9. Міжнародне портфельне інвестування та його мотивація.

Портфельні інвестиції – вкладення в іноземні підприємства або цінні папери, які приносять інвесторові відповідний доход, але не дають право контролю над підприємством. До складу МПІ входять інвестиції в акціонерні ЦП ( акції, паї );боргові ЦП (облігації, казначейські векселі, депозитні сертифікати, деривативи тощо).особливістю портфельних інвестицій є їх переважна короткостроковість, що пов'язана з метою інвестування та з принципами управління інвестиційним портфелем.

Класифікація міжнародних портфельних інвестицій за видами ціцних паперів грунтується на методології платіжного балансу країни. Вони розподіляються на інвестиції в:

• акціонерні цінні папери — грошовий документ, що обертається на ринку і засвідчує майнове право власника щодо особи, яка випустила цей документ;• боргові цінні папери — грошовий документ, що обертається на ринку і засвідчує відносини позики власника документа щодо особи, яка випустила цей документ. Боргові цінні папери можуть мати форму: облігацій , простих векселів, боргових розписок — грошових інструментів, що дають своєму утримувачу безумовне право на гарантований фіксований грошовий дохід або на визначений договором змінюваний дохід;• інструменти грошового ринку — грошові інструменти, що дають утримувачу безумовне право на гарантований фіксований грошовий дохід на певну дату. Ці інструменти продаються на ринку зі знижкою, розмір якої залежить від розміру процентної ставки та часу, який залишився до погашення. До них належать казначейські векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти тощо;• фінансові деривативи — похідні грошові інструменти, що мають ринкову ціну і засвідчують право утримувача на купівлю або продаж первісних цінних паперів (опціони, ф'ючерси, варанти, свопи).

Головним мотивом МПІ є прагнення розмістити капітал в таких країнах і в таких ЦП, що забезпечували б максимальний прибуток при прийнятному для інвестора ризику. На відміну від прямих інвестицій портфельні інвестиції забезпечують більшу ліквідність капіталу інвестора і в багатьох випадках є чудовим засобом захисту від інфляції та інструментом отримання спекулятивного доходу. До мотивів ПІ також належить їх низька витратність у порівнянні з прямими, а також не обов’язковість мати спеціальні знання як в сфері діяльності об’єкта інвестування, так і в фінансах чи економіці взагалі. МПІ здійснюються переважно за участю приватного підприємницького капіталу.

10. Міжнародні операції з цінними паперами на організованих та неорганізованих ринках.

Міжн ринок цінних паперів це – джерело, яке забезпечує економічним суб’єктам доступ до міжнародного ринку вільних капіталів і прискорює глобальний процес економічного зростання.

Організований (біржовий) фінансовий ринок функціонує за визначеними правилами, встановленими спеціальними фінансовими установами: банками, ломбардами та фінансовими біржами (фондовою, валютною, дорогоцінних металів і каміння тощо). Біржовий ринок пов’язують з поняттям фондової (валютної) біржі як особливо організованого, як правило, вторинного ринку фінансових активів (цінних паперів, валюти), що сприяє підвищенню мобільності капіталу і виявленню реальних ринкових цін активів. Але біржовий ринок має і окремі слабкі сторони – коло фінансових інструментів різних емітентів, носить обмежений характер; виконання всіх нормативно-правових актів його функціонування збільшує витрати на здійснення операцій купівлі-продажу; великомасштабні угоди, які здійснюються окремими торговцями на біржі, практично неможливо зберегти у таємниці. Неорганізований (позабіржовий) фінансовий ринок є сферою купівлі-продажу фінансових активів через інші різноманітні фінансові інститути, фізичні та юридичні особи. Цей ринок охоплює ринок операцій з фінансовими активами (цінними паперами, валютою) поза біржею: первинне розміщення, а також перепродаж.

Позабіржовий (неорганізований) ринок цінних паперів характеризується такими особливостями :- численністю продавців цінних паперів; - відсутністю єдиного курсу на однакові цінні папери (питання про курс будь якого цінного папера вирішується під час переговорів між його продавцем і покупцем);- торгівля цінними паперами відбувається в різних місцях і в різний час; - немає єдиного центру, який організовує цю торгівлю і відпрацьовує її методологію (на відміну від біржі). Торгівля відбувається як відповідно до чинного законодавства, так і з порушенням його.Неорганізований ринок характеризується більш високим рівнем фінансового ризику, більш низьким рівнем юридичної захищеності покупців, меншим рівнем їх поточної інформованості і т.п. Разом з тим, цей ринок забезпечує обіг більш широкої номенклатури фінансових інструментів і послуг; задовольняє потребу окремих інвесторів у фінансових інструментах з високим рівнем ризику і, відповідно, приносить більш високий дохід; більшою мірою забезпечує таємницю здійснення окремих угод. У режимі неорганізованого фін ринку здійснюється більша частина операцій з цін паперами та основний обсяг кредитних, страхових і валютних операцій. У більшості країн на позабіржовому ринку обертається основна маса (приблизно 85 %) цінних паперів, проте саме біржовий ринок, визначає кон’юнктуру та процес розвитку міжнародного ринку цінних паперів.