1. Дайте визначення предмету "Історія України", розкрийте методологічні принципи, джерела вивчення предмету та його наукову періодизацію. 3

2. Розкрийте основні концепції походження українського етносу, охарактеризуйте їх та дайте оцінку. 4

3. Розкрийте поняття "історико-етнографічний регіон", охарактеризуйте етапи формування історико-етнографічних регіонів України. 5

4. Висвітліть концепції етнічного походження Київської Русі. Охарактеризуйте особливості етнополітичного життя Галицько-Волинського князівства. 6

5. Проаналізуйте етнополітичне становище України у складі литовської та польської держав. 7

6. Охарактеризуйте етнополітику козацької держави Війська Запорозького. 8

7. Висвітліть етнополітику Російської та Австрійської імперій щодо українських земель наприкінці XVIII – ХІХ ст. 9

8. Дайте характеристику діяльності у сфері національної політики українських урядів під час революції 1917-1920 рр. 10

9. Охарактеризуйте етнополітичне становище УРСР у складі СРСР. 10

10. Висвітліть етнополітичні аспекти життя на західноукраїнських землях у міжвоєнний період (1920-1930-ті рр. ХХ ст.). 11

11. Дайте визначення понять міграція та еміграція. Розкрийте основі етапи української еміграції, їх причини. 12

12 Охарактеризуйте етнополітику незалежної української держави (1991-2013 рр.). 13

13 Висвітліть існування на українських землях найдавніших державних утворень: кіммерійців, скіфів, сарматів, античних міст-полісів. 14

14. Дайте характеристику слов'янської держави Антів. 15

15. Висвітліть причини створення, основні етапи існування та державний устрій Київської Русі. 16

16. Охарактеризуйте державний устрій Галицько-Волинського князівства, чому його вважать спадкоємцем Київської русі? 17

17. Розкрийте процес входження українських земель до складу Великого князівства Литовського. Як змінився статус українських земель у ході підписання польсько-литовських уній? 18

18. Охарактеризуйте Запорізьку Січ як козацьку демократичну республіку, її внутрішню та зовнішньополітичну діяльність. 19

19. Висвітліть процес створення української держави Війська Запорозького у ході національно-визвольної війни 1648-1657 рр. 20

20. Проаналізуйте зміст "Березневий статей" Б.Хмельницького, розкрийте процес обмеження автономії Гетьманщини у другій половині XVII ст. 21

21. Висвітліть процес скасування автономії Лівобережної України у складі Російської імперії у XVIII ст. 22

22. Охарактеризуйте діяльність Української Центральної ради на шляху від створення автономії до проголошення самостійності УНР. 23

24. Розкрийте політику Директорії по відновленню УНР. 25

25. Назвіть причини проголошення ЗУНР та її об'єднання з УНР. 26

26. Дайте характеристику державного устрою УРСР у складі СРСР (1920-1990-ті рр.). 27

27. Проаналізуйте причини проголошення Карпатської України та її подальшу долю. 28

28. Проаналізуйте процес розбудови незалежної України, формування гілок влади, прийняття Конституції. 29

29. Охарактеризуйте геополітичні пріоритети перших українських держав: Київської Русі, Галицько-Волинського князівства. 30

30. Розкрийте причини багатовекторності геополітики незалежної України. 31

31. Розкрийте соціальну структуру та соціальні відносини ранньофеодальних українських держав – Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. 32

32. Проаналізуйте зміни у соціальній структурі українського суспільства у складі Речі Посполитої. 34

33. Розкрийте зміни соціальної структури у ході національно-визвольної війни 1648-1657 рр. під проводом Б.Хмельницького. 35

34. Проаналізуйте модернізацію українського суспільства у складі Російської та Австрійської імперій наприкінці XVIII – на початку ХХ ст. 36

35. Розкрийте причини українського національного відродження на початку ХІХ ст. Визначте місце Кирило-Мефодіївського братства та "Руської трійці" у ньому. 37

36. Охарактеризуйте українське національне відродження у другій половині ХІХ ст. Висвітліть діяльність українських Громад, москвофілів та народовців. 38

37. Проаналізуйте процес створення українських політичних партій наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Дайте характеристику їх програмним вимогам. 39

38. Охарактеризуйте соціальні перетворення та політичне життя радянської України у 20-30-ті рр. ХХ ст. 40

39. Дайте характеристику політичного життя України у роки Другої світової війни та у повоєнне десятиліття (1939-1953 рр.). 41

40. Розкрийте суть політики "лібералізації" політичного життя у період хрущовської "відлиги" та проаналізуйте її значення для УРСР. 42

41. Дайте характеристику змін у політичному житті у період наростання кризи тоталітарного ладу в СРСР у другій половині 60-х – першій половині 80-х рр. ХХ ст. Розкрийте етапи формування дисидентського руху. 43

42. Проаналізуйте передумови та процес формування багатопартійної системи незалежної України. 44

43. Охарактеризуйте культурний розвиток первісного суспільства та давніх цивілізацій на території України. 45

44. Проаналізуйте розвиток культури та освіти Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. 46

45. Дайте характеристику розвитку духовної культури, освіти та наукових знань на українських землях у період литовсько-польської доби. 47

46. Висвітліть розвиток української культури у період національного відродження на українських землях у складі Австрійської та Російської імперій у ХІХ – на початку ХХ ст. 48

47. Проаналізуйте зміни у розвитку української культури, освіти та науки у період національної революції 1917-1920 рр. 49

48. Дайте характеристику освіти та науки радянської України. 50

49. Проаналізуйте пріоритетні напрямки розвитку освіти, науки та технічно-промислової політики сучасної України. 51

50. Охарактеризуйте внесок КПІ у розвиток української науки. 52

1. Дайте визначення предмету "Історія України", розкрийте методологічні принципи, джерела вивчення предмету та його наукову періодизацію.

Історія ( грец. «розпитую» ) – процес розвитку природи і суспільства, комплекс наук, які вивчають минуле людства і досліджують факти, події, процеси.

Історія України — одна зі складових історичної науки, що досліджує генезис і закономірності становлення та розвитку українського народу, його боротьбу за національно-державну незалежність та пов'язані з нею подвиги, тріумфи, драми, трагедії. Предметом вивчення вузівського курсу історії України є складний процес формування та розвитку багатомільйонного українського народу, його діяльності в соціально-економічній, духовній, політичній і державній сферах з давніх-давен до сьогодення. Не слід також забувати про те, що глибоке вивчення минулого дає можливість краще пізнавати сучасне і визначати правильні шляхи руху вперед. Разом з тим історія України має розглядатися в тісному взаємозв'язку з глобальними історичними процесами, з історією її найближчих сусідів, з якими у різні часи українці перебували у складі різних держав. За допомогою історії вчені й державні діячі пояснюють джерела багатьох етнонаціональних конфліктів.

Історична наука спирається на такі основні методологічні принципи:

1. Принцип об'єктивності – зобов’язує розкривати історичну закономірність суспільного розвитку, його зумовленість насамперед матеріальними, економічними чинниками. Він виходить передусім з цивілізаційного погляду на історію як об'єктивний процес.

2. Принцип історизму. Він передбачає, розгляд кожного явища з точки зору того, як воно виникло, які основні етапи пройшло в своєму розвитку. вимагає, щоб кожне явище розглядалося у зв'язку з іншими. Історизм дає можливість увійти в історію, зрозуміти її, оцінити мотиви вчинків і самі вчинки історичних діячів, з'ясувати їхнє значення

Історичне джерело – матеріальні носії історичної інформації, які відображають ту чи іншу сторону діяльності людей: літописи, хронічки, сказання, археологічні пам’ятки, архівні матеріали, монографії.

Наукова періодизація:

• Стародавня доба

• Русь 9-14 ст

• Литовсько-польська доба 2пол 14-17ст

• Укр. Козацька держава 2пол 17-18ст

• Укр. землі у складі Австр. та Рос. Імперій

• Україна в період революції та період 1 світової війни

• Укр. Революція 1917 – 1920 рр.

• Україна між 2-ма світовими війнами

• Україна в роки 2-ої світової війни 1939-1945рр.

• Україна в повоєнний період.

• Україна в незалежний період з 1991р.

2. Розкрийте основні концепції походження українського етносу, охарактеризуйте їх та дайте оцінку.

Існують 3 основні історіософські концепції щодо походження та часу виникнення українського народу.

1) Великодержавна шовіністична концепція.Її основи заклав Інокентій Гізель. Він доводив, що українського народу взагалі не існувало, його історія подається як складова частина історії російського народу. Він, а також інші представники цієї концепції: Карамзін, Погодін, Соловйов виводили походження Російської держави від Київської Русі, потім Велике князівство Володимира Суздальського, Московська держава.. Погодін вважав що до середини XIII ст. на території України проживало великоросійське населення, які після навалу відійшли на Наддніпрянщину. Українці з'явилися тільки у XV ст. з появою козаків. Ця концепція існувала до 1917 року.

2) Радянська концепція (1917-1991 рр.). ця концепція стверджувала спільне походження трьох слов'янських

- українського, російського та білоруського, що розвивалися в часи Київської Русі на її території.

Історія українського народу ділилася на 2 етапи:

початок ХІІІ ст. - перша половина XVII ст. - становлення та формування української мови та народу;

кінець XVII ст. - XIX ст. - закінчення становлення.

3) Автохтонно-автономістична концепція. Представники: Костомаров, Грушевський. Український народ е автохтоном на своїй території, тобто такий, що з самого початку виник, проживає на цій території, що і зараз. Корені його йдуть з трипільської культури. Українці старші за роком виникнення ніж російський народ. Також працю по історії України написав Грушевський. Він вважає, що Київська Русь -лише частина Української держава та, що руської історії ніколи не існувало, не існує і зараз. Він вперше в історіографії бачив цілковито сформований український народ. За Грушевським предками українців були анти.Таким чином, дослідження етногенезу українського народу ґрунтуються на ідеї автохтонності. Рівень вивчення питання про походження українського народу свідчить, що одна з найважливіших і найскладніших проблем все ще чекає на своїх дослідників, представників різних галузей знань: археології, етнографії, історії, мовознавства, антропології.