Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpargalki_MEiM.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.79 Mб
Скачать
  1. Валютний ринок функції та його структура.

Валютний ринок – сектор грош ринку, де урівноваж попит і пропозиція валюти.

Валютний ринок має свою структуру, яка включає національні (місцеві) ринки, міжнародні ринки та світовий ринок. Вони розрізняються за масштабами і характером валютних операцій, кількістю валют, що продаються-купуються, рівнем правового регулювання.

Національні - обмежуються економічним простором конкретної країни і регулюються її національним валютним законодавством.

Міжнародні сформувалися у країнах, в яких до мінімуму зведені обмеження на валютні операції. Такі ринки регулюються міждержавними угодами, домовленостями самих учасників цих ринків, традиціями. Розміщуються вони у містах із вдалим географічним положенням та з великою концентрацією транснаціональних банків, небанківських фінансових структур, комерційних компаній. Це, зокрема, Лондон, Нью-Йорк, Париж, Сан-Франциско, Токіо, Сінгапур, Гонконг та ін.

світовий - здатний функціонувати цілодобово. Завдяки цьому будь-який суб’єкт валютного ринку може в будь-який час доби купити-продати валюту.

Чинники, що визначають кон’юнктуру валютного ринку. Стан кон’юнктури валютного ринку виявляється у зміні співвід-ношення між попитом і пропозицією окремих валют, що, у свою чергу, є ключовим чинником впливу на валютний курс. Тому чинники, що визначають кон’юнктуру валютного ринку, одночасно є і чинниками зміни валютного курсу.

1. Курсоутворюючі чинники:

- стан платіжного балансу країни;

- обсяги ВНП, який виробляється в країні;

- внутрішня і зовнішня пропозиція грошей;

- процентні ставки в країнах, валюти яких порівнюються;

- співвідношення внутрішніх цін з зовнішніми.

2. Регулюючі чинники (впливають через зміну курсоутворюючих чинників):

- заходи прямого державного регулювання (фіскально-бюджетна політика, квотування та ліцензування, грошово-кредитна політика, регулювання цін, інтервенційна політика, розподіл валюти);

- структурні чинники.

3. Чинники кризового характеру:

- дефіцит державного бюджету;

- безконтрольна емісія та інфляція;

- штучне і надмірне регулювання цін;

- висока монополізація виробництва.

Ці чинники виникають у разі порушення динамічної рівноваги економіки, послаблюють дію курсоутворюючих чинників та знижують результативність регулятивних заходів держави.

Валютний ринок – сектор грош ринку, де урівноваж попит і пропозиція валюти.

Основними його функціями є:

-забезпечення умов та механізмів для реалізації валютної політики держави;

-створення передумов для своєчасного здійснення міжнародних платежів та сприяння розвитку зовнішньої торгівлі;

-забезп прибутку учасникам валютних відносин;

-формування та урівноваження попиту і пропозиції валюти і регулювання валютного курсу;

-страхування валютних ризиків;

-диверсифікація валютних резервів.

Під валютними операціями розуміють будь-які платежі, пов’язані з переміщенням валютних цінностей між суб’єктами валютного ринку.

  1. Валютні операції та механізми їх проведення.

Валютна операція – це операція, що пов’язана з переходом права власності на валютні цінності, використ.вал.цінностей як засобу платежу в міжн.обігу, ввезення, вивезення, переказ та пересил. на територ. країни та за її межами вал.цінностей.

Класифікація вал.операцій комерц.банків: 1)відкриття та ведення вал. рахунків клієнтів. 2)встанов. кореспонд. відносин з іноз.банками.3)неторгові операції (перерах.вал. цінностей, що не пов’язані з здійсн. розрах. за експорт та імпорт товарів та послуг). 4)операції за міжн.торгов. розрах.5)операції з торгівлі іноз валютою на внутр.вал.ринку.6)операції щодо залучення та розміщ.вал.коштів на внутр. ринку, що здійсн. з резидентами Укр..та на зовн.ринку, що здійсн.з нерезидентами Укр..7)валютні операції на міжн.вал. (грош) ринках (депозитні, конверсійні операції з нерезидентами Укр.) 8)операції з монетарними металами.

Валютна операція «спот» - це купівля-продаж валюти на умовах поставки протягом 2-х робочих днів від дня укладання угода за курсом, зафіксованим в угоді.

Форвардна операція – це операція строкового ринку, яка здійснюється більше 3 роб.дні за курсом, встановленим в угоді. Це позабіржова операція, переважно здійснюється на міжбанківському ринку, має не стандартизовані умови і в 95 % закінчується реальною постав.валюти.

Ф’ючерсні валютні операції – це біржова стандартизована угода, яка являє собою купівлю-продаж валюти і курс фіксується майб.купівл.-продажами угод.

Свопи – це одночасне укладання угоди спот і угоди форвард, тобто відбувається купівля або продаж певної кількості 2х валют на умовах негайної поставки (до 3х робочих днів) з одночасним укладанням угоди про зворотній продаж або купівлю у погоджену дату у майб.за погодженим курсом.

Опціонні валютні операції – це стандартний контракт, який дає право для покупця опціону (переважно виступають крупні компанії) і зобов’язання для продавця ( переважно валютні спекулянти) на здійснення купівлі або продажу певної кількості валют в обмін на/за іншу, зафіксованим на момент укладання курсом напередодні у погоджену дату або протягом погодженого періоду.

Види вал операцій: -угоди з негайною поставкою, -строкові угоди, -валютний арбітраж, -операціїї по запровадженню коресп відносин, -відкриття та ведення вал рахунків, -неторгові операції, -операції по залученню і розміщенню вал курсів.

Основні види ВО: 1)конверсійні (форексні) операції (обмін однієї валюти на іншу), 2)депозитно-кредитні операції (надання міжбанківських позик (розміщення депозитів) у різних валютах).