», «Космос-1267», орбітальних станцій «Салют-3» і «Салют-5».

В його конструкторському бюро розроблено й виготовлено крилаті ракети 10ХН, ракету-носій «Протон» (на його рахунку відправка у Всесвіт апаратів серії «Зонд», «Луна», «Венера»,«Марс», «Вега», а також орбітальних станцій «Мир», «Салют»), штучні супутники Землі серій «Політ» і «Космос», орбітальні станції «Салют-3» і «Салют-5». Саме В. Челомею належить ідея й реалізація транспортного орбітального корабля багаторазового використання.

Авіація:

Люлька Архип Михайлович-конструктор авіаційних двигунів. академік АН СРСР. Розробив конструкцію першого у світі двоконтурного турбореактивного двигуна. Від 1946 — генеральний конструктор авіаційних двигунів. Після 1946 під керівництвом А. Люльки створені потужні ТРД нового типу. розробив двигун РГД-1, що дав змогу літаку розвинути швидкість до 900 км/год.  Восени 1957 року відбулися випробування літака СУ-7, який вперше перевищив швидкість звуку вдвічі. На базі цього літака згодом були створені бомбардувальник і штурмовик. А один з останніх створених Люлькою двигунів АЛ-31 Ф стоїть на всесвітньо відомому СУ-27, яким встановлено 27 світових рекордів і виконуються такі фігури вищого пілотажу, як «Колокол» і «Кобра Пугачова». 

Сікорський Ігор Іванович-інженер (авіаконструктор),конструктор літаків та гелікоптерів, під його керівництвом були побудовані одні з перших у світі багатомоторні літаки «Гранд» («Руський Витязь») та «Ілля Муромець».

Фізика

Комар Антон Пантелеймонович- фізик, професор, академік АН УРСР, Основні роботи присвячені ядерній фізиці, методиці і техніці ядерних експериментів, фізичній електроніці, фізиці і техніці прискорювачів, фізиці металів і феритів.здійснив у 1946 р. запуск першого в СРСР бетатрона. Його роботи з фотоядерних реакцій (1950—1960) стали внеском у розуміння механізму взаємодії гамма-квантів з ядрами.

Вагомий внесок у розвиток і становлення вітчизняної науки зробив Євген Оскарович Патон. Прийшовши до КПІ фахівцем з мостобудування, він не тільки розвинув цей напрям підготовки інженерів, а й спромігся закласти підвалини абсолютно нової науки — електрозварювання. Блискучим зразком поєднання двох наукових «стихій» — мостобудування та зварювання — є унікальний суцільнозварний міст у Києві, збудований 1952 року і названий на честь видатного вченого.

Патон Борис Євгенович- український науковець у галузі зварювальних процесів, металургії і технології металів, доктор технічних наук ,Президент АН України, Наукові дослідження процесів автоматичного і напівавтоматичного зварювання під флюсом, проблем керування зварювальними процесами

Значний внесок у розвиток і становлення вітчизняної математичної науки зробив видатний український вчений-математик академік Михайло Пилипович Кравчук. Його праці з вищої алгебри та математичного аналізу, теорії диференціальних та інтегральних рівнянь, теорії ймовірності та математичної статистики увійшли до скарбниці світової математичної науки, а деякі з них прислужилися при створенні першої у світі електронної обчислювальної машини.