24. Проблема зовнішньої заборгованості України та можливі шляхи її розв’язання.

Зовн. борг (ЗБ) — це частина держ. боргу, яка підлягає сплаті у валюті, іншій ніж гривня і визначається на певну дату як різниця між сумою державних зовнішніх запозичень та сумою платежів з погашення державного зовнішнього боргу станом на певну дату, у тому числі операції на цю дату. Також розглядають ЗБ як суму фін. зобов’язань країни перед іноз.кредиторами. Найчастіше ЗБ країни має таку структуру (на прикладі України): 1)заборгованість за позиками наданими міжнар. ек орган-ми 2)...наданими закордоними органами управління 3)...іноз. комерц. банками 4)заборг не віднесена до інших категорій. Також у структурі ЗБ виділяють борг держ. та приват. секторів ек, в тому числі банківського сектору та сектору дом-рств.

СТАН:

Валовий зовнішній борг України у четвертому кварталі 2012 року зріс на $ 2,6 млрд, або на 2%, - до $ 135,05 млрд. Такі дані оприлюднив Національний банк України (НБУ).

У цілому за минулий рік валовий зовнішній борг України збільшився на $ 8,81 млрд, або на 7%, що менше, ніж в 2011 році, коли його зростання склало $ 8,89 млрд, або 7,6%.

За даними Нацбанку, зовнішній борг сектору держуправління за останній квартал минулого року збільшився на $ 549 млн, або на 2%, - до $ 27,33 млрд, тоді як зовнішній борг органів грошово-кредитного регулювання скоротився на $ 764 млн, або на 13,6%, - до $ 4,85 млрд (3,2% від ВВП).

Зменшили свій борг у жовтні-грудні і банки: на $ 1,04 млрд, або 4,6% - до $ 21,55 млрд.

Основне зростання валового зовнішнього боргу у четвертому кварталі минулого року сталося за рахунок запозичень інших секторів економіки, які збільшилися на $ 3,88 млрд, або на 5,66% - до $ 72,42 млрд.

Джерела погашення боргу: (Україна)1. збільшення податків 2. економія від зменшення видатків 3. емісія, 4. залучення нових позик (рефінансування) 5. прибуток від вкладання коштів у високотехнологічні проекти.

24. Світові боргові та фінансові кризи: аналіз їх причин і наслідків.

Фін криза – це дезорганіація фінансів, коли фін виявляються нездатними виконувати свої функції ( розподіляти і контролювати), як на нац, так і на наднаціональному рівні. Фін кризи, відповідають запропонованої класифікації Майклом Бордо, поділ.на банківську кризу – масове скорочення банк.комерц.кредиту, зростання позикового %, ріст фін банкрутств; валютна криза – різке коливання курсу грошової одиниці, значне скорочення золото резервних ресурсів, погіршення валютної ліквідності держави; боргова криза – масове банкрутство суб’єктів господарства, неможливий обслугований суверенний та приватний борг. Одночасне протікання вал.банків.нестабільності прийнять називати подвійною кризою, тільки сполученням 3-х компонентів дозволяє говорити про повноцінну фін кризу. Фін кризи:1825 – перший світовий фін кризи;1837-1838рр – англ.-амер;1848 – Німеччина, Голландія; 1857 – США; 1873; 1890; 1893; 1907; 1914;1920-1922;1929-1933; 1973; 1994-1995; 1997-1998- Азійська криза; 2006; 2007.

Причини сучасної фін кризи: високі ціни на товари, сировину; іпотечна криза в США 2006р; інновації на фін ринку; створення фін бульбашок.

Наслідками кризи є: 1)знецінення нац. валюти і боргових зобов’язань, 2) параліч системи міжн розрахунків 3) зменш обсягів міжн. торгівлі. Т.ч., суч фін криза, причиною якої була легковажність та безконтрольність надання кредитів американськими фінансовими інститутами в галузі нерухомості, довела до великих втрат і банкрутства банків спочатку в США, а потім в Європі та в Азії. Станом на 2010 за прогнозами МВФ збитки банківсько-фін сектору за період кризи - 2,28 трлн дол. Збитки США- $ 460 млрд. Отже, ця фін криза спричинила втрату довіри не тільки до менеджменту кредитно-фін інститутів, але теж і до держ установ, які не виконали своїх контрольно-наглядових обов’язків.

Боргова криза — це наслідки проблем короткострокової ліквідності та свідчення необхідності подовження (пролонгації) строків погашення.Сучасна криза заборгованості зумовлена рухом позичкового капіталу, розміром кредитних відносин, що надавалися пром розвин країнами молодим державам. Існування суч с-ми відносин госп одиниць: - надмірна залежність іноз кредитів країнами що розв і одночасне послаблення уваги до проблем раціонального використання, - погіршення економ стану більшості держав через світову економ кризу, - невеликі розміри внут заощаджень, - відємне сальдо зовн-торг оперцій, - значний імпорт капіталу за відсутності власн ресурсів.

Виділяють 4 таких стадії розвитку. Перший етап (1980-85) міжнародного процесу перегляду умов погашення боргу характеризується як «Банкірська криза». Мета перегляду полягала у скороченні поточних зобов’язань боржника з обслуговування боргу шляхом перенесення строків погашення основної суми боргу. Така стратегія оберталася для боржника нарощуванням його загальних боргових зобов’язань і значним зростанням майбутніх зобов’язань з обслуговування боргу. Друга стадія (1985-89) Відповідно до плану Бейкера, здійснення якого розпочалося в цей період, для підтримання рівнів інвестування були виділені нові грошові кошти. Це дало змогу основним країнам-боржникам перекривати свій борг. Основна мета плану Бейкера — надати країні-боржнику якомога більше часу для усунення причин її фінансових проблем.(15 країн отримали кредити, але заг заборг зросла у 85 разів). Третя стадія розпочалася в 1989 р. Вона характеризується як стадія «кризи боржника». На цьому етапі була прийнята стратегія погашення боргу на основі принципу реструктуризації.(план Брейді)..Четверта стадія-кін 90хрр – збіл ресурси економ розвитку, але зрост зовн боргу породжує проблеми.