Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpargalki_MEiM.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.79 Mб
Скачать

44.Аналіз співвідношення лібералізаційних заходів і протекціонізму в торговельних політиках країн світу.

Протекціонізм - державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції .

Існує рівень обґрунтованого протекціонізму (оптимальна кількість обмежень торгівлі у поєднанні з прийнятним їх рівнем).

Лібералізація зовнішньої торгівлі — це розширення свободи економічних дій і зняття обмежень на діяльність у сфері міжнарод­ної торгівлі для національних господарюючих суб’єктів, а також спрощення доступу на внутрішній ринок для зарубіжних суб’єктів.

Центральне питання торговельної політики — співвідношення протекціонізму та лібералізму. Критикуючи протекціонізм, прихильники торгівлі без обмежень стверджують, що П знищує конкуренцію, обмежує можливості споживачів задовольняти свої потреби, при­зводить до зростання цін. Свобода торгівлі, що ґрунтується на принципі порівняльних переваг, навпаки, сприяє економічному розвитку країни і світової економіки ц цілому, оскільки уможлив­лює міжнародну спеціалізацію і дозволяє повністю використати потенціал кожної країни, стимулює конкуренцію і обмежує монополію.

Це твердження правдиве лише для промислове розвинутих країн з ринковою економікою. Після Другої світової війни ці країни послідовно усували обмеження на шляху взаємного обміну і досягли значного економічного та соціаль­ного прогресу. А відтак у західному світі концепція вільної торгівлі залишається переважаючою.

Зберігаються дві тенденції в розвитку міжнародних торговельних відносин. Одна тенденція — до розширення зони вільної торгівлі, друга — до періодичного посилення про­текціоністських заходів, застосування практики "селективного протекціонізму". Лібералізація торгівлі має регіональний характер і су­проводиться збереженням торговельних бар'єрів між угрупован­нями. Суперечності в торговельній політиці і протекціоністські бар'єри між цими угру­пованнями не усунені. Не для всіх країн вільна торгівля приносить вигоду.

КР важко кон­курувати з ПРК па ринку сільськогосподарської продукції, оскільки в ПРК діє система урядової підтримки і захисту свого сільського господарства, яка дозволяє встановлювати експортні ціни нижчими від витрат виробництва. З іншого боку, більшість КР залежить від імпорту енергоносіїв і, природно, зацікавлені в лібералізації торгівлі цим товаром. Вцілому рівень протекціонізму в КР набагато вищий, ніж у ПРК, де середня ставка тарифів становить 5%. В КР пересічна ставка тарифів становить 24%.

Країни з перехідною економікою В умовах спаду виробництва і масового без­робіття "відкритість" економіки може стати руйнівним чинником.

Отже, перед країнами, що розвиваються, і країнами з пе­рехідною економікою стоїть дилема: з одного боку, неможливо відгородитись протекціоністськими бар'єрами, бо це обмежує можливість оволодіти досягненнями технологічної та уп­равлінської революції, стимулюючий вплив міжнародної конку­ренції на параметри виробництва; з іншого - дотримання принци­пів свободи торгівлі приводить до надмірного відкриття ринків і їх захоплення іоземними компаніями.

знай­ти точку рівноваги між двома тенденціями.