33.Система регулювання міжнародних торгових відносин.

У сучасній системі регулювання міжнародної торгівлі можна виокремити певні рівні (корпоративний, національний, міждержавний, наднаціональний і глобальний).

На корпоративному рівні (переважно транснаціональних кор­порацій) регулювання міжнародної торгівлі дістало назву обмежувальної ділової (або торговельної) практики. — це сукупність дій, заходів, прийомів, що формують ринкову поведінку підприємств чи їх об’єднань з метою досягнення та утримання провідної позиції на ринку шляхом обмеження або послаблення конкурентної боротьби (угоди та домовленості, що встановлюють рівень цін; угоди щодо розподілу ринків або споживачів;; встановлення дискримінаційних цін або умов стосовно пос­тавок і закупок; злиття, поглинання або інші форми досягнення контролю.

Національний рівень політика зовнішньоторговельна-певний курс дій урядових і владних структур, використання таких принципів, методів та інструментів впливу на розвиток зовнішньої торгівлі країни, завдяки яким забезпечується досягнення визначених цілей та реалізація національних інтересів.

Національний рівень характеризується розгалуженою системою інструментів регулювання міжнародної торгівлі, які поділяються на дві великі групи: протекціоністські та ліберальні, або фритредерські.

автаркія-монополія держави на зед-обгрунтований протекціонізм-лібералізм(вільна торгівля)

Третім рівнем у системі регулювання міжнародної торгівлі є міждержавний.

Преференційний торговельний режим — це особливий пільговий режим, що надається однією державою іншій без поширення на треті країни

Дискримінаційним є торговельний режим, згідно з яким юридичним і фізичним особам однієї країни надаються в їх торговельній діяльності на території країни, що проводить дискримінацію, гірші умови, ніж ті, які надані на цій самій території юридичним і фізичним особам інших країн:

=Реторсії (від лат. retorsio — зворотна дія) — обмежувальні заходи, що застосовуються однією державою у відповідь на аналогічні дії іншої держави, що завдають економічної або моральної шкоди першій.

=Репресалії (від лат. represalialе — стримувати, зупиняти) — примусові заходи, що застосовує одна держава у відповідь на неправомірні дії іншої.

На наднаціональному рівні регулювання міжнародної торгівлі здійснюється за допомогою спільних заходів країн — учасниць інтеграційних угод. Вони з одного боку, вони сприяють лібералізації торгівлі серед країн-учасниць, а з іншого — створюють протекціоністські бар’єри для доступу товарів і послуг інших країн на ринки країн — учасниць об’єднання.

Глобальний -МО

СОТ, ЮНКТАД, ЮНСІТРАЛ, Міжнародний торговельний центр, Рада митного співробітництва, Бюро міжнародних виставок, Міжнародна торговельна палата, Спілка міжнародних ярмарків, а також регіональні та галузеві організації .

34.Загальна оцінка ефективності тарифного регулювання та розрахунки митної вартості.

За походженням інструменти регулювання зовнішньої торгівлі поділяються на тарифні та нетарифні. До тарифних належать: мито та його види, структура митного тарифу, методи визначення країни походження товару та митної вартості, товарна класифікація тарифу.

Митний тариф — систематизований перелік товарів і відповідних ставок мита, які застосовуються для розрахунку ввізного (імпортного) або вивізного (експортного) мита на зазначені товари. Елементи:

1)система товарної класифікації тарифу;

2)структура тарифу;

3)ставки мита;

4_метод визначення країни походження товару.

Функціями мита є:

-створення бар’єру, що підвищує ціну імпортного товару та робить його менш конкурентоспроможним (порівняно з товарами національного виробництва;

-ціновий захист внутрішнього ринку; створюючи різницю в цінах на одні й ті ж товари на світовому і внутрішньому ринках, мито дозволяє ;

-збільшення прибуткової частини держ бюджету.

Наскільки виконується вище перелічені функції, настільки тарифне регулювання є ефективним.

За реальним впливом на оекспорт та імпорт ставки мита поділяються на : Номінальна ставка мита — фактичний розмір ставки, зафіксований у митному тарифі, а ефективна — це розмір ставки, який реально та ефективно захищає внутрішній ринок, або регулює експорт і транзит.

Еф ставка мита (ЮНКТАД):

N — номінальна ставка мита на готову продукцію;

S — номінальна ставка мита на сировину;

m, v — коефіцієнти, що демонструють частку вартості сировини в ціні товару (m) та частку вартості, доданої в процесі обробки;

n — кількість видів сировини, що застосовуються для виробництва товару.

Ефективність ставки мита залежить не від її рівня (чим вище — тим краще), а визначається співвідношенням цін на даний товар на внутрішньому і світовому ринку.

Крім специфіки ставок мита, на остаточний розмір мита впливає також метод визначення митної вартості товару, особливо за сучасної тенденції розширення кількості адвалорних ставок мита.

При визначенні митної вартості товарів держави користуються різними методами. Митна вартість товару повинна ґрунтуватися на його фактичній вартості (ГАТТ). При цьому під фактичною вартістю розуміється ціна, за якою цей чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу в такий час і в такому місці, які визначаються законами країни — імпортера в умовах повної конкуренції.

У разі неможливості визн. факт. вартості, 1 із 5 методів:

1.«ціна угоди», тобто реально сплачена імпортером сума (при цьому допускається включення до неї цілого переліку додаткових витрат покупця — комісійні, брокерські витрати, витрати на ліцензійну винагороду, вартість пакування тощо);

2.ціна ідентичного товару;

3.ціна аналогічного товару;

4.продажна ціна за одиницю ідентичного або аналогічного товару, ввезеного у той же час;

5.розрахункова ціна товару.