35.Загальна структура, функції митного тарифу.

Митний тариф — систематизований перелік товарів і відповідних ставок мита, які застосовуються для розрахунку ввізного (імпортного) або вивізного (експортного) мита на зазначені товари. В митному тарифі товари об’єднані в групи за походженням (промислові, рослинні, мінерали тощо) та ступенем їх обробки (сировина, напівфабрикати, готові вироби).

Елементи:

система товарної класифікації тарифу;

структура тарифу;

ставки мита;

метод визначення країни походження товару.

Системи тарифної класифікації товару є докладними переліками товарів, що розподілені за певною класифікаційною системою. Для класифікації товарів у міжнародній торгівлі на сьогодні застосовують: Стандартну міжнародну торговельну класифікацію ООН (3-я редакція 1986 р.) та Гармонізовану систему опису і кодування товарів, розроблену Радою митного співробітництва. Основними елементами номенклатури ГС є система класифікації(за ознаками: походження товару; вид матеріалу; призначення товару; хімічний склад товару) та система кодування.

Структура тарифу — кількість колонок (ставок мита стосовно кожної товарної позиції), що застосовуються в тарифі. Простий (одноколонковий) митний тариф передбачає одну ставку мита для кожного товару, незалежно від країни його походження. Складний (багатоколонковий) митний тариф встановлює по кожному з товарів кілька ставок мита, залежно від країни походження товару (торговельного режиму).

Ставки мита. Мито — це державний грошовий збір (податок), що стягується через митні установи із суб’єктів зовнішньоторговельної діяльності за перетин через кордон держави товарів, цінностей і майна. Мито стягується за товари, що ввозяться, вивозяться, а також транзитні товари. Функціями мита є:

-створення бар’єру, що підвищує ціну імпортного товару та робить його менш конкурентоспроможним;

-ціновий захист внутрішнього ринку; створюючи різницю в цінах на одні й ті ж товари на світовому і внутрішньому ринках, мито дозволяє національним фірмам підвищувати ціни місцевих товарів та отримувати додатковий прибуток;

-збільшення прибуткової частини бюджету.

Метод визначення країни походження товару. Залежно від країни походження застосовуються різні ставки мита.

У більшості держав країною походження імпортного товару вважається та, де товар було повністю вироблено або суттєво перероблено (чи оброблено).

36.Визначення характеру митного оподаткування експортно-імпортних операцій в Україні.

Із набуттям чинності Закону України «Про митний тариф» з 1 липня 2001 року було впроваджено європейські принципи кодування товарів, здійснено перехід до застосування Гармонізованої системи опису та кодування товарів 1996 року та УКТЗЕД.

*диверсифікований підхід до рівня митного оподаткування-повні, преференційні ставки

Мінімізація ставок мита, спрощення митних процедур у рамках ГАТТ-СОТ, встановлення нульової ставки для ряду товарів – негативно, адже укр. експортери стикаються з прихованим протекціонізмом.

Поступова лібералізація імпортного режиму, яка була зумовлена ще й зобов’язаннями перед міжнародними фінансовими організаціями та намаганнями поступово пом’якшити свій зовнішньоторговельний режим.

Вступ України у СОТ передбачав удосконалення митно-тарифної політики. На сьогоднішній день вона відповідає вимогам членства України в COT і спрямованою як на лібералізацію зовнішньої торгівлі та легалізацію тіньових потоків імпорту, так і на захист національного товаровиробника, а також на легалізацію торгівлі та збільшення надходжень до Державного бюджету.

проблемою нині є значний обсяг пільг для окремих галузей та підприємств, передбачених чинним законодавством, а також значна диференціація в розмірах ставок ввізного мита на однорідні товари, що створює можливості зловживань суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності з класифікацією товарів при їх митному оформленні.