20. Світовий ринок послуг і товарів інтелектуальної власності.

Торгівля послугами

У товарній структурі світової торгівлі послугами скоротилась частка транспортних послуг, є збільшення частки ту-ристичних послуг. Най-динамічніше на сьогодні розвивається міжнародна торгівля уп-равлінськими, правовими, бухгалтерськими, аудиторськими, інформаційними, кадровими, банківськими, страховими, дослід-ницькими, рекламними, посередницькими, сервісними та марке-тинговими послугами.

На міжнародному рівні поширення дістали такі методи регу-лювання міжнародної торгівлі послугами: двосторонні і багатос-торонні угоди та угоди в межах спеціалізованих міждержавних організацій.

Міжнародна торгівля послугами має ряд специфічних рис:

• послуги надаються та споживаються в основному одночасно і не зберігаються, а тому надання більшості видів послуг базується на прямих контактах між їх виробниками та споживачами;

• послуги не проходять через митний ко-нтроль і не оформлюються вантажною митною декларацією;

• купівля-продаж послуг на світовому ринку тісно взаємодіє з міжнародним рухом капіталу та міграцією робочої сили;

• ринок послуг функціонально пов’язаний зі світовим ринком робочої сили;

• для послуг у значно більшому ступені ха-рактерним є врахування конкретних умов виконання робіт і визначених вимог споживача;

• сфера послуг, як правило, більше захищається державою від іноземної конкуренції, внаслідок чого в міжнародній торгівлі послугами існує більше протекціоністських перешкод і конкурентних бар’єрів, ніж у торгівлі товарами;

• не всі види послуг, на відміну від товарів, можуть бути при-датні до широкого залучення в міжнародний обмін (це стосується насамперед побутових і комунальних послуг).

Товари інтелект власн. Міжнародна торгівля патентами, ліцензіями та інжиніринговими послугами утворює специфічний сегмент світового ринку послуг, на якому продаються науково-технічні знання, що є результатами наукових досліджень, проектних, конструкторських робіт і досвіду їх промислового освоєння. Як товар тут виступають продукти інтелектуальної праці, що мають не тільки наукову, а й комерційну цінність, і втілені у формі патентів, товарних знаків, промислових зразків, різноманітної документації.

Продукція інтелектуальної праці реалізується на світовому ринку або шляхом купівлі-продажу, або шляхом налагодження відносин, що виникають у звязку з отриманням тимчасового права користування результатами наукових досліджень і розробок на основі міжнародних ліцензійних угод, а також контрактів на надання технічних послуг типу інжиніринг.

Залежно від характеру предмета та правової основи міжна-родні операції з торгівлі продукцією інтелектуальної праці поділяються на дві форми: торгівля патентами та ліцензіями і торгівля науково-технічними послугами (інжиніринг).

20-А Систематизація і критерії вибору методів міжнародної торгівлі.

під методом міжнародної торгівлі слід розуміти організаційну форму та порядок здійснення зовнішньоторговельної операції. пряма; непряма.

Першу з цих груп (прямий метод) утворюють ті форми, що реалізуються самими компаніями та підприємствами. Такі компанії реалі-зують свою продукцію на зарубіжних ринках через створені там філії і дочірні фірми, які на світовому ринку мають статус опто-вих або роздрібних підприємств. Серед переваг організації зовнішньої торгівлі навпрямки слід виокремити такі:

• можливість економії фінансових ресурсів за рахунок скоро-чення витрат на суму комісійної винагороди посереднику;

• зниження ризику та залежності результатів комерційної дія-льності від можливої недобросовісності чи недостатньої компе-тентності посередницької організації;

• використання переваг безпосереднього контакту зі спожива-чами та можливість отримання інформації про стан і тенденції розвитку ринку шляхом організації маркетингової діяльності на зарубіжному ринку.

У той же час застосування цього методу торгівлі передбачає наявність високої комерційної кваліфікації персоналу та тор-говельного досвіду кампанії в цілому. Крім того, міжнародна торгівля порів-няно з внутрішньою є ризикованішою, що зумовлено відмінно-стями економічних, правових та соціальних умов у різних кра-їнах, їх традиціями.

До другої групи методів (непряма торгівля, або непрямий метод) входить:

• торгівля через посередників (торговельні компанії та інші посередницькі фірми);

• торгівля через організовані товарні ринки, тобто через між-народні товарні біржі, тендери (торги), аукціони та вистав-ки/ярмарки.

Торгівля через посередників використовується, як правило, се-редніми та малими підприємствами. Організований ринок — це ринок, який функціонує за попе-редньо встановленими правилами, що записані в тих чи інших нормативних актах.

Важливою умовою функціонування організованого ринку є кількість учасників. риси:

• концентрація попиту та пропозиції в часі та просторі;

• існування організації, що керує роботою ринку;

• наявність затверджених правил торгівлі, розрахунків і пос-тавки товарів або інших активів;

• регулювання роботи ринку зі сторони держави та/або гро-мадських організацій.