45.Сот у системі регулювання міжнародної торгівлі.

СОТ– це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже є 156 країн, на долю яких припадає більше 96% обсягів світової торгівлі.

1994 року більшість учасників переговорного процесу (123 учасників з 125), у Марракеші підписали Заключний акт Уругвайського раунду торговельних переговорів і Марракеську декларацію, якою засновувалася Світова організація торгівлі. На сьогоднішній день, GATT 1994 року як угода про торгівлю товарами є однією з основних угод в рамках СОТ. Її доповнюють «Генеральна угода з торгівлі послугами» та «Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності» («TRIPS»).

Згідно з Марракеською угодою, СОТ забезпечує загальну інституційну основу для здійснення торговельних відносин між її членами, тобто утворює міжнародний форум з робочими органами. В його рамках можуть здійснюватися міжнародні переговори.

Головна мета COT - лібералізація міжнародної торгівлі, усунення дискримінаційних перешкод на шляху потоків товарів та послуг, вільний доступ до національних ринків і джерел сировини. Досягнення цієї мети забезпечить зміцнення світової економіки, зростання інвестицій, розширення торговельних зв'язків, підвищення рівня зайнятості й доходів в усьому світі.

Функції COT:

§ нагляд за станом світової торгівлі й надання консультацій з питань управління в галузі міжнародної торгівлі;

§ забезпечення механізмів улаштування міжнародних торговельних спорів;

§ розробка світових стандартів торгівлі;

§ нагляд за торговельною політикою країн;

§ обговорення проблем міжнародної торгівлі.

Принципи

Принцип недискримінаці- всі контрактні сторони-члени СОТ зобов'язані надавати одна одній однаково сприятливі умови.

-Режим найбільшого сприяння передбачає надання однакових переваг всім країнам в разі надання певної переваги одній країні.

-Національний режим забороняє дискримінацію іноземних товарів та послуг, наприклад, якщо держава субсидіює вітчизняного оферента послуг, тоді право на субсидії повинен також отримати іноземний оферент.

Принцип взаємності, країна, яка вступає в СОТ, отримає певні переваги, але і бере на себе певні зобов'язання.

Принцип зобов'язання — тарифні зобов'язання створені членами СОТ пронумеровані у спеціальному списку. Цей список встановлює межу зобов'язань: країна може змінити свої зобов'язання, але лише після переговорів зі своїми торговими партнерами, що може означати відшкодування їм грошових втрат.

Принцип запобіжних заходів — у певних випадках уряд має право ввести обмежувальні заходи щодо торгівлі.

46.Оцінка проблем взаємодії України з сот.

16.05.2008 Україна стала 152-им офіційним членом СОТ.

Умови членства України в СОТ можна розділити на певні правила.

1) — захист вітчизняної промисловості лише за допомогою тарифів.

2) передбачає зменшення тарифів та інших бар’єрів у торгівлі. Така країна зобов’язується не застосовувати тарифи або інші мита i збори за ставками, що перевищують ставки, зазначені в її Розкладі.

3)принцип режиму найбільшого сприяння, , країна-член зобов’язується проводити недискримінаційну політику i не надавати одній країні менш сприятливий режим порівняно з іншими в усіх питаннях, пов’язаних із зовнішньою торгівлею товарами.

4) правило національного режиму, тобто країна не може застосовувати до імпортних товарів внутрішні податки i збори за ставками, вищими за ставки, що застосовуються до аналогічних вітчизняних товарів.

Основна проблема в тому, що було відкрито національний ринок:

-усунуто податкові пільги окремим підприємствам промисловості;

-усунуто звільнення від ПДВ та податку на прибуток, матеріалів, обладнання та товарів (не вироблених в Україні), які призначались для використання в межах технологічних парків;

-усунуто пільги у СЕЗ та особливі режими для інвестиційної діяльності;

-скасовано вимогу продажу Національному банку України 50% валютної виручки суб’єктами ЗЕД при реалізації зовнішньоторговельних контрактів;

-скасовано режим ліцензування і квотування експорту деяких видів продукції.

А доступу до іноземних ринків Україна так і не отримала.

Вступ до СОТ має як позитивні так i негативні наслідки. Від вступу України до СОТ передусім виграють експортоорієнтовані галузі, i дещо втрачають ті підприємства, чия діяльність зосереджена на внутрішньому ринку . Відбувся позитивний вплив на динаміку експорту Центральної та Східної Європи також пов’язується зі скасуванням кількісних обмежень на шість груп металопродукції, що дозволило суттєво збільшити експорт Металопродукції. Позитивна динаміка українського експорту до країн Азіатсько-тихоокеанського регіону пов’язана зі скасуванням кількісних обмежень на імпорт у країни регіону металопродукції та продукції хімічної галузі.

Щодо негативних наслідків вступу України до СОТ, значне збільшення надходжень імпорту та в результаті підвищення конкуренції для вітчизняних виробників на внутрішньому ринку. В окремих галузях промисловості зменшення виробництва за рахунок певного зростання імпорту відповідної продукції, проте ці втрати є тимчасовими i можуть бути компенсовані.

Однією із гол. проблем суч. нац. зак-ва є відсутн. в Укр. норм антидемп. регулюв.

З розв. новітніх засобів комунік. на суч. ринку виникають все нові можлив. напр., торг. опер., що здійс-ся за допом. Internet. Впровадж. цієї нової форми торг. обміну вимагає певних змін нац. закон-ва та координ. в м/н масшт. торг. пол-ки Укр.

Отже взаєм. ек-ки Укр. із СОТ вимаг. урахув. ек. й соц. розв. Укр. із метою min негативн. насл. та max реаліз. власн. ек. інтересів.